Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—пiльнокореневi слова I форми слова




ќ—Ќќ¬ј —Ћќ¬ј I «ј IЌ„≈ЌЌя «ћIЌЌ»’ —ЋI¬.

 

ѕрочитати. ¬казати вжитi в прислiвТ€х рiзнi форми одного й того самого слова, видiлити в них основу i закiнченн€.

 

Ќа конi њде i кон€ шукаЇ. —обака собацi хвоста не одкусить. —орока - сороцi, ворона - воронi, та й пiде чутка. Ќе копитовi кобила, а копито кобилi. Ќе йдуть €сла за волами, але воли за €слами. √овори до гори, а гора горою.

Ќародна творч≥сть.

 

«а допомогою закiнченн€ утворити рiзнi форми поданих слiв. яке значенн€ слова виражаЇ закiнченн€, дл€ чого воно служить?

 

 нига, читали, робот€щий, робота.

 

—лова iз закiнченн€м, з нульовим закiнченн€м та без закiнченн€ записати в три колонки.

 

ћiсто,  ињв, щиро, радiсно, земл€, площа, майдан, таксi, голос, гамiр, пiсн€, мелодi€, метро, промiнн€, батько, син, зустрiч, охоче, приЇмно.

 

” поданих словах видiлити основу i закiнченн€. ¬изначити граматичне значенн€ кожного слова. ¬изначити лексичне значенн€ кожного слова. яка значуща частина слова мiстить у собi лексичне значенн€ слова? яке значенн€ слова виражаЇ його закiнченн€? ѕозначити в словах орфограми.

 

ћТ€тний, медв€ний, св€то, ЋукТ€н, поцв€хований, вТЇтьс€.

 

ѕрочитати прислiвТ€. ўо можна сказати про видiленi слова? якi слова називають спiльнокореневими?

 

який росток, такий паросток. Ќа безрибТњ i рак риба. Ќедосiл на столi, а пересiл на головi. Ќа кожен гук не одгукаЇшс€.

Ќародна творч≥сть.

ѕереписати. ѕiдкреслити спiльнокореневi слова, видiлити в кожному з них корiнь.

 

Ћюби, €к свiт i свiтло, ”крањну. (Ѕ.„епурко.) ѕросвiти, освiто, освiти мудрiстю i правдою св€тою.(ќ. ондратенко.) ” чуж≥й чужин≥ перел≥тн≥ заплакали гуси (ќ.√ончаренко.) ѕокину, покину чужую чужину та на ”крањну соколом полину. (ѕ. улiш.)

 

«-помiж поданих слiв виписати рiзнi форми слова "блакитний".

 

Ѕлакить, блакитноокий, блакитного, блакитнiЇ, блакитна, поблакитнiшати, блакитним, блакитнi, блакитнуватий, блакитною.

 

ƒо кожного з поданих слiв дiбрати по 2-3 спiльнокореневих. ”творити по 2-3 форми кожного з поданих слiв.

 

«има, снiговий, чекати.

 

ѕереписати. ѕiдкреслити спiльнокореневi слова, видiлити в них коренi. якими частинами мови вони Ї?

 

’лiб. ’лiбина. ’лiб-сiль. ’лiбороб. « первовiку св€тi слова! Ѕережу њх у серцi, але й памТ€таю: той же корiнь i в словi "нахлiбник". (—.ѕавленко.)  омарi на скрипку грають, комарiвни завмирають. I нема на свiтi рiвнi комаровiй комарiвнi. Ќi вiкна, анi зорi, комарюють комарi. (Ћ. остенко.)

 

«Ќј„”ўI „ј—“»Ќ» —Ћќ¬ј

 

”сно утворити по 2-3 форми кожного з поданих слiв. ƒiбрати й записати по кiлька спiльнокореневих слiв, видiлити в них коренi.

 

”крањна, iсторi€, памТ€тати, знавець.

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати вжит≥ в реченн€х спiльнокореневi слова. ¬идiлити в них корiнь. ўо мiстить у собi корiнь?

 

ѓхав козак мiстом, пiд копитом камiнь трiснув. —тупай, коню, ступай, коню, з гори камТ€ноњ, до тiЇњ дiвчиноньки, що чорнiњ брови. (Ќар творч.) ¬еселi води, що перед годиною були ще снiгом, бiгли додолу по рiвчаках, з камiнц€ на камiнчик. (ћ. оцюбинський.) ѕрогудiла гiрська туча по шпил€х, нагорнула каменючч€ на наш шл€х. (Ѕ.Ћепкий.) ћороз душу обiймаЇ, мороз тiло каменить. (—.–уданський.)

 

ƒо поданих слiв дiбрати спiльнокореневi. ¬идiлити корiнь. 2-4 спiльнокореневих слова ввести у самостiйно складене висловлюванн€ (усно).

 

¬iтчизна, лелека, квапити, змагатис€, визначний, багато.

 

ѕрочитати групи слiв. ¬iд €коњ частини слова залежить рiзниц€ в лексичному значеннi цих слiв? яке значенн€ мають цi частини слова? ”мовними позначками видiлити коренi, префiкси та суфiкси.

 

¬овк - вовчичок, вовчисько.  алина - калинонька, калиновий. ѕисати - списати, написати. Ћетiти - вiдлетiти, прилетiти.

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати спiльнокореневi слова. якi значущi частини вплинули на вiдмiннiсть у лексичному значеннi виписаних слiв? якого значенн€ надала слову ц€ значуща частина?

 

¬оскову кульку опускаю в нiрку, щоб "вивудити" звiдти павучка. I вiн вчепивс€, той дурний павук, той хрестовик, страхiтний павучисько. “а € боюс€ брать його до рук. “и он €кий! - лиш роздивл€юсь зблизька. (¬.Ѕровченко.) ¬ землю ввiгнали за мить Їдину зеренце, зерно, хлiбну зернину. (ј.ћалишко.)

 

ѕереписати, на мiсцi крапок уставл€ючи пропущенi букви. ¬казати слова, €ким саме суфiкси надали значенн€ пестливостi, здрiбнiлостi або згрубiлостi, збiльшеностi. ѕозначити в словах цi суфiкси. ”сно за допомогою суфiксiв утворити спiльнокореневi слова з протилежним значенн€м.

 

я iшла на подвiрТ€, де вiтрисько пробiг.(«.“ищенко.) ƒалi на дубочку, в холодочку, де слiди гл..бокi вiд колiс, хитрий лис мудруЇ на п..ньочку, де ж то сир смачний ворона њсть? (—.ѕушик.) Ќескошений ланисько кукурудзи н..мов спТ€нiле вiйсько „iнгiзхана. I € малий до кошичка складав разом з гр..бами радощi д..т€чi.(ћ.Ћевицький.) “ам бiленький, €к дiвочий пальчик, показавс€ iз землi гр..бок. (—.ѕушик.)

 

ѕрочитати. якого значенн€ надали суф≥кси вид≥леним словам? Ќазвати ц≥ суф≥кси.

 

1. ћатусенько! ћат≥нко! ћамочко! ћамо! ќн сонце з≥йшло, €к учора, так само (¬.Ѕровченко.) ” луз≥ калинов≥м зажерилас€ переп≥лонька, переп≥лонька, б≥дна вд≥вонька: Ђƒе гн≥здечко вити? Ћюди прийдуть, гн≥здечко знайдуть, д≥тоньки розженуть, б≥ди наробл€тьї. (Ќар.творч.) ќй вулице та й широка€, чого трава невисока€? Ѕо парубки ≥стоптали великими та й ножищами, подертими постолищами! (Ќар.творч.) як п≥шов ти, ≤ваночку, та п≥шов ти на в≥йночку, ой ту кр≥вцю проливати. (ѕ.—кунць.)

 

«а допомогою суфiксiв утворити назви мешканцiв мiст. —уфiкси видiлити.

«разок. „ернiгiв - чернiгiвець, чернiгiвка.

 

 ињв, ѕолтава, —уми, ќдеса, ’аркiв.

 

”творити назви людей за професiЇю. ¬идiлити суфiкси.

 

“ой, хто навчаЇ. “ой, хто лiкуЇ. “ой, хто продаЇ. “ой, хто видаЇ в аптецi лiки. “ой, хто прибираЇ вулицi. “ой, хто видоюЇ корiв. “ой, хто кермуЇ автомобiлем. “ой, хто догл€даЇ ад. “ой, хто працюЇ на будiвельному кранi. “ой, хто водить електровози.

 

¬iд поданих слiв за допомогою префiксiв утворити слова протилежного значенн€.

 

«айти, вињхати, добрий, сердечний, снiжний, зубатий, безпечний.

 

ѕо€снювальний диктант. якого значенн€ надали префiкси видiленим словам? ¬идiлити префiкси умовними позначками.

 

 олись росли тут прал≥си дубов≥. (¬.«емл€ний.) ћоже, у гаю оцiм правiчнiм голос плив —iркiв i клич Ѕогданiв? (ћ.“€гун.) ѕомаленьку п≥дростав, попоњздив, пол≥тав. (¬.Ѕровченко.)...ѕереливаЇтьс€ намисто понадднiпр€нських лiхтарiв. (ћ.–ильський.) Ќе дивись журливо в позавчора! (¬. лиментовська.)

 

ƒиктант з коментуванн€м. ” видiлених словах видiлити значущi частини. яких значень надали цим словам суфiкси та префiкси?

 

ƒобре ж твоЇ, козаченьку, серденько волiло, виступаЇш з товариством за св€теЇ дiло. (ќлена ѕчiлка.) ј вiтрище всюди свище, дерево гойда! ѕтах маленький, чепурненький випав iз гнiзда... (ј. рат.) –оси, роси, дощику, €рину, роси, роси, житечко на лану, на крилечках, вiтрику, полети, колосочки золотом обмети. (ќлександр ќлесь.)

 

ѕоданi слова розiбрати за будовою.

 

ѕодорожник, навушник, пiсл€грозовий, передмiст€, приднiстровський, заколоситис€.

 

ѕопереджувальний диктант. ¬изначити спос≥б творенн€ вид≥лених сл≥в.

 

«гадую мамину руку на своњм чол≥, мов прохолодний листок подорожника на ран≥. (Ћ.—кирда.)

 

Ќавчальний диктант. ¬идiленi слова розiбрати за будовою.

 

–анньоњ весни, коли в степу на сходi сонц€ по всiх €рах та ви€рочках вилежуютьс€ соннi тумани, а трави ще тiльки сход€тьс€ на пагорбах зеленими табунц€ми, ворухнулась раптом суха бурТ€нина, похиталас€ i впала. ј на тому мiсцi зробилас€ нора. ” норi хтось важко посапував i сердито бурмотiв. ј трохи перегодом виткнувс€ з землi гострий писок, а за ним - сердитющi настровбурченi вуса, а за вусами i вс€ голова €когось пiдземельника. √олова була припорошена пилом, без очей i з маленькими €мочками в щетинi замiсть очей.

 рiт був кволий пiсл€ зимового сну, тому ледве переставл€в ноги. ѕереднi мали гострi роговi пальцi. «аднi ноги ледве волочилис€, а за ними ледве волочивс€ геть охл€лий хвiст. («а √ригором “ютюнником; 109 сл.)





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3300 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2349 - | 2083 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.