Лекции.Орг
 

Категории:


Деформации и разрушения дорожных одежд и покрытий: Деформации и разрушения могут быть только покрытий и всей до­рожной одежды в целом. К первым относит...


Расположение электрооборудования электропоезда ЭД4М


Перевал Алакель Северный 1А 3700: Огибая скальный прижим у озера, тропа поднимается сначала по травянистому склону, затем...

СПIЛЬНОКОРЕНЕВI СЛОВА I ФОРМИ СЛОВА



ОСНОВА СЛОВА I ЗАКIНЧЕННЯ ЗМIННИХ СЛIВ.

 

Прочитати. Вказати вжитi в прислiв’ях рiзнi форми одного й того самого слова, видiлити в них основу i закiнчення.

 

На конi їде i коня шукає. Собака собацi хвоста не одкусить. Сорока - сороцi, ворона - воронi, та й пiде чутка. Не копитовi кобила, а копито кобилi. Не йдуть ясла за волами, але воли за яслами. Говори до гори, а гора горою.

Народна творчість.

 

За допомогою закiнчення утворити рiзнi форми поданих слiв. Яке значення слова виражає закiнчення, для чого воно служить?

 

Книга, читали, роботящий, робота.

 

Слова iз закiнченням, з нульовим закiнченням та без закiнчення записати в три колонки.

 

Мiсто, Київ, щиро, радiсно, земля, площа, майдан, таксi, голос, гамiр, пiсня, мелодiя, метро, промiння, батько, син, зустрiч, охоче, приємно.

 

У поданих словах видiлити основу i закiнчення. Визначити граматичне значення кожного слова. Визначити лексичне значення кожного слова. Яка значуща частина слова мiстить у собi лексичне значення слова? Яке значення слова виражає його закiнчення? Позначити в словах орфограми.

 

М’ятний, медвяний, свято, Лук’ян, поцвяхований, в’ється.

 

Прочитати прислiв’я. Що можна сказати про видiленi слова? Якi слова називають спiльнокореневими?

 

Який росток, такий паросток. На безриб’ї i рак риба. Недосiл на столi, а пересiл на головi. На кожен гук не одгукаєшся.

Народна творчість.

Переписати. Пiдкреслити спiльнокореневi слова, видiлити в кожному з них корiнь.

 

Люби, як свiт i свiтло, Україну. (Б.Чепурко.) Просвiти, освiто, освiти мудрiстю i правдою святою.(О.Кондратенко.) У чужій чужині перелітні заплакали гуси (О.Гончаренко.) Покину, покину чужую чужину та на Україну соколом полину. (П.Кулiш.)

 

З-помiж поданих слiв виписати рiзнi форми слова "блакитний".

 

Блакить, блакитноокий, блакитного, блакитнiє, блакитна, поблакитнiшати, блакитним, блакитнi, блакитнуватий, блакитною.

 

До кожного з поданих слiв дiбрати по 2-3 спiльнокореневих. Утворити по 2-3 форми кожного з поданих слiв.

 

Зима, снiговий, чекати.

 

Переписати. Пiдкреслити спiльнокореневi слова, видiлити в них коренi. Якими частинами мови вони є?

 

Хлiб. Хлiбина. Хлiб-сiль. Хлiбороб. З первовiку святi слова! Бережу їх у серцi, але й пам’ятаю: той же корiнь i в словi "нахлiбник". (С.Павленко.) Комарi на скрипку грають, комарiвни завмирають. I нема на свiтi рiвнi комаровiй комарiвнi. Нi вiкна, анi зорi, комарюють комарi. (Л.Костенко.)

 

ЗНАЧУЩI ЧАСТИНИ СЛОВА

 

Усно утворити по 2-3 форми кожного з поданих слiв. Дiбрати й записати по кiлька спiльнокореневих слiв, видiлити в них коренi.

 

Україна, iсторiя, пам’ятати, знавець.

 

Вибiрковий диктант. Виписати вжиті в реченнях спiльнокореневi слова. Видiлити в них корiнь. Що мiстить у собi корiнь?

 

Їхав козак мiстом, пiд копитом камiнь трiснув. Ступай, коню, ступай, коню, з гори кам’яної, до тiєї дiвчиноньки, що чорнiї брови. (Нар творч.) Веселi води, що перед годиною були ще снiгом, бiгли додолу по рiвчаках, з камiнця на камiнчик. (М.Коцюбинський.) Прогудiла гiрська туча по шпилях, нагорнула каменюччя на наш шлях. (Б.Лепкий.) Мороз душу обiймає, мороз тiло каменить. (С.Руданський.)

 

До поданих слiв дiбрати спiльнокореневi. Видiлити корiнь. 2-4 спiльнокореневих слова ввести у самостiйно складене висловлювання (усно).

 

Вiтчизна, лелека, квапити, змагатися, визначний, багато.

 

Прочитати групи слiв. Вiд якої частини слова залежить рiзниця в лексичному значеннi цих слiв? Яке значення мають цi частини слова? Умовними позначками видiлити коренi, префiкси та суфiкси.

 

Вовк - вовчичок, вовчисько. Калина - калинонька, калиновий. Писати - списати, написати. Летiти - вiдлетiти, прилетiти.

 

Вибiрковий диктант. Виписати спiльнокореневi слова. Якi значущi частини вплинули на вiдмiннiсть у лексичному значеннi виписаних слiв? Якого значення надала слову ця значуща частина?

 

Воскову кульку опускаю в нiрку, щоб "вивудити" звiдти павучка. I вiн вчепився, той дурний павук, той хрестовик, страхiтний павучисько. Та я боюся брать його до рук. Ти он який! - лиш роздивляюсь зблизька. (В.Бровченко.) В землю ввiгнали за мить єдину зеренце, зерно, хлiбну зернину. (А.Малишко.)

 

Переписати, на мiсцi крапок уставляючи пропущенi букви. Вказати слова, яким саме суфiкси надали значення пестливостi, здрiбнiлостi або згрубiлостi, збiльшеностi. Позначити в словах цi суфiкси. Усно за допомогою суфiксiв утворити спiльнокореневi слова з протилежним значенням.

 

Я iшла на подвiр’я, де вiтрисько пробiг.(З.Тищенко.) Далi на дубочку, в холодочку, де слiди гл..бокi вiд колiс, хитрий лис мудрує на п..ньочку, де ж то сир смачний ворона їсть? (С.Пушик.) Нескошений ланисько кукурудзи н..мов сп’янiле вiйсько Чiнгiзхана. I я малий до кошичка складав разом з гр..бами радощi д..тячi.(М.Левицький.) Там бiленький, як дiвочий пальчик, показався iз землi гр..бок. (С.Пушик.)

 

Прочитати. Якого значення надали суфікси виділеним словам? Назвати ці суфікси.

 

1. Матусенько! Матінко! Мамочко! Мамо! Он сонце зійшло, як учора, так само (В.Бровченко.) У лузі калиновім зажерилася перепілонька, перепілонька, бідна вдівонька: «Де гніздечко вити? Люди прийдуть, гніздечко знайдуть, дітоньки розженуть, біди нароблять». (Нар.творч.) Ой вулице та й широкая, чого трава невисокая? Бо парубки істоптали великими та й ножищами, подертими постолищами! (Нар.творч.) Як пішов ти, Іваночку, та пішов ти на війночку, ой ту крівцю проливати. (П.Скунць.)

 

За допомогою суфiксiв утворити назви мешканцiв мiст. Суфiкси видiлити.

Зразок. Чернiгiв - чернiгiвець, чернiгiвка.

 

Київ, Полтава, Суми, Одеса, Харкiв.

 

Утворити назви людей за професiєю. Видiлити суфiкси.

 

Той, хто навчає. Той, хто лiкує. Той, хто продає. Той, хто видає в аптецi лiки. Той, хто прибирає вулицi. Той, хто видоює корiв. Той, хто кермує автомобiлем. Той, хто доглядає ад. Той, хто працює на будiвельному кранi. Той, хто водить електровози.

 

Вiд поданих слiв за допомогою префiксiв утворити слова протилежного значення.

 

Зайти, виїхати, добрий, сердечний, снiжний, зубатий, безпечний.

 

Пояснювальний диктант. Якого значення надали префiкси видiленим словам? Видiлити префiкси умовними позначками.

 

Колись росли тут праліси дубові. (В.Земляний.) Може, у гаю оцiм правiчнiм голос плив Сiркiв i клич Богданiв? (М.Тягун.) Помаленьку підростав, попоїздив, політав. (В.Бровченко.) ...Переливається намисто понадднiпрянських лiхтарiв. (М.Рильський.) Не дивись журливо в позавчора! (В.Климентовська.)

 

Диктант з коментуванням. У видiлених словах видiлити значущi частини. Яких значень надали цим словам суфiкси та префiкси?

 

Добре ж твоє, козаченьку, серденько волiло, виступаєш з товариством за святеє дiло. (Олена Пчiлка.) А вiтрище всюди свище, дерево гойда! Птах маленький, чепурненький випав iз гнiзда... (А.Крат.) Роси, роси, дощику, ярину, роси, роси, житечко на лану, на крилечках, вiтрику, полети, колосочки золотом обмети. (Олександр Олесь.)

 

Поданi слова розiбрати за будовою.

 

Подорожник, навушник, пiслягрозовий, передмiстя, приднiстровський, заколоситися.

 

Попереджувальний диктант. Визначити спосіб творення виділених слів.

 

Згадую мамину руку на своїм чолі, мов прохолодний листок подорожника на рані. (Л.Скирда.)

 

Навчальний диктант. Видiленi слова розiбрати за будовою.

 

Ранньої весни, коли в степу на сходi сонця по всiх ярах та виярочках вилежуються соннi тумани, а трави ще тiльки сходяться на пагорбах зеленими табунцями, ворухнулась раптом суха бур’янина, похиталася i впала. А на тому мiсцi зробилася нора. У норi хтось важко посапував i сердито бурмотiв. А трохи перегодом виткнувся з землi гострий писок, а за ним - сердитющi настровбурченi вуса, а за вусами i вся голова якогось пiдземельника. Голова була припорошена пилом, без очей i з маленькими ямочками в щетинi замiсть очей.

Крiт був кволий пiсля зимового сну, тому ледве переставляв ноги. Переднi мали гострi роговi пальцi. Заднi ноги ледве волочилися, а за ними ледве волочився геть охлялий хвiст. (За Григором Тютюнником; 109 сл.)





Дата добавления: 2015-11-05; просмотров: 1767 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.005 с.