Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√рупи слiв за значенн€м. —инонiми, антонiми, омонiми




 

ѕрочитати. «вернути увагу на видiленi слова. –iзнi чи одне й те саме €вище природи вони означають?

 

«а в≥кном мете хуртеча, л≥пить сн≥г в в≥кноЕ (я.ўогол≥в.) Ќ≥ пройти, ан≥ проњхать Ц с≥ра в≥хола, €к в≥хоть. (Ћ. остенко.) ќй, мороз щипа за вуха! ’уртовина, зав≥рюха! (ј. ам≥нук.) ’урделиц€-метелиц€ нуртуЇ за в≥кном, сн≥жок танцюЇ й стелитьс€ ср≥бл€стим полотном. (ј.Ќаталенко.) «амела дороги хуга. ќй сн≥ги, сн≥гиЕ (ќ.ћ≥лов.)

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати синонiми. якими вiдтiнками в лексичному значеннi вiдрiзн€ютьс€ виписанi слова? «а потреби звернутис€ до словника.

 

«аводить в село степова дорога, нi краю њй, нi межi. ’ай там без нас гуде азартом траса! ” нас, мiй коню, шл€х, а не дистанцi€. –удi стежки розТњденi дощами. « крутих плањв зриваЇмось, йдемо. (« творiв Ћ. остенко.)

 

¬изначити рiзницю в значеннi синонiмiв. « трьома парами скласти реченн€ (усно).

 

Ѕiгти - нестис€. …ти - чалапати. Ѕудинок - хата. —мiливий - вiдважний. —лухатис€ - коритис€. —ердитий - безжалiсний. —амостiйний - незалежний. –озбити - розтрощити.

 

ƒо поданих слiв дiбрати синонiми, утворивши синонiмiчнi р€ди.

 

–ухатис€, говорити, старий, розумний, охайно.

 

ƒо кожного слова дiбрати синонiмiчну пару. ѕри потребi звернутись до словника iншомовних слiв.

 

Iнформацi€, армi€, аргумент, аналiз, флора, пейзаж, iстина.

 

ѕереписати, вставл€ючи пропущенi букви. ѕiдкреслити синонiми. яка њхн€ роль у мовленнi? ¬казати слова, вжитi в переносному значеннi.

 

ќн грiм травневий радiсно гуркоче, а там, за ним, в..селка молода пiдпер..зала стрiчкою пiвнеба. (ќ. ондратенко.) –айдуга бр..нить пiд неб..сами, гомiн лiсу чути вдал..нi. (ћ.√урець.) «ас..пають снiги. Ћиш на овидi бiла зор€ немигаючим оком тебе проводжаЇ за обрiй. (ќ. iс.) Ќове столiтт€ вже на в..дноколi. (Ћ. остенко.) ƒуби ростуть поволi, неквапливо. (ћ.–ильський.)

 

ѕереписати, пiдкреслити синонiми. якими частинами мови вони Ї?

 

Ѕалакала, говорила сiм мiшкiв гречаного √аврила.  осо, криво, аби живо. „оловiка тихого й смирного i кури не клюють. ¬ище голови не стрибнеш i не пiдскочиш.

Ќародна творч≥сть

ѕрочитати прислiвТ€, визначити в них антонiми.

 

ƒе багато слiв, там мало дiла. ƒурний любить вчить, а розумний вчитис€. « бiдою не знатис€ - i щаст€ не знайти.  раще погано њхати, нiж хороше йти. Ќе замiтай чужоњ хижi - дивись, чи тво€ заметена. ƒе лiтував, там було й зимувать. « працi радiсть, а з бездiлл€ смуток.

Ќародна творч≥сть.

«аписати прислiвТ€, на мiсцi крапок уставл€ючи антонiми.

 

јби... переднювати, а... переночувати.  раще... рибка, €к... тарган.... дiм будуЇ, а... руйнуЇ.... пiдн€тись -... спуститись.... заробиш -... зТњси. ”... розуму €зик....... - не скач,... - не плач.

Ќародна творч≥сть.

ƒл€ довiдок. ƒень - нiч; маленька - великий; згода - незгода; вище - нижче; гiрко - солодко; короткого - довгий; знайшов - загубив.

 

ƒо поданих слiв дiбрати антонiми, за потреби звернувшись до словника антонiмiв. ќдну з антонiмiчних пар ввести в самостiйно складене реченн€. ƒо €ких частин мови належить кожна з антонiмiчних пар?

 

ѕеремога, буденний, стверджувати, могутнiсть, карлик, забути, часто.

 

ѕереписати,на мiсцi крапок уставл€ючи пропущенi букви. ¬iдгадати народн≥ загадки. ѕiдкреслити антонiми.

 

1.∆..ве л..жить, а мертве бiжить. 2.”день вiкно розб..ваЇтьс€, а вночi само вставл€Їт..с€. 3.Ћiтом у шубi, з..мою в шапцi. 4. Ќ..сеш - бр€жчить, покладеш - мовчить. 5.ƒвiчi родитьс€, а раз ум..раЇ.

 

¬iдгадки. 1. —нiг. 2. ќполонка. 3. ƒерево. 4. Ћанцюг. 5. ѕтах.

 

ѕо€снювальний диктант. ѕiдкреслити в реченн€х антонiми.

 

¬се на св≥т≥ к≥нчаЇтьс€Е ƒень ≥ н≥ч зустр≥чаютьс€. (ћ.—≥ренко.) ЅлукаЇ осiнь у саду, в душi моњй весна. ћинулеЇ, сучасне i майбутнЇ в моњй душi Їдинi назавжди. (¬.—осюра.) јгава бачить море i скелi, перша стрiчаЇ схiд сонц€, останн€ ловить червоний захiд. (ћ. оцюбинський.) ”с€кi люди трапл€ютьс€ на мiстку: щедрi i скупi, веселi i сумнi, мовчазнi i говiркi. (ћ.—тельмах.) ѕливла мала сльозина великою водою. (ћ.—ом.) I кожен фiнiш це, по сутi, старт. (Ћ. остенко.)

 

ƒиктант з коментуванн€м. ѕiдкреслити антонiми.

 

ƒiла добрих обновл€тьс€, дiла злих загинуть. ”чiтесь, читайте, i чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. ќдна думка усмiхнетьс€, а друга заплаче. я ввечерi посумую, а вранцi поплачу. I свiтаЇ, i смеркаЇ, день Ѕожий минаЇ... “ричi крига замерзала, тричi розтавала...

« творiв “.Ўевченка.

ѕрочитати. ѕо€снити лексичне значенн€ видiлених слiв. –озповiсти про омонiми.

 

ћiй краю прекрасний, розкiшний, багатий! як небо блакитне - нема йому краю, так душi почину i краю немаЇ. (“.Ўевченко.)  рай берега у затишку привТ€занi човни... (Ћ.√лiбов.)  оли Ї хлiба край, то й пiд вербою рай. (Ќар.творч.)

 

ѕрочитати. „и повТ€занi значенн€ видiлених слiв мiж собою, чи вивод€тьс€ одне з одного? ” чому пол€гаЇ вiдмiннiсть мiж багатозначними словами та омонiмами? ™ видiленi слова багатозначними чи належать до омонiмiв?

 

«апорозькi козаки плавали на човнах особливоњ будови, €кi звалис€ чайками, хоча назва, ви€вл€Їтьс€, не повТ€зана з iменем " чайки -небоги, що вивела чаЇн€ток при битiй дорозi", €к спiваЇтьс€ в народнiй пiснi. ÷е трохи змiнена назва турецького високобортного човна, €кий мав назву шайка.  озаки переробили цю назву з шайки на чайку (вважають, що й прiзвище „айковський теж походить вiд назви човна, а не вiд назви птаха).

«а ј. оваль.

ѕереписати, на мiсцi крапок уставл€ючи омонiми.

 

 оси,..., поки роса. –ости,..., до по€са. ∆овтий... вже опадаЇ, падаЇ додолу, а чумаки вертаютьс€ iз  риму додому. (Ќар. творч.) «нов... менi прислала мати, невеличкий... на кiлька слiв. (¬.—имоненко.)

 

ѕрочитати словосполученн€. Ќазвати спочатку омонiми, потiм багатозначнi слова. ¬ чому пол€гаЇ рiзниц€ мiж ними? ¬иписати словосполученн€, що вмiщують омонiми.

 

—вiже молоко, свiжий вiтер; мТ€ка постiль, мТ€ка вдача; ключ вiд замка, журавлиний ключ; лiтн€ днина, лiтн€ жiнка; слiд на землi, слiд повторити; читанн€ байки, сорочка з байки.

 

ќзнайомитись з≥ словниковими статт€ми, звернути увагу на њхню будову. як позначено багатозначнiсть поданих слiв? як позначено омонiмiю? ¬вести слова до самостiйно складених речень, проiлюструвавши њх омонiмiю.

 

Ћј… ј I, и,ж. —варка; слово або вираз, €ким лаютьс€.

Ћј… ј II, и,ж. —орт мТ€коњ шкiри.

Ћј… ј III, и, ж. ѕорода собак.

 

—ѕ–ј¬ј I,и,ж. 1. «ан€тт€, робота людини.2.ƒокументи.

—ѕ–ј¬ј II, присл. « правого боку.

 

ќ—≈Ћ≈ƒ≈÷№ I, дц€,ч. Ќевелика морська промислова риба.

ќ—≈Ћ≈ƒ≈÷№ II, дц€, ч. ¬ид чоловiчоњ зачiски.

 

”ѓ—“»—я I, уњмс€, iњсис€.1. ѕоњсти доволi, досхочу; нањстис€. 2. ѕоповнiти вiд споживанн€ великоњ кiлькостi њжi.

”ѓ—“»—я II, уњмс€, уњсис€. 1. ¬тиснутис€, проникнути вглиб, в середину чого-небудь. 2. ѕристати до когось, чогось.

 

ѕоданi слова ввести в реченн€ так, щоб вони виступали омонiмами. ” разi потреби скористатис€ тлумачним словником або словником омонiмiв.

 

—клад, лютий, коло, запиратис€, пiдiслати.

 

ƒл€ довiдок. „астина слова; мiсце складанн€ чогось. ’ижий, кровожерний, злий; другий мiс€ць року. «амкнена крива, всi точки €коњ однаково вiддаленi вiд центру; прийменник. «амикати дверi iз середини; заперечувати свою провину, не зiзнаватис€. ѕосилати когось кудись з таЇмною метою; постелити, поклати що-небудь пiд когось, щось.

 

ѕо€снити лексичне значенн€ iншомовних слiв, у разi потреби скориставшись словником. ѕо€снити значенн€ питомих слiв з таким самим звучанн€м. ѕару слiв увести до самостiйно складених речень, проiлюструвавши њхню омонiмiю.

 

“ур (франц.), мул (лат.), клуб (англ.), браво (iтал.).

 

ƒл€ довiдок. “ур - один оберт колом у танцi; тур - вимерлий дикий бик. ћул - свiйська тварина, гiбрид осла й кон€; мул - дуже подрiбнена, розтерта земл€ попел€стого кольору, що вiдкладаЇтьс€ на днi водойм.  луб - певна громадська органiзацi€, будинок, примiщенн€ такоњ органiзацiњ; клуб - скупченн€ диму, газу тощо, що набрало кул€стоњ форми; клуб - стегно. Ѕраво - вигук iз значенн€м схваленн€; браво - смiливо, енергiйно, жваво.

 

ѕрочитати реченн€. —класти словниковi тлумачнi статтi видiлених слiв. «а потреби перевiрити себе за словником.

 

«ашумiло в кущах, i звiдти вибiгло €кесь звiр€тко - довгасте та гнучке. ÷е була ласка. («а I.—енченком.) —лово ласка переводжу в нiжнiсть, нiжнiсть називаю лиш добром... (ј.ћалишко.)

ѕрочитати пари слiв. «аписати њх у такiй послiдовностi: однаковi за вимовою i рiзнi за написанн€м; слова, €кi належать до рiзних частин мови i збiгаютьс€ за звучанн€м та написанн€м тiльки в однiй €кiйсь формi (омоформи); слова, однаковi за написанн€м, але рiзнi за вимовою (наголосом) (омографи).

 

ƒорога - дорога; Ћев - лев; вiра - ¬iра; музика - музика; прострочити - прострочити; греби - гриби; дуло (вiтром) -дуло (гвинтiвки); три (зошити) - три (рукою); паша - паша; уранцi - у ранцi; атлас - атлас; за став - застав; свiтило (у вiчi) - свiтило (небесне), мене - мине; прот€гом (дн€) - прот€гом (пронизало).

 

ѕо€снювальний диктант. ƒо омографiв чи омофонiв належать видiленi слова? ѕо€снити.

 

“ече вода в синЇ море, та не витiкаЇ, шука козак свою долю, а долi немаЇ. ’ати бiленькi вигл€дають, мов дiти в бiлих сорочках у пiжмурки в саду гул€ють, а долi сивий наш козак ƒнiпро з лугами виграваЇ. ќх, лихо, лишенько, дiвчата! ћати стан гнучкий, високий, а серц€ - не мати. Ќiчого кращого немаЇ, €к та€ мати молода€ з своњм дит€точком малим.

« твор≥в “.Ўевченка.

 

ƒиктант з коментуванн€м. ¬казати повнi омонiми, омофони та омографи.

 

 озацька атака проводилас€ лавою, тобто невирiвн€ною шеренгою з загнутими кра€ми дл€ обхвату ворога з флангiв. (« книги "як козаки воювали".)...√руди пили гар€че повiтр€, мов лаву вулкана. (ћ. оцюбинський.) я вийшов на терасу. ћокра лава зустрiла з легким подивом мене, проте € сiв. (ћ.–ильський.) ћенi дорога лише земл€, з €коњ € росту. (Ћ. остенко.) “ому нам i щаст€ нелегке на свiтi, дорога крута, а не стежка обiчна. (ј.ћалишко.) —тарий вiтр€к все молитьс€ на сонце... …ому хлiбина тепла снитьс€. —он це такий щасливий, наче сивий дим... (Ќ.—обелЇва-—ологуб.) ј ƒике ѕоле, ƒике ѕоле! ѕо груди кон€м деревiй. ј мати свiй городець поле... (Ћ. остенко.) ¬ересню мiй, веслами весело греби, ждуть тебе на березi з кошиком гриби. (Ѕ.ќлiйник.)

 

* ѕрочитати жарти (каламбури). «вернути увагу: в основ≥ кожного з них лежить використанн€ омон≥м≥в. ¬казати омон≥ми. «а допомогою словника зТ€сувати значенн€ слова каламбур.

 

„итаЇ одночасно наш –оман опов≥данн€, пов≥сть ≥ роман. ѕриснивсь мен≥ узимку весн€ний гарний сон: на л≥сов≥й гал€вин≥ п≥дсн≥жники ≥ сон. ÷ей жорстокий м≥с€ць лютий до птах≥в нестерпно лютий. ” озер≥ вертл€ва пл≥тка про щуку розпустила пл≥тку. √укав матросам з хвил≥ котик: Ђя зв≥р морський, не ћурчик-котик!ї ѕоки траву € у луз≥ косив, заЇць на мене ≥з л≥су косив. ¬ св≥т≥ ц≥лому д≥вчата полюбл€ють танцювати. ”крањнка, чешка, полька любл€ть вальс, гопак ≥ польку.

 

ƒл€ дов≥док.  аламбур Ц дотеп, в основу €кого покладено використанн€ р≥зних значень одного слова або к≥лькох р≥зних за значенн€м, але однакових або схожих за звуанн€м сл≥в.

 

 

„и можна вважати каламбурами подан≥ реченн€? —вою думку обірунтувати.

 

∆уравл≥ замикають на ключ голуб≥ небеса (“.«ар≥вна). ј лютий по-справжньому лютий: так≥ шален≥ють в≥три! (¬. лиментовська.)

 

 

¬икориставши поданi омонiми, скласти каламбури.

«разок:

¬ таксi спитала такса:"яка в вас нинi такса"?

Ќу й поживна риба кiлька! ўоб нањстись, треба кiлька.

 

o ¬iвс€нка (вiвс€на каша), вiвс€нка (птах р€ду горобиних).

 

o Ћисичка (мала лисиц€), лисичка (њстiвний гриб).

 

o ѕовiки (завжди, постiйно, вiчно), повiки (рухомi склад-

o ки шкiри, що закривають очi).

 

o ћандарин (цитрусове дерево; плоди цього дерева), мандарин (державний ур€довець в феодальному  итањ).

 

o ‘ен (сухий теплий вiтер, що дме з гiр), фен (електричний прилад дл€ сушiнн€ волосс€).

 

ѕерекласти украњнською мовою, використовуючи росiйсько-украњнський словник. ¬изначити стиль перекладеного уривка.

 

 раткий переводной словарь €вл€етс€ в первую очередь лексическим пособием, потому грамматические сведени€ в нем минимальны. »мена существительные даютс€ в словаре в именительном падеже единственного числа, за исключением тех случаев, когда слово употребл€етс€ только (или преимущественно) во множественном числе).

Iз словника.

 

«а допомогою украњнсько-росiйського словника перекласти поданi слова росiйською мовою. ƒо €ких слiв без контексту неможливо дiбрати Їдиний росiйський вiдповiдник? –озкрити багатозначнiсть цих слiв, давши всi можливi переклади. «наченн€ видiлених слiв зТ€сувати за тлумачним словником[1].

 

ѕолуниц€, кет€г, ошатний, помисливий, картатий, тендiтний, бешкетник, бурштин, вдача, наглий, мимохiдь, кепкувати, полотнiти, стать, стрункий, щербатий, строкатий.

 

—амостiйно виписати з украњнсько-росiйського словника по два багатозначних слова разом з≥ словниковими статт€ми, попередньо ознайомившись з вiдповiдними умовними позначками у вступнiй статтi словника.

«разок.

Ќ≈√ќƒј ж. 1.ненастье, плоха€ погода, ж.; 2.(несчастье) невзгода, ж.

 

 ористуючись словником, перекласти украњнською мовою. якi типи мовленн€ поЇднанi в уривку? «Т€сувати його стиль. ¬изначити тему й основну думку.

 

«вали ее ё-ю. Ќе в честь какого-нибудь китайского мандарина, а просто так. ”видев ее впервые маленьким котенком, молодой человек трех лет вытаращил глаза от удивлени€, выт€нул губы трубочкой и произнес:"ё-ю". “очно свиснул. » пошло.

—начала это был только пушистый комок с двум€ веселыми глазами и розовым носиком. ƒремал этот комок на подоконнике, на солнце. Ћакал молоко из блюдечка, ловил лапой мух на окне.  аталс€ по полу, играл бумажкой, клубком ниток, собственным хвостом... » мы сами не помним, когда это вдруг вместо рыжего пушистого комка мы увидели большую, стройную, гордую кошку, с глазами, как желтые топазы, первую красавицу и предмет зависти любителей. («а ќ. упрiним; 102 сл.)

 

Ќавчальний диктант. ѕiдкреслити синонiми. ƒо видiлених слiв дiбрати антонiми. Ћексичне значенн€ пiдкреслених слiв зТ€сувати за тлумачним словником (виписати словниковi статтi).

 

ќзеречко окутане верболозом, кущами тернинн€ та глоду.  ругле, €к волове око, затишне, iнтимне. “емнiЇ задумливо й тихо осiнн€ вода.

ƒвоЇ качен€т благородноњ кавовоњ барви випливали на плесо. ћолодюсiнькi. «овсiм спокiйно пливуть, чист€ть пера, чепурнi. « затiнку випливають на р€ботiнь сонц€, огл€даютьс€, роззираютьс€. ѕомiтили людей i не зл€кались, не сполохались. —пинились i дивл€тьс€. “рохи ближче пiдпливли, i стало видно блискучi мачинки њхнiх очат. ¬идно темненькi смужечки вподовж голiвок. ѕочуваЇтьс€, €к њм щасливо в парi, €к гарно обом так беззвучно плисти по озерцю. I враз - фрр! I вже над лугами. јле й там, у прудкiм вiражi, йшли у парi. («а ќ.√ончаром; 97 сл.)

 

 

Ѕ”ƒќ¬ј —Ћќ¬ј. ќ–‘ќ√–ј‘Iя





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1288 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2101 - | 1910 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.05 с.