Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–оздiловi знаки при пр€мiй мовi




 

ѕрочитати реченн€, правильно њх iнтонуючи. ¬изначити слова автора та пр€му мову. ѕо€снити вживанн€ роздiлових знак≥в.

 

ƒiд учив: "Ѕережис€ ганьби! ћи козацького чесного роду". ƒiд учив: "Ѕатькiвщину люби, ”крањну в годину й негоду!" (—.Ћитвин.) "Ќе кидайсь хлiбом, вiн св€тий!"- в суворостi ласкавiй, бувало, каже дiд старий малечi кучер€вiй. (ћ.–ильський.) "Ќе хлiбом Їдиним" - резоннi слова. “а € памТ€таю, бабус€ казала: "як хлiб на столi, не болить голова." … окрайчиком хлiба внучат частувала. (Ћ.ѕаниченко.)

 

ѕереписати спочатку реченн€ з пр€мою мовою, що стоњть пiсл€ слiв автора, потiм реченн€, у €кому пр€ма мова стоњть перед словами автора. ѕо€снити роздiловi знаки.

 

ѓхав козак на вiйноньку, сказав: "ѕрощай, дiвчинонько!" "ƒай менi, милостива панi, насамкiнець люльку докурити!"- сказав запорожець —мертi. (Ќар.творч.) "–iжте! Ѕийте!"- на фортецi кричить √амалi€. (“.Ўевченко.) ќй спiвав €, вiщував €: "«а малу годину оживить живеЇ слово рiдну ”крањну". (ѕ. улiш.)

 

*ѕопереджувальний диктант.

 

ѕроводжаЇ сина мати ≥ шепоче: Ђћужн≥й будьї. (¬.—осюра.) Ђ—инку, кр≥пис€!ї - мен≥ ти твердила. (≤.‘ранко.) ѕитала ласкаво: Ђ„ом, синку, ти збл≥д?ї (™.ѕлужник.) Ђ уди це ви, мамо?ї - сполохано кинулись д≥ти. (Ѕ.ќл≥йник.) ј мати вмовл€Ї г≥рко: Ђ“а год≥ вже, год≥, доню!ї (√.—в≥тлична.) ћовлю нечутно, самими губами: Ђ’очу додому, хочу до мами!ї (ѕ.ќсадчук.)

 

ѕо€снювальний диктант.

 

≤. –аз њде пан. ƒоњжджаЇ до рiчки, а там пастушок пасе овечок. ќт пан i питаЇ його: "—кiльки у тебе овець? „и далеко до села? „и рiчка ц€ глибока? як тебе звуть?" “ой пастушок i каже йому: "—iмсот, сiм миль, по колiна, ћартин".

Ќародна творч≥сть.

 

≤≤. "“аки ми вит€гли!"- сказав  омар ¬олам, що вит€гли вози з багна з снопами. (Ћевко Ѕоровиковський.)  оник плаче, серце млiЇ, кинувсь вiн до ћуравТ€: "ƒ€дьку, он зима бiлiЇ! ќт тепер же згину €!" (Ћ.√лiбов.) "Ќавiщо нам ворогувати?"- казали до ќвець ¬овки. (Ѕ.√рiнченко.) —iв √оробець i скаргу пише в суд: "¬iд —оловТ€ житт€ менi немаЇ..." ∆алiлас€ —вин€: "Ќi€к не зрозумiю, за що так люди хвал€ть —оловТ€! јдже вiн навiть хрюкати не вмiЇ!" (¬.—имоненко.) " оханий мiй! „и ж € тобi не люба?"- присватувалась Ћисина до „уба. (√.√айовий.)

 

ƒиктант з коментуванн€м. Ќакреслити схеми речень.

 

I схвильована€ нива квилить з вiтром: "Ѕуде злива!" (—.„еркасенко.) "я сердитий, та не дуже",- мiс€ць грудень очi мружить. (“. оломiЇць.) Ђўо снилось, мамо?ї - запитав €. Ђ¬еснаї, - вона в≥дпов≥ла (¬.√ей). ’одив рак сiм рокiв по воду, прийшов додому, став через порiг перелазить, розлив та й каже: "ќтак чорт скору роботу бере!" (Ќар.творч.)

 

ѕродовжити прислiвТ€ пр€мою мовою. ѕо€снити роздiловi знаки.

 

«алiз кiт на сало та й кричить: "...". –аз на вiку трапилось червТ€ку на моркву залiзти, то вiн каже:"...". —ам лежить у калюжi, а кричить:"...".  азав овес:"...".  азав €чмiнь:"..". √речка каже:"...".

 

ƒов≥дка. ћало! я вище всiх! Ќе бризкай! —iй мене в болото, буду € золото!  инь мене в гр€зь, то будеш кн€зь! ј мене хоч в золу, аби в пору.

 

ѕеребудувати поданi реченн€ на реченн€ з пр€мою мовою, перебудован≥ реченн€ записати. ѕо€снити роздiловi знаки.

 

’валилась вiвц€, що в нењ хвiст €к у жеребц€. ’валилась калина, що з медом солодка.  азав хрiн, що вiн добрий з мТ€сом. ј мТ€со каже, що воно й без хрону добре. ’вастала кобила, що з возом горшки побила.

Ќародна творч≥сть.

 

ѕереписати, розставл€ючи пропущенi роздiловi знаки. ѕрочитати, правильно iнтонуючи реченн€.

 

√овор€ть €кось пол€ки запорожц€м ћи от воюЇмо завжди за честь а ви за грошi „ого кому бракуЇ той за те воюЇ вiдповiдають козаки

Ќародна творч≥сть.

 

Ќавчальний диктант.

 

як вiдрiзнити майбутнього винахiдника вiд вiйськового, а природженого фiзика вiд лiрика? ѕоставити перед водоспадом. Ћiрик скаже: " яка краса!" "яка сила!"- промовить фiзик.

 оли ‘едiр ѕiроцький побачив водоспад, вiн був уражений. ƒививс€ на вод€ну лавину й мiркував: "ѕрацюЇ, €к тис€ча силачiв! ќт би цю силу на завод!" —ила водоспаду могла оживити машини й верстати, полегшити працю людини.

—воњ мiркуванн€ молодий фiзик виклав у вигл€дi проекту. ÷е була цiлком нова на той час iде€ вод€ноњ електростанцiњ.

Iде€ була помилковою, але саме ц€ помилка допомогла вченому винайти трамвай.

Ќайперший трамвай було збудовано в  иЇвi 1892 року. («а Ћ.—апожниковим; 94 сл.)

 

ƒIјЋќ√. “»–≈ ѕ–» ƒIјЋќ«I

 

ѕрочитати. —кiльки осiб бере участь у кожнiй з розмов? ѕрочитати за особами. ѕо€снити роздiловi знаки.

 

≤. - ћамо, ти памТ€таЇш ту вазу, €ка переходить в нашiй родинi з поколiнн€ до поколiнн€?

- «вiсно, памТ€таю. ј що?

- ћоЇ покол€нн€ щойно њњ розбило...

«а ¬. орецькою

 

≤≤. - √рицю, ти зiзнавс€ вдома, що одержав двiйку?

- «iзнавс€.

- Ќу то й що?

- Ќiчого. ¬дома нiкого не було.

¬.—люсар.

 

≤≤≤. - ќй дiвчино, серце моЇ,

„и пiдеш ти за мене?

- Ќе пiду € за тебе -

Ќема хати у тебе!

- ѕiдем, серце, в чужую,

ѕоки свою збудую.

- ѕостав хату з лободи,

ј в чужую не веди!

„ужа хата така€,

як свекруха лиха€,

’оч не лаЇ,так бурчить,

ј все ж вона не мовчить!

Ќародна творч≥сть.

 

ѕрочитати текст за особами. «вернути увагу на iнтонацiю. ¬казати пр€му мову, реплiки дiалогу та слова автора. ѕо€снити роздiловi знаки.

 

ќдлiтали всi ластiвки р€дочками

“а кликали ластiвочку: "Ћети з нами!"

- ќй €к менi летiтоньки аж за море,

 оли одно ластiвТ€тко в мене хворе...

- як ти свого ластiвТ€тка не покинеш,

ћи полетим у вирiњ, а ти згинеш!

- ѕочекайте, подружечки, на тiй гiлцi,

¬iзьму зворе ластiвТ€тко € на крильцi...

“о не бiдна ластiвочка з ластiвТ€тком,

ќй, то мати мандрувала iз дит€тком...

ќ. олесса.

«аписати, розставл€ючи пропущенi роздiловi знаки. ѕрочитати за особами, правильно iнтонуючи.

 

Ѕатько запитав у сина

як у тебе справи з географiЇю

« географiњ € найсильнiший в класi вiдповiв син

ћолодець €кщо справдi так

÷е так тату € завжди з учительськоњ приношу в клас великий глобус

 

ѕо€снювальний диктант. ƒо €кого стилю слiд вiднести поданий дiалог? « €кою метою письменники використовують усвоњх творах розмовно-побутовий стиль?

 

Ќедалеко трiснула крига.

- „уЇш? - питаЇ ѕетро.

- „ую.

- ј знаЇш, що воно?

- Ќi.

- ÷е щука хвостом лiд розбиваЇ.

- “о в нењ такий хвiст?

- як залiзо! ÷е зараз невелика вдарила, а буваЇ, €к махне, так i вибТЇ ополонку, а з нењ отакенний хвостище прогл€не. Iнодi рибалка i вихоплюЇ щуку за хвiст на берег.

–iчка знову затрiщала за верболозами. “ам теж ударила хвостом щука.

«а ћ.—тельмахом.

 

—класти i роз≥грати д≥алог, €кий мiг би вiдбутис€ мiж двома товаришами (або однокласниками) пiсл€ того, €к один з них повернувс€ з риболовл≥. ” €кому стилi ви складатимете дiалог? «аписати його. ѕо€снити роздiловi знаки.

 

ѕереписати текст, почленувавши на реченн€, у вигл€дi дiалогу. ѕо€снити роздiловi знаки. ѕрочитати за особами.

 

ћамо € уже великий добре синку що ж по тому йду на Ѕуг ловити рибку щуку принесу додому ти великий дл€ пор€дку спершу нiж гул€ти сину прополи цибулi гр€дку i сходи до магазину забаганки син притлумив дивитьс€ з-пiд брiв на неньку каже € вже передумав мамо € iще маленький

¬.¬асилашко.

 

¬iльний диктант. ¬икласти змiст народного анекдота, використавши дiалог. ƒо записаного тексту дiбрати заголовок.

 

ќвочiвник i котл€р проходили повз город.

- ƒивис€, €кi великi головки капусти! - каже котл€р.

- «найшов, з чого дивуватис€. я одного разу виростив таку головку капусти, €к дiм,- вiдказуЇ овочiвник.

- ћоже бути. ј € одного разу зробив такий великий котел, €к клуб.

«асмi€вс€ овочiвник:

- який ти хвалько! √овориш неправду i навiть не червонiЇш! I в брехнi знай мiру! Ќавiщо потребен такий здоровенний котел?

- я хотiв зварити твою головку капусти.

Ќародна творч≥сть.

 

 

‘ќЌ≈“» ј. ќ–‘ќ≈ѕ≤я. √–ј‘I ј. ќ–‘ќ√–ј‘Iя





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 795 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2049 - | 1856 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.