Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«вертанн€. –оздiловi знаки при звертаннi




ѕрочитати. ¬казати слова, €кi називають того, до кого звертаютьс€ з мовленн€м. ўе раз прочитати реченн€, правильно њх iнтонуючи.

 

Ќене, €к в серц≥ щемить! (ј.Ћистопад). ѕовертайс€ скор≥ше, сину! (¬.ћатв≥Їнко).

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати звертанн€, зї€сувати, €кою частиною мови њх виражено. ” форм≥ €кого в≥дм≥нка поставлено ≥менники? ¬изначити звертанн€ непоширенi й поширенi.

 

–озпр€гайте, хлопц≥, кон≥ та л€гайте спочивать (Ќар.творч.) ѕов≥й, в≥тре, на ¬крањну (—.–уданський). „ому в тебе, д≥вчино, оч≥ чорнесеньк≥? (Ќар.творч.) —кажи мен≥ правду, м≥й добрий козаче! (ќ.јфанасьЇв-„ужбинський). „и чула ти, д≥вчинонько, €к € тебе кликав? ќй коню м≥й вороненький, а де ж м≥й син молоденький? (Ќар.творч.) ƒе ти бродиш, мо€ доле? (—.ѕисаревський). ќй не св≥ти, м≥с€ченьку, не св≥ти н≥кому (Ќар.творч.) «оре мо€ веч≥рн€€, з≥йди над горою (“.Ўевченко).

 

ѕереписати. «Т€сувати м≥сце звертанн€ в реченн≥. Ќакреслити схеми речень. ѕо€снити вживанн€ розд≥лових знак≥в.

 

o ћамо, € хочу поговорити з вами. (ј.ћалишко.)

o Ќа зор≥ мене, мамо, збуди! (ƒ.√оловко.)

o «асп≥вай мен≥, мамо! (Ѕ.—писаренко.)

 

ѕереписати, розставл€ючи роздiловi знаки. «вертанн€ пiдкреслити. „и Ї звертанн€ членом реченн€? ѕо€снити.

 

Ќе хилис€ €вороньку ти ще зелененький! Ќе журис€ козаченьку ти ще молоденький! Ќе стелис€ хрещатий барвiнку по крутiй горi! ƒержись ’ома iде зима. «асмiйсь ћатвiйку дам копiйку. Ќе лiтай вороно у чужi хороми. язиче €зиче лихо тебе миче! “iльки те й робиш, що людей гробиш.

Ќародна творч≥сть.

 

«аписати народнi прислiвТ€, на мiсцi крапок уставл€ючи вибран≥ з дов≥дки звертанн€. ѕоставити роздiловi знаки, по€снити њх вживанн€.

 

ѕро мене... хай усi коло мене, аби € зверху. ѕосидь...бо ще рано.... гречку сiй €к хочеш кашу њсти. ’оч i глевко а ти њж.... ѓж... мати ще пiдкине.

 

ƒов≥дка: —емене; ”л€но; ћусiй; Ћевку; ћартине.

 

ѕеребудувати реченн€ так, щоб видiленi словосполученн€ виступали в ролi звертань. ѕеребудован≥ реченн€ записати.

 

—кiльки краси в моЇму коханому мiстi! ќсобливо милi нам вулицi нашого дитинства.

 

—класти з поданими словами по два реченн€ так, щоб у першому слово було пiдметом, а в другому - звертанн€м

 

”крањна, зор€,  ињв

 

ѕо€снювальний диктант.

 

ѕошли мен≥, доле, терп≥нн€. (√.“арасюк.) “и бiжи, бiжи, досадо, не вертай до хати. (¬.—имоненко.) «iйди, нiчко, тихо, сховай усе лихо. (Ѕ.√рiнченко.) як зрiднивс€ € з тобою, €к ти горнешс€ до мене, тихий часе надвечiрнiй! (ћ.–ильський.)

 

ƒиктант з коментуванн€м.

 

≤ куди ц€ стежка тебе виведе, мат≥нко? (ћ.—итник.) ’одiмо, братове! „екаЇ осiнн€ дорога. (ѕ.√iрник.) ѕовiй, вiтре тихесенький, з-за синього мор€ та принеси в ”крањну козацькую волю! (ќ. ониський.) Ќе блукай, дитино! „ерез ”крањну, через нашу хату вже качки лет€ть (ћ.“кач.) ¬≥тайте, друз≥! я скорив ≥ще одну вершину, розвТ€зав ≥ще одну проблему (Ѕ.ћамайсур.)

 

Ќавчальний диктант.

 

«драстуй, рiдний  иЇве мiй! я люблю тебе гар€чою синiвською любовТю. –оки, дес€тирiчч€ й вiки спливають перед нами на хвил€х —лавути. ¬они залишають нащадкам легенди. я люблю тебе, сивобородий дiдугане, хоробрий нестарiючий лицарю, за твою вiчнiсть, за невТ€нучу молодiсть, за величну долю.

«а I.÷юпою.

 

ќ«Ќј…ќћЋ≈ЌЌя « Ќј…Ѕ≤Ћ№Ў ”∆»¬јЌ»ћ» ¬—“ј¬Ќ»ћ» —Ћќ¬јћ»; ¬»ƒ≤Ћ≈ЌЌя ѓ’ Ќј ѕ»—№ћ≤  ќћјћ»

 

ѕрочитати. ¬казати слова i сполученн€ слiв, €кi виражають упевненiсть або невпевненiсть, почутт€ радостi, жалю, здивуванн€, вказують на джерело повiдомленн€, зазначають пор€док викладу думок.

 

 

«боку, очевидно, в просi, обiзвалас€ курiпка. (ћ.—тельмах.) я забрела сюди, насправд≥, випадково (“.«ар≥вна.) I, здаЇтьс€, з лiсу вийшов на узлiсс€ Ћiсовик, став, заслухавсь, задививс€, стрепенувсь i знову зник. (ќлександр ќлесь.) ¬сю довгу нiч прокл€тий сич на хатi стогне! I, дивна рiч, сон тихий прiч вiд мене гоне. (—.„еркасенко.)  ажуть, хорош≥ сни збуваютьс€ восени. (ѕ.ќсадчук.) «а свiдченн€м лiтописцiв, мiсто Ѕiла ÷ерква було засноване 1032 року. ќтже, ск≥льки рок≥в виповнилос€ мiсту? (« газ.)

 

¬ибiрковий диктант. ¬иписати вставнi слова та сполученн€ слiв. ўо виражаЇ кожне з них?

 

ƒо словечка, до словТ€тка притулис€, може, так хоч мови рiдноњ навчишс€. (ћ.“имчак.) ќх, €кi ж, мабуть, оповiданн€ слухатиме ц€ осiнн€ нiч! (ћ.–ильський.) ѕевно, станом сто€ть пiд горою, певно, вар€ть кулiш козаки... “iльки пiсн€ iде долиною тим же €ром та й через вiки. (Ћ.“алалай.)  ажуть, болi минають з часом, перемелетьс€, пройде все. (Ѕ.—о€.) як вiдомо, татарське зiлл€ використовуЇтьс€ в народi здавна. ѕо-перше, його застосовують €к лiкувальний засiб, по-друге, олiю цього зiлл€ досвiдченi кухарi додають до страв. (« журн.)

 

ƒиктант з коментуванн€м. «робити синтаксичний розбiр перших двох речень.

 

 ажуть, мудрiсть приходить з роками. (Ћ.ƒмитерко.) ∆итт€ ≥ смерть у роздумах людини, без сумн≥ву, пон€тт€ головн≥. (ќ. √р€знов.) я мр≥ю про завтрашнЇ, отже, ≥сную. (ќ.Ћуп≥й.) я не гiрший за iнших, на щаст€, i за iнших не кращий, на жаль. (¬.«абаштанський.) ћожливо, вигадка Ц душа, але болить вона, €к справжн€. (ќ.√р€знов.) I ось, нарештi, вершина. (ќ.√ончар.) ƒл€ тебе тiльки жити мушу, а може, й вмерти, краю мiй! (ѕ.ѕанченко.) Ѕоже, в ц≥м дом≥ ще ст≥льки тепла! ќсене, може, п≥зн≥ше б зайшла? (Ћ.—кирда.) ”€вiть собi, жито - одна з найвитривалiших рослин на планетi.

 

ѕрочитати. ” €кому випадку видiлене слово Ї вставним, у €кому - нi? як ви це визначили?

 

“о невже ти ще досi не знаЇш, що любов може гори звернуть? (Ѕ.√рiнченко.) “о, може, нарiкань на долю вже доволi? ƒл€ працi й боротьби настала знов пора. (Ћ.¬оловець.)

 

—класти реченн€, у €ких поданi слова були б вставними.

 

ƒiйсно, мабуть, значить.

 

Ќавчальнi диктанти.

—iмТ€

Ѕез сiмТњ людство обiйтис€ не може. «вичайно, €кщо воно не хоче приректи себе на здичавiнн€.

–одинне щаст€ формуЇтьс€ пiд впливом багатьох чинникiв. ѕо-перше, злагода Ї результатом добрих стосункiв, вона грунтуЇтьс€ на любовi i пошанi. ѕо-друге, вона забезпечуЇтьс€ тактовнiстю спiлкуванн€, чуйнiстю й великодушнiстю всiх членiв сiмТњ. Ќарештi, родинне щаст€ базуЇтьс€ на посильнiй участi кожного члена родини у працi, хатнiй роботi. ј головне, всiм треба дуже хотiти й прагнути робити все, щоб у сiмТњ панував лад.

Ѕез сумнiву, майбутнЇ за мiцною, здоровою, трудовою роди-ною. ¬ њњ основу маЇ бути покладена висока духовнiсть, нацiональнi традицiњ та знанн€. («а ћ.—тельмаховичем; 95 сл.)

як писати лист

як вiдомо, лист - це не папiр, чорнило i конверт. Ћист - це змiст i стиль.  ажуть, написане пером не виволочиш i волом. ƒiйсно, сiдати за написанн€ листа з поганим настроЇм не слiд. Ѕiльше того, нiколи не надсилайте лист одразу. ѕеречитайте його наступного дн€, може, доведетьс€ переписати його заново.

јдресу на конвертi потрiбно писати точно й охайно. Ќа конвертi треба вказати й зворотну адресу. ѕо-перше, вона може знадобитис€ адресатовi дл€ вiдповiдi. ѕо-друге, лист мусить повернутис€ назад, €кщо з €коњсь причини не знайде адресата.

ѕисати й пiдписуватись, безумовно, треба розбiрливо.(« журн.; 90 сл.)





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1222 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2017 - | 1960 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.