Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«мiни приголосних при твореннi прикметникiв




Ќј - —№ »…, -«№ »…, -÷№ »… “ј Iћ≈ЌЌ» I¬ Ќј - —“¬ќ, -«“¬ќ, -÷“¬ќ

 

ƒо поданих слiв дiбрати слова з твiрною основою. якi приголоснi чергуютьс€ при твореннi?

 

ёнацький, ризький, товариський.

 

¬iд поданих слiв утворити прикметники i, де можливо, iменники за допомогою суфiкса -ств(о).

 

 озак, молодець, ткач, ѕрага, ѕариж, бо€гуз, птах, чуваш, ќдеса, «олотоноша, Ћадога, ќвруч, „орнухи, ѕрага,  алуш.

 

ѕереписати. ѕозначити орфограму "буквосполученн€ - зьк-, -цьк-, -ськ-, зтв, -цтв-, -ств-".

 

 озацьку бунтiвливу вдачу нам лишили предки з давнини. (¬.—имоненко.) ѕо „орному морю гул€ють чайки, на мiсто турецьке пливуть козаки. (Ѕ.√рiнченко.) ƒобре ж твоЇ, козаченьку, серденько волiло, виступаЇш з товариством на св€теЇ дiло. (ќлена ѕчiлка.) Ќе- забаром задзвонили в дзвони на шести воронiзьких дзвiниц€х (ѕ. улiш.)  озацтво радiсно одгукнулос€ на заклик кошового: "ј чого нам справдi нидiти у —iчi та товариський хлiб дурно переводити! ¬еди нас, батьку..." (ј. ащенко). —правдi найбiльше багатство людей - њхнiй духовний скарб («а –.Iванченко).

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати слова з орфограмамою "буквосполученн€ - зьк, -цьк-, -ськ-, -зтв-, -цтв-, -ств- ". ƒiбрати слова з твiрною основою, по€снити на€внiсть чи вiдсутнiсть чергуванн€ приголосних.

 

”крањнський народ чинив героњчний опiр турецьким i татарським загарбникам. ѕочесне мiсце в боротьбi посiдаЇ украњнське козацтво. « часу свого визволенн€ «апорозька —iч стала опорним пунктом, вiйськовою базою дл€ виступiв проти ворогiв. « розвитком —iчi боротьба проти загарбницьких нападiв набуваЇ активного характеру.  озацтво органiзовувало сухопутнi й морськi походи на  римський пiвострiв та на володiнн€ султанськоњ “уреччини.

Ќайважливiшим результатом козацьких походiв було визволенн€ невiльникiв. «апорожцi нападали на  афу в  риму, де був головний невiльницький ринок

« пiдручника.

«а змiстом картини I.–Їпiна " озаки пишуть листа турецькому султану" скласти кiлька речень, увiвши в них словосполученн€:

 

«апорозька —iч, молодецька вiдвага, мужнЇ козацтво, славне товариство, турецький султан.

 

ѕереписати, на мiсцi крапок уставивши пропущенi л≥тери.

 

¬ прибережних вербах щебече пта..тво, зелений комиш стоњть нерухомою лавою (ћ. оцюбинський). Ќа межi ’мельни..ькоњ та „ернiве..ькоњ областей несе своњ води в „орне море рiчка ƒнiстер. (« пiдручника.) ќстанн€ передосiнн€ гроза розташувалас€ над  риворi..ьким басейном. (ё.яновський.) Ќа пiвночi ∆итомир..ькоњ областi одиноким островом серед лiсiв здiймаЇтьс€ ќвру..ький кр€ж. («а √.—карлатом.) “юльпан бу..ький - цiнна декоративна рослина, трапл€Їтьс€ на околиц€х ќдеси та на ћиколањвщинi. («а ј.ƒавидовим.)

 

—ловниковий диктант. ƒо кожного слова дiбрати слово з твiрною основою.

 

∆iноцтво, братство, студентство, во€цтво, стрiлецтво, багатство, чортомлицький, нюрнберзький, кавказький, французький, бузький, волзький, кременчуцький, чiказький, закарпатський, сел€нський, виж- ницький, миргородський, уманський, керiвництво, рибальський, школ€рство.

 

ѕереписати, вiд поданих у дужках слiв утворивши назви ремесел. ¬идiлити словотворчi суфiкси.

 

”же в ’V столiттi в ”крањнi iснував р€д чiтких спецiалiзацiй обробки металiв - (ливарник), (коваль), (золотар). ¬ичинка шкiри коней та волiв, з €коњ шили взутт€, була вiдома в ”крањнi пiд назвою (чинбар). –озрiзн€лось ще (лимар) - вичинка сирицi, що йшла на виготовленн€ збруњ. –азом iз (швець), (кожухар) та (шапкар) цi ремесла належали до традицiйних ремесел украњнцiв. (“есл€р) - зведенн€ житлових споруд, господарських будiвель. (—тельмах) - промисел, повТ€заний iз виготовленн€м транспортних засобiв: возiв, саней тощо. (√утник) - виготовленн€ скла i виробiв з нього (« етнографiчного довiдника). Ќашi вуличани, окрiм (хдiбороб), ще мають i ремесло в руках: (стол€р), (швець),(бондар) i (мiрошник). (ћ.—тельмах). (Ѕджiльник), €к i його рiзновид (пасiчник), прот€гом багатьох столiть було одним з провiдних видiв промислу. ¬iн зТ€вивс€ значно ранiше, нiж (землероб), i разом iз (збиральник), (ловець) та (мисливець) с€гаЇ своњм корiнн€м у добу, коли зТ€вилась первiсна людина. (¬.—куратiвський.)

 

ѕо€снювальний диктант.

 

¬ершиною воЇнного таланту i майстерностi Ѕогдана ’мельницького була Ѕатозька битва. (ќ.јпанович.) ÷е був найзавз€тiгий козачиназ усiх, €ких знаЇ козацьке лицарство. (¬.–озковшенко.) ћабуть, назва „умацький Ўл€х утвердилас€ €к орiЇнтацiйна, тому що в мiс€чнi ночi чумаки звiр€ли дорогу на землi з видимим небесним шл€хом. (¬.”жченко.) “а дол€ мандрiвницька нам спри€ла i в добру хату на нiчлiг послала. (ћ.–ильський.) ”бозтво - не ганьба, а бiда. Ќа панську мудрiсть мужицька хитрiсть. Ўвець знай своЇ шевство, а в кравецтво не мiшайс€. (Ќар.творч.)

 

Ќавчальнi диктанти.

 

≤.” 17 столiттi ™вропа зачитувалась книгою французького iнженера Ѕоплана "ќпис ”крањни". ¬iн перебував на службi в шл€хетськоњ ѕольщi, пiд його керiвництвом споруджувалис€ фортецi, замки та палаци. ‘ранцуз довго жив в ”крањнi, про украњнцiв писав з повагою та захопленн€м. ѕро козакiв у книзi сказано так: "” них немаЇ нiчого простацького, крiм од€гу. ¬они не побиваютьс€ за багатством, зате любл€ть свободу, без €коњ не у€вл€ють житт€". јвтор створив колективний портрет запорозького козацтва. –озповiв про вiйськове мистецтво козакiв, про те, €к вони збираютьс€ в морський похiд проти “уреччини, €к будують чайки. –озказав про особливе мiсце, де розташована „ортомлицька —iч. Ќе одна турецька галера тут загинула, коли переслiдувала козакiв. нижка француза -дорогоцiнний матерiал про далеке минуле нашого народу. (« журн.; 114 сл.)

 

≤≤. ƒочкам ярослава ћудрого судилис€ незвичайнi долi.

Ќа всю ™вропу линула слава про надзвичайну вроду й розум кн€жни јнни.ѓњ руки просив французький король. ярослав дав згоду на шлюб, i ось паризькими вулиц€ми поспiшають вершники, щоб зустрiти наречену. ¬есiлл€ вiдбулось через три роки. јнна стала королевою ‘ранцiњ.

ƒруга дочка ярослава ™лизавета стала дружиною корол€ Ќорвегiњ. ƒо речi, норвезький монарх уславивс€ не тiльки €к хоробрий воњн, а також €к талановитий поет. ѕiсл€ його загибелi в однiй з битв удова вийшла замiж за датського корол€.

“ретю дочку јнастасiю ярослав ћудрий вiддав замiж за угорського корол€.¬сi цi шлюби мали велике полiтичне значенн€. («а ћ.—лабошпицьким; 99 сл.)

 

—ѕќЋ”„ЌI ќ, ≈ ¬ — ЋјƒЌ»’ —Ћќ¬ј’

 

ѕрочитати. ¬казати складнi слова. як поЇднуютьс€ в них основи?

 

≤ хмарини ср≥бнокрил≥ тануть угор≥. ѕолет€ть корабл≥ зорекрил≥ од земл≥ у далек≥ св≥ти? (¬.—осюра.)

 

ѕереписати, на мiсцi крапок уставл€ючи пропущенi букви. ѕозначити орфограми. ќбгрунтувати написанн€ слiв.

 

ѕар..плав, земл..трус, лiс..степ, стал..вар, пiш..хiд, зор..пад, верб..лiз, чорн..зем, житт..пис, кра..знавство.

 

¬iд основ поданих слiв утворити складнi слова. ѕозначити орфограми.

 

ѕрац€, любити; рука, писати; чорний, слива; сiно, косити; бiлий, снiг; пТ€тий клас, сiрий, очi; сам, учитель; три, кут; сiм, струн; пройти, свiт; перекотити, поле.

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати складнi слова, позначити орфограми. ќбгрунтувати написанн€.

 

яке це славне слово - хлiбороб, що жартома зовуть i гречкосiЇм! (ћ.–ильський.) ј в небi хмарки бiлоснiжнi лет€ть у незвiдану путь. (¬.—осюра.) Ќад л≥сопарком харк≥вським зор≥Ї св≥танок. (ќ.ёщенко.) ј падолист гуде й дзвенить. (ћ.—тельмах.) I знову чуть, €к виЇ в голих вiтах старого парку хижий листопад. (™.ћаланюк.) Ќаступа копитом сухоребра осiнь на пол€ сумнi. (I.ƒрач.) ” задумi соннiй синьоока даль. (ƒ.‘алькiвський.) ≤ чомусь мен≥ тужно до сл≥з, €к вдивл€юсь у цей вербол≥ (ћ.√аско.) ¬ивоз€ть снiг старий на самоскидах, а разом з ним - i настроњ зимовi. (™. рижевич.) ÷е тi пани, що в самоварi кулiш вар€ть. (Ќар.творч.)

 

ѕрочитати. ѕо€снити правопис вид≥лених сл≥в. ¬≥д €ких сл≥в ≥ €ким способом њх утворено?

 

Ќа л≥в≥м берез≥ ƒн≥пра возвод€ть церкву пТ€тибанну. (ќ.Ћуп≥й.) «има таким болиголовом розцвiла! (Ќ.√уменюк.) Ќа сьомiм небi нам не жить, хоч семибарвний по€с неба нас оперiзуЇ в цю мить. (I.ƒрач.)

 

ѕо€снювальний диктант.

 

Ѕiлолиций мiс€ць тихо плив високим небом... (Ѕ.√рiнченко.) ƒень павою золотоперою упав ≥ пропав у г≥рських л≥сах. (—.ѕушик.) ¬гор≥ над нами св≥т€ть з≥рки велик≥ ≥ тис€чоуст≥. (ќ.—лоньовська.) ¬же мiс€ць втiк у верболози. (ќ.яровий.) «емлю й небо пташки славословл€ть пiсн€ми дзвiнкими. (¬.—осюра.) I де вз€лись цi хвилi снiжнобiлi, хто дивно так навчив њх грати i шумiть? (ќлександр ќлесь.) Iржуть на вiтрi конi чорногривi. (ѕ.ћалишко.) „орнобривц≥в нас≥€ла мати у моњм св≥танков≥м краю. (ћ.—ингањвський.) ѕiзньоцвiт осiннiй - лiкарська рослина. «олотобородник зростаЇ на приморських пiсках. (« довiдн.)

 

Ќјѕ»—јЌЌя –ј«ќћ I „≈–≈« ƒ≈‘I— —ЋI¬ « ѕI¬-

 

ѕрочитати. —амостiйно зробити висновки щодо написанн€ слiв з пiв-.

 

ѕiв-”крањни, пiв-™вропи, пiвкрањни, пiвмiста, пiв- иЇва, пiврайону, пiв- ињвщини, пiвкласу, пiвоберту, пiвогiрка, пiвапельсина, пiвТ€блука, пiвТ€вора, пiвТюрби, пiвТњжака.

 

ѕереписати, розкриваючи дужки. ѕозначити орфограму. ќбгрунтувати написанн€ слiв.

 

(ѕiв)майдану, (пiв)Ћьвова, (пiв)вулицi, (пiв)озера, (пiв)€ми, (пiв)вишнi, (п≥в)ялти, (пiв)абрикоси, (пiв)дерева, (пiв)€ру, (пiв)юрти, (п≥в)всесв≥т, (пiв)ќдеси, (пiв)ясинуватоњ.

 

ѕопереджувальний диктант.

 

√арна, розцвiтлена пишно веселка пiвнеба пiдперла... (¬.—амiйленко.) ƒень такий - нi хмарки, нi пiвхмарки. (ѕ.¬ольвач.) ѕiв-ѕолiсс€ вода залила... “а на березi ходить, блукаЇ пiвсела, загл€даючи в синь. (ƒ.‘алькiвський.) ”же п≥в- афи було в руках козак≥в. (—.“ельнюк.) „ерез пiвгодини сонце вз€ло долину в золотi батоги. (√ригорiй “ютюнник.) ѕiвбiди, що вз€лись звоювать вороги, а бiда, коли друзi мовчать. (¬. озак.)

 

ѕереписати, на мiсцi крапок вствивши слова з пiв-.

 

Ѕiльш €к... лиха не буде. «наЇ кума - знаЇ.... «розумiти з.... Ќе зупин€тис€ на.... «аговорив до.... ѕродати за....

 

ƒов≥дка. ѕiвкопи. ѕiвсела. ѕiвслова. ѕiвдорозi. ѕiвсмертi. ѕiвцiни.

 

ƒиктант з коментуванн€м.

 

ѕташино люба! ќ, спiвай ти над пiвсонними пол€ми, нехай прокинетьс€ весь край i зароњтьс€ орачами! (Ѕ.√рiнченко.) « першою травою люблю розмову, бТЇтьс€, бринить, €к дит€ в пiвснi. (ј.ћалишко.) ћiс€ць зовсiм спустивс€ пiд гору, наче пiвхлiба лежало над землею. (ѕанас ћирний.) ј хто вiд правди ступить на пiвметра, душа у нього сiра й напiвмертва. (Ћ. остенко.) ѕiвправда правдi не пiдлегла, мiж ними вдосталь прiрв i меж. (ћ.ѕетренко.)

ƒ≈‘I— ” — ЋјƒЌ»’ —Ћќ¬ј’

 

ѕрочитати. ѕо€снити, чому поданi слова пишутьс€ через дефiс.

 

”крањнсько-англiйський, навчально-виховний, пiвнiчно-захiдний, хлiбо-булочний, фабрика-кухн€, фiльм-опера, диван-лiжко, жар-птиц€, хлiб-сiль, ракета-носiй, прес-центр.

 

«аписати слова, зн€вши риски.

 

”крањнсько/американський, французько/iталiйський, iнженер-механiк, гучно/мовець, €сно/видець, мовно/лiтературний, синьо/окий, плащ/намет, машино/будiвний.

 

¬иписати складнi слова, обгрунтувати њхнЇ написанн€.

 

” перекладних словниках за допомогою слiв рiдноњ мови витлумачуютьс€ слова iншоњ мови. “ак, наприклад, укладено украњнсько-росiйський, украњнсько-французький, украњнсько-угорський, украњнсько-iспанський словники. «розумiло, iснують словники, в €ких слова iншоњ мови перекладаютьс€ украњнською мовою, наприклад, польсько-украњнський, чесько-украњнський словники. (« посiбн.) Ќайвища концентрацi€ мТ€со-молочного виробництва у бiльших i найбiльших мiстах, а також у примiських районах.ѕотужнi пiдприЇмства хлiбопекарськоњ промисловостi розмiщенi у великих мiстах:  иЇвi, ’арковi, ƒнiпропетровську, ќдесi, Ћьвовi. (« пiдручн.) √рон€нку пiвмiс€цеву розшукують скарбошукачi. Ќародна назва рослини - ключ-трава, за повiрТ€м, вона приводить людей до закопаних багатств. («а ј.ƒавидовим.)  вiти брат-i-сестра (братки) дiстали свою назву вiд того, що на одному стеблi рослини буваЇ двi квiтки - син€ й жовта, €к брат з сестрою. (√.Ѕулашев.)

 

ƒиктант з коментуванн€м.

 

Ќе сон-трава на могилi вночi процвiтаЇ, то дiвчина заручена калину саджаЇ... (“.Ўевченко.) ћи бачили √оверлу крiзь туман, мов крiзь прозору камТ€ну запону, i казковий далекий ѕiп-Iван до лiсового прислухавс€ дзвону. (ћ.–ильський.) Ќа стеблi зiрваного звiробою виступаЇ червоний сiк, мабуть, тому рослина маЇ р€д iнших назв: молодецька кров-трава, кров-Iвана, дiробiй-Iванок. (ј. оваль.) ¬еселий дощ, жартун весни, танцюЇ, мов на св€тках... “а бачу журно €сени сто€ть у плащ-палатках. (ћ.Ќагнибiда.) «нов тобi вiтерець легкокрилий впав на щоки румТ€нцем густим... (¬.—осюра.) якщо прикласти листочок цiЇњ рослини до щоки, можна переконатис€, що верхнiй бiк його холодний, нижнiй - теплий. “ому й назвали рослину в народi мати-й-мачуха. (« журн.) ѕоблизу ”жгорода починаЇтьс€ межа украњнсько-словацьких земель. ћежi украњнсько-молдавських земель йдуть по Ѕессарабiњ, Ѕуковинi та ћармарощинi. (« пiдручн.)

 

Ќавчальний диктант.

 

ѕерших смiливцiв, €кi лiтали на повiтр€них кул€х, у ™вропi називали грецьким словом аеронавти. ѕоки в аеростатi пiднiмалась одна людина, њњ звали повiтроплавець. “а коли в аеростатах зТ€вилис€ пасажири, виникло слово пiлот. ÷е слово було запозичене з iталiйськоњ. ” перше дес€тилiтт€ двадц€того столiтт€ зТ€вл€Їтьс€ слово льотчик. ” сучаснiй украњнськiй мовi вживаютьс€ три слова: льотчик, пiлот, авiатор. —лово льотчик - загальна назва кожного, хто веде лiтальний апарат. ЅуваЇ льотчик-винищувач, вертольотчик, льотчик-космонавт. ™ перший пiлот, другий пiлот, але штурман-радист.

Ћьотчик-космонавт, астронавт, астронавiгатор...—кiльки нових пон€ть та нових слiв чекаЇ нас попереду! («а ј. оваль; 92 сл.)

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1015 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

2051 - | 1932 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.026 с.