Переписати. Пiдкреслити букви, що позначають приголосні звуки, якi чергуються в коренях слiв.
Книга - книжний, у книзi. Друг - дружити, у друзях.
Рука - ручний, у руцi. Рiк - рiчний, у роцi.
Рух - рушити, у русi. Муха - мушиний, на мусi.
Змiнити форму поданих слiв або дiбрати до них спiльнокоре невi, в коренях яких чергувалися б приголоснi звуки.
Перемога, безпека, пух, подяка, молоко, крига, тривога, око, завірюха, вухо, верх, тихий, штука, електрика, математик.
Поданi слова поставити в формі кличного вiдмiнка. Пiдкресли ти букви, що позначають звуки, якi чергуються.
Козак, пастух, друг, Явтух, язик, птах.
Вiд кожного дiєслова утворити форму першої особи однини. Пiдкреслити букви, що позначають звуки, якi чергуються.
Їздити, городити, носити, казати, летiти, кликати, товкти, котити, хотiти, вертiти, дихати, просити, косити, гладити, бродити, мастити, пустити, робити, любити, терпiти, ловити.
Пояснювальний диктант. Пiдкреслити слова, у яких вiдбулося чергування приголосних. Дiбрати слова з чергуванням.
Ой не шуми, луже, зелений байраче! Не плач, не журися, молодий козаче! По садочку ходжу, кониченька воджу. Через рiдну неньку нежонатий ходжу. Через рiченьку, через болото подай рученьку, моє золото. (Нар. творч.) Липа у білім кожусі згадує літо, весну. Сіє хурделиця в лузі сиву порошу рясну. (А.М"ястківський.)
ВИМОВА I НАПИСАННЯ ПРЕФIКСIВ З-(ЗI-, С-)
Переписати речення. У видiлених словах позначити префiкси. Виписати букви, перед якими пишеться префiкс с-, узяти їх у рамку та запам’ятати.
Iз щастя та горя скувалася доля. Робиш добро - не кайся, робиш зло - зла й сподiвайся. Здоров’я маємо - не дбаємо, а стратимо - плачемо. Глянув - як сфотографував. В сiнi вогню не сховаєш. (Нар.творч.)
Вiд поданих слiв утворити новi слова з префiксом з- або с-. Записати утворенi слова в двi колонки.
Робити, косити, садити, ховати, ходити, темнiти, горiти, мiряти, дути, формулювати, чiпляти, рiзати, терти, сохнути, ламати, варити, планувати, найти.
Зробити звуковий запис поданих слiв. Перед якими приголосними вимова префiкса з - розходиться з правописом? Коли змiни у вимовi не вiдбуваються? Чому?
Зчистити, зцементувати, зсипати, зчепити, зцiдити, змити, здерти, зверху, збирати, зшити, зм’якшити.
Словниковий диктант.
Спопелити, стишити, зжати, зцiлити, зсунути, спалити, збiгати, збудити, зфальсифiкувати, зв’ялити, скрiпити.
Переписати, вибравши з дужок потрiбнi букви. Позначити офрограми. Пояснити вживання префiкса з- (с-).
Хай (з,с)хитнуться тополi, (з,с)струсять снiг, наче жарт. (Л.Косановська.) (З,с)схвильовано дихають хмари. (О.Слоньовська.) Висохнуть всi сльози, (з,с)гояться всi рани. I весна почнеться, i те сонце ясне (з,с)нову засiяє, до зими не (з.с)гасне. (Б.Грiнченко.) Травневий дощ (з,с)будив лiси i трави. (Д.Павличко.) Мiсяць над садом пахучим срiбне обличчя (з,с)хилив. (В.Сосюра.) Задивилась хмарка на сонце i вся (з,с)червонiла. (М.Вороний.) Нiч то углем вся (з,с)чорнiє, то як кров, зачервонiє. (А.Метлинський.)
Прочитати. Визначити префiкси у видiлених словах. Як пояснити появу голосного звука i пiсля кiнцевого приголосного префiкса перед коренем, що починається двома приголосними?
Вкраїно дорога, я iз твоїх долонь зiйшла у бiлий свiт... (Л.Забашта.) Правда, я зiгнувся в бурi життьовiй... (Олександр Олесь.) Говорять люди: не зiтхай, чого нема, то й так нехай! А я говорю: не зiтхай, коли нема, - борись, придбай! (Б.Грiнченко.)
Диктант з коментуванням.
Здригнувся дуб, збудилася зi сна осика трепетлива. (Б.Лепкий.) Тихо в моїм саду зірвавсь і впав листок (П.Карпенко-Криниця.) Високий клен iз збитим снарядом верховiттям мiв небо галуззям i порипував, покректував вiд зимового вiтру, який одгонив уже весною. (Ю.Яновський.) Оксамитовi зеленi в став схилились береги. (Б.Грiнченко.) Стиха диха хвиля тиха. (С.Черкасенко.) I сонце тепле i ласкаве спинило погляд на землi. (Олександр Олесь.) Я бачу синь важких липневих злив. (Є.Маланюк.) Струшується сад, як парасолька. (Д.Костенко.) Злякав метелика, сполохав й пiд ним фiалочку зiрвав. (А.Казка.) Дрiмота золота, немов живиця, метеликам думок злiпила крильця. (Д.Павличко.) Серце так стискалося менi, як вiд хати бризнули до хати вечора осiннього вогнi! (М.Рильський.)
Навчальний диктант.
Кузька налетiв на зграю гайворонiв, що вишукували на грядцi пагiнцi, i прогнав. Та один птах не злетiв, вiн одбiг i спинився. Кузька ошкiрив зуби. Гайворон скинувся, стукнув Кузьку дзьобом у лоб, а тодi поволiк своє вивихнуте крило геть.
Кузька заповз пiд порiжок, де йому було послано сiна. Увi снi йому ввижався великий чорний птах. Кузька здригався i сонно гарчав.
Кузька прокинувся, струснув сiно i побiг до багаття. Тут вiн здивовано спинився. Гайворон iз скалiченим крилом стояв бiля казанка. Тодi пострибав у кущi.
За мить з кущiв вийшов Данило iз гайвороном у руках i сказав: "Ти, Кузьмо, його не займай. Не зможе вiн нi злетiти, нi харчу здобути". Дiд заходився годувати приблуду з ложки. (За Григором Тютюнником; 112 сл.)
ВИМОВА I НАПИСАННЯ ПРЕФIКСIВ РОЗ-, БЕЗ-
Прочитати. Виписати слова з префiксами роз-, без-. Як вимовляється останнiй звук у префiксах? На яку букву завжди закiнчуються префiкси на письмi?
Краще честь, нiж безчестя. Тодi дорога спiшна, коли розмова втiшна. З працi - радiсть, з бездiлля - смуток. Розкажи другу - пiде по кругу. (Нар.творч.)
Зробити звуковий запис поданих слiв. Визначити в них префiкси. Як вимовляється приголосний в кiнцi префiксiв?
Розжеврiтись, розчервонiлий, безжурний, безпека, розшити, розчистити.
Переписати слова, вставляючи на мiсцi крапок пропущенi букви.
Ро..чарований, ро..смiшити, бе..болiсний, бе..смертя, ро..щебетатися, бе..межний, бе..зоряний, ро..щеплений, бе..сумнiвний, бе..жалiсний, ро..чинний.
Iз орфографiчного словника виписати по 10 слiв iз збiгом однакових приголосних на межi префiксiв роз-, без- та коренiв слiв.
Прочитати. У видiлених словах вказати префiкси, пояснити появу голосного звука [i].
Ми розiб’єм вiтри молодими грудьми, грiм заглушить пiснi перемоги. (Олександр Олесь.) О скiльки слiз повиннi ми утерти, о скiльки пут повиннi розiтнуть! (Б.Грiнченко.) Розiйдiться, журнi мислi, не туманьте мого чола! (П.Грабовський.)
Переписати слова, на мiсцi крапок вставляючи префiкси роз-, розi-, без-.
...будити,...кiнечний,...слався,...пам’ятний,...шукати,...бгати,...йшлися,...мкнувся,...лляти,...спатися.
До поданих слiв дiбрати антонiми з префiксами роз-, без-. Позначити орфограми. Двi-три антонiмiчнi пари ввести до самостiйно складених речень.
Грамотний, закопати, єднати, сiдлати, законний, озброєний, платний, затиснути, зав’язка, об’єднати, смертний, занепад, тала- новитий, зав’янути, зустрiтись, захоплений, забуття.
Пояснювальний диктант.
Моя ти земле, що течеш медами i розсипаєш золото по нивах! (П.Карманський.) I, як море, перед нами розлягається майбутнє, отаке собi безкрає, неповторне, самосутнє. (Л.Горлач.) Ми вiримо глибоко й безконечно, що правда, i добро, i наш народ не вмре. (Б.Лепкий.) Зневіру й розпач віджени, тримайся високо над виром! (О.Лупій.) Безцiльних поривiв пора пропала, розумних дiл пора розпочалась. (I.Франко.) Ти дужий в вiльностi своїй, рознiс би хмари i тумани, розбив би всiх неволь кайдани, розбив би...Чуєш, краю мiй? (Олександр Олесь.)
Диктант з коментуванням.
I пахощi покошених полян лились медами в далечiнь бездонну. Землю ластiвка черкає розтривоженим крилом... (М.Рильський.) А як ми гриби збирали безбоязно, безборонно! (В.Баранов). Згадую я ночi, теплi i розкiшнi, спiви солов’їнi на розквiтлiй вишнi... (Олександр Олесь.) Розхсипле вечыр смуток кучерявий. (М.Калитовська.) Вже ранок. У розчинене вiкно вливається казковий запах саду. Спiває щиглик безтурботно й радо... (Л.Скирда.) Як тихо нiч чудове покривало розкинула над сонною землею! (В.Самiйленко.) Нiчка розсипала зорi злотистiї. (С.Черкасенко.) Ось вечiр знов. Заплющує повiки безсилий день. (Є.Маланюк.)
Навчальнi диктанти.
І. Давно помiчено, що рiзнi квiтки розкривають i закривають свої пелюстки в певний час. Та якщо вам спало на думку створити квiтковий годинник, будьте обережнi. Серед квiток є й такi, якi можуть нанiвець звести вашу затiю.
Скажiмо, тирлич весняний. Сонячного ранку вiн розтулив свою розкiшну синю квiтку. Ви зафiксували час, i тепер залишається ще ввечерi не пропустити мить стулення квiтки. Та що це? Набiгла хмарка, i безсовiсна квiтка почала згортати пелюстки. Як тiльки хмара посунула далi i сонячнi променi торкнулися рослини, безпринципна квiтка знов розкрилася. I скiльки б не з’являлися хмари, безхарактерна рослина реагуватиме на них. Отже, не годиться наш тирлич для квiткового годинника... (За А.Давидовим; 103 сл.)
ІІ.Журавель часто зустрiчається в народних казках та оповiданнях. Цей персонаж не тiльки тримає лад помiж птахами, а й вмiє розважити їх.
Журавлi - розумнi й вiдважнi птахи. Вони дiяльнi з самого ранку до пiзнього вечора. Уранцi птахи роздобувають поживу: комах, черв’якiв, дрiбну рибу. Пiсля обiду розважаються. Журавлi цiлком свiдомо органiзовують власнi розваги. У веселому настрої журавель танцює. Вiн безтурботно пiдстрибує, робить жартiвливi рухи. Розкидає трiски або камiнцi, на льоту ловить, знову розкидає, як роблять дiти з м’ячем.
Голос журавлiв - гучний, пронизливий, розноситься далеко, особливо в безвiтряну погоду. Але користуються журавлi голосом зрiдка. Весною журавлиний крик вiщує тепло, а восени - ранню зиму. (За О.Воропаєм; 100 сл.)
ПРЕФIКСИ ПРЕ-, ПРИ-, ПРI-
Прочитати слова, вказати в них префiкси. Як вимовляються ненаголошенi голоснi в префiксах пре-, при-? Зробити звуковий запис слiв.
Прехороший, припливти, премудрiсть, присолити, прилягти, презлий.
Вiд поданих слiв за допомогою префiкса пре- утворити слова. Якого значення надає словам префiкс?
Тихий, добрий, мирний, спокiйний, мiцно, голосно.
Переписати, видiливши в словах префiкс при-. Яких значень надає цей префiкс словам?
Прибути вчасно. Привести дитину. Прилетiти лiтаком. Приморське мiсто. Примiська зона. Приморожена риба. Причиненi дверi. Припорошило снiгом. Прихворiти грипом.
Переписати прислiв’я, вставивши замiсть крапок слова з префiксом при-. Якого значення надає префiкс вставленим словам?
На Бога взивай, а руки.... До кого..., такий сам станеш. Вiд одного берега одстав, та до другого не.... У лiнивого пiч до спини.... Вiдрубаного не... На чуже пшонце окропу не....... як шевська смола до чобота. Апетит з їдою....... як реп’ях до кожуха.... баба з мiста,... вiстей триста.
Народна творчість.
Для довiдок. Прикладай. Пристанеш. Пристав. Прилипла. Приточиш. Приставляй. Прилип. Прибуває. Прип’явся. Приїхала, привезла.
Прочитати. Якого значення надає префiкс при- видiленим словам?
Я у думках до мами пригорнулась, і стало гарно й затишно мені. (Н.Поклад.) І якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з України верби і тополі. (В.Симоненко.) О яка то була радiсть, коли орач виймав тобi з торби шматок причерствiлого хлiба i казав, що вiн од зайця! З глибини лiсу повiває прив’яленим зiллям валер’яни... (М.Стельмах.) Я на притоптанiм пiску угледiв нори диких бджiл. (В.Свiдзинський.) У дворi бiля отчої хати - припорошений пилом спориш. (В.Вербич.) По шухлядах шукаєм призабуті адреси із Тбілісі і Львова, із Варшави й Одеси. (О.Середа-Загаєцька.)
Вибiрковий диктант. Виписати слова з префiксами пре - та при-. Позначити орфограму. Пояснити написання слiв. З яких байок Леонiда Глiбова узято речення?
1. Прибiгла раз Лисичка у садок... "Нi, - каже,- нам не йде, - кислючий-прекислючий: оскома нападе!" 2. Послухайте, кому i де сiдать: ведмедику - пiд липою старою, а цапу треба пiд вербу, ословi - на горбу, я примощусь пiд бузиною. Прехорошенько посiдали та як ушкварили - ой лишенько моє! 3. Прилащиться пiдлиза хоч до кого, солодкiї слова приманюють великого й малого,- то вже така дурниця свiтова. 4. На що вже горобцi - i тi попритихали i прислухатись стали. 5.Велике дiло, братця, грошi! З грошима й дурнi прехорошi! 6. Мишва таку примiту знає: у кого довший хвiст - той розум бiльший має. 7. Осел прислiв’я нагадав, а я до байки приладнав... (З байок Л.Глiбова.)
Довідка. 1. "Лисиця й Виноград".2. "Музики". 3."Гава й Лисиця". 4."Осел i Соловей". 5."Торбина". 6."Мишача рада".7."Цяцькований Осел".
Розподiльний диктант. Слова з префiксами пре-, при- записати в двi колонки.
Преглибокий, придунайський, прибути, приносити, прегаряче, преболючий, привiтати, приклеїти, предорого, предивний, прикласти, премалий, приазовський, присiсти, презавзятий, притягнути.
Переписати слова, на мiсцi крапок вставляючи префiкс пре- або при-.
...знати,... днiпровський,...будувати,...чудово,...старий,...старкуватий,...вокзальний,...стол,...зирство,...свiтло.
Переписати, на мiсцi крапок уставляючи пропущенi літери.
І. Ікони є у хаті на стіні. В душі великій – пр..святая віра (А.Гудима.) Пр..чиста Мати, Діва Марія цілує Сина в Святій Софії (Т.Майданович). I мовчать, як сон, пре..мудрi верби. (Д.Фалькiвський.) Мiсяцю ясний, зорi пр..краснi, яснiї очi темної ночi! (С.Гулак-Артемовський.) Вітер гуляв у пр..бережній осоці і старанно її ро..чісував, пр..гинав аж до самої землі. (Ю.Збанацький.) Стало мені пусто на землі, стали всі турботи пр..малі. (М.Шевченко.) Я мусив стишити баси і грав на пр..струнках бандури. (В.Герасимчук.)
ІІ. Пр..йди, весно, пр..йди, рясна, новим життям заграй! Задивився я на море i на небо пр..голубе... (Б.Лепкий.) Надiйшла весна пр..красна, многоцвiтна, тепла, ясна, нiби дiвчина в вiнку. (I.Франко.) З чужої чужини, з далекого краю пташки пр..летiли до рiдного гаю. (Б.Грiнченко.) Пр..несла менi весна те, що пилом вже пр..пало. (Олександр Олесь.) Пр..чалив вечір за чередою (В.Женченко.) Вечiр сном примружив брови i напружив вуха. (Д.Загул.) Неначе випурхнула з казки пр..чиста райдуга-дуга. (I.Драч.)
Прочитати. Витлумачити значення видiлених слiв, при потребi звернувшись до словника-довiдника. Записати до 5 вiдомих вам прiзвищ та прiзвиськ.
Прiзвище Сiрко, певно, було козацьким прiзвиськом отамана, отриманим, за сiчовою традицiєю, вiд козакiв. (Л.Залiзняк.)
Для довiдок.
ПРIЗВИЩЕ - ПРIЗВИСЬКО
ПРIЗВИЩЕ.Спадкове родинне найменування, яке додається до iменi людини: на прiзвище, пiд чужим прiзвищем.
ПРIЗВИСЬКО. Назва, дана людинi за якоюсь характерною рисою, властивiстю.
Iз словника-довiдника.
Переписати речення, вибираючи з дужок потрiбнi букви.
Вiками вистраждана перемiна пр(е,и)йшла до нас, як Божа благодать: пр(е,и)красна наша вiльна Україна… (Р.Чумак.) З яких часiв почав ти виростать, пр(е,и)славний Києве, на сивому Славутi? (Л.Забашта.) Пр(е,и)красний Києве на предковiчних горах!..Хай вороги твої ро(з,с)сиплються на порох! (М.Рильський.) Пр..дивний сон пр..снивсь менi учора... Пилом золотим у чорних пр..рвах зорi. (А.Казка.) Слово "але" пр(е,и)липло до нього пр(и,i)звиськом хоча й незлобивим, однак, чiпким. (О.Гончар.) Слово - пр(и.i)звище думки тепер... (Л.Костенко.) В пр(е,и)бережне нагрiте камiння б’ється з плюскотом зимна вода. (Є.Маланюк.)
Пояснювальний диктант.
Придорожнi берези струшували з крихiтних сонних бруньок холодну росу. (М.Стельмах.) Прокотився грiм з розгоном, грають блискавок шаблi, пахне морем i озоном вiд притихлої землi. (М.Рильський.) Вечiр принишк за вiкном примороженим, мiсячним сяйвом розлився несмiло. (В.Ковалiвська.) Нiч притуляє обличчя до шибки. (В.Вербич.) Притихлi явори стояли безшелесно. Свiтанок стежку снiгом притрусив. (Л.Костенко.)
Я іду в замилуванні, не пришвидшую ходи. Квіти ніби у змаганні просять: «Зупинись! Не йди!» (О.Ющенко.) Ще лиш рух один, ще лиш момент, я не втримаюсь, в прiрву скочусь... (Д.Фалькiвський.) Пречудесна тиша нiжно плавала навкруги, а за вiкном гули й шумiли вiтер з дощем... (В.Винниченко.) Скiльки раз шукати брався..."Де ти, батьку?"- кличу вiчно....Тiльки прiзвище на братськiй символiчнiй... (Б.Олiйник.)
Диктант з коментуванням.
Хочеш мови пiзнати скарбницю? Приїзди у Прилуки мої... (Л.Забашта.) Присипанi снiгом матусинi скронi, та теплi, як промiнь, ласкавi долонi... (Н.Медведєва.) Щасливий майстер, що з тяжкої брили прекрасну постать висiкає вмiло на радiсть людям. (М.Рильський.) Тiльки вiтрило єдине здалека погляд приковує, наче над хвилi бiле крило розпустила лелека... (Олена Пчiлка.) I чорного корiння хмиз на прiрву пасмами навис. (М.Фiлянський.) До нашої кобили одразу ж влипло прiзвисько Обмiнна. (М.Стельмах.) Сержант для ближчого знайомства розповiдав Богдановi про себе:" Цаберябий я. Дивне прiзвище, еге ж? " (О.Гончар). Червонi паруси неба згорталися i спадали слiдом за сонцем кудись у чорну прiрву. Небо стало схожим на густо розведену у водi синьку. (Григорiй Тютюнник.)
Навчальнi диктанти.
Зеленi свята
Зеленi свята - українська назва християнського свята Трiйцi. Цей день знаменував закiнчення весни i початок лiта.
У клечальну суботу подвiр’я обов’язково прикрашають зеленими гiлками клену, верби, липи, акацiї. Зелом прибирають iкони, вiкна, стрiху. Пiдлогу або долiвку в хатi притрушують запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, татарським зiллям.
Молодiжнi забави розпочинаються з понедiлка i тривають тиждень. Подекуди розваги й танцi вiдбуваються бiля iгорного дуба або явора. Вони являють собою предовгу жердину, до якої зверху прикрiплене прикрашене гiллям, стрiчками та квiтами колесо.
На Зеленi свята перевiдують могили родичiв, влаштовують поминальнi трапези. (З етнографiчного довiдника; 88 сл.)
Iм’я
Iм’я - це частинка людини, її вiдчуття власного "я", власної вартостi та приналежностi до свого роду й народу. Тому слiд його належно шанувати, не змiнювати на догоду нiкому. Нi iменi, нi тим паче прiзвища.
Українська мова багата на пестливi форми слiв. Iм’я часто має не одну, а кiлька прегарних зменшувальних форм. Нерiдко їх придумують самi дiти, їх брати, сестри, друзi. Здрiбнiлi iмена залишаються в родинi, навiть коли дiти виростають.
Проте iснує небезпека, що такi здрiбнення й скорочення творяться не в дусi української мови. Цього треба остерiгатися.
Прекрасним є звичай, коли людину називають на честь когось iз предкiв або якоїсь уславленої особи. (За Л.Хапливою-Щур; 100 сл.)
СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ
