Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќайголовнiшi випадки чергуванн€ приголосних звукiв




 

ѕереписати. ѕiдкреслити букви, що позначають приголосн≥ звуки, €кi чергуютьс€ в корен€х слiв.

 

 нига - книжний, у книзi. ƒруг - дружити, у друз€х.

–ука - ручний, у руцi. –iк - рiчний, у роцi.

–ух - рушити, у русi. ћуха - мушиний, на мусi.

 

«мiнити форму поданих слiв або дiбрати до них спiльнокоре невi, в корен€х €ких чергувалис€ б приголоснi звуки.

 

ѕеремога, безпека, пух, под€ка, молоко, крига, тривога, око, зав≥рюха, вухо, верх, тихий, штука, електрика, математик.

 

ѕоданi слова поставити в форм≥ кличного вiдмiнка. ѕiдкресли ти букви, що позначають звуки, €кi чергуютьс€.

 

 озак, пастух, друг, явтух, €зик, птах.

 

¬iд кожного дiЇслова утворити форму першоњ особи однини. ѕiдкреслити букви, що позначають звуки, €кi чергуютьс€.

 

ѓздити, городити, носити, казати, летiти, кликати, товкти, котити, хотiти, вертiти, дихати, просити, косити, гладити, бродити, мастити, пустити, робити, любити, терпiти, ловити.

 

ѕо€снювальний диктант. ѕiдкреслити слова, у €ких вiдбулос€ чергуванн€ приголосних. ƒiбрати слова з чергуванн€м.

 

ќй не шуми, луже, зелений байраче! Ќе плач, не журис€, молодий козаче! ѕо садочку ходжу, кониченька воджу. „ерез рiдну неньку нежонатий ходжу. „ерез рiченьку, через болото подай рученьку, моЇ золото. (Ќар. творч.) Ћипа у б≥л≥м кожус≥ згадуЇ л≥то, весну. —≥Ї хурделиц€ в луз≥ сиву порошу р€сну. (ј.ћ"€стк≥вський.)

 

¬»ћќ¬ј I Ќјѕ»—јЌЌя ѕ–≈‘I —I¬ «-(«I-, —-)

 

ѕереписати реченн€. ” видiлених словах позначити префiкси. ¬иписати букви, перед €кими пишетьс€ префiкс с-, уз€ти њх у рамку та запамТ€тати.

 

Iз щаст€ та гор€ скувалас€ дол€. –обиш добро - не кайс€, робиш зло - зла й сподiвайс€. «доровТ€ маЇмо - не дбаЇмо, а стратимо - плачемо. √л€нув - €к сфотографував. ¬ сiнi вогню не сховаЇш. (Ќар.творч.)

 

¬iд поданих слiв утворити новi слова з префiксом з- або с-. «аписати утворенi слова в двi колонки.

 

–обити, косити, садити, ховати, ходити, темнiти, горiти, мiр€ти, дути, формулювати, чiпл€ти, рiзати, терти, сохнути, ламати, варити, планувати, найти.

 

«робити звуковий запис поданих слiв. ѕеред €кими приголосними вимова префiкса з - розходитьс€ з правописом?  оли змiни у вимовi не вiдбуваютьс€? „ому?

 

«чистити, зцементувати, зсипати, зчепити, зцiдити, змити, здерти, зверху, збирати, зшити, змТ€кшити.

 

—ловниковий диктант.

 

—попелити, стишити, зжати, зцiлити, зсунути, спалити, збiгати, збудити, зфальсифiкувати, звТ€лити, скрiпити.

 

ѕереписати, вибравши з дужок потрiбнi букви. ѕозначити офрограми. ѕо€снити вживанн€ префiкса з- (с-).

 

’ай (з,с)хитнутьс€ тополi, (з,с)струс€ть снiг, наче жарт. (Ћ. осановська.) («,с)схвильовано дихають хмари. (ќ.—лоньовська.) ¬исохнуть всi сльози, (з,с)го€тьс€ всi рани. I весна почнетьс€, i те сонце €сне (з,с)нову засi€Ї, до зими не (з.с)гасне. (Ѕ.√рiнченко.) “равневий дощ (з,с)будив лiси i трави. (ƒ.ѕавличко.) ћiс€ць над садом пахучим срiбне обличч€ (з,с)хилив. (¬.—осюра.) «адивилась хмарка на сонце i вс€ (з,с)червонiла. (ћ.¬ороний.) Ќiч то углем вс€ (з,с)чорнiЇ, то €к кров, зачервонiЇ. (ј.ћетлинський.)

 

ѕрочитати. ¬изначити префiкси у видiлених словах. як по€снити по€ву голосного звука i пiсл€ кiнцевого приголосного префiкса перед коренем, що починаЇтьс€ двома приголосними?

 

¬крањно дорога, € iз твоњх долонь зiйшла у бiлий свiт... (Ћ.«абашта.) ѕравда, € зiгнувс€ в бурi життьовiй... (ќлександр ќлесь.) √овор€ть люди: не зiтхай, чого нема, то й так нехай! ј € говорю: не зiтхай, коли нема, - борись, придбай! (Ѕ.√рiнченко.)

 

ƒиктант з коментуванн€м.

 

«дригнувс€ дуб, збудилас€ зi сна осика трепетлива. (Ѕ.Ћепкий.) “ихо в моњм саду з≥рвавсь ≥ впав листок (ѕ. арпенко- риниц€.) ¬исокий клен iз збитим снар€дом верховiтт€м мiв небо галузз€м i порипував, покректував вiд зимового вiтру, €кий одгонив уже весною. (ё.яновський.) ќксамитовi зеленi в став схилились береги. (Ѕ.√рiнченко.) —тиха диха хвил€ тиха. (—.„еркасенко.) I сонце тепле i ласкаве спинило погл€д на землi. (ќлександр ќлесь.) я бачу синь важких липневих злив. (™.ћаланюк.) —трушуЇтьс€ сад, €к парасолька. (ƒ. остенко.) «л€кав метелика, сполохав й пiд ним фiалочку зiрвав. (ј. азка.) ƒрiмота золота, немов живиц€, метеликам думок злiпила крильц€. (ƒ.ѕавличко.) —ерце так стискалос€ менi, €к вiд хати бризнули до хати вечора осiннього вогнi! (ћ.–ильський.)

 

Ќавчальний диктант.

 

 узька налетiв на зграю гайворонiв, що вишукували на гр€дцi пагiнцi, i прогнав. “а один птах не злетiв, вiн одбiг i спинивс€.  узька ошкiрив зуби. √айворон скинувс€, стукнув  узьку дзьобом у лоб, а тодi поволiк своЇ вивихнуте крило геть.

 узька заповз пiд порiжок, де йому було послано сiна. ”вi снi йому ввижавс€ великий чорний птах.  узька здригавс€ i сонно гарчав.

 узька прокинувс€, струснув сiно i побiг до багатт€. “ут вiн здивовано спинивс€. √айворон iз скалiченим крилом сто€в бiл€ казанка. “одi пострибав у кущi.

«а мить з кущiв вийшов ƒанило iз гайвороном у руках i сказав: "“и,  узьмо, його не займай. Ќе зможе вiн нi злетiти, нi харчу здобути". ƒiд заходивс€ годувати приблуду з ложки. («а √ригором “ютюнником; 112 сл.)

 

¬»ћќ¬ј I Ќјѕ»—јЌЌя ѕ–≈‘I —I¬ –ќ«-, Ѕ≈«-

ѕрочитати. ¬иписати слова з префiксами роз-, без-. як вимовл€Їтьс€ останнiй звук у префiксах? Ќа €ку букву завжди закiнчуютьс€ префiкси на письмi?

 

 раще честь, нiж безчест€. “одi дорога спiшна, коли розмова втiшна. « працi - радiсть, з бездiлл€ - смуток. –озкажи другу - пiде по кругу. (Ќар.творч.)

 

«робити звуковий запис поданих слiв. ¬изначити в них префiкси. як вимовл€Їтьс€ приголосний в кiнцi префiксiв?

 

–озжеврiтись, розчервонiлий, безжурний, безпека, розшити, розчистити.

 

ѕереписати слова, вставл€ючи на мiсцi крапок пропущенi букви.

 

–о..чарований, ро..смiшити, бе..болiсний, бе..смерт€, ро..щебетатис€, бе..межний, бе..зор€ний, ро..щеплений, бе..сумнiвний, бе..жалiсний, ро..чинний.

 

Iз орфографiчного словника виписати по 10 слiв iз збiгом однакових приголосних на межi префiксiв роз-, без- та коренiв слiв.

 

ѕрочитати. ” видiлених словах вказати префiкси, по€снити по€ву голосного звука [i].

 

ћи розiбТЇм вiтри молодими грудьми, грiм заглушить пiснi перемоги. (ќлександр ќлесь.) ќ скiльки слiз повиннi ми утерти, о скiльки пут повиннi розiтнуть! (Ѕ.√рiнченко.) –озiйдiтьс€, журнi мислi, не туманьте мого чола! (ѕ.√рабовський.)

 

ѕереписати слова, на мiсцi крапок вставл€ючи префiкси роз-, розi-, без-.

 

...будити,...кiнечний,...славс€,...памТ€тний,...шукати,...бгати,...йшлис€,...мкнувс€,...лл€ти,...спатис€.

 

ƒо поданих слiв дiбрати антонiми з префiксами роз-, без-. ѕозначити орфограми. ƒвi-три антонiмiчнi пари ввести до самостiйно складених речень.

 

√рамотний, закопати, Їднати, сiдлати, законний, озброЇний, платний, затиснути, завТ€зка, обТЇднати, смертний, занепад, тала- новитий, завТ€нути, зустрiтись, захоплений, забутт€.

 

ѕо€снювальний диктант.

 

ћо€ ти земле, що течеш медами i розсипаЇш золото по нивах! (ѕ. арманський.) I, €к море, перед нами розл€гаЇтьс€ майбутнЇ, отаке собi безкраЇ, неповторне, самосутнЇ. (Ћ.√орлач.) ћи вiримо глибоко й безконечно, що правда, i добро, i наш народ не вмре. (Ѕ.Ћепкий.) «нев≥ру й розпач в≥джени, тримайс€ високо над виром! (ќ.Ћуп≥й.) Ѕезцiльних поривiв пора пропала, розумних дiл пора розпочалась. (I.‘ранко.) “и дужий в вiльностi своњй, рознiс би хмари i тумани, розбив би всiх неволь кайдани, розбив би...„уЇш, краю мiй? (ќлександр ќлесь.)

 

ƒиктант з коментуванн€м.

 

I пахощi покошених пол€н лились медами в далечiнь бездонну. «емлю ластiвка черкаЇ розтривоженим крилом... (ћ.–ильський.) ј €к ми гриби збирали безбо€зно, безборонно! (¬.Ѕаранов). «гадую € ночi, теплi i розкiшнi, спiви соловТњнi на розквiтлiй вишнi... (ќлександр ќлесь.) –озхсипле вечыр смуток кучер€вий. (ћ. алитовська.) ¬же ранок. ” розчинене вiкно вливаЇтьс€ казковий запах саду. —пiваЇ щиглик безтурботно й радо... (Ћ.—кирда.) як тихо нiч чудове покривало розкинула над сонною землею! (¬.—амiйленко.) Ќiчка розсипала зорi злотистiњ. (—.„еркасенко.) ќсь вечiр знов. «аплющуЇ повiки безсилий день. (™.ћаланюк.)

 

Ќавчальнi диктанти.

 

≤. ƒавно помiчено, що рiзнi квiтки розкривають i закривають своњ пелюстки в певний час. “а €кщо вам спало на думку створити квiтковий годинник, будьте обережнi. —еред квiток Ї й такi, €кi можуть нанiвець звести вашу затiю.

—кажiмо, тирлич весн€ний. —он€чного ранку вiн розтулив свою розкiшну синю квiтку. ¬и зафiксували час, i тепер залишаЇтьс€ ще ввечерi не пропустити мить стуленн€ квiтки. “а що це? Ќабiгла хмарка, i безсовiсна квiтка почала згортати пелюстки. як тiльки хмара посунула далi i сон€чнi променi торкнулис€ рослини, безпринципна квiтка знов розкрилас€. I скiльки б не зТ€вл€лис€ хмари, безхарактерна рослина реагуватиме на них. ќтже, не годитьс€ наш тирлич дл€ квiткового годинника... («а ј.ƒавидовим; 103 сл.)

 

≤≤.∆уравель часто зустрiчаЇтьс€ в народних казках та оповiданн€х. ÷ей персонаж не тiльки тримаЇ лад помiж птахами, а й вмiЇ розважити њх.

∆уравлi - розумнi й вiдважнi птахи. ¬они дi€льнi з самого ранку до пiзнього вечора. ”ранцi птахи роздобувають поживу: комах, червТ€кiв, дрiбну рибу. ѕiсл€ обiду розважаютьс€. ∆уравлi цiлком свiдомо органiзовують власнi розваги. ” веселому настроњ журавель танцюЇ. ¬iн безтурботно пiдстрибуЇ, робить жартiвливi рухи. –озкидаЇ трiски або камiнцi, на льоту ловить, знову розкидаЇ, €к робл€ть дiти з мТ€чем.

√олос журавлiв - гучний, пронизливий, розноситьс€ далеко, особливо в безвiтр€ну погоду. јле користуютьс€ журавлi голосом зрiдка. ¬есною журавлиний крик вiщуЇ тепло, а восени - ранню зиму. («а ќ.¬оропаЇм; 100 сл.)

 

ѕ–≈‘I —» ѕ–≈-, ѕ–»-, ѕ–I-

 

ѕрочитати слова, вказати в них префiкси. як вимовл€ютьс€ ненаголошенi голоснi в префiксах пре-, при-? «робити звуковий запис слiв.

 

ѕрехороший, припливти, премудрiсть, присолити, прил€гти, презлий.

 

¬iд поданих слiв за допомогою префiкса пре- утворити слова. якого значенн€ надаЇ словам префiкс?

 

“ихий, добрий, мирний, спокiйний, мiцно, голосно.

 

ѕереписати, видiливши в словах префiкс при-. яких значень надаЇ цей префiкс словам?

 

ѕрибути вчасно. ѕривести дитину. ѕрилетiти лiтаком. ѕриморське мiсто. ѕримiська зона. ѕриморожена риба. ѕричиненi дверi. ѕрипорошило снiгом. ѕрихворiти грипом.

 

ѕереписати прислiвТ€, вставивши замiсть крапок слова з префiксом при-. якого значенн€ надаЇ префiкс вставленим словам?

 

Ќа Ѕога взивай, а руки.... ƒо кого..., такий сам станеш. ¬iд одного берега одстав, та до другого не.... ” лiнивого пiч до спини.... ¬iдрубаного не... Ќа чуже пшонце окропу не....... €к шевська смола до чобота. јпетит з њдою....... €к репТ€х до кожуха.... баба з мiста,... вiстей триста.

Ќародна творч≥сть.

ƒл€ довiдок. ѕрикладай. ѕристанеш. ѕристав. ѕрилипла. ѕриточиш. ѕриставл€й. ѕрилип. ѕрибуваЇ. ѕрипТ€вс€. ѕрињхала, привезла.

 

ѕрочитати. якого значенн€ надаЇ префiкс при- видiленим словам?

 

я у думках до мами пригорнулась, ≥ стало гарно й затишно мен≥. (Ќ.ѕоклад.) ≤ €кщо впадеш ти на чужому пол≥, прийдуть з ”крањни верби ≥ топол≥. (¬.—имоненко.) ќ €ка то була радiсть, коли орач виймав тобi з торби шматок причерствiлого хлiба i казав, що вiн од зайц€! « глибини лiсу повiваЇ привТ€леним зiлл€м валерТ€ни... (ћ.—тельмах.) я на притоптанiм пiску угледiв нори диких бджiл. (¬.—вiдзинський.) ” дворi бiл€ отчоњ хати - припорошений пилом спориш. (¬.¬ербич.) ѕо шухл€дах шукаЇм призабут≥ адреси ≥з “б≥л≥с≥ ≥ Ћьвова, ≥з ¬аршави й ќдеси. (ќ.—ереда-«агаЇцька.)

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати слова з префiксами пре - та при-. ѕозначити орфограму. ѕо€снити написанн€ слiв. « €ких байок Ћеонiда √лiбова уз€то реченн€?

 

1. ѕрибiгла раз Ћисичка у садок... "Ќi, - каже,- нам не йде, - кислючий-прекислючий: оскома нападе!" 2. ѕослухайте, кому i де сiдать: ведмедику - пiд липою старою, а цапу треба пiд вербу, ословi - на горбу, € примощусь пiд бузиною. ѕрехорошенько посiдали та €к ушкварили - ой лишенько моЇ! 3. ѕрилащитьс€ пiдлиза хоч до кого, солодкiњ слова приманюють великого й малого,- то вже така дурниц€ свiтова. 4. Ќа що вже горобцi - i тi попритихали i прислухатись стали. 5.¬елике дiло, братц€, грошi! « грошима й дурнi прехорошi! 6. ћишва таку примiту знаЇ: у кого довший хвiст - той розум бiльший маЇ. 7. ќсел прислiвТ€ нагадав, а € до байки приладнав... (« байок Ћ.√лiбова.)

ƒов≥дка. 1. "Ћисиц€ й ¬иноград".2. "ћузики". 3."√ава й Ћисиц€". 4."ќсел i —оловей". 5."“орбина". 6."ћишача рада".7."÷€цькований ќсел".

 

–озподiльний диктант. —лова з префiксами пре-, при- записати в двi колонки.

 

ѕреглибокий, придунайський, прибути, приносити, прегар€че, преболючий, привiтати, приклењти, предорого, предивний, прикласти, премалий, приазовський, присiсти, презавз€тий, прит€гнути.

 

ѕереписати слова, на мiсцi крапок вставл€ючи префiкс пре- або при-.

 

...знати,... днiпровський,...будувати,...чудово,...старий,...старкуватий,...вокзальний,...стол,...зирство,...свiтло.

 

 

ѕереписати, на мiсцi крапок уставл€ючи пропущенi л≥тери.

 

≤. ≤кони Ї у хат≥ на ст≥н≥. ¬ душ≥ велик≥й Ц пр..св€та€ в≥ра (ј.√удима.) ѕр..чиста ћати, ƒ≥ва ћар≥€ ц≥луЇ —ина в —в€т≥й —оф≥њ (“.ћайданович). I мовчать, €к сон, пре..мудрi верби. (ƒ.‘алькiвський.) ћiс€цю €сний, зорi пр..краснi, €снiњ очi темноњ ночi! (—.√улак-јртемовський.) ¬≥тер гул€в у пр..бережн≥й осоц≥ ≥ старанно њњ ро..ч≥сував, пр..гинав аж до самоњ земл≥. (ё.«банацький.) —тало мен≥ пусто на земл≥, стали вс≥ турботи пр..мал≥. (ћ.Ўевченко.) я мусив стишити баси ≥ грав на пр..струнках бандури. (¬.√ерасимчук.)

≤≤. ѕр..йди, весно, пр..йди, р€сна, новим житт€м заграй! «адививс€ € на море i на небо пр..голубе... (Ѕ.Ћепкий.) Ќадiйшла весна пр..красна, многоцвiтна, тепла, €сна, нiби дiвчина в вiнку. (I.‘ранко.) « чужоњ чужини, з далекого краю пташки пр..летiли до рiдного гаю. (Ѕ.√рiнченко.) ѕр..несла менi весна те, що пилом вже пр..пало. (ќлександр ќлесь.) ѕр..чалив веч≥р за чередою (¬.∆енченко.) ¬ечiр сном примружив брови i напружив вуха. (ƒ.«агул.) Ќеначе випурхнула з казки пр..чиста райдуга-дуга. (I.ƒрач.)

 

ѕрочитати. ¬итлумачити значенн€ видiлених слiв, при потребi звернувшись до словника-довiдника. «аписати до 5 вiдомих вам прiзвищ та прiзвиськ.

 

ѕрiзвище —iрко, певно, було козацьким прiзвиськом отамана, отриманим, за сiчовою традицiЇю, вiд козакiв. (Ћ.«алiзн€к.)

 

ƒл€ довiдок.

ѕ–I«¬»ў≈ - ѕ–I«¬»—№ ќ

ѕ–I«¬»ў≈.—падкове родинне найменуванн€, €ке додаЇтьс€ до iменi людини: на прiзвище, пiд чужим прiзвищем.

ѕ–I«¬»—№ ќ. Ќазва, дана людинi за €коюсь характерною рисою, властивiстю.

Iз словника-довiдника.

ѕереписати реченн€, вибираючи з дужок потрiбнi букви.

 

¬iками вистраждана перемiна пр(е,и)йшла до нас, €к Ѕожа благодать: пр(е,и)красна наша вiльна ”крањнаЕ (–.„умак.) « €ких часiв почав ти виростать, пр(е,и)славний  иЇве, на сивому —лавутi? (Ћ.«абашта.) ѕр(е,и)красний  иЇве на предковiчних горах!..’ай вороги твоњ ро(з,с)сиплютьс€ на порох! (ћ.–ильський.) ѕр..дивний сон пр..снивсь менi учора... ѕилом золотим у чорних пр..рвах зорi. (ј. азка.) —лово "але" пр(е,и)липло до нього пр(и,i)звиськом хоча й незлобивим, однак, чiпким. (ќ.√ончар.) —лово - пр(и.i)звище думки тепер... (Ћ. остенко.) ¬ пр(е,и)бережне нагрiте камiнн€ бТЇтьс€ з плюскотом зимна вода. (™.ћаланюк.)

 

ѕо€снювальний диктант.

 

ѕридорожнi берези струшували з крихiтних сонних бруньок холодну росу. (ћ.—тельмах.) ѕрокотивс€ грiм з розгоном, грають блискавок шаблi, пахне морем i озоном вiд притихлоњ землi. (ћ.–ильський.) ¬ечiр принишк за вiкном примороженим, мiс€чним с€йвом розливс€ несмiло. (¬. овалiвська.) Ќiч притул€Ї обличч€ до шибки. (¬.¬ербич.) ѕритихлi €вори сто€ли безшелесно. —вiтанок стежку снiгом притрусив. (Ћ. остенко.)

я ≥ду в замилуванн≥, не пришвидшую ходи.  в≥ти н≥би у змаганн≥ прос€ть: Ђ«упинись! Ќе йди!ї (ќ.ёщенко.) ўе лиш рух один, ще лиш момент, € не втримаюсь, в прiрву скочусь... (ƒ.‘алькiвський.) ѕречудесна тиша нiжно плавала навкруги, а за вiкном гули й шумiли вiтер з дощем... (¬.¬инниченко.) —кiльки раз шукати бравс€..."ƒе ти, батьку?"- кличу вiчно....“iльки прiзвище на братськiй символiчнiй... (Ѕ.ќлiйник.)

 

ƒиктант з коментуванн€м.

 

’очеш мови пiзнати скарбницю? ѕрињзди у ѕрилуки моњ... (Ћ.«абашта.) ѕрисипанi снiгом матусинi скронi, та теплi, €к промiнь, ласкавi долонi... (Ќ.ћедведЇва.) ўасливий майстер, що з т€жкоњ брили прекрасну постать висiкаЇ вмiло на радiсть люд€м. (ћ.–ильський.) “iльки вiтрило Їдине здалека погл€д приковуЇ, наче над хвилi бiле крило розпустила лелека... (ќлена ѕчiлка.) I чорного корiнн€ хмиз на прiрву пасмами навис. (ћ.‘iл€нський.) ƒо нашоњ кобили одразу ж влипло прiзвисько ќбмiнна. (ћ.—тельмах.) —ержант дл€ ближчого знайомства розповiдав Ѕогдановi про себе:" ÷абер€бий €. ƒивне прiзвище, еге ж? " (ќ.√ончар). „ервонi паруси неба згорталис€ i спадали слiдом за сонцем кудись у чорну прiрву. Ќебо стало схожим на густо розведену у водi синьку. (√ригорiй “ютюнник.)

 

Ќавчальнi диктанти.

 

«еленi св€та

«еленi св€та - украњнська назва христи€нського св€та “рiйцi. ÷ей день знаменував закiнченн€ весни i початок лiта.

” клечальну суботу подвiрТ€ обовТ€зково прикрашають зеленими гiлками клену, верби, липи, акацiњ. «елом прибирають iкони, вiкна, стрiху. ѕiдлогу або долiвку в хатi притрушують запашними травами: осокою, любистком, мТ€тою, татарським зiлл€м.

ћолодiжнi забави розпочинаютьс€ з понедiлка i тривають тиждень. ѕодекуди розваги й танцi вiдбуваютьс€ бiл€ iгорного дуба або €вора. ¬они €вл€ють собою предовгу жердину, до €коњ зверху прикрiплене прикрашене гiлл€м, стрiчками та квiтами колесо.

Ќа «еленi св€та перевiдують могили родичiв, влаштовують поминальнi трапези. (« етнографiчного довiдника; 88 сл.)

 

IмТ€

IмТ€ - це частинка людини, њњ вiдчутт€ власного "€", власноњ вартостi та приналежностi до свого роду й народу. “ому слiд його належно шанувати, не змiнювати на догоду нiкому. Ќi iменi, нi тим паче прiзвища.

”крањнська мова багата на пестливi форми слiв. IмТ€ часто маЇ не одну, а кiлька прегарних зменшувальних форм. Ќерiдко њх придумують самi дiти, њх брати, сестри, друзi. «дрiбнiлi iмена залишаютьс€ в родинi, навiть коли дiти виростають.

ѕроте iснуЇ небезпека, що такi здрiбненн€ й скороченн€ твор€тьс€ не в дусi украњнськоњ мови. ÷ього треба остерiгатис€.

ѕрекрасним Ї звичай, коли людину називають на честь когось iз предкiв або €коњсь уславленоњ особи. («а Ћ.’апливою-ўур; 100 сл.)

 

 

—Ћќ¬ќ“¬≤–. ќ–‘ќ√–ј‘≤я





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1982 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2251 - | 2159 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.056 с.