Прочитати слова, назвати групи приголосних, у яких вiдбулося спрощення. Переписати, позначити орфограми.
Корисний, проїзний, тижневий, улесливий, щасливий.
Вiд поданих iменникiв утворити прикметники. Позначити орфограми. Назвати групи приголосних, в яких вiдбулось спрощення.
Кiлькiсть, якiсть, виїзд, тиждень, область, лестощi.
Вибiрковий диктант. Виписати слова, в яких вiдбулося спрощення.
Котиться в небi щасливий грiм, дощ розшептався у хвилях жита. (Я.Шпорта.) Проймає сеце й радісно щемить (М.Людкевич). Сонце пiдбилося вище i пригрiвало. (Г.Тютюнник.) За обрiєм зловiсним десь туман збирається важкий. (Ф.Мицик.) З-пiд гори в туманi розiслалась балка, простяглась по балцi з чумаками валка. (Я.Щоголев.)
Переписати прислiв’я, уставляючи пропущенi слова. Пiдкреслити слова, у яких вiдбулося спрощення.
Чесному всюди честь, хоч i пiд.... Улесливий чоловiк гiрше...: у вiчi ласкається, а поза очi кусається. Заздрiсний вiд чужого... сохне. Корисливе серце завжди.... Раннi пташки зеренця клюють, а... слiзки ллють.
Народна творчість.
Для довiдок. Лавкою. Гадюки. Щастя. Кам’янiє. Пiзнi.
Словниковий диктант.
Вiсник, шелесне, зап’ястний, корисливий, хруснути, захисний, хвастнути, хвастливий, улесливий, цiлiсний, шiстнадцять, просланий, масний, шiстсот, жалiсний, контрастний, аванпостний.
Переписати, на мiсцi крапок уставляючи, де це потрiбно, букви.
I в щас..ливi й злi години ми для неї ж..вемо, на Вкраїнi й для Вкраїни будем жити й помр..мо... (В.Самiйленко.) Ой про нашу чес..ну славу буде мир гр..мiти. (П.Кулiш.) Побачу я свiй рiдний край i пiд пес..ливi шепоти осiннi спочину сер..цем на Вкраїнi... (С.Черкасенко.) Чес..на й терниста дорога до правди. (С.Тельнюк.) Контрас..ний - це рiзко прот..лежний у чомусь.
Записати слова, що вiдповiдають поданим значенням. Утворити вiд цих слiв прикметники. Пояснити написання утворених прикметникiв.
Вантаж для регулювання пiдйомної здатностi повiтроплавальних апаратiв. Передовий вiйськовий пост або ж пост охорони, виставлений у напрямку противника. Мiсцеве органiчне добриво, що його одержують з рiзних органiчних решток внаслiдок їх бiологiчного розкладання.
Для довiдок. Баласт. Аванпост (те саме, що й форпост). Компост.
Диктант з коментуванням.
На крилах радiсних вiтрiв спадає листя яворiв. (Г.Кривда.) Подався геть собi туман, i знов заслали квiти лан. (М.Фiлянський.) Не шелеснуть листям над самотнiм ганком в тишинi вечiрнiй ясени стрункi. (Д.Фалькiвський.) Ллє небо жовтня запiзнiлi сльози. (М.Дубович.) Спомин зайчиком перемайнувся крiзь пестливi й глузливi слова. (М.Доленго.)
Навчальний диктант. Пiдкреслити слова, у яких вiдбулося спрощення. Вказати вставнi слова.
Вiн високий, елегантний, хоч вороги, а може, просто заздрiснi люди називають його кiстлявим. Завжди щасливий прислужитися гарнiй царiвнi. З нею вiн уважний, облесливий, буває хвастливим. Але йому так хочеться сподобатись! Тому й розповiдає про свої доблеснi подвиги, про двобої з напасниками.
Нападають на нього ненависнi йому богатирi, всiлякi там Котигорошки. Якщо до царiвен вiн жалiсливий, то до наїзникiв буває безжалiсний. Нема чого вештатися сюди мало не щотижня!
Упiзнали? Звiсно, це Кощiй Безсмертний. Таким викохало його в нашiй уявi телебачення. Цей зловiсний казковий персонаж, мабуть, не такий вже й безнадiйний. Вiн має здоровий глузд i почуття гумору. Хiба цього мало? (100 сл.)
ОСНОВНI ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ У - В, I - Й
Переписати й виразно прочитати прислiв’я. Пiдкреслити прийменники в, у та сполучники i, й. Чому в одному випадку пишемо у, а в iншому - в? Чим зумовлене вживання i – й?
Два коти в одному мiшку не помиряться. Лучив у корову, попав у ворону. Люби рибу не на сковородi, а у водi. Лякали щуку, що в озерi втоплять. У своїй хатi й кочерги помагають. Дожидай долi, то не матимеш i льолi. Дружнi сороки й орла заклюють. I сила перед розумом никне. Заварив кашу, так i їх. Круковi й мило не поможе.
Народна творчість.
Прочитати пари слiв. Пояснити вживання у-в, i-й на початку слiв.
Україна - Вкраїна. Учитель - вчитель. Вперед - уперед.
Iти - йти. Iм’я - ймення. Iван - Йван.
Чи можливе чергування i - й, у - в у наведених нижче словах?
Вправа, урок, угода, iнститут, Iваненко, Власенко.
Переписати, вставляючи на мiсцi крапок потрiбнi слова чи префiкси.
Наш..вчитель, працював..вечерi, бабусин..нук, живемо.. Одесi, оселились.. Києвi, дерева.. кущi, прийшов.. запитав, учителi.. учнi, навчаюсь.. школi,.. кiмнатi.. Оксани, Iван.. Марiчка, троянди.. айстри, вовк.. ягня.
Переписати. Вставити на мiсцi крапок i - й, у - в, пояснити вживання їх. Зробити фонетичний розбiр видiлених слiв.
....сякiм подвiр’ї своє повiр’я. До слова..де.. прислiв’я. Найдеться купець.. на дiрявий горнець. Жалiв яструб курку, доки..сю обскуб...дарив.. дзвiн, як треба.. макогiн...ти на комара з дрючком, а на вовка з швайкою. Краще погано їхати, нiж хороше..ти. Добре, як голому.. кропивi. Коваль коня кує, а жаба.. собi ногу дає.
Народна творчість.
Пояснювальний диктант. Прокоментувати вживання у - в, i - й.
Судження у прислiв’ях висловлюються здебiльшого у виглядi серйозних формулювань. Та найбiльшою любов’ю користуються тi прислiв’я, в яких є дотеп. Умiння поставитись з гумором до своїх труднощiв i злигоднiв є ознакою оптимiзму й морального здоров’я народу. Український народний гумор вважають м’яким i добродушним. Навiть грубувате слiвце українець умiє делiкатно пом’якшити й замiнити натяком.
З посiбника.
ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТI ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМI
БУКВАМИ Ь, I, Є, Ю, Я
Прочитати пари слiв. Якими звуками цi слова рiзняться? За допомогою якої букви позначено м’якiсть приголосних звукiв на письмi?
Син - синь, лис - лiс, лук - люк, знати - зняти.
Прочитати. Виписати слова з м’якими приголосними. Пiдкреслити букви, що позначають м’якiсть попереднiх приголосних на письмi.
"Що це є Батькiвщина?"- раз питалась Оля, а батько радо вiдповiв на це дитинi:
"Знай, батькiвщина це рiка, що серед поля,
поза селом, ген, попiд лiсом, тихо плине,
це в садi нашому дерева, зiлля, квiти,
це на ланах пшениця злотокоса,
це той, що вiє з пiль, пахучий теплий вiтер,
це на левадах скошена трава в покосах,
це нашi всi пiснi i молитви щоденнi,
це рiдна мова - скарб, якого ти не згубиш,
це небо, синє вдень, а серед ночi темне,
це, моя Олю, все, що ти так щиро любиш".
Б.-I.Антонич.
Переписати, на мiсцi крапок уставляючи пропущенi букви. Зробити звуковий запис видiлених слiв. Як позначається в них м’якiсть приголосних?
Осрiбленi мiсяцем гори бл..щать, їм кедри i сосни казки ш..лестять, i дивнi пiснi їм спiвають вiтри... Д..рева сх..ляються, руки сухi простягають, журно кол..шуться, журно ш..почуть. (Олександр Олесь.)
Розподiльний диктант. Записати слова з м’якими приголосними в три колонки: у першу - тi, в яких м’якiсть приголосних позначається буквою ь, у другу - буквою i, у третю - буквами є,ю, я.
Українець, земля, Сiч, сяйво, батько, сiм, зоря, майбутнє, кульбаба, листя, рiк, сталь, дiти.
Пояснювальний диктант. Пiдкреслити у словах букви, що позначають м’якi приголоснi. Як позначається їх м’якiсть на письмi?
Берегинею нашi предки називали богиню, що берегла вiд усякого горя. Пiзнiше так почали називати жiнок, якi пiдтримували домашнє вогнище.
Шанобливе ставлення українцiв до матерi - запорука того, що козацькому роду не буде переводу. Жiнка стоїть бiля витокiв нового життя, вона це життя плекає i змiцнює. В цьому її призначення, її найголовнiша суть. (За В.Супруненком.)
СПОЛУЧЕННЯ ЙО, ЬО
Переписати, позначаючи орфограму - буквосполучення йо, ьо. Обгрунтувати написання слiв.
Йодистий, майорiти, гайок, його, мiльйон, сьогоднi, сьомий, сльоза, льодовий, синього.
Розподiльний диктант. Слова з йо та ьо записати в двi колонки.
Майор, льон, схвильований, район, пiдйомний, бойовий, у нього, затьохкати, бадьорiсть.
Переписати, на мiсцi крапок уставляючи, де це потрібно, пропущенi букви.
Міль..он складається з копійок. Видно сову по погляду, а сокола по пол..оту...ому пальця в рот не клади. Я посiю пшениченьку, вродиться л..оночок, коби отак до роботи, як до спiваночок. Розумному натяк - дурному ки..ок. Раннiй пiзн..ому не кланяється. Багато нян..ок - дитина без носа. Нате й мою баночку на д..оготь.
Народна творчість.
Пояснювальний диктант.
Йосип - цiкавий хлопець, талановитий. (Панас Мирний.) Ще з годину петляв батальйон лiсом. (Г.Тютюнник.) Спадають краплi дощовi, неначе сльози, на дорогу з маленьких бруньок задубiлих. (Г.Кривда.) Я тягнусь по гiлочку тонку синього небесного бузку. (Л.Талалай.) Медальйон - ювелiрна прикраса у виглядi овального футляра, в який вмiщують портрет. (Iз словн.)
Диктант з коментуванням.
У цьому полi синьому, як льон, судилося тобi самому бути... (В.Стус.) Пiдводиться на древньому Днiпрi новiтнього моста будiвля строга. (Д.Павличко.) Розкуйовдженi тумани уквiтчалися стрiчками. (Д.Фалькiвський.) Небо потемнiло вiд хмар, лише там, де сховався окрайок мiсяця за хмару, свiтлiє її розвiяне пасмо. (О.Гончар.)
ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ М’ЯКОГО ЗНАКА
Переписати слова, позначаючи орфограму - м’який знак. Обгрунтувати написання слiв.
Учитель, вогонь, батько, сядьте, бiльший, сьогоднi, дзьоб, трьома, їдальня, сiльський, Ольчин, доньцi, няньцi, навчаються, смiється, мiльйон, сеньйор, портьєра.
Переписати, на мiсцi крапок, де це потрiбно, вставляючи м’який знак. Вживання м’якого знака обгрунтувати.
Який гiст.., така йому й чест.... Шануй бат..ка й нен..ку, буде тобi скрiз.. гладен..ко. Молодий умок - це весняний л..одок. Раннiй пiзн..ому не кланяєт..ся. Хто мовчит.., той тр..ох навчит... Так зробив, що пал..цi знат... Розвивайся, не згинайся, зеленен..кий дубе, бо iз тебе колисон..ка дитинон..цi буде.
Народна творчість.
Вiд поданих слiв утворити прикметники з суфiксом - ин.
Донька, Галька, Галинка, Маринка, сопiлка, Санька, бiлка.
Поданi слова поставити в формi давального вiдмiнка однини.
Ненька, матiнка, вишенька, голка, зупинка, Оленка, Оленька, гуцулка, квiтонька, сосонка, господинька, травинка, Юлька, вчителька.
Розподiльний диктант. Слова з м’яким знаком i без нього записати у двi колонки.
Пiч, тiнь, радiсть, менший, п’ять, льох, ситець, сухар, польовий, мiський, сiльський, стiльцi, кiнчик, Харкiв, пральня, мiльярд, насип, цiль, Тетянцi, Юльцi, спiлцi, ополонці, змагаються, пишеш, медальйон, любов, смієшся, тонший, листя, мiзинчик.
Пояснювальний диктант.
І. Постукали у мої двері гості з далекого поліського села. (В.Ткаченко.) В біленькій простій хустинці онукам несу гостинці. (П.Щегельський.) Тьмяніють в уяві заморські дива, палаци чужі і палати. Дивом дорога стає польова і стежка до рідної хати. (М.Луків.) Ой вийду я у садочок, стану край вiконця. Чи не вийде моя мила ще раз до схiд сонця? (С.Руданський.) Стане жалiбно кувати зозуленька вранцi, стануть вити й голосити вовки-сiроманцi. (Я.Щоголiв.) Розтьохкався соловейко на калиноньцi, щось не спиться серед ночi сиротиноньцi. (П.Грабовський.) Мерзлий листочок на гілці горіха б’ється і проситься в хату (В.Юхимович.) Ой у саду на вишеньцi соловейко щебетав. (М.Кропивницький.) Високих журавлів стрімкого лету не замінить синиченьці малій. (Л.Матусяк.)
ІІ. Тут що не двір, то квітне по Наталці. І кожна хоче у кіно й на танці. (Л.Костенко.) І довго-довго цвіт веселчин сяє на ластів»їнім трепетнім крилі. (В.Бичко.) Відступає зима, відступає, за вікном цвірінчать горобці. Мов розстрілюють сніг промінці, і теплішає небо безкрає. (В.Сосюра.) Без голки не кравець, без сокири не тесляр. З добрим поживеш - добре й переймеш. З лихим зiйдешся - i свого позбудешся. Хто топиться, той за соломину вхопиться. А на моїй хатиноньці крокви з моркви. А на моїй хатиноньці лати з м»яти. (Нар.творч.)
Диктант з коментуванням.
Доля кується у боротьбi, дужий не гнеться, гнуться слабi. (М.Вороний.) Зроду бравий запорожець нi сльозинки не пролив. (Я.Щоголiв.) Чи в нас нема коней на степах широких, чи вуголь на люльцi погас? (С.Руданський.) Вдар лихом об землю! Лучче пташцi на сухiй гiлцi, нiж у золотiй клiтцi. (Нар. творч.) Сьогоднi над Бульйонською моєю ключем перелiтали журавлi. (М.Рильський.) Навчився я i у звичайнiй гальцi знаходити довершенiсть корала. (В.Шпичка.)
Контрольний диктант
Лелека
До лелеки українцi ставляться з великою пошаною. Двiр, де є гнiздо цього птаха, вважається щасливим. У селi, де є хоч одне лелече гнiздо, не буде бiди вiд блискавки. Мабуть, повага до лелеки викликана тим, що вiн є радiсним вiсником наближення весни.
У лелечому гнiздi буває до чотирьох бiлих яєць. Мiсяць батьки висиджують їх по черзi. Потiм вилуплюються голенькi пташенята. На вiдмiну вiд мовчазних дорослих птахiв вони голосно пищать. Ростуть лелечата дуже швидко. Разом з батьками вони шукають їжу по луках, на полях.
Перед вiдльотом у теплi краї на зиму лелеки збираються в зграї. (З журн., 94 сл.)
