Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќкличнi реченн€. –оздiловi знаки в кiнцi речень




 

ѕрочитати уривок з поезiњ ќлександра ќлес€, правильно iнтонуючи реченн€.Ќа €ке слово падаЇ в кожному реченнi логiчний наголос? ¬изначити вид кожного реченн€ за метою висловлюванн€.

 

- „и не бачили ви, д€дьку,

“ут буланого кон€?

я пустив його на пашу,

“а й заснув на хвильку €...

 

- “реба йти питати iнших...

ƒе ж вiн, лишенько моЇ?!

√ей ти, коню мiй буланий,

√ей, озвис€, де ти Ї?!

 

¬ далинi ƒнiпро синiЇ...

’лопчик плаче, €к €гн€...

-„и не бачили ви, д€дьку,

“ут буланого кон€?

 

ѕереписати. ¬изначити види речень за метою висловлюванн€. ѕiдкреслити в реченн€х граматичнi основи.

 

¬iзьмiть мене, хмари, на крила своњ! (ќлександр ќлесь.) ¬iтер в небi за хмарами гонитьс€. (¬.—имоненко.) „и знаЇш ти свiтанн€ в полi або в задуманих садах? (¬.—осюра.) “ихо строчать дощi... I навiщо менi ц€ печаль? (Ћ. остенко.)

 

ѕо€снювальний диктант. ѕрочитати реченн€, правильно њх iнтонуючи. ¬казати окличнi реченн€. ѕо€снити вживанн€ роздiлових знакiв.

 

√арно €к у полi! “ак би йшов завжди. (¬.—оюсюра.) ÷i бiлi кет€ги бузковi... як серце радують вони! (ћ.–ильський.) ƒвори сто€ть у хуртовинi айстр. яка сумна й красива хуртовина! (Ћ. остенко.) Ћебедi плавають! Ћебедi плавають в мiс€чнiм срiблi, в срiбнiм саду... (ќлександр ќлесь.) як палаЇ свiтле лист€ клена! ћiсто вдалинi €к гомонить! (ћ.–ильський.) ’то там ц≥ руки пор≥внюЇ з золотом? «олото треба пор≥внювать з ними! (ќ.Ѕогачук.) I знов круг мене люди. яке сьогоднi блакитне небо, €ке високе i чисте! ј золотий смiх сонц€! (ћ. оцюбинський.)

 

ѕереписати, визначаючи межi речень i розставл€ючи роздiловi знаки. ѕiдкреслити в реченн€х граматичнi основи. ¬изначити вид кожного реченн€ за метою висловлюванн€. ¬казати окличнi реченн€.

 

¬ечiрнЇ сонце наближалос€ до заходу навколо лежав широкий степ своњми квiтучими берегами вiн зливавс€ з велетенським шатром неба €кий простiр чи Ї десь у свiтi така краса срiбл€стою змiйкою звивалас€ по степу рiчка i губилас€ за обрiЇм повiвало вечiрньою прохолодою жодного пiдвищенн€ в степу не було видно.

«а ћ.—тарицьким.

Ќавчальний диктант.

 

¬же вечiр ворушив на левадi чуби туманiв. ћiж вербами схлипувала, зiтхала вода, а за водою слалис€ дiвочi весн€нки. «а ними сто€ли вiки печалi, вiки сподiвань, посвисти ординськоi шаблi, одсвiти татарських вогнищ. як багато було сподiвань! як мало було щаст€ на землi! I ти маЇш добувати його, щоб люди не сидiли без хлiба, щоб привiтнiше дивились одне на одного. ўоб люди не за звичкою, а за душевною потребою зичили одне одному доброго здоровТ€ i не вкорочували його лихим словом. («а ћ.—тельмахом; 78 сл.)

√ќЋќ¬ЌI „Ћ≈Ќ» –≈„≈ЌЌя: ѕIƒћ≈“ I ѕ–»—”ƒќ 

 

ѕрочитати текст, д≥брати до нього заголовок. ” реченн€х тексту видiлити граматичну основу (усно). ¬изначити, на €кi питанн€ вiдповiдають пiдмет i присудок.

 

”крањнськi легенди охоплюють i пернате царство. ¬они розповiдають про курей, гусей, качок, голубiв, павича.

 рик пiвн€ на свiтанку вiдган€Ї вiд хати нечисту силу. ” хвостi пiвень маЇ особливу "ангельську" пiрТњну. —аме вона й будить його вранцi.

ќсобливими властивост€ми народна у€ва надiлила червоного пiвн€. ¬iн нiбито приносить щаст€, охорон€Ї худобу. ¬ давнину чумаки брали такого пiвн€ в дорогу €к надiйний оберiг вiд усього лихого. «а повiрТ€м, червоний пiвень вiдкривав люд€м скарби.

« етнографiчного довiдника.

«аписати народнi прислiвТ€, на мiсцi крапок уставл€ючи пропущений пiдмет або присудок. якими частинами мови виражено головнi члени в кожному реченнi?

 

... на своЇму смiттi гордий. Ѕез п≥вн€ Е сумна. ’валилас€... своњми дiтьми.  ожна жаба своЇ болото.... ƒобру людину бджола не Е.

Ќародна творч≥сть.

ƒов≥дка: пiвень, хата, сова, хвалить, кусаЇ.

 

ѕереписати. ѕiдкреслити в реченн€х граматичнi основи. ¬казати реченн€ з одним головним членом. ”казати реченн€ з присудками, €к≥ вираженi двома словами.

 

Ќа —орок св€тих день рiвн€Їтьс€ з нiччю. √осподинi печуть пшеничнi жайворонки iз дзьобиком i крильц€ми. ¬сi дiти в школi ласують цими жайворонками. ¬ ƒанилка жайворонок був спечений iз €чного тiста. ¬iн з гордiстю показував усiм в школi свого бравенького жайворонка.  рильц€ були гарненькi. ј всерединi в нього було запечено травинку. ¬она була солодка, €к мед.

«а ё.яновським.

 

ѕрочитати. ¬идiлити граматичну основу речень. ¬казати дiЇслiвнi та iменнi складенi присудки.

 

«викли за рiдну крањну всi ми сто€ть до загину. (Ѕ.√рiнченко.) я молитись мушу за ”крањну, за народну душу. (ѕ. улiш.) “ро€нди були пурпуров≥. (ќ.ёщенко.)  улик на мiсцi соколинiм не буде птичим господином. (Ќар.творч.) ¬есна тут була рожевим дiвчам. (¬.ѕiдмогильний.)

 

ѕереписати. √раматичнi основи речень пiдкреслити. ” складених дiЇслiвних присудках вказати допомiжне дiЇслово та неозначену форму дiЇслова. ” складених iменних - дiЇслово-звТ€зку та iменну частину.

 

—хiд сонц€ зустрiти € вийшов у поле. (ќлександр ќлесь.) ƒуша мовчить, а хоче говорити, а хоче з другом роздiлити бiль. (I.Ўарапов.) ѕогода у давнiх словТ€н був богом €сних днiв, був вiсником весни. (« етнографiчн. довiдн.)

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1411 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2176 - | 1993 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.