Прочитати. Звернути увагу на видiленi слова. Рiзнi чи одне й те саме явище природи вони означають?
За вікном мете хуртеча, ліпить сніг в вікно… (Я.Щоголів.) Ні пройти, ані проїхать – сіра віхола, як віхоть. (Л.Костенко.) Ой, мороз щипа за вуха! Хуртовина, завірюха! (А.Камінук.) Хурделиця-метелиця нуртує за вікном, сніжок танцює й стелиться сріблястим полотном. (А.Наталенко.) Замела дороги хуга. Ой сніги, сніги… (О.Мілов.)
Вибiрковий диктант. Виписати синонiми. Якими вiдтiнками в лексичному значеннi вiдрiзняються виписанi слова? За потреби звернутися до словника.
Заводить в село степова дорога, нi краю їй, нi межi. Хай там без нас гуде азартом траса! У нас, мiй коню, шлях, а не дистанцiя. Рудi стежки роз’їденi дощами. З крутих плаїв зриваємось, йдемо. (З творiв Л.Костенко.)
Визначити рiзницю в значеннi синонiмiв. З трьома парами скласти речення (усно).
Бiгти - нестися. Йти - чалапати. Будинок - хата. Смiливий - вiдважний. Слухатися - коритися. Сердитий - безжалiсний. Самостiйний - незалежний. Розбити - розтрощити.
До поданих слiв дiбрати синонiми, утворивши синонiмiчнi ряди.
Рухатися, говорити, старий, розумний, охайно.
До кожного слова дiбрати синонiмiчну пару. При потребi звернутись до словника iншомовних слiв.
Iнформацiя, армiя, аргумент, аналiз, флора, пейзаж, iстина.
Переписати, вставляючи пропущенi букви. Пiдкреслити синонiми. Яка їхня роль у мовленнi? Вказати слова, вжитi в переносному значеннi.
Он грiм травневий радiсно гуркоче, а там, за ним, в..селка молода пiдпер..зала стрiчкою пiвнеба. (О.Кондратенко.) Райдуга бр..нить пiд неб..сами, гомiн лiсу чути вдал..нi. (М.Гурець.) Зас..пають снiги. Лиш на овидi бiла зоря немигаючим оком тебе проводжає за обрiй. (О.Кiс.) Нове столiття вже на в..дноколi. (Л.Костенко.) Дуби ростуть поволi, неквапливо. (М.Рильський.)
Переписати, пiдкреслити синонiми. Якими частинами мови вони є?
Балакала, говорила сiм мiшкiв гречаного Гаврила. Косо, криво, аби живо. Чоловiка тихого й смирного i кури не клюють. Вище голови не стрибнеш i не пiдскочиш.
Народна творчість
Прочитати прислiв’я, визначити в них антонiми.
Де багато слiв, там мало дiла. Дурний любить вчить, а розумний вчитися. З бiдою не знатися - i щастя не знайти. Краще погано їхати, нiж хороше йти. Не замiтай чужої хижi - дивись, чи твоя заметена. Де лiтував, там було й зимувать. З працi радiсть, а з бездiлля смуток.
Народна творчість.
Записати прислiв’я, на мiсцi крапок уставляючи антонiми.
Аби... переднювати, а... переночувати. Краще... рибка, як... тарган.... дiм будує, а... руйнує.... пiднятись -... спуститись.... заробиш -... з’їси. У... розуму язик....... - не скач,... - не плач.
Народна творчість.
Для довiдок. День - нiч; маленька - великий; згода - незгода; вище - нижче; гiрко - солодко; короткого - довгий; знайшов - загубив.
До поданих слiв дiбрати антонiми, за потреби звернувшись до словника антонiмiв. Одну з антонiмiчних пар ввести в самостiйно складене речення. До яких частин мови належить кожна з антонiмiчних пар?
Перемога, буденний, стверджувати, могутнiсть, карлик, забути, часто.
Переписати,на мiсцi крапок уставляючи пропущенi букви. Вiдгадати народні загадки. Пiдкреслити антонiми.
1.Ж..ве л..жить, а мертве бiжить. 2.Удень вiкно розб..вається, а вночi само вставляєт..ся. 3.Лiтом у шубi, з..мою в шапцi. 4. Н..сеш - бряжчить, покладеш - мовчить. 5.Двiчi родиться, а раз ум..рає.
Вiдгадки. 1. Снiг. 2. Ополонка. 3. Дерево. 4. Ланцюг. 5. Птах.
Пояснювальний диктант. Пiдкреслити в реченнях антонiми.
Все на світі кінчається… День і ніч зустрічаються. (М.Сіренко.) Блукає осiнь у саду, в душi моїй весна. Минулеє, сучасне i майбутнє в моїй душi єдинi назавжди. (В.Сосюра.) Агава бачить море i скелi, перша стрiчає схiд сонця, остання ловить червоний захiд. (М.Коцюбинський.) Усякi люди трапляються на мiстку: щедрi i скупi, веселi i сумнi, мовчазнi i говiркi. (М.Стельмах.) Пливла мала сльозина великою водою. (М.Сом.) I кожен фiнiш це, по сутi, старт. (Л.Костенко.)
Диктант з коментуванням. Пiдкреслити антонiми.
Дiла добрих обновляться, дiла злих загинуть. Учiтесь, читайте, i чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. Одна думка усмiхнеться, а друга заплаче. Я ввечерi посумую, а вранцi поплачу. I свiтає, i смеркає, день Божий минає... Тричi крига замерзала, тричi розтавала...
З творiв Т.Шевченка.
Прочитати. Пояснити лексичне значення видiлених слiв. Розповiсти про омонiми.
Мiй краю прекрасний, розкiшний, багатий! Як небо блакитне - нема йому краю, так душi почину i краю немає. (Т.Шевченко.) Край берега у затишку прив’язанi човни... (Л.Глiбов.) Коли є хлiба край, то й пiд вербою рай. (Нар.творч.)
Прочитати. Чи пов’язанi значення видiлених слiв мiж собою, чи виводяться одне з одного? У чому полягає вiдмiннiсть мiж багатозначними словами та омонiмами? Є видiленi слова багатозначними чи належать до омонiмiв?
Запорозькi козаки плавали на човнах особливої будови, якi звалися чайками, хоча назва, виявляється, не пов’язана з iменем " чайки -небоги, що вивела чаєняток при битiй дорозi", як спiвається в народнiй пiснi. Це трохи змiнена назва турецького високобортного човна, який мав назву шайка. Козаки переробили цю назву з шайки на чайку (вважають, що й прiзвище Чайковський теж походить вiд назви човна, а не вiд назви птаха).
За А.Коваль.
Переписати, на мiсцi крапок уставляючи омонiми.
Коси,..., поки роса. Рости,..., до пояса. Жовтий... вже опадає, падає додолу, а чумаки вертаються iз Криму додому. (Нар. творч.) Знов... менi прислала мати, невеличкий... на кiлька слiв. (В.Симоненко.)
Прочитати словосполучення. Назвати спочатку омонiми, потiм багатозначнi слова. В чому полягає рiзниця мiж ними? Виписати словосполучення, що вмiщують омонiми.
Свiже молоко, свiжий вiтер; м’яка постiль, м’яка вдача; ключ вiд замка, журавлиний ключ; лiтня днина, лiтня жiнка; слiд на землi, слiд повторити; читання байки, сорочка з байки.
Ознайомитись зі словниковими статтями, звернути увагу на їхню будову. Як позначено багатозначнiсть поданих слiв? Як позначено омонiмiю? Ввести слова до самостiйно складених речень, проiлюструвавши їх омонiмiю.
ЛАЙКА I, и,ж. Сварка; слово або вираз, яким лаються.
ЛАЙКА II, и,ж. Сорт м’якої шкiри.
ЛАЙКА III, и, ж. Порода собак.
СПРАВА I,и,ж. 1. Заняття, робота людини.2.Документи.
СПРАВА II, присл. З правого боку.
ОСЕЛЕДЕЦЬ I, дця,ч. Невелика морська промислова риба.
ОСЕЛЕДЕЦЬ II, дця, ч. Вид чоловiчої зачiски.
УЇСТИСЯ I, уїмся, iїсися.1. Поїсти доволi, досхочу; наїстися. 2. Поповнiти вiд споживання великої кiлькостi їжi.
УЇСТИСЯ II, уїмся, уїсися. 1. Втиснутися, проникнути вглиб, в середину чого-небудь. 2. Пристати до когось, чогось.
Поданi слова ввести в речення так, щоб вони виступали омонiмами. У разi потреби скористатися тлумачним словником або словником омонiмiв.
Склад, лютий, коло, запиратися, пiдiслати.
Для довiдок. Частина слова; мiсце складання чогось. Хижий, кровожерний, злий; другий мiсяць року. Замкнена крива, всi точки якої однаково вiддаленi вiд центру; прийменник. Замикати дверi iз середини; заперечувати свою провину, не зiзнаватися. Посилати когось кудись з таємною метою; постелити, поклати що-небудь пiд когось, щось.
Пояснити лексичне значення iншомовних слiв, у разi потреби скориставшись словником. Пояснити значення питомих слiв з таким самим звучанням. Пару слiв увести до самостiйно складених речень, проiлюструвавши їхню омонiмiю.
Тур (франц.), мул (лат.), клуб (англ.), браво (iтал.).
Для довiдок. Тур - один оберт колом у танцi; тур - вимерлий дикий бик. Мул - свiйська тварина, гiбрид осла й коня; мул - дуже подрiбнена, розтерта земля попелястого кольору, що вiдкладається на днi водойм. Клуб - певна громадська органiзацiя, будинок, примiщення такої органiзацiї; клуб - скупчення диму, газу тощо, що набрало кулястої форми; клуб - стегно. Браво - вигук iз значенням схвалення; браво - смiливо, енергiйно, жваво.
Прочитати речення. Скласти словниковi тлумачнi статтi видiлених слiв. За потреби перевiрити себе за словником.
Зашумiло в кущах, i звiдти вибiгло якесь звiрятко - довгасте та гнучке. Це була ласка. (За I.Сенченком.) Слово ласка переводжу в нiжнiсть, нiжнiсть називаю лиш добром... (А.Малишко.)
Прочитати пари слiв. Записати їх у такiй послiдовностi: однаковi за вимовою i рiзнi за написанням; слова, якi належать до рiзних частин мови i збiгаються за звучанням та написанням тiльки в однiй якiйсь формi (омоформи); слова, однаковi за написанням, але рiзнi за вимовою (наголосом) (омографи).
Дорога - дорога; Лев - лев; вiра - Вiра; музика - музика; прострочити - прострочити; греби - гриби; дуло (вiтром) -дуло (гвинтiвки); три (зошити) - три (рукою); паша - паша; уранцi - у ранцi; атлас - атлас; за став - застав; свiтило (у вiчi) - свiтило (небесне), мене - мине; протягом (дня) - протягом (пронизало).
Пояснювальний диктант. До омографiв чи омофонiв належать видiленi слова? Пояснити.
Тече вода в синє море, та не витiкає, шука козак свою долю, а долi немає. Хати бiленькi виглядають, мов дiти в бiлих сорочках у пiжмурки в саду гуляють, а долi сивий наш козак Днiпро з лугами виграває. Ох, лихо, лишенько, дiвчата! Мати стан гнучкий, високий, а серця - не мати. Нiчого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим.
З творів Т.Шевченка.
Диктант з коментуванням. Вказати повнi омонiми, омофони та омографи.
Козацька атака проводилася лавою, тобто невирiвняною шеренгою з загнутими краями для обхвату ворога з флангiв. (З книги "Як козаки воювали".)...Груди пили гаряче повiтря, мов лаву вулкана. (М.Коцюбинський.) Я вийшов на терасу. Мокра лава зустрiла з легким подивом мене, проте я сiв. (М.Рильський.) Менi дорога лише земля, з якої я росту. (Л.Костенко.) Тому нам i щастя нелегке на свiтi, дорога крута, а не стежка обiчна. (А.Малишко.) Старий вiтряк все молиться на сонце... Йому хлiбина тепла сниться. Сон це такий щасливий, наче сивий дим... (Н.Собелєва-Сологуб.) А Дике Поле, Дике Поле! По груди коням деревiй. А мати свiй городець поле... (Л.Костенко.) Вересню мiй, веслами весело греби, ждуть тебе на березi з кошиком гриби. (Б.Олiйник.)
* Прочитати жарти (каламбури). Звернути увагу: в основі кожного з них лежить використання омонімів. Вказати омоніми. За допомогою словника з’ясувати значення слова каламбур.
Читає одночасно наш Роман оповідання, повість і роман. Приснивсь мені узимку весняний гарний сон: на лісовій галявині підсніжники і сон. Цей жорстокий місяць лютий до птахів нестерпно лютий. У озері вертлява плітка про щуку розпустила плітку. Гукав матросам з хвилі котик: «Я звір морський, не Мурчик-котик!» Поки траву я у лузі косив, заєць на мене із лісу косив. В світі цілому дівчата полюбляють танцювати. Українка, чешка, полька люблять вальс, гопак і польку.
Для довідок. Каламбур – дотеп, в основу якого покладено використання різних значень одного слова або кількох різних за значенням, але однакових або схожих за звуанням слів.
Чи можна вважати каламбурами подані речення? Свою думку обґрунтувати.
Журавлі замикають на ключ голубі небеса (Т.Зарівна). А лютий по-справжньому лютий: такі шаленіють вітри! (В.Климентовська.)
Використавши поданi омонiми, скласти каламбури.
Зразок:
В таксi спитала такса:"Яка в вас нинi такса"?
Ну й поживна риба кiлька! Щоб наїстись, треба кiлька.
o Вiвсянка (вiвсяна каша), вiвсянка (птах ряду горобиних).
o Лисичка (мала лисиця), лисичка (їстiвний гриб).
o Повiки (завжди, постiйно, вiчно), повiки (рухомi склад-
o ки шкiри, що закривають очi).
o Мандарин (цитрусове дерево; плоди цього дерева), мандарин (державний урядовець в феодальному Китаї).
o Фен (сухий теплий вiтер, що дме з гiр), фен (електричний прилад для сушiння волосся).
Перекласти українською мовою, використовуючи росiйсько-український словник. Визначити стиль перекладеного уривка.
Краткий переводной словарь является в первую очередь лексическим пособием, потому грамматические сведения в нем минимальны. Имена существительные даются в словаре в именительном падеже единственного числа, за исключением тех случаев, когда слово употребляется только (или преимущественно) во множественном числе).
Iз словника.
За допомогою українсько-росiйського словника перекласти поданi слова росiйською мовою. До яких слiв без контексту неможливо дiбрати єдиний росiйський вiдповiдник? Розкрити багатозначнiсть цих слiв, давши всi можливi переклади. Значення видiлених слiв з’ясувати за тлумачним словником[1].
Полуниця, кетяг, ошатний, помисливий, картатий, тендiтний, бешкетник, бурштин, вдача, наглий, мимохiдь, кепкувати, полотнiти, стать, стрункий, щербатий, строкатий.
Самостiйно виписати з українсько-росiйського словника по два багатозначних слова разом зі словниковими статтями, попередньо ознайомившись з вiдповiдними умовними позначками у вступнiй статтi словника.
Зразок.
НЕГОДА ж. 1.ненастье, плохая погода, ж.; 2.(несчастье) невзгода, ж.
Користуючись словником, перекласти українською мовою. Якi типи мовлення поєднанi в уривку? З’ясувати його стиль. Визначити тему й основну думку.
Звали ее Ю-ю. Не в честь какого-нибудь китайского мандарина, а просто так. Увидев ее впервые маленьким котенком, молодой человек трех лет вытаращил глаза от удивления, вытянул губы трубочкой и произнес:"Ю-ю". Точно свиснул. И пошло.
Сначала это был только пушистый комок с двумя веселыми глазами и розовым носиком. Дремал этот комок на подоконнике, на солнце. Лакал молоко из блюдечка, ловил лапой мух на окне. Катался по полу, играл бумажкой, клубком ниток, собственным хвостом... И мы сами не помним, когда это вдруг вместо рыжего пушистого комка мы увидели большую, стройную, гордую кошку, с глазами, как желтые топазы, первую красавицу и предмет зависти любителей. (За О.Купрiним; 102 сл.)
Навчальний диктант. Пiдкреслити синонiми. До видiлених слiв дiбрати антонiми. Лексичне значення пiдкреслених слiв з’ясувати за тлумачним словником (виписати словниковi статтi).
Озеречко окутане верболозом, кущами терниння та глоду. Кругле, як волове око, затишне, iнтимне. Темнiє задумливо й тихо осiння вода.
Двоє каченят благородної кавової барви випливали на плесо. Молодюсiнькi. Зовсiм спокiйно пливуть, чистять пера, чепурнi. З затiнку випливають на ряботiнь сонця, оглядаються, роззираються. Помiтили людей i не злякались, не сполохались. Спинились i дивляться. Трохи ближче пiдпливли, i стало видно блискучi мачинки їхнiх очат. Видно темненькi смужечки вподовж голiвок. Почувається, як їм щасливо в парi, як гарно обом так беззвучно плисти по озерцю. I враз - фрр! I вже над лугами. Але й там, у прудкiм вiражi, йшли у парi. (За О.Гончаром; 97 сл.)
БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФIЯ
