Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«мiнюванн€ I творенн€ слiв




ѕрочитати. ¬иписати окремо спiльнокореневi слова та рiзнi форми одного слова. ” чому вiдмiннiсть мiж рiзними формами слiв та спiльнокореневими словами?

 

¬стала й весна, чорну землю сонну розбудила... (“.Ўевченко.) ¬есн€нки - пiснi на честь приходу весни. Ќавеснi пробуджуЇтьс€ земл€, оживаЇ природа. «вичай водити хороводи, забавл€тись присв€ченими веснi iграми подекуди зберiгс€ до наших днiв. ” першому весн€ному мiс€цi березнi випiкалос€ печиво у формi пташок, тому що весну, за у€вленн€м наших предкiв, приносили на крилах птахи. (« пiдручника.) ќй весно, весно, що ти нам принесла? (Ќар. творч.)

 

”творити рiзнi форми поданих слiв. ƒо кожного слова дiбрати спiльнокореневi (усно).

 

«емл€, читати, розумний.

 

¬iд €ких слiв утворенi поданi слова? «аписати цi слова на мiсцi крапок.

 

Ўкол€р -.... ¬имова -.... ѕiдлiток-....

 

¬iд поданих слiв утворити новi, записати њх, визначити твiрнi основи.

 

Ћiс, степ, клас, писати, батько, визначати.

 

ѕереписати, на мiсцi крапок вставл€ючи пропущенi букви. ¬iд €ких слiв утворенi видiленi слова? ¬изначити в них твiрнi основи.

 

ћ..донос в..сн€ний ро..почавс€ нинi. (—.∆упанин.)  оли квiт..нь з водою, то трав..нь з травою. (Ќар.творч.) ”пали пр..морозки раннi на молоду оз..мину. (ƒ.«агул.) Ќад ставком ш..роководим, пос..ред очер..тiв, там комар, славетний лицар, пiд л..стом з..леним ж..в. (Ѕ.√рiнченко.) ” ч..стiм полi, в полi на ро..доллi, де колосочки проти сонц€ жмур€тьс€, ¬..рнигора, ¬..рнивода й ¬..рнидуб - три в..летнi - зiбралис€ i жур€тьс€. (Ћ. остенко.)

 

ќ—Ќќ¬ЌI —ѕќ—ќЅ» —Ћќ¬ќ“¬ќ–≈ЌЌя ¬ ” –јѓЌ—№ I… ћќ¬I

 

ƒо поданих слiв дiбрати слова з твiрними основами. «а допомогою €ких значущих частин слова утворилис€ поданi слова?

 

... - прийти... - лiсник

... - записати... - шахтар

... - премудрий... - украњнець

 

... - пiдснiжник

... - навушник

... - доземний

 

¬iд поданих слiв утворити нов≥ слова префiксальним способом.

 

√арний, розумний, летiти, казати, робити.

 

¬iд поданих слiв утворити слова суфiксальним способом.

 

 ињв, ѕолтава, верба, клен, рiка, сад.

 

—ловниковий диктант. ¬изначити спосiб творенн€ поданих слiв. ѕозначити словотворчi префiкси та суфiкси.

 

ѕрибережний, надднiпр€нський, пiднебесний, щоденник, пiдвiконн€, записка, вiдставник, беззубий, пiдлiток.

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати слова, утворенi безсуфiксальним способом.

 

«а лебединим за тужливим криком злiтаю € i пiднiмаюсь в вись. (ќ.Iсаченко.) ’мара на сонце налине на мить, i похмурнiЇ грозово блакить. Ќе цвiте черемха, i пташок не чуть, крутитьс€ у полi снiжна каламуть. (¬.—осюра.) јж ось уже осiнь, немов з-помiж криги - мiж хмар пробиваЇтьс€ синь з високостi... (ћ. ос€кевич.) ѕо полю нiч, по полю тiнь iде, по полю брод€ть тихi перегуки... (ћ.–ильський.) —льози лице окропили, мов лагiдь ƒнiпра. (Ѕ.ќлiйник.) “а хто би мiг мене почути в таку безлюдну ранню рань? (ћ. орпанюк.)

 

¬iд поданих слiв утворити слова безсуфiксальним способом.

 

ћолодий, юний, мiцний, запливати, обстрiл€ти, насипати, запливати, перекладати, занепадати, мазати, перењздити, нестримний (нестрим), щемiти (щем), записати, за€вити, захищати.

 

¬iд поданих пар слiв утворити слова способом складанн€.

 

„орне море, зорi падають, вода граЇ, карi очi, чорнi брови, повний вид, сiм струн, три поверхи, два €руси, трусити землю, варити сталь, робити хлiб.

 

ѕо€снювальний диктант. —лова, утворенi способом складанн€, пiдкреслити.

 

I у ¬еликдень вiльна та €сна воскресне в своњй славi ”крањна! (ƒ.√орiшнiй.) «асiваЇ поле хлiбороб, припада душею до землi. (ё.¬оропай.) Ѕере у руки тiсто нен€ i чародiйство наближа. (—.ћордач.) «азира в вiкно до мене бiлолиций з високостi... (Ѕ.√рiнченко.) “а верби похилилис€ додолу, червонi ружi зблiдли на виду, бо вже погналось перекотиполе за лiтом - по гар€чому слiду... (Ћ. остенко.) —рiбнолиста€ осика загадалас€, мовчить... (—.„еркасенко.) I кожна мить чекаЇ зорепаду. I кожна вiть шукаЇ свого саду. (I.¬овк.) —плелось в один зелений дах дубiв високе верховiтт€. (ƒ.‘алькiвський.)

 

¬изначити спосiб творенн€ поданих слiв. яку рису людськоњ вдачi увиразнюЇ кожне слово?

 

ƒобродiй, паливода, здiймиголова, верховода, пустобрех, дурносм≥х, перекотиполе, пустоцвiт.

 

ѕрочитати. ¬изначити, €кими частинами мови Ї видiленi слова в поданих реченн€х.

 

—ам старий ƒнiпро синiв унизу... —тарий увiйшов до хати, помоливс€ до образiв i гл€нув на онучку. (ѕ. улiш.) —нiг на верхiвТњ узгiрТ€ блищить так €скраво, що видаЇтьс€ не раз, мов займаютьс€ раптом вогнi вартовi. (Ћес€ ”крањнка.) I бродить мiс€ць над домами, неначе срiбний вартовий. (¬.—осюра.)  ошовий отаман вiд iменi сiчового товариства вступав у дипломатичнi стосунки з iноземними державами, затверджував обраних або призначених козакiв на посади, розподiл€в землi мiж курен€ми. (« книги "як козаки воювали"). ќд козачоњ вiдваги втiк паша, €к битий лис.  ошовий обн€в Ќет€гу: "ƒобре, сину, потрудивсь!" (Ѕ.ќлiйник.)

 

« поданими словами усно скласти реченн€ так, щоб вони виступали то прикметниками, то iменниками.

 

«найомий, вiйськовий, черговий, колискова, пальне.

 

ѕопереджувальний диктант. ¬изначити, €кими частинами мови Ї видiленi слова.

 

ѕослiдовним прихильником теорiњ спадковостi був генiальний вчений, академiк ћикола ¬авилов.(« журн.)  омандуючий розумiв, що наступ розгортаЇтьс€. (√ригорiй “ютюнник.) ѕрињжджих було двоЇ - оператор кiно та працiвник iсторичного музею. Ўпаки навчились за вiйну багато дечого: iмiтувати кулемети, свист мiн, передражнювати стогiн поранених. (ё.яновський.) я погл€дом окину пережите... (ћ.Ћукiв.) —умнi й похмурi перехожi байдужо брук блискучий топчуть. (“.”грин.) Ќе живе ледачий, де кипить робота. (ј.ћалишко.) —лова вiдлiтають, написане залишаЇтьс€. (јнтичний вислiв.) ќсiдлав кн€зь √видон кон€, гукнув провожатого i помчав. ¬iзьмеш з гаманц€ золотий, а замiсть нього зТ€витьс€ iнший. –озумний не все каже, що знаЇ, а дурний не все знаЇ, що каже. (Ќар.творч.)

 

«аписати народнi прислiвТ€, на мiсцi крапок вставл€ючи потрiбнi слова. якими частинами мови цi слова Ї у реченн€х? ¬казати антонiми.

 

«а одного... двох небитих дають.... бачить поночi бiльше, €к... вдень.... вiд чужого щаст€ сохне. ƒва...... не переважать.... не подивуЇ,... не побачить.

 

ƒл€ самоконтролю. Ѕитого. ѕисьменний, неписьменний. «аздрiсний. ’итрих, мудрого. –озумний, дурний.

 

«ћIЌ» ѕ–»√ќЋќ—Ќ»’ ѕ–» “¬ќ–≈ЌЌI —ЋI¬:

Iћ≈ЌЌ» I¬ « —”‘I —ќћ - »Ќ(ј) ¬Iƒ ѕ–» ћ≈“Ќ» I¬

Ќј -—№ »…, -÷№ »…

 

ѕрочитати прикметники та утворенi вiд них iменники. якi змiни приголосних звукiв вiдбулис€ при твореннi? «аписати пари слiв, пiдкреслити букви, що позначають звуки, €кi чергуютьс€.

 

Ѕатькiвський - Ѕатькiвщина

кињвський -  ињвщина

черкаський - „еркащина

донецький - ƒонеччина

прилуцький - ѕрилуччина

вiнницький - ¬iнниччина

 

ѕереписати. ¬iд €ких прикметникiв утворенi видiленi iменники? ¬изначити в них твiрнi основи та словотворчi суфiкси. ѕозначити орфограми.

 

™ на ”крањнi, серед милоњ ѕолтавщини, багатоњ на гарнi куточки, чудовий краЇвид! (ќлена ѕчiлка.) «венигородщина - спiвучий куток ”крањни... (—.¬асильченко.) ¬же в бубни „еремош гуде, цвiте √уцульщина квiтками. (ќлександр ќлесь.) ƒонеччино мо€, мо€ ти Ѕатькiвщино! (¬.—осюра.) Ќа весь свiт уславилис€ тканi на  ролевеччинi рушники. (« журн.)

 

¬iд поданих прикметникiв утворити iменники з суфiксом -ин-.

 

 анiвський, овруцький, кагарлицький, львiвський, миколањвський, дрогобицький, галицький, лохвицький, хортицький.

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати слова з орфограмою "чч - щ в iменниках з суфiксом -ин(а)". „ергуванн€ €ких приголосних вiдбулос€ при твореннi виписаних слiв вiд прикметникiв?

 

 озацьке вiйсько вже посувало просто у “уреччину, вели його полковники хоробрiњ. (ћарко ¬овчок.) ѕро ∆овтiњ ¬оди i про  орсунщину дiт€м сни чуднiњ сн€тьс€... (ѕ. улiш.)  ожне поселенн€ козацьке у ѕобужжi та Iнгулеччинi ставало серйозною перепоною на шл€ху татарськоњ кiнноти. (ј.ƒрофань.) ћов той орел, лiтав Ѕогун по  ињвщинi й Ѕрацлавщинi... (ј. ащенко.) Ѕiлоцеркiвщина, ѕере€славщина, ‘астiвщина (колись полковi i сотеннi) мають значнi, не розробленi, золотi копалини бiографiй славетних людей, причетних до цих мiсцевостей. (« журн.)

 

—ловниковий диктант.

 

Ќiмеччина, ”горщина, —ловаччина, “уреччина, ∆итомирщина, –iвненщина, ’аркiвщина, „игиринщина, козаччина, во€ччина, панщина, крiпаччина, ”манщина, ћиргородщина.

 

ƒиктант з коментуванн€м.

 

≤. Ћюблю тебе, словТ€нщино зелена, тумани вiльх, €линок веретена, берiзок сiтi, глоду вiражi. (ƒ.ѕавличко.) ’мельниччиною скрiзь по ¬крањнi запахло. (ѕ. улiш.) √етьман —агайдачний не тiльки давав вiдсiч нападникам, а й переносив вiйськовi дiњ на територiю султанськоњ “уреччини (« пiдр.). Ѕiл€ “ернiвщини теж степи, але там вони в латочках нив... (ќ.√ончар.) ѕолiщук €. ¬се житт€ ѕолiщини, наче сонце в краплi, - у менi. (ћ.—ингањвський.)

≤≤. —нитьс€ син€ —инюха ≥ верби над плесом, вольний в≥тер ’ерсонщиниЕ (™.ћаланюк). я хочу буть терпким, €к €блуко, зелене €блуко з твоњх садiв, „ервоноградщино... (Ћ.ѕервомайський.) √оловним районом розселенн€ украњнськоњ дiаспори в —ловаччинi Ї ѕр€шiвщина (« пiдр.). ќй горе нам на √етьманщинi, надокучила вража панщина! (Ќар.творч.)

«ћIЌ» ѕ–»√ќЋќ—Ќ»’ ѕ–» “¬ќ–≈ЌЌI —ЋI¬:





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1164 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2171 - | 2089 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.