НА - СЬКИЙ, -ЗЬКИЙ, -ЦЬКИЙ ТА IМЕННИКIВ НА - СТВО, -ЗТВО, -ЦТВО
До поданих слiв дiбрати слова з твiрною основою. Якi приголоснi чергуються при твореннi?
Юнацький, ризький, товариський.
Вiд поданих слiв утворити прикметники i, де можливо, iменники за допомогою суфiкса -ств(о).
Козак, молодець, ткач, Прага, Париж, боягуз, птах, чуваш, Одеса, Золотоноша, Ладога, Овруч, Чорнухи, Прага, Калуш.
Переписати. Позначити орфограму "буквосполучення - зьк-, -цьк-, -ськ-, зтв, -цтв-, -ств-".
Козацьку бунтiвливу вдачу нам лишили предки з давнини. (В.Симоненко.) По Чорному морю гуляють чайки, на мiсто турецьке пливуть козаки. (Б.Грiнченко.) Добре ж твоє, козаченьку, серденько волiло, виступаєш з товариством на святеє дiло. (Олена Пчiлка.) Не- забаром задзвонили в дзвони на шести воронiзьких дзвiницях (П.Кулiш.) Козацтво радiсно одгукнулося на заклик кошового: "А чого нам справдi нидiти у Сiчi та товариський хлiб дурно переводити! Веди нас, батьку..." (А.Кащенко). Справдi найбiльше багатство людей - їхнiй духовний скарб (За Р.Iванченко).
Вибiрковий диктант. Виписати слова з орфограмамою "буквосполучення - зьк, -цьк-, -ськ-, -зтв-, -цтв-, -ств- ". Дiбрати слова з твiрною основою, пояснити наявнiсть чи вiдсутнiсть чергування приголосних.
Український народ чинив героїчний опiр турецьким i татарським загарбникам. Почесне мiсце в боротьбi посiдає українське козацтво. З часу свого визволення Запорозька Сiч стала опорним пунктом, вiйськовою базою для виступiв проти ворогiв. З розвитком Сiчi боротьба проти загарбницьких нападiв набуває активного характеру. Козацтво органiзовувало сухопутнi й морськi походи на Кримський пiвострiв та на володiння султанської Туреччини.
Найважливiшим результатом козацьких походiв було визволення невiльникiв. Запорожцi нападали на Кафу в Криму, де був головний невiльницький ринок
З пiдручника.
За змiстом картини I.Рєпiна "Козаки пишуть листа турецькому султану" скласти кiлька речень, увiвши в них словосполучення:
Запорозька Сiч, молодецька вiдвага, мужнє козацтво, славне товариство, турецький султан.
Переписати, на мiсцi крапок уставивши пропущенi літери.
В прибережних вербах щебече пта..тво, зелений комиш стоїть нерухомою лавою (М.Коцюбинський). На межi Хмельни..ької та Чернiве..ької областей несе свої води в Чорне море рiчка Днiстер. (З пiдручника.) Остання передосiння гроза розташувалася над Криворi..ьким басейном. (Ю.Яновський.) На пiвночi Житомир..ької областi одиноким островом серед лiсiв здiймається Овру..ький кряж. (За Г.Скарлатом.) Тюльпан бу..ький - цiнна декоративна рослина, трапляється на околицях Одеси та на Миколаївщинi. (За А.Давидовим.)
Словниковий диктант. До кожного слова дiбрати слово з твiрною основою.
Жiноцтво, братство, студентство, вояцтво, стрiлецтво, багатство, чортомлицький, нюрнберзький, кавказький, французький, бузький, волзький, кременчуцький, чiказький, закарпатський, селянський, виж- ницький, миргородський, уманський, керiвництво, рибальський, школярство.
Переписати, вiд поданих у дужках слiв утворивши назви ремесел. Видiлити словотворчi суфiкси.
Уже в ХV столiттi в Українi iснував ряд чiтких спецiалiзацiй обробки металiв - (ливарник), (коваль), (золотар). Вичинка шкiри коней та волiв, з якої шили взуття, була вiдома в Українi пiд назвою (чинбар). Розрiзнялось ще (лимар) - вичинка сирицi, що йшла на виготовлення збруї. Разом iз (швець), (кожухар) та (шапкар) цi ремесла належали до традицiйних ремесел українцiв. (Тесляр) - зведення житлових споруд, господарських будiвель. (Стельмах) - промисел, пов’язаний iз виготовленням транспортних засобiв: возiв, саней тощо. (Гутник) - виготовлення скла i виробiв з нього (З етнографiчного довiдника). Нашi вуличани, окрiм (хдiбороб), ще мають i ремесло в руках: (столяр), (швець),(бондар) i (мiрошник). (М.Стельмах). (Бджiльник), як i його рiзновид (пасiчник), протягом багатьох столiть було одним з провiдних видiв промислу. Вiн з’явився значно ранiше, нiж (землероб), i разом iз (збиральник), (ловець) та (мисливець) сягає своїм корiнням у добу, коли з’явилась первiсна людина. (В.Скуратiвський.)
Пояснювальний диктант.
Вершиною воєнного таланту i майстерностi Богдана Хмельницького була Батозька битва. (О.Апанович.) Це був найзавзятiгий козачиназ усiх, яких знає козацьке лицарство. (В.Розковшенко.) Мабуть, назва Чумацький Шлях утвердилася як орiєнтацiйна, тому що в мiсячнi ночi чумаки звiряли дорогу на землi з видимим небесним шляхом. (В.Ужченко.) Та доля мандрiвницька нам сприяла i в добру хату на нiчлiг послала. (М.Рильський.) Убозтво - не ганьба, а бiда. На панську мудрiсть мужицька хитрiсть. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мiшайся. (Нар.творч.)
Навчальнi диктанти.
І.У 17 столiттi Європа зачитувалась книгою французького iнженера Боплана "Опис України". Вiн перебував на службi в шляхетської Польщi, пiд його керiвництвом споруджувалися фортецi, замки та палаци. Француз довго жив в Українi, про українцiв писав з повагою та захопленням. Про козакiв у книзi сказано так: "У них немає нiчого простацького, крiм одягу. Вони не побиваються за багатством, зате люблять свободу, без якої не уявляють життя". Автор створив колективний портрет запорозького козацтва. Розповiв про вiйськове мистецтво козакiв, про те, як вони збираються в морський похiд проти Туреччини, як будують чайки. Розказав про особливе мiсце, де розташована Чортомлицька Сiч. Не одна турецька галера тут загинула, коли переслiдувала козакiв.Книжка француза -дорогоцiнний матерiал про далеке минуле нашого народу. (З журн.; 114 сл.)
ІІ. Дочкам Ярослава Мудрого судилися незвичайнi долi.
На всю Європу линула слава про надзвичайну вроду й розум княжни Анни.Її руки просив французький король. Ярослав дав згоду на шлюб, i ось паризькими вулицями поспiшають вершники, щоб зустрiти наречену. Весiлля вiдбулось через три роки. Анна стала королевою Францiї.
Друга дочка Ярослава Єлизавета стала дружиною короля Норвегiї. До речi, норвезький монарх уславився не тiльки як хоробрий воїн, а також як талановитий поет. Пiсля його загибелi в однiй з битв удова вийшла замiж за датського короля.
Третю дочку Анастасiю Ярослав Мудрий вiддав замiж за угорського короля.Всi цi шлюби мали велике полiтичне значення. (За М.Слабошпицьким; 99 сл.)
СПОЛУЧНI О, Е В СКЛАДНИХ СЛОВАХ
Прочитати. Вказати складнi слова. Як поєднуються в них основи?
І хмарини срібнокрилі тануть угорі. Полетять кораблі зорекрилі од землі у далекі світи? (В.Сосюра.)
Переписати, на мiсцi крапок уставляючи пропущенi букви. Позначити орфограми. Обгрунтувати написання слiв.
Пар..плав, земл..трус, лiс..степ, стал..вар, пiш..хiд, зор..пад, верб..лiз, чорн..зем, житт..пис, кра..знавство.
Вiд основ поданих слiв утворити складнi слова. Позначити орфограми.
Праця, любити; рука, писати; чорний, слива; сiно, косити; бiлий, снiг; п’ятий клас, сiрий, очi; сам, учитель; три, кут; сiм, струн; пройти, свiт; перекотити, поле.
Вибiрковий диктант. Виписати складнi слова, позначити орфограми. Обгрунтувати написання.
Яке це славне слово - хлiбороб, що жартома зовуть i гречкосiєм! (М.Рильський.) А в небi хмарки бiлоснiжнi летять у незвiдану путь. (В.Сосюра.) Над лісопарком харківським зоріє світанок. (О.Ющенко.) А падолист гуде й дзвенить. (М.Стельмах.) I знову чуть, як виє в голих вiтах старого парку хижий листопад. (Є.Маланюк.) Наступа копитом сухоребра осiнь на поля сумнi. (I.Драч.) У задумi соннiй синьоока даль. (Д.Фалькiвський.) І чомусь мені тужно до сліз, як вдивляюсь у цей верболі (М.Гаско.) Вивозять снiг старий на самоскидах, а разом з ним - i настрої зимовi. (Є.Крижевич.) Це тi пани, що в самоварi кулiш варять. (Нар.творч.)
Прочитати. Пояснити правопис виділених слів. Від яких слів і яким способом їх утворено?
На лівім березі Дніпра возводять церкву п’ятибанну. (О.Лупій.) Зима таким болиголовом розцвiла! (Н.Гуменюк.) На сьомiм небi нам не жить, хоч семибарвний пояс неба нас оперiзує в цю мить. (I.Драч.)
Пояснювальний диктант.
Бiлолиций мiсяць тихо плив високим небом... (Б.Грiнченко.) День павою золотоперою упав і пропав у гірських лісах. (С.Пушик.) Вгорі над нами світять зірки великі і тисячоусті. (О.Слоньовська.) Вже мiсяць втiк у верболози. (О.Яровий.) Землю й небо пташки славословлять пiснями дзвiнкими. (В.Сосюра.) I де взялись цi хвилi снiжнобiлi, хто дивно так навчив їх грати i шумiть? (Олександр Олесь.) Iржуть на вiтрi конi чорногривi. (П.Малишко.) Чорнобривців насіяла мати у моїм світанковім краю. (М.Сингаївський.) Пiзньоцвiт осiннiй - лiкарська рослина. Золотобородник зростає на приморських пiсках. (З довiдн.)
НАПИСАННЯ РАЗОМ I ЧЕРЕЗ ДЕФIС СЛIВ З ПIВ-
Прочитати. Самостiйно зробити висновки щодо написання слiв з пiв-.
Пiв-України, пiв-Європи, пiвкраїни, пiвмiста, пiв-Києва, пiврайону, пiв-Київщини, пiвкласу, пiвоберту, пiвогiрка, пiвапельсина, пiв’яблука, пiв’явора, пiв’юрби, пiв’їжака.
Переписати, розкриваючи дужки. Позначити орфограму. Обгрунтувати написання слiв.
(Пiв)майдану, (пiв)Львова, (пiв)вулицi, (пiв)озера, (пiв)ями, (пiв)вишнi, (пів)Ялти, (пiв)абрикоси, (пiв)дерева, (пiв)яру, (пiв)юрти, (пів)всесвіт, (пiв)Одеси, (пiв)Ясинуватої.
Попереджувальний диктант.
Гарна, розцвiтлена пишно веселка пiвнеба пiдперла... (В.Самiйленко.) День такий - нi хмарки, нi пiвхмарки. (П.Вольвач.) Пiв-Полiсся вода залила... Та на березi ходить, блукає пiвсела, заглядаючи в синь. (Д.Фалькiвський.) Уже пів-Кафи було в руках козаків. (С.Тельнюк.) Через пiвгодини сонце взяло долину в золотi батоги. (Григорiй Тютюнник.) Пiвбiди, що взялись звоювать вороги, а бiда, коли друзi мовчать. (В.Козак.)
Переписати, на мiсцi крапок вствивши слова з пiв-.
Бiльш як... лиха не буде. Знає кума - знає.... Зрозумiти з.... Не зупинятися на.... Заговорив до.... Продати за....
Довідка. Пiвкопи. Пiвсела. Пiвслова. Пiвдорозi. Пiвсмертi. Пiвцiни.
Диктант з коментуванням.
Пташино люба! О, спiвай ти над пiвсонними полями, нехай прокинеться весь край i зароїться орачами! (Б.Грiнченко.) З першою травою люблю розмову, б’ється, бринить, як дитя в пiвснi. (А.Малишко.) Мiсяць зовсiм спустився пiд гору, наче пiвхлiба лежало над землею. (Панас Мирний.) А хто вiд правди ступить на пiвметра, душа у нього сiра й напiвмертва. (Л.Костенко.) Пiвправда правдi не пiдлегла, мiж ними вдосталь прiрв i меж. (М.Петренко.)
ДЕФIС У СКЛАДНИХ СЛОВАХ
Прочитати. Пояснити, чому поданi слова пишуться через дефiс.
Українсько-англiйський, навчально-виховний, пiвнiчно-захiдний, хлiбо-булочний, фабрика-кухня, фiльм-опера, диван-лiжко, жар-птиця, хлiб-сiль, ракета-носiй, прес-центр.
Записати слова, знявши риски.
Українсько/американський, французько/iталiйський, iнженер-механiк, гучно/мовець, ясно/видець, мовно/лiтературний, синьо/окий, плащ/намет, машино/будiвний.
Виписати складнi слова, обгрунтувати їхнє написання.
У перекладних словниках за допомогою слiв рiдної мови витлумачуються слова iншої мови. Так, наприклад, укладено українсько-росiйський, українсько-французький, українсько-угорський, українсько-iспанський словники. Зрозумiло, iснують словники, в яких слова iншої мови перекладаються українською мовою, наприклад, польсько-український, чесько-український словники. (З посiбн.) Найвища концентрацiя м’ясо-молочного виробництва у бiльших i найбiльших мiстах, а також у примiських районах.Потужнi пiдприємства хлiбопекарської промисловостi розмiщенi у великих мiстах: Києвi, Харковi, Днiпропетровську, Одесi, Львовi. (З пiдручн.) Гронянку пiвмiсяцеву розшукують скарбошукачi. Народна назва рослини - ключ-трава, за повiр’ям, вона приводить людей до закопаних багатств. (За А.Давидовим.) Квiти брат-i-сестра (братки) дiстали свою назву вiд того, що на одному стеблi рослини буває двi квiтки - синя й жовта, як брат з сестрою. (Г.Булашев.)
Диктант з коментуванням.
Не сон-трава на могилi вночi процвiтає, то дiвчина заручена калину саджає... (Т.Шевченко.) Ми бачили Говерлу крiзь туман, мов крiзь прозору кам’яну запону, i казковий далекий Пiп-Iван до лiсового прислухався дзвону. (М.Рильський.) На стеблi зiрваного звiробою виступає червоний сiк, мабуть, тому рослина має ряд iнших назв: молодецька кров-трава, кров-Iвана, дiробiй-Iванок. (А.Коваль.) Веселий дощ, жартун весни, танцює, мов на святках... Та бачу журно ясени стоять у плащ-палатках. (М.Нагнибiда.) Знов тобi вiтерець легкокрилий впав на щоки рум’янцем густим... (В.Сосюра.) Якщо прикласти листочок цiєї рослини до щоки, можна переконатися, що верхнiй бiк його холодний, нижнiй - теплий. Тому й назвали рослину в народi мати-й-мачуха. (З журн.) Поблизу Ужгорода починається межа українсько-словацьких земель. Межi українсько-молдавських земель йдуть по Бессарабiї, Буковинi та Мармарощинi. (З пiдручн.)
Навчальний диктант.
Перших смiливцiв, якi лiтали на повiтряних кулях, у Європi називали грецьким словом аеронавти. Поки в аеростатi пiднiмалась одна людина, її звали повiтроплавець. Та коли в аеростатах з’явилися пасажири, виникло слово пiлот. Це слово було запозичене з iталiйської. У перше десятилiття двадцятого столiття з’являється слово льотчик. У сучаснiй українськiй мовi вживаються три слова: льотчик, пiлот, авiатор. Слово льотчик - загальна назва кожного, хто веде лiтальний апарат. Буває льотчик-винищувач, вертольотчик, льотчик-космонавт. Є перший пiлот, другий пiлот, але штурман-радист.
Льотчик-космонавт, астронавт, астронавiгатор...Скiльки нових понять та нових слiв чекає нас попереду! (За А.Коваль; 92 сл.)
