Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕравильна вимова та написанн€ слiв з апострофом




 

ƒодержуючи правильноњ вимови, прочитати поданi слова. «робити звуковий запис слiв. ƒл€ чого вживаЇтьс€ апостроф?

 

ћТ€та, девТ€ть, пТ€тий, сузiрТ€, пiдТњзд.

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати слова з апострофом, позначивши в них орфограму - апостроф. ѕригадати вивченi в початкових класах правила, по€снити вживанн€ апострофа.

 

ћТ€кi слова i камiнь крушать. ƒо слова йде й прислiвТ€. ѕтицю пiзнати по пiрТю, а людину по мовi. √оворить пТ€те через дес€те. Ћюд€м €зика не не завТ€жеш. ” вс€кому подвiрТњ своњ повiрТ€. ÷е мухи кон€ зТњли, а вовк помагав. –озжалобивс€, €к вовк над порос€м: вiдТњв нiжки та плаче. (Ќар. творч.)

 

—ловниковий диктант.

 

—оловТњ, вТЇтьс€, верфТю, помТ€кшувати, пiвТ€блука, пiвТ€щика, узгiрТ€, п≥дТ€рТ€, матiрТю, зТњхати, п≥дТ€скравити, зТ€витис€, обТЇднати, пiдТ€зичний, зТюрбитис€, п≥дТюжувати, ЋукТ€н, компТютер, iнтервТю, мишТ€к.

 

ƒо поданих слiв дiбрати спорiдненi, €кi пишутьс€ з апострофом. «Т€сувати вживанн€ апострофа.

 

—олома, риба, перо, трава, двiр, хлопець, торф, њздити, њсти.

 

ƒодержуючи правильноњ вимови, прочитати пари слiв. ѕо€снити вживанн€ та невживанн€ апострофа.

 

ЅурТ€н - бур€к. ћiжгiрТ€ - пор€док. «вТ€зати - св€то.

ѕодвiрТ€ - повiтр€. ћТ€та - тьм€ний. ¬Т€лити - цв€х.

«вТ€зок Ц дзв€кнути, пТ€тий Ц мавп€чий, п≥дТ€зичний - вд€чний.

 

—лова з апострофом та без нього записати в двi колонки.

 

—ловТ€ни, присв€та, св€ткувати, повТ€заний, дзв€кнути, рибТ€чий, мавп€чий, безТ€дерний, безiменний, зТЇднати, зекономити, зТ€витис€, зйомка, пiвТюрти, ЋукТ€нченко, ¬оробйов, горобТ€та, соловТњний, —оловйов, р€сний, пiрТњна, любовТю, моркв€ний, румТ€ний, бюро, пюре, пТ€тнадц€ть, вербТ€.

 

ѕереписати реченн€, на мiсцi крапок ставл€чи, де потрiбно, апостроф. «робити звуковий запис видiлених слiв.

 

ќй гори, гори, золотi верхiв..€! “а нащо ж € до вас так пориваюсь? (Ћес€ ”крањнка.) ¬и, «в..€гел€ скелi, узгiр..€ веселi! (ќлена ѕчiлка.)  ругом поле широкеЇ р..€стом зацвiло. (Ћевко Ѕоровиковський.) √уде в «адн≥пров..њ д≥брова. (¬.Ўвець.) ¬инувато кр≥зь поле ћар..њне шл€х пульсуЇ. (ћ.Ўевченко.) Iз темноти з..€вл€ютьс€ зiрки i мерехт€ть сторожко i тремтливо. (¬.ћороз.) “чуть у неб≥ казков≥ узори волохат≥ суз≥рТ€ вгор≥. (ѕ.¬акуленко.) ¬ травi росинки затремтiли, жемчужним полум..€м гор€ть. (ƒ.«агул.) —адiв рум..€ний цвiт обсипавс€ духм..€но. (¬.—осюра.)

 

«аписати прислiвТ€, на мiсцi крапок уставл€ючи потрiбне слово. ѕо€снити вживанн€ та невживанн€ апострофа.

 

¬ чужiй хатi i... бТЇтьс€. ƒоскакавс€ мТ€чик, поки на...наколовс€. ¬ ноги клан€Їтьс€, а за... кусаЇ. ” нього грошей, €к у... пiрТ€. Ѕур€к не дурак: на... не росте, а все в огородi. ”солодивс€, €к... у хрiнi. як усе..., то не буде чого ковтати. ѕоки зайц€ вбТють, то вола.... ќпеньки зТ€вились -... скiнчилось.

Ќародна творч≥сть.

ƒл€ довiдок. “рiска. ÷в€х. ѕТ€ти. ∆аби. ƒорозi. „ервТ€к. —в€ткувати. «Тњд€ть. Ћiто.

 

ѕо€снювальний диктант.

 

«верху чорний ворон вТЇтьс€, вихром кiнь баский несетьс€. (ћ. остомаров.) Ѕогдан ’мельницький вТњхав до  иЇва через «олот≥ ворота. (¬.«емл€ний.) I здаЇтьс€, за вiкнами темними сивий кiнь пiдТњжджаЇ пiд клен. (ћ.Ћевицький.) ѕопТ€лис€ чепурнi хатки по пiдгiрТю. (ќ.√ончар.) „орнiЇ млин, румТ€на спить вода, i соловТњна пiсн€ молода пливе струмком iз рос€ного саду. (ћ.–ильський.) —адки убрались р€сно, красно, хмарки вгорi закамТ€нiли. (ƒ.«агул.) Ќемов метелик полумТ€ний, на кущ тернини сонце сiло. (Ѕ.-I.јнтонич.) ƒухм€нить медуниц€ i рута. (ƒ.ѕавличко.) ЋукТ€нiвка - район  иЇва з багатим iсторичним минулим. Ќазва виникла, на думку iсторикiв, вiд iменi подiльського майстра ЋукТ€на, €кий мав тут земельнi дiл€нки. (« довiдника.)

 

ƒиктант з коментуванн€м.

 

≤. „и не той то хмiль, що коло тичин вТЇтьс€? „и не той то ’мельницький, що з л€хами бТЇтьс€? ѓхав л€шок моркв€ний, коник бур€ковий, кожушина горiхова, жупан лопуховий. Ќа козаковi сапТ€нцi - видно пТ€ти i пальцi. Ќема гiрше, €к iндик, бо одного мало, а двох не зТњси. —оломТ€на згода краща за золоту зраду.

Ќародна творч≥сть.

 

≤≤. —тупаю твердо по своњй землi i слухаю св€щенну рiдну мову. (I. ачуровський.) ћова тво€, ”крањно, з мови твоњх соловТњв... (ƒ. ремiнь.) ј памТ€ть вiдлунюЇ славнi подiњ, розТ€трюють дзвони —в€тоњ —офiњ (ƒ.¬iдмарович.) я серце напою любовТю св€тою, за правду € стану до бою! (ƒ.«агул.) ∆аром калини зiгрiюс€, хмелевим цвiтом упТюсь. (ѕ.¬оронько.) Ќад озером пливла мТ€ка й тендiтна тиша.(ћ.’вильовий.) ¬ мiжгiрТ€х синi стел€тьс€ тумани. (—.„еркасенко.) —ади шумливi i духм€нi холодна осiнь розд€гла. (¬.—осюра.)

 

ѕќƒ¬ќ™ЌЌя Ѕ” ¬

Ќј ѕќ«Ќј„≈ЌЌя ѕќƒќ¬∆≈Ќ»’ ћТя »’ ѕ–»√ќЋќ—Ќ»’ “ј «ЅI√” ќƒЌј ќ¬»’ ѕ–»√ќЋќ—Ќ»’ «¬” I¬

 

ѕоданi слова розiбрати за будовою. Ќа межi €ких частин слова можуть збiгатис€ звуки? «робити звуковий запис слiв.

 

Ѕеззор€ний, беззубий, стiнний, годинний, пiднiсс€, розрiсс€.

 

”творити вiд поданих слiв новi слова на - ний (-нiй). Ќа межi €ких частин слова збiгаютьс€ звуки?

 

ќсiнь, цiна, кiнь, лимон, будень, день, балкон, €чмiнь, закон.

 

—ловниковий диктант. –оз≥брати слова за будовою.

 

¬iддалений, вiдданiсть, оббiлений, п≥ддатливий, перенiсс€, зрiсс€, надднiпр€нський, юннат, вiйськкерiвник.

 

ѕереписати реченн€. ѕозначити орфограму - подвоЇнн€ приголосних, по€снити написанн€ сл≥в.

 

I лиш шумить осiннiй  ињв за голубим моњм вiкном. (¬.—осюра.) Ћимонний в≥тер задмухав понаддн≥провий веч≥р. (ћ.¬≥нграновський.) Ћунають надднiпр€нськi спiви, зозул€ золото куЇ. (ћ.–ильський.) ¬ снах в≥ддзеркалена турбота денна. (¬.ћалишко.) Ќад пасмом туману вознiсс€ собор. (ћ.Ћевицький.) ƒл€ людськоњ думки немаЇ вiддалi. Ѕездонноњ бочки не наповниш. ѕозика не штука, та вiддача мука. (Ќар. творч.)

 

ѕрочитати. ѕо€снити написанн€ видiлених слiв.

 

ƒивлюсь, аж супротив мене њде здоровенний запорожець. Ќа конi збру€ така, що незчисленнi грошi коштуЇ... (ѕ. улiш.) ÷е був кн€зь палкий, вiдважний, незрiвн€нний у бою. (ќлександр ќлесь.) яка прекрасна й невблаганна осiнь... (ќ.ќмельченко.) ћо€ печаль неподоланна. (—.„еркасенко.)

 

ѕрочитати поданi слова. як вимовл€ютьс€ подовженi мТ€кi приголоснi? ¬ид≥лен≥ слова передати звукописом.

 

¬олосс€, колосс€, знанн€, завданн€, статт€, сiллю, пiччю, ллЇтьс€, лл€ний, зранн€, спросонн€.

 

ѕереписати, на мiсцi крапок уставл€ючи там, де це потрiбно, букви. ѕозначити орфограми, по€снити написанн€ слiв.

 

«ан€т..€, жит..€, безсмер..€, стат..€, лист..€, узлiс..€, рiл..€, сiл..ю, мiд..ю, повiс..ю, скатер..ю, мит..ю, радiс..ю, л..Ї, вил..ють, навман..€, бов..анiти, спросон..€.

 

—лова з подвоЇнн€м та без подвоЇнн€ записати в двi колонки.

 

√iлл€, щаст€, тiнню, дiленн€, швидкiстю, розповiддю, даллю, бутт€, кровТю, ртуттю, ллЇтьс€, нiжнiстю, гордiстю, матiрТю, навманн€.

 

ѕереписати, на м≥сц≥ крапок уставл€ючи, де це потр≥бно, л≥тери.

 

Ќема вершини без п≥дн≥ж..€, немаЇ неба без земл≥. (ј.Ѕортн€к.) —в≥т був переповнений сонцем ≥ н≥жною блакит..ю. (ё.«банацький.) ј он букет јндр≥њвськоњ церкви возн≥с..€ в небо. (¬.„уйко.) ƒзвони р≥знотон..€м, перелун..€м ц≥ле м≥сто полонили вмить. (ќ.Ћуп≥й.) ƒзвен≥ло жайворонк≥в стоголос..€, волошки видивл€лись з-п≥д колос..€. (я. ам≥нецький.) —просон..€ поз≥хнув к≥с..л€вий л≥с. (Ѕ. остир€.) Ќ≥жн≥ст..ю повнит..с€ серце, рад≥сть по жилах тече (ќ.–≥зниченко.) ј св≥тлих мр≥й кружл€Ї згра€ ≥ в серц≥ молод≥ст..ю граЇ. (ќ.ёщенко.)

 

¬iд поданих слiв утворити спiльнокореневi слова з подвоЇнн€м. ѕозначити орфограму, по€снити написанн€ слiв.

 

Ќаближати, звертатись, мовчати, визволити.

 

ѕо€снювальний диктант.

 

Ќа сходi ранок ухопивс€ за золоту гичку промiнн€ i вит€гнув iз землi сонце. «рiдка спросонн€ заскрипить журавель або гупне бiл€ €когось похиленого тину €блуко, проллЇтьс€ шипучим соком на траву, i знову тиша... —умне осiннЇ смерканн€. ћiс€ць все щедрiше оббризкував с€йвом дерева i шл€х. Ќа ставку спросонн€ кахикнула качка.

« творiв ћ.—тельмаха.

 

¬иписати з речень слова з подвоЇнн€м через збiг та з подвоЇнн€м на позначенн€ подовжених мТ€ких приголосних у двi колонки.

 

–вуть зiлл€ дiвчата, вiночки плетуть, а моњ оченьки тiльки сльози ллють. (—.–уданський.) ј тут нiч темна така, що тiльки навманн€ вгадуЇш дорогу. (ѕ. улiш.) ¬ сивину неба ввiрчуютьс€ буравцi диму з хат унизу. (¬.¬инниченко.) I пахощi покошених пол€н лились медами в далечiнь бездонну. (ћ.–ильський.) Ўумить дощ осiннiй, шумить монотонно, i сутiнь снуЇтьс€ свинцево i сонно. (ћ.Ћукiв.) Ќа небi чистому ген хмара бовванiЇ. (™.√ребiнка.)

 

ƒиктант з коментуванн€м.

 

ƒуша ласкава, наче озеро, i трохи синiм вiддаЇ. (¬.—тус.) ћоже, хмара грозова пролине т≥нню лиш легкою? (ќ.—ереда-«агаЇцька.)  ругом луги, лiси завмерли, горою нiсс€ тихий спiв... (ƒ.«агул.) ќбiзвис€ ж, мо€ мелодiЇ, € за тебе й житт€ вiддам. (ј.ћалишко.) —еред пол€ ллЇтьс€ пiсн€, вiЇ вiтер. (ќлександр ќлесь.) ћене сонце в степу лизало так, що й досi волосс€ лл€не. (Ѕ.ћозолевський.) –аптом звiддал€ донiсс€ крик. (ћ.Ћевицький.) Ћiс зустрiв мене €к друга тiнню вiд дубiв крислатих. (ћ.–ильський.) ¬ересню, вигл€нь зiмли, хмарку злови за даллю! ћилiй на плечi вона л€же пухнастою шаллю. ( .ƒрок.)

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1059 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2269 - | 2012 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.