Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—тилi мовленн€, сфери вживанн€ кожного з них




 

ѕрочитати висловлюванн€ - зразки рiзних стилiв мовленн€. ” €кiй сферi житт€ суспiльства кожне з висловлювань було б доречним? ¬iд чого залежить стиль наших висловлювань?

 

1. Ќауковий стиль.

ћова Ї основною формою нацiональноњ культури i першоосновою лiтератури. ¬она характеризуЇтьс€ Їднiстю, взаЇмозвТ€зком i взаЇмозалежнiстю всiх одиниць, що вход€ть до њњ складу. ћова iснуЇ у вигл€дi рiзноманiтних актiв мовленн€, повторюваних усно й фiксованих за допомогою письма.

« пiдручника.

 

2. ’удожнiй стиль.

як нема без зiрок небозводу,

як блакитi без сонц€ нема,

“ак i мови нема без народу,

I народу без мови нема.

.......

ƒл€ народу свойого велика

 ожна з мов, €к творiнн€ вiнець,

Ћюд без мови - то глина безлика,

ЅезТ€зика отара овець.

¬.«абаштанський.

 

3. ќфiцiйно-дiловий стиль.

—татт€ 10. ƒержавною мовою в ”крањнi Ї украњнська мова.

ƒержава забезпечуЇ всебiчний розвиток i функцiонуванн€ украњнськоњ мови в усiх сферах суспiльного житт€ на всiй територiњ ”крањни.

¬ ”крањнi гарантуЇтьс€ вiльний розвиток, використанн€ i захист росiйськоњ, iнших мов нацiональних меншин ”крањни.

ƒержава спри€Ї вивченню мов мiжнародного спiлкуванн€.

«астосуванн€ мов в ”крањнi гарантуЇтьс€  онституцiЇю ”крањни та визначаЇтьс€ законом.

 онституцi€ ”крањни.

 

4. ѕублiцистичний стиль.

„и зрозумiЇмо ми нарештi, що значить мова в життi суспiльства?

¬она обТЇднуЇ, згуртовуЇ, формуЇ нацiональну свiдомiсть. “ому виступи проти державноњ мови можна розцiнювати €к намаганн€ призвести до безладд€, хаосу, нашкодити державi, поруйнувати њњ.

ќлесь √ончар говорив: "ћова - то кровообiг нацiњ". —правдi, спинитьс€ кровообiг, помре мова - загине нацi€.

« журналу.

 

5. –озмовний стиль.

- ћужчина, ви виходите на слiдуючiй остановцi?

- ¬иходжу на наступнiй зупинцi, шановна. ѕрикметника "слiдуючий" в украњнськiй мовi немаЇ. ÷е росiйське слово.

- як хочу, так говорю. як вам непон€тно, вiдiйдiть в сторону.

- ¬iдiйти вбiк не можу, бо тут тiсно. ћенi не "пон€тно", менi зрозумiло, що свою мову треба шанувати й знати, а не спiлкуватис€ суржиком...

- ћужчина, ну що ви обзиваЇтесь! Ќi€кий € не суржик, € такий пасажир, €к оце ви...

- —уржик - це не лайка. ÷е наша бiда. ¬загалi-то суржик - змiшане борошно з рiзних видiв зерна. ј от мовний суржик - то безсистемне поЇднанн€, перемiшуванн€ слiв двох рiзних мов.

- “а не розстроюйтес€ так. я старатимусь. ¬и на слiдуючiй виходите iлi нЇт?

« розмови в транспортi.

 

ѕрочитати висловлюванн€.  ому i з €кою метою кожне з них може бути адресоване? ¬изначити стиль кожного.

 

1. √л€нь, €ка краса,

¬се в квiтках, радiй!

« пелюсток роса,

як сльоза, звиса

« оксамитних вiй.

ќй, ти, луже, луг,

с€Ї все навкруг...

¬.—осюра.

 

2. Ћiси, парки, зеленi насадженн€ забезпечують атмосферу киснем, знижують концентрацiю вуглекислоти у повiтрi, виконують водоохороннi та лiкувальнi функцiњ. √ектар лiсу щорiчно видiл€Ї в атмосферу три тонни кисню. «еленi насадженн€ вiдфiльтровують з повiтр€ радiоактивнi елементи.

« пiдручника.

 

3. —татт€ 66.  ожен зобовТ€заний не заподiювати шкоду природi, культурнiй спадщинi, вiдшкодовувати завданi ним збитки.

 онституцi€ ”крањни.

 

4. ’то з нас не звертав уваги на те, що рослиннiсть стаЇ дедалi одноманiтнiшою? ƒовкола мiст меншаЇ рослин з гарними квiтками. –iдкiсними стали р€ст, пролiски, сон-трава, дзвоники. «ате скрiзь ростуть гiрчаки, нетреба, дика морква. ЅурТ€ни "знайшли стежку" i в лiс, i в луг, розкошують на мiсц вирубаних дерев, на витолочених дiл€нках...

’то цьому виною? ћабуть, тi, хто вiдпочиваЇ тут вихiдними дн€ми, визбируючи декоративнi рослини, зриваючи њх на продаж, завдаючи природi непоправноњ шкоди. ÷е через них рослини втрачають свою основну здатнiсть - самопоновленн€ i вже не можуть вiдтворюватис€ в попереднiй кiлькостi.

« журналу.

 

ѕоданi реченн€ прочитати в такiй послiдовностi:

Ј тi, що доречнi в текстi наукового стилю;

Ј реченн€, доречнi в текстi художнього стилю;

Ј реченн€, звичн≥ дл€ побутового спiлкуванн€.

 

1. I молодик над смужкою лiсiв поставить позолочений апостроф. (Ћ. остенко.) 2. јпостроф уживають дл€ переданн€ роздiльноњ вимови приголосних, що не зливаютьс€ з наступними звуками. (« пiдручн.) 3. —инку, коли ти вивчиш нарештi правило про той капосний апостроф? 4. ” результатi дослiджень пiдраховано, що один гектар молодих тополь упродовж вегетацiйного перiоду затримуЇ близько 340 кг пилу. (« довiдн.) 5. ’то з вас менi, темному, розтлумачить, чому це лелеки вибудували собi квартиру на старезнiй тополi, €к пор€д красуЇтьс€ молодесенька? 6. ќй чого ти, тополенько, не цвiтеш, чом пожовклу головоньку хилиш, гнеш? (ќлександр ќлесь.)

 

” поданих реченн€х вказати слова, €кi порушують стиль. ¬иправити невiдповiднiсть.

 

ƒо словосполучень нiзащо в свiтi не можуть належати слова, €кi виступають у реченнi пiдметом i присудком, бо цi самi слова утворюють реченн€. “iтонько, не iнформуйте мою матiр, що € мало не побив ваше вiкно, €, њй-богу, буду обережнiшим! ¬еличним царственним спокоЇм, незрiвн€нним ароматом глицi зустрiли нас представники родини соснових.

 

¬ибравши близькi за значенн€м слова, записати њх парами. яке з≥ слiв у кожнiй парi виражаЇ певне пон€тт€ €коњсь галузi науки, тобто Ї термiном? ƒл€ €кого стилю вживанн€ термiнiв Ї характерним?

 

‘ункцi€, закiнченн€, нiж, iнТЇкцi€, гiпотеза, завданн€, флексi€, укол, зараза, скальпель, iнфекцi€, припущенн€.

 

ѕрочитати висловлюванн€, визначити його стиль. —вою думку довести. —класти план тексту. ”сно переказати, додержуючи стилю.

 

—осна

∆одна рослина не може змагатис€ з представниками родини соснових в освоЇннi територiњ. —основi невибагливi. ¬они Ї лiсоутворювачами. ƒе€кi види њх можна зустрiти високо в горах.

—осна - вiчнозелене дерево, до 35 м заввишки. ¬она утворюЇ колоноподiбний стовбур та невелику пiрамiдальну крону.

ўороку в сосни утворюЇтьс€ нове кiльце гiлок. «а кiлькiстю њх можна встановити вiк дерева.

—осна - цiнне дерево. ѓњ деревина використовуЇтьс€ в медичнiй промисловостi. (« пiдручника, 64 сл.)





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 603 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

2047 - | 1894 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.