Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—клад. ќсновнi правила переносу. Ќаголос




 

ѕоданi слова подiлити на склади. ¬iд чого залежить кiлькiсть складiв у словi? ќхарактеризувати кожний склад (закритий чи вiдкритий, наголошений чи ненаголошений).

 

Ќадi€, осiнь, дар, подарунок, переформувати, двадц€ти- пТ€тирiчний.

 

«аписати слова, погрупувавши њх за кiлькiстю складiв. «робити звуковий запис видiлених слiв.

 

ћрi€, глей, мережаний, операцi€, дзьоб, предковiчний, строк,  ињв, ”крањна, житт€, радiсть, смiх, щохвилини, схiд, далекос€жний, сузiрТ€, сиджу, пiдземелл€.

¬iдгадати загадки, вiдгадки записати. «аписанi слова подiлити дл€ переносу. якi з них не можна переносити? ѕозначити наголос.

 

Ѕiла, €к снiг, надутий, €к мiх, лопатами ходить, а рогом њсть. ѕовзун повзе, сiмсот голок везе. Ќоги, €к лопати, хату поверх хати маЇ, рахунок жабам знаЇ. ”ночi лiтаЇ, вогнем миготить, а диму немаЇ. ¬ земл≥ гул€лос€, на повiтрi розгул€лос€, в печi гартувалос€, запахом своњм всiх приваблюЇ. Ѕез рук, без нiг, а всiх кладе на постiль.

 

¬iдгадки. √уска, качка, лебiдь. ѓжак. Ћелека. —вiтл€чок. ’лiб. —он

 

«аписати уривок з вiрша, подiливши слова на склади та позначивши мiсце наголосу.

 

ƒавно вже скошенi лани,

—то€ть степи похило,

ј в лiсi, в лiсi восени

“ак любо ще, так мило.

Ќа липах лист€ золоте

“рiпоче понад вами,

Ќеначе знову лiс цвiте

ќсiннiми квiтками.

ќсь жовтий лист на зайц€ впав,

I заЇць стрепенувс€,

—хопивсь, на заднi лапки став

I вбiк кудись метнувс€.

ќлександр ќлесь.

 

¬ибiрковий диктант. ќдного разу учень написав оповiданн€, ƒав його прочитати товаришевi, той прочитав, неправильно наголошуючи де€кi слова. ¬иписати слова, прочитанi з неправильним наголосом. як њх слiд наголошувати? «робити висновки про роль наголосу.

 

—еред стрiмких скель сто€в високий лицарський замок. …ого оточував глибокий рiв та земл€ний насип. «амок охорон€ли вправнi воњни, влучнi стрiлки. ƒiстатис€ до палацу можна було вузькою дорогою. ѕiднiматис€ нею було справжньою мукою. ƒорога петл€ла мiж провалл€ми. ѓхнЇ дно нагадувало страшне пекло.

 

 

ѕрочитати й по€снити значенн€ слiв. ¬изначити, до €ких частин мови вони належать. « двома з них скласти й записати реченн€.

 

 ругом - кругом, коси - коси, жили - жили, гори - гори, ворона - ворона, пТ€та - пТ€та, роботи - роботи.

 

” видiлених словах позначити мiсце наголосу. (ƒл€ зручностi подаЇмо слова з позначеним наголосом).

 

ѕарне катанн€, парне молоко. ѕiдданий обробцi, пiдданий корол€. ѕереносне значенн€, переносне приладд€. Ќескладний пiдлiток, нескладний приклад. ¬iдомiсть серед читачiв, вiдомiсть про виплату грошей. √еографiчний атлас, блискучий атлас. ¬правний електрик, колiр електрик.

 

ѕоданi слова записати за алфавiтом, позначивши мiсце наголосу. «а потреби звернутис€ до орфоепiчного словника (або словника наголосiв). якi слова мають подвiйний наголос?

 

„итанн€, запитанн€, завданн€, помилка, апостроф, випадок, ненависть, асиметрi€, аргумент, документ, медикамент, арахiс, кiлометр, сантиметр, шофер, стол€р, черговий, ненависть, одинадц€ть, дiалог, дефiс, вимова, ворота, ™вангелiЇ.

 

ѕереписати реченн€. ” видiлених словах поставити наголос.

 

—ади покрили землю. “ихi води оповивають городи й городи. (ћ.–ильський.) —труни настрою настрою на бадьорий юний лад. (¬.≈ллан.) „ерез край iз серц€ рiдне слово ллЇтьс€. ќживи, козацька славо, у бандурних струнах, нехай серц€ звесел€тьс€! (ѕ. улiш.) ¬еликому возов≥ Ц велика й дорога. ƒорога ложка до об≥ду. (Ќар. творч.)

√ќЋќ—ЌI Ќј√ќЋќЎ≈ЌI … Ќ≈Ќј√ќЋќЎ≈ЌI, ѓ’ ¬»ћќ¬ј … ѕќ«Ќј„≈ЌЌя Ќј ѕ»—№ћI.

Ќ≈Ќј√ќЋќЎ≈ЌI ≈, », ќ ¬  ќ–≈Ќя’ —ЋI¬

ѕереписати пари слiв, позначити наголос. як вимовл€ютьс€ наголошенi голоснi? як вимовл€ютьс€ ненаголошенi? як змiна наголосу впливаЇ на вимову звукiв [е ], [и], [о]? «робити звуковий запис видiлених слiв.

 

Ўирокий - широко, веселий - весело, голубка - голуб.

 

ѕереписати. якi слова у поданих словосполученн€х вимовл€ютьс€ однаково? «Т€сувати њх значенн€ та правопис. ” €кий спосiб ви це зТ€совуватимете?

 

√риби пiдберезовики; греби до берега. ѕокличте мене; мине тиждень. —талевий клинок; зеленолистий кленок.

 

«робити звуковий запис поданих слiв. ” видiленому слов≥ назвати звуки та букви. «Т€сувати написанн€ слiв. «а €ким словником перев≥р€ють написанн€ слiв? як побудовано орфографiчний словник?

 

—естра, зимовий, розумниц€, минуле, дверц€та, блищати.

 

ѕереписати, вставл€ючи пропущенi букви та позначаючи наголос. ƒiбрати перевiрнi слова.

 

’в..лина, кр..кливий, вип..л€ний, в..сло, р..бро, г..лубити, к..жух.

 

” поданих словах вказати голоснi звуки, €кi вимовл€ютьс€ нечiтко. «робити звуковий запис слiв. «мiнити кожне з слiв або дiбрати спiльнокореневе, щоб сумнiвний голосний у ньому випав.

 

„овен, хлопець, жовтень, пеньок, палець, стiлець, праведний.

 

—ловниковий диктант.

 

¬iтер, майстер, травень, прапороносець, кашель, вишень, њдалень, шевц€, женцi.

 

ѕравильно вимовити слова. ѕереписати њх, пiдкреслити буквосполученн€

-ере-, -еле -.

 

—елезень, ожеледь, мережа, стерегти, щелепа, пелена, перелаз, перемога.

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати слова з буквосполученн€ми -ере-, -еле-.

 

—правжнЇ щаст€ завжди попереду. „уже переступи, та не займи. Ќе бiйс€, та стережис€. Ќе довiр€й вовку череду. ƒобрi жорна все перемелють. Ќехай буде гречка, аби не суперечка. ”пертий, хоч черепком вухо рiж.

Ќародна творч≥сть.

 

ѕо€снювальний диктант. ѕiдкреслити слова з ненаголошеними е, и. ƒiбрати, де можливо, перевiрнi слова. —лова з -еле-, -еле - п≥дкреслити.

 

¬ересень у р≥дному сел≥ пахне перестиглими сливками. (—.ѕушик.) —тежки нема до кр..ниц≥. (¬.ёхимович.) ћетелик вТЇтьс€ по квiтках, бджола дзвенить крилом, вiтрець тихесенький бiжить, цiлуЇтьс€ з листом. (Ѕ.√рiнченко.)

 

ѕереписати, на мiсцi крапок уставл€ючи пропущенi букви. ѕозначити орфограми, по€снити правопис сл≥в. «а потреби звернутис€ до орфограф≥чного словника.

 

“еплий ще вер..с..нь дивну м..режку злотом ч..рвоним на листi заплiв. (—.„еркасенко.) ¬..селочку в≥т..р дужий уз€в на пл..чеЕ (¬.Ўевчук.) ќн з..лений пупТ€нок тро€нди журитьс€, що сунетьс€ з..ма. (—.ѕушик.) Ѕ..ре найперший сiк бджола з в..рбових золотих с..режок. (я.Ўутько.) I конем гр..вастим пролiтаЇ вiт..р... (¬.—осюра.) ¬ ст..пу коса зб..ваЇ роси. (ƒ.‘алькiвський.) ћи с€дем в чов..н, в≥зьмемо в..селко ≥ попл..вем на бер..г золотий. (¬.Ѕичко.) «абр..н€ть лани струмками, зашумл€ть садами балки. ¬ оч..рет≥ над ставками н≥ч не спатимуть р..балки. (ћ.ѕригара.) —умний груд..нь i св€то, i в буд..нь. Ѕ..р..женого Ѕог б..р..же, а козака шабл€. (Ќар. твор.)

 

”ставл€ючи пропущенi букви, записати слова у двi колонки: в першу тi, в €ких сумнiвнi ненаголошенi голоснi перевiр€ютьс€ наголосом, у другу - в €ких не перевiр€ютьс€. «а потреби звернутис€ до словника.

 

Ћ..генький, д..када, л..генда, в..чiрнiй, скр..витис€, н..бесний, сх..л€тис€, ц..стерна, сл..вовий, д..вина, ан..кдот, потр..бувати, л..даченький, л..сиц€, д..ректор.

 

ƒо поданих слiв дiбрати слова з протилежним значенн€м. ¬изначити в них орфограми. «а потреби звернутис€ до орфографiчного словника.

 

¬ажкий, вiдсталий, майбутнiй, дорогий, наступний, дурний, схвалювати, св€то, поразка.

 

¬»ћќ¬ј ѕ–»√ќЋќ—Ќ»’ «¬” I¬ “ј ѕќ«Ќј„≈ЌЌя ѓ’ Ќј ѕ»—№ћI.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1063 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2266 - | 2071 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.