Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќднозначнi та багатозначнi слова




 

ѕрочитати. ѕорiвн€ти значенн€ видiлених слiв. „и можна њх назвати багатозначними? ўо спiльного в њхнiх значенн€х?

 

–iдна земл€ - золота колиска. (Ќар. творч.) “их чужих земель, чужих јмерик не ношу в своЇму серцi €. (ј.ћалишко.) ¬ели мене сюди моњ пригоди дивнi, коли € плив до нашоњ землi. (I. очерга.) јле ще дочекають нашi руки обробл€ти своњ ниви, своњ городи, своњ садки... ѕодiл€ть тебе, земле, ой подiл€ть... (ћ. оцюбинський.)  оли вилiзаЇ саме з землi вс€ка рослиночка - ото менi радiсть... (ќ.ƒовженко.) «iвсюди «емлю зорi обступили. I ¬сесвiт в лупу дивитьс€ на нас. (Ћ. остенко.)

 

« поданими словами скласти по 2-3 реченн€ (усно), проiлюструвавши багатозначнiсть слiв. —кiльки лексичних i скiльки граматичних значень може мати слово?

 

 оманда, випускати, журавель, срiбний.

 

–озподiльний диктант. Ѕагатозначнi та однозначнi слова записати в двi колонки. «а потреби звернутис€ до тлумачного словника.

 

‘онетика, стiл, рука, ƒнiпро,  ињв, пiдмет, слово, гудзик, темний, кобза, епiтет, iнструмент, диктант, iспит.

 

„и можна вважати поданi слова багатозначними? ѕереконатис€ в цьому за допомогою тлумачного словника. «вернути увагу на побудову словниковоњ статтi. 1-2 слова ввести до самостiйно складених речень, проiлюструвавши його багатозначнiсть.

 

Iграшка, зухвалий, операцi€, статт€, хвилюванн€.

 

ѕереписати, пiдкреслити багатозначнi слова. ѕо€снити значенн€ таких слiв у кожному з речень.

 

” полi могила з вiтром говорила: "ѕовiй, вiтре буйнесенький, щоб € не зчорнiла!" (Ќар.творч.) “ам матiр добрую мою ще молодую - у могилу нужда та прац€ положила. (“.Ўевченко.) ћiс€ць лютий гостро кутий. ћiс€ць на небi, зiроньки с€ють, тихо по морю човен пливе. (Ќар.творч.)

 

 

”∆»¬јЌЌя Ѕј√ј“ќ«Ќј„Ќ»’ —Ћ≤¬ ” ѕ–яћќћ” I ѕ≈–≈Ќќ—Ќќћ” «Ќј„≈ЌЌя’

 

ѕрочитати словосполученн€. ¬казати, у €кому випадку багатозначнi слова вживаютьс€ у властивому њм значеннi, а в €кому - в переносному.

 

√острий нiж, гострий €зик; пiдступний ворог, пiдступний бiль; крутий пiдйом, крутий характер; мТ€ка перина, мТ€ка вдача; золотi руки, золотi сережки; розбити скл€нку, розбити парк; скласти пiч, скласти повноваженн€; пiдн€ти вантаж, пiдн€ти галас.

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати словосполученн€, у €кому слово вживаЇтьс€ в переносному значеннi.

 

“онкий папiр, тонкий нат€к; важкий пакунок, важкий погл€д; мертвий птах, мертвий спокiй; гар€чий прийом, гар€чий борщ; пiдошва гори, пiдошва черевика; небесна блискавка, пластмасова блискавка; крила пiснi, крила орла, отруйне слово, отруйний напiй, мiська аптека, зелена аптека.

 

—користавшись тлумачним словником, зТ€сувати пр€ме й переносне значенн€ слiв. ƒо кожного слова дiбрати слово, з €ким воно вживаЇтьс€ в пр€мому значеннi, та слово, з €ким вживаЇтьс€ в значеннi переносному.

 

„истий, легкий, мучити, €трити, голод, пульс.

 

ѕереписати, на мiсцi крапок уставл€ючи пропущенi букви. ѕiдкреслити слова, ужитi в переносному значеннi. ƒо €кого стилю мовленн€ належить уривок? якi художнi засоби в ньому використанi?

 

—онце сiло. «емлю обн€ла тиха нiч. Ќебо розгорнуло намет свiй - синiй, ш..рокий, гл..бокий! «орi, мов малi дiти, вд..вл€лис€ в нього своњми бл..скучими очима. ћiс€ць плив по небу, розл..ваючи бiлувастий свiт. Ѕезжурно вiн д..вивс€ на гори, долини, на вт..хаюче мiсто.

«а ѕанасом ћирним.

 

* ѕопереджувальний диктант. ¬изначити слова, ужит≥ в переносному значенн≥.

 

я сьогодн≥ прокинувс€ рано, бо пром≥нн€ торкнуло вуста. (ћ.ƒьом≥н.) —м≥х др≥бно с≥Їтьс€ ≥ с€Ї. (“.«ар≥вна.) «давило горло. —лова не сказати. (¬.«емл€ний.) ўоб словам твоњм св≥т пов≥рив, треба с≥€ть њх м≥ж людей. (Ѕ.ћамайсур.)

 

ƒиктант з коментуванн€м. ¬казати вжитi в переносному значеннi слова. ¬ текстах €кого cтилю такi слова вживаютьс€ найчастiше? якою вони робл€ть мову? ¬казати вiдомi вам художнi засоби.

 

Ќiч впала зразу i проковтнула обрiй. “iльки снiги бiлiли, i туман од€гав в iнiй на нiч дерева.

¬ глибокiй тишi дерева снували бiле мереживо гiлок, наче збирались закинуть в глибокi води неба, де не€сно тремтiли золотою лускою, мов рибки, зорi.

«а ћ. оцюбинським.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2416 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

2140 - | 1887 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.