Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“воренн€ I правопис складноскорочених слiв




 

ѕрочитати. яким способом утворене кожне з≥ слiв?

 

ќќЌ, —Ўј,  Ќ–,  ƒ”, ¬Ќ«, завуч, самбо, ощадкаса, профспiлка, медсестра, санпункт, виконком.

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати складноскороченi слова.

 

Ќеодмiнною умовою громад€нства в Ќiмеччинi чи у ‘ранцiњ, в јргентинi чи в —Ўј Ї знанн€ мови. (« журн.) Ќа другому зТњздi “”ћ (“овариства украњнськоњ мови) iм. “араса Ўевченка цю громадську органiзацiю було перейменовано на "ѕросвiту". (« газ.) „имало зробив ”‘  (”крањнський ‘онд культури) дл€ обТЇднанн€ творчих сил ”крањни, створивши — ” (—пiлку кобзарiв ”крањни), ¬—  (¬сеукрањнську спiлку краЇзнавцiв), ћјЌћ (ћалу академiю народного мистецтва). (« журн.) —естра ≥з санбату д≥тей загублених знайшла у л≥сочку (“.ћайданович). —iлькор ќко написав до райгазети, що темпи хлiбозаготiвель спадають. (ќ.√ончар.)

 

”творити складноскороченi слова, обгрунтувати њхнЇ написанн€.

 

o ‘онд спри€нн€ розвитку мистецтв ”крањни

o ѕаливно-енергетичний комплекс ”крањни

o Ќацiональний унiверситет iменi “араса Ўевченка

o “еатр юного гл€дача

o ÷ентр запобiганн€ алкоголiзмовi й наркоманiњ

o —индром набутого iмуно-дефiциту

o ћiнiстерство сiльського господарства ”крањни

o –айонний вiддiл народноњ освiти

 

ƒл€ самоконтролю. ‘—–ћ ”крањни, ѕ≈  ”крањни, Ќ” iменi “араса Ўевченка, “ё√, ÷«¬Ќ, —ЌIƒ, ћiнсiльгосп ”крањни, райво.

 

—ловниковий диктант.

 

ћј” (ћiжнародна асоцiацi€ украњнiстiв), ћIћ (ћiжнародний iнститут менеджменту), ћ‘ (ћiжнародний фонд) "¬iдродженн€", —Ќƒ, ÷”ћ, енергоблок, комбат, юннат, спортзал, хiмчистка, ∆≈ , ”“ќ—, грамзапис, ћ¬—, управлiнн€ " ременчукдержбуд", ћiнводгосп.

 

ѕо€снювальний диктант.

 

Ќј“ќ Ї вiйськовим блоком прогресивних економiчно розвинених i демократичних крањн свiту. (« журн.) ѕiд тиском громадськостi будiвництво  римськоњ та „игиринськоњ ј≈— припинено. (« газ.) Ќайбiльша теплоелектроцентраль ”крањни -  ињвська “≈÷-5. ѕершi Ћ≈ѕ були спорудженi у ƒонбасi. (« посiбника.) I непогасна слава ћ’ј“у, €к наша молодiсть, жива. (ћ.–ильський.)

ƒл€ довiдок. Ћ≈ѕ - лiнiњ електропередачi.

 

ƒиктант з коментуванн€м.

 

„ј≈— було збудовано всупереч усiм мiжнародним нормам ћј√ј“≈.(« пiдр.) «а iнiцiативою ‘ћ« ”крањни майже 900 дiтей iз –iвненськоњ, ¬олинськоњ, ∆итомирськоњ, „ернiгiвськоњ та iнших областей були оздоровленi в Ќiмеччинi, Ўвейцарiњ, крањнах ѕрибалтики. (« журн.)

 

ƒл€ довiдок. ‘ћ« ”крањни - ‘онд милосерд€ i здоровТ€ ”крањни.

 

“ексти дл€ контрольного диктанту

 

  1. ”крањнська гостиннiсть

 

√остиннiсть украњнцiв вiдбилась у численних приказках та прислiвТ€х. ¬важалос€, що гiсть приносить у дiм добробут i щаст€.

якщо гiсть нагодивс€ пiд час обiду, його обовТ€зково саджали за стiл. ¬iн мусив покуштувати кожноњ страви, а на закiнченн€ под€кувати за хлiб-сiль. якщо гiсть зТ€вл€вс€ в iнший час, його пригощали кращим, що було в хатi. ƒо гост€ хаз€йка повинна улла пiдiйти з припросинами.

«а гостиною завжди спiлкувалис€, а у св€та спiвали за- стiльних пiсень. ѕоважали гостей, €кi любили i вмiли добре поњсти. «неважали тих, котрi њли мало й погано, бо €к хто њсть, так i робить. (« етнографiчн. ƒовiдника; 95 сл.)

√утництво

 

¬иготовленн€ скла набуло розвитку ще з часiв  ињвськоњ –усi. ¬еликого поширенн€ гутництво набуло на „ернiгiвщинi, на  ињвщинi та на ¬олинi.

« шiстнадц€того столiтт€ на —лобожанщинi, ѕодiллi, Ѕуковинi зТ€вилис€ гути. ÷е були пiдприЇмства, на €ких виробл€ли вiконне та лампове скло, а також скл€ний посуд. ƒе€кi вироби розписували олiйними фарбами.

ѕiзнiше почали вiдкриватис€ помiщицькi заводи, поширилас€ технологi€ дутт€. —клодуви прикрашали своњ вироби, розмальовували золотом. —кл€ний посуд продававс€ у крамниц€х мiст i мiстечок та набув широкого вжитку.

Ќинi гутництво iснуЇ €к вид народного прикладного мистец- тва. “радицiњ виготовленн€ художнього скла зберiгаютьс€ у багатьох мiстах ”крањни. (« етнографiчн. довiдника; 92 сл.)

 

√ончарi

 

«емл€ годувала людину i давала њй все дл€ того, щоб приго- тувати њжу i влаштувати побут. ћiсц€ на берегах рiчок, де добували глину, в ”крањнi здавна називали глинищами.

«найти €кiсну, справдi придатну дл€ гончарства глину могли тiль- ки люди досвiдченi. –озрiзн€ли глину вогнетривку, крупнозернисту, жовтувату та чорну. якщо глина була масною, њњ розмiшували з пiс- ком. ƒл€ звiльненн€ глини вiд домiшок њњ розбовтували з водою.

«вичайно глину зберiгали на подвiрТњ. ѓњ били веслами, колотили деревТ€ними молотками. ѕiсл€ цього розкачували. √ончар вiдщипував шматки й обробл€в на гончарному крузi. ѕiсл€ цього вироби сушили. ќстанн€ операцi€ - випаленн€. …ого здiйснювали в гончарнiй печi. («а ¬.—упруненком; 97 сл.)

ќстаннiй кошовий

 

” козацьких списках вiн значитьс€ €к ѕетро  алниш. ¬ iсторiю ж увiйшов €к останнiй кошовий отаман «апорозькоњ —iчi ѕетро  алнишевський.

ƒолю свою з козацтвом вiн повТ€зав з молодих лiт.  ошовим його обрали людиною вже похилого вiку.

 алнишевський очолював вiйну –осiњ з турками й татарами. …ого було нагороджено медаллю, вiн вiдзначивс€ мудрим керiвництвом i мужнiстю.

ѕiсл€ зруйнуванн€ —iчi кошового заарештували й перевезли на далекi —оловки.“ам його сховали вiд ”крањни, вiд усього свiту.

” народi довго ходили легенди, що кошовий з iншими козаками втiк до “уреччини. Ќасправдi вiн помер в увТ€зненнi. («а ћ.—лабошпицьким; 92 сл.)

ѕќ¬“ќ–≈ЌЌя ¬  ≤Ќ÷≤ –ќ ”

 

¬арто повторити повторити все засвоЇне пТ€тикласниками про:

Ј –еченн€, члени реченн€. –еченн€ з однор≥дними членами.

Ј —кладн≥ реченн€.

Ј «вертанн€. ¬ставн≥ слова.

Ј ѕр€ма мова. ƒ≥алог.

Ј —прощенн€ в групах приголосних. ѕравила вживанн€ апострофа та мТ€кого знака.

Ј ¬имова й написанн€ преф≥кс≥в з- (з≥-: с-), роз-, без-, пре-, при-, пр≥-.

«¬Тя«Ќ≈ ћќ¬Ћ≈ЌЌя

 

—ѕIЋ ”¬јЌЌя I ћќ¬Ћ≈ЌЌя. ќ—Ќќ¬ЌI ѕ–ј¬»Ћј —ѕIЋ ”¬јЌЌя

 

ѕрослухати. Ќавiщо Ѕог позбавив людей можливостi спiлкуватис€ за допомогою мовленн€? „и можуть iншi засоби спiлкуванн€ (жести, мiмiка тощо) замiнити мовленн€? „и можливе спiлкуванн€ за допомогою мовленн€ без володiнн€ мовою? ўо таке мова i що таке мовленн€?

 

Ќащадки Ќо€ почали будувати в долинi велике мiсто, а в ньому високу башту. Ѕудiвничi хотiли нал€кати сусiдiв i прославити себе.

–озгнiвавшись на людей за њхню зарозумiлiсть, Ѕог змiшав мову будiвничих. Ќе маючи змоги розумiти одне одного, люди змушенi були припинити будiвництво та вiдмовитись вiд свого намiру. ¬они порозходились у рiзнi крањ, тому й виникли рiзнi народи, що говор€ть рiзними мовами.

ћiсто, в €кому було зроблено спробу вибудувати вежу, пiзнiше назвали ¬авилон, що означаЇ "змiшанн€".

« Ѕiблiйноњ енциклопедiњ.

 

ѕрослухати. ƒати вiдповiдi на запитанн€: €ка роль мови в людському суспiльствi? „ому дл€ успiшного спiлкуванн€ необхiдно добре знати мову? ўо таке мовленн€? якими двома формами мовленн€ користуютьс€ люди? ” €ких випадках користуютьс€ писемним мовленн€м, а в €ких - усним?

 

ћова - це засоби спiлкуванн€ (слова, словосполученн€, реченн€, тексти тощо). ћовленн€ - це застосуванн€ цих засобiв з метою спiлкуванн€.

ћова слугуЇ дл€ пiзнанн€, нагромадженн€ i збиранн€ знань, колективного досвiду. ћова Ї основою мисленн€. ћова забезпечуЇ спiлкуванн€. ќднак мова ви€вл€Ї себе тiльки в мовленнi.

«авд€ки мовленню мова розвиваЇтьс€ i збагачуЇтьс€.

ћовленн€ неможливе без мови.

ћовленн€ iснуЇ в двох формах: дiалога та монолога. ƒiалогiчне мовленн€ - розмова двох або кiлькох осiб. ћонологiчне мовленн€ - це мовленн€ дл€ самого себе або дл€ слухачiв.

ћовленн€ буваЇ усним та писемним. ѕисемне мовленн€ характеризуЇтьс€ вiдсутнiстю безпосереднього спiлкуванн€ iз спiврозмовником (адресатом мовленн€). ƒл€ писемного мовленн€ використовують графiчнi знаки.

« посiбника.

 

ѕрочитати. ўо це - дiалог чи монолог? „ому ви так думаЇте? ѕрочитати за особами. ўо мав на увазi д€дько, рад€чи небожевi сказати "кругленьке" слово?

 

- ƒ€дьку, допоможiть! я надумав женитис€. Ѕудьте, прошу вас, за старосту!

- √аразд, поможу тобi. ќце €к увiйдем у хату, поздоровкайс€ з людьми чемно, словечко њм скажи гарненьке, кругленьке.

- Ќу, спасибi, д€дьку, за науку! “ак i зроблю.

ѕiшли вони. ’аз€њн попросив њх у хату, посадив за стiл. ћолодий подумав, та €к крикне на все горло:

-ќбруч! ќбруч! ќбруч!

-ƒе це ти бачиш обруча?

-≈ге, що ж, що нема обруча? ћене д€дько так учив, щоб € сказав словечко кругленьке, гарненьке: ну, € i сказав кругленьке. якого ще круглiшого треба, €к обруч?

Ќародна творчiсть.

 

ѕрочитати народнi прислiвТ€. якi правила спiлкуванн€ можна скласти на њх пiдставi?

 

—лово чемне кожному приЇмне. —першу слово зваж, а тодi скаж. Ћагiднi слова робл€ть при€телiв, а гострi слова - завз€тих ворогiв. ƒе сила не може, там слово допоможе. ћенше говори - бiльше вчуЇш.

Ќародна творчiсть.

 

ќзнайомитись iз поданими в таблицi правилами спiлкуванн€.„ому њх необхiдно дотримуватись?

 

ќсновнi правила спiлкуванн€   1. якнайменше говори про себе. 2. √овори про те, що цiкаво твоЇму спiврозмовниковi. ”раховуй його вiк, характер, iнтереси. 3. Ѕудь уважним, ввiчливим, доброзичливим. 4. Ќiколи не перебивай спiврозмовника. 5. ѕiд час розмови дивись спiврозмовниковi у вiчi. 6. Ќе вживай грубих слiв. Ќе говори надто голосно.  

 

ћј“≈–IјЋ ƒЋя ¬„»“≈Ћя

Ќа наше мовленн€ впливають умови, за €ких вiдбуваЇтьс€ спiлкуванн€. Ќеобхiдно навчитис€ орiЇнтуватис€ в цих умовах.

ѕо-перше, слiд усвiдомити, в офiцiйнiй чи неофiцiйнiй ситуацiњ вiдбуватиметьс€ спiлкуванн€. ѕо-друге, зТ€сувати, хто адресат мовленн€. ѕо-третЇ, визначити мету спiлкуванн€ (повiдомленн€, зТ€суванн€, спонуканн€). «орiЇнтувавшись у ситуацiњ спiлкуванн€, необхiдно визначити тему (про що говорити?) та основну думку майбутнього висловлюванн€, вибрати форму висловлюванн€ (дiалогiчну чи монологiчну, усну чи писемну).

 

”€вивши, що ви прийшли до вчител€ на консультацiю (скажiмо, пiсл€ хвороби), зорiЇнтуватис€ в умовах спiлкуванн€. ƒл€ цього ви маЇте замислитись:

o ќфiцiйною чи неофiцiйною Ї ситуацi€ спiлкуванн€?

o ’то адресат вашого мовленн€?

o яка мета спiлкуванн€?

¬изначивши тему й основну думку можливого висловлюванн€, придумати й роз≥грати за особами (удвох з однокласником) дiалог, €кий мiг би вiдбутис€ мiж вами та вчителем.

 

«орiЇнтувавшись в умовах спiлкуванн€, визначивши тему та основну думку можливих висловлювань, скласти й "проговорити" за особами один з таких дiалогiв:

І мiж школ€рем та бiблiотекарем;

І мiж старостою класу й черговим;

І мiж пТ€тикласником та його меншою сестричкою;

І мiж класним керiвником та учнем, що спiзнивс€ на урок.

 

 

“≈ —“. ѕќƒIЋ “≈ —“” Ќј јЅ«ј÷». ѕЋјЌ √ќ“ќ¬ќ√ќ “≈ —“” (ѕ–ќ—“»…). ѕќЌя““я ѕ–ќ " ¬Iƒќћ≈" I "Ќќ¬≈"

 

ѕрослухати. ѕро що розповiдаЇтьс€ в текстi? ¬изначити тему тексту.

 

”крањнцi дуже любл€ть васильки. ÷i невеликi скромнi квiти Ї дуже гарними. ¬ засушеному вигл€дi вони мають сильний стiйкий запах.

÷iлющi властивостi василькiв вiдомi здавна. ѓх використовують €к лiкувальний засiб при високiй температурi. « василькiв робл€ть купель дл€ дiтей при багатьох хворобах.

¬асильки Ї уособленн€м чистоти й пр€зностi. ¬они згадуютьс€ в багатьох народних пiсн€х.

« журналу.

ћј“≈–IјЋ ƒЋя ¬„»“≈Ћя

“екст - це група речень, обТЇднаних спiльним змiстом (темою) та основною думкою.

“ема - це те, про що йдетьс€ у текстi. ќсновна думка - те, до чого текст закликаЇ, чого навчаЇ, що стверджуЇ.

якщо реченн€ тiльки висловлюЇ €кусь думку, то текст забезпечуЇ розвиток думки за рахунок того, що кожне наступне реченн€ до вже вiдомого додаЇ щось нове.

–еченн€ в текстi розташованi у послiдовностi, необхiднiй дл€ розкритт€ теми.

«аголовок тексту виражаЇ його тему або його основну думку.

 

ѕрочитати. ” €кiй з колонок подано окремi реченн€, а в €кiй - текст? « чого ви зробили такий висновок? ¬изначити тему тексту, його основну думку. ƒiбрати до тексту заголовок, €кий вiдбивав би його тему.

 

”крањнська мова - це основа нашоњ безмежно багатоњ культури. ÷е наш дух, наша душа, наша пiсн€. ¬рештi-решт - це ми. «никаЇ мова Ц зникаЇ народ. ƒобре тому жити, хто вмiЇ гарно говорити. ћова - неоцiненний скарб народу.  ожен народ повинен берегти i розвивати свою мову.

 

 

ѕоданi реченн€ прочитати в такiй послiдовностi, щоб вони утворили текст. ¬изначити тему й основну думку тексту. ƒiбрати два варiанти заголовка: перший, що вiдбиваЇ тему тексту, другий - спiввiдносний з його основною думкою.

 

ј лисичка побачили слiди лише тих, хто заходив до печери, а слiдiв тих, хто вийшов, не видно. ѕустив вiн чутку, що дуже занемiг. I лисичка майнула хвостом. —ам лiг у печерi та й лежить. “а здолала його старiсть, повипадали зуби й пазурi. ƒумав-думав старий вовк, €к зарадити лиховi, та й надумав. ѕочула лисичка й собi прибiгла одвiдати старого знайомого. Ѕув собi могутнiй вовк. ƒичина тепер тiкала вiд нього. ¬овк здивувавс€, чому лисичка стоњть на порозi. —тали приходити звiдусiль звiрi провiдати хворого. «упинилас€ на порозi печери, а далi не йде.

 

ћј“≈–IјЋ ƒЋя ¬„»“≈Ћя

–озвиваючи тему тексту, його автор переходить вiд однiЇњ частини теми до iншоњ. „астина однiЇњ загальноњ теми називаЇтьс€ пiдтемою. ѕiдтема розкриваЇтьс€ у кiлькох реченн€х.

„астина тексту, обТЇднана пiдтемою, називаЇтьс€ абзацом. „iтко сформульованi та пронумерованi пiдтеми тексту становл€ть його план.

 

 

ѕоданi в попереднiй вправi реченн€ записати в такiй послiдовностi, щоб вони утворили текст. «аписуючи текст, почленувати його на абзаци. —формулювавши пiдтеми тексту, скласти й записати його план.

 

 

ѕрослухати початок тексту. —класти та записати план прослуханого. якби ви були автором тексту, €к би ви його продовжили? —класти й записати план продовженн€ (колективно). ”сно продовжити текст за складеним планом. ¬изначити тему та основну думку завершеного тексту, дiбрати заголовок.

 

” лузi, пiд гiлл€стим дубом, була криниц€. ќдного разу прийшов до криницi хлопчик. ¬iн любив пустувати. ѕiдн€в камiнь, кинув у криницю.

 амiнь упав на дно криницi, закрив джерело.  риниц€ засохла. ¬исохла трава навколо дуба, дуб засох. Ќа дубi перестав мостити гнiздо соловейко, вiн полетiв собi кудись.

ћинули роки. ’лопчик став дорослим. ѕрийшов вiн €кось на те мiсце...

 

ћј“≈–IјЋ ƒЋя ¬„»“≈Ћя

–озгортанн€ змiсту та розвиток думки в текстi вiдбуваЇтьс€ завд€ки тому, що до того, що вже вiдоме з попереднього реченн€, кожне наступне реченн€ додаЇ щось нове. « огл€ду на це кожне реченн€ тексту подiл€Їтьс€ на двi частини. ѕерша - це висхiдний пункт висловлюванн€, вона вбираЇ в себе iнформацiю з попереднього реченн€. ¬исхiдну частину називають темою ("вiдомим","даним"). ƒруга частина реченн€ повiдомл€Ї щось про першу i несе в собi основну iнформацiю. ÷е - рема ("нове").

"¬≥доме" розташовуЇтьс€ на початку реченн€, "нове" - в кiнцi. “ак буваЇ завжди, крiм випадкiв свiдомого застосуванн€ iнверсiњ.

Ќаприклад: в н

«а зовнiшнiм вигл€дом пiхта нагадуЇ €лину. як i в

в н в

€лини, в нењ густа крона. ќбриси крони нагадують

н в

конус. „ере з конусоподiбну форму крони пiхту легко

н

сплутати з €линою.

 

ѕрочитати. ” кожному з речень тексту вказати "вiдоме" (його частину, €ка ввiбрала iнформацiю з попереднього реченн€) та "нове", тобто новi вiдомостi, €кi цим реченн€м додано.

 

Ѕорсук - звiр нiчний. Ћише у сутiнки вилазить вiн з нори у пошуках њжi.  омахи, жаби, €щiрки - улюблена пожива тварини.

Ѕорсук руйнуЇ гнiзда джмелiв. –озлюченi комахи його кусають. ¬iд болючих укусiв тварина р€туЇтьс€, качаючись по землi i давл€чи джмелiв. –озправившись з бiдолахами, борсук поспiшаЇ зТњсти мед.

«а I.јкiмушкiним.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1200 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2546 - | 2140 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.055 с.