Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодична рекомендац≥€ до сем≥нарського зан€тт€ є7




 

“≈ћј: ”крањна в роки 2-оњ св≥товоњ в≥йни та у п≥сл€воЇнний пер≥од

(1939-1964р.р.)

ѕлан:

1. ”крањна напередодн≥ ≥ на початку 2-оњ св≥товоњ в≥йни:

а) украњнське питанн€ напередодн≥ в≥йни. ѕлани фашистськоњ Ќ≥меччини щодо ”крањни;

б) рад€нсько-н≥мецьк≥ договори (серпень-вересень 1939р.) та њх насл≥дки;

в) включенн€ «ах≥дноњ ”крањни до ”–—– у склад≥ —–—–. ѕол≥тика рад€нськоњ влади на зах≥дноукрањнських земл€х.

2. ”крањна в роки рад€нсько-н≥мецькоњ в≥йни (1941-1945р.р.):

а) початок в≥йни. Ѕоњ на територ≥њ ”крањни та траг≥чн≥ насл≥дки дл€ њњ населенн€;

б) ќ”Ќ напередодн≥ ≥ на початку в≥йни. ѕроголошенн€ у Ћьвов≥ «ќ червн€ 1941р. акту в≥дновленн€ украњнськоњ державност≥;

в) окупац≥йний нацистський режим в ”крањн≥ та всенародна боротьба проти нього. ”творенн€ та д≥€льн≥сть ”ѕј.

3. ”крањна у п≥сл€воЇнний пер≥од:

а) сусп≥льно-пол≥тичне житт€ в ”крањн≥, в≥дновленн€ стал≥нського режиму. ƒисидентський рух в к≥нц≥ 50-х поч. 60-хр.р.;

б) суперечност≥ хрущовськоњ "в≥длиги " в ”крањн≥ та причини њњ провалу.

_________

јнотац≥њ

 

ѕитанн€ 1. ”крањна напередодн≥ ≥ на початку 2-оњ св≥товоњ в≥йни:

а) украњнське питанн€ напередодн≥ в≥йни. ѕлани фашистськоњ Ќ≥меччини щодо ”крањни;

б) рад€нсько-н≥мецьк≥ договори (серпень-вересень 1939р.) та њх насл≥дки;

в) включенн€ «ах≥дноњ ”крањни до ”–—– у склад≥ —–—–. ѕол≥тика рад€нськоњ влади на зах≥дноукрањнських земл€х.

–озпов≥дь першого питанн€ сл≥д розпочати з розпов≥д≥ про те. що ”крањнськ≥ земл≥ напередодн≥ 2-оњ св≥товоњ в≥йни перебували у склад≥ 4-х держав: —–—–, ѕольщ≥, –умун≥њ та „ехословаччини.  оротко проанал≥зуйте становище украњнського населенн€ в кожн≥й з цих держав. Ќаголос≥ть, що ур€ди цих держав не визнавали украњнського питанн€. –озкрийте суть украњнського питанн€ в ™вроп≥ напередодн≥ 2-оњ св≥товоњ в≥йни, плани Ѕерл≥на щодо ”крањни - перетворити њњ на колон≥ю, €ка забезпечить населенн€ продовольством, а промислов≥сть необх≥дними ресурсами.

ƒал≥ проанал≥зуйте:

ѕод≥њ на «акарпатт≥, проголошенн€ в березн≥ 1939р.  арпатськоњ ”крањни та њњ насл≥дки.  арпатська ”крањна стала вогнищем украњнського нац≥онального в≥дродженн€. —аме той фактор надзвичайно дратував ћоскву ≥ Ѕерл≥н. „ому?

–ад€нсько - н≥мецьк≥ договори (серпень-вересень 1939р.) та њх насл≥дки. яку мету пересл≥дувало стал≥нське кер≥вництво, йдучи в 1939р. на союз з √≥тлером. “епер стало очевидним, що рад€нське кер≥вництво на чол≥ з —тал≥ним прагнуло спр€мувати н≥мецьку агрес≥ю на «ах≥д, насамперед проти јнгл≥њ ≥ ‘ранц≥њ, щоб дочекатис€, коли кап≥тал≥сти перегризутьс€ м≥ж собою, а тод≥ оголосити себе ¬изволителем ™вропи, зам≥нивши коричнев≥ концтабори червоними. ќднак все вийшло не так. —–—– своњми д≥€ми не т≥льки спри€в розвТ€зуванню 2-оњ св≥товоњ в≥йни, але й на њњ початковому етап≥ став фактичним невоюючим союзником фашистськоњ Ќ≥меччини.

¬ключенн€ «ах≥дноњ ”крањни до ”–—–, ставленн€ до цього м≥сцевого населенн€. ѕокаж≥ть складн≥сть ≥ суперечлив≥сть пол≥тики совЇтизац≥њ в «ах≥дн≥й ”крањн≥. ѕотр≥бно в≥дм≥тити, що позитивн≥ перетворенн€ в крањ супроводжувалис€ жорстокими репрес≥€ми та масовими депортац≥€ми м≥сцевого населенн€. ¬сього з зах≥дноукрањнських земель було депортовано понад 10% населенн€.

ѕриЇднанн€ зах≥дноукрањнських земель до ”–—– було визначено под≥Їю, важливим етапом у боротьб≥ за соборн≥сть, в результат≥ €кого переважна б≥льш≥сть украњнц≥в зТЇдналис€ в межах одн≥Їњ держави. ќднак реал≥зац≥€ ц≥Їњ акц≥њ носила окупац≥йний характер, оск≥льки була насл≥дком злочинноњ змови двох диктатор≥в та завдала величезних страждань значн≥й частин≥ населенн€ «ах≥дноњ ”крањни, серед €кого, в результат≥ чого запанували антикомун≥стичн≥ та антирад€нськ≥ настроњ.

ѕитанн€ 2. ”крањна в роки рад€нсько-н≥мецькоњ в≥йни (1941-1945р.р.):

а) початок в≥йни. Ѕоњ на територ≥њ ”крањни та траг≥чн≥ насл≥дки дл€ њњ населенн€;

б) ќ”Ќ напередодн≥ ≥ на початку в≥йни. ѕроголошенн€ у Ћьвов≥ «ќ червн€ 1941р. акту в≥дновленн€ украњнськоњ державност≥;

в) окупац≥йний нацистський режим в ”крањн≥ та всенародна боротьба проти нього. ”творенн€ та д≥€льн≥сть ”ѕј.

–озпов≥дь другого питанн€ сл≥д розпочати з ви€сненн€ причин рад€нсько-н≥мецькоњ в≥йни, план≥в Ѕерл≥на щодо ”крањни. ѕокаж≥ть причини поразок „ервоноњ арм≥њ в 1941р., дайте њм оц≥нку на основ≥ нових документ≥в. Ќаприклад, лише перш≥ три тижн≥ в≥йни „ервона арм≥€ втратила 850тис. чол., 3.5 тис. л≥так≥в, 6 тис. танк≥в, б≥л€ 10 тис. гармат (н≥мецьк≥ бойов≥ втрати в жив≥й сил≥ були в10 раз≥в меншими).

ѕроанал≥зуйте д≥€льн≥сть ќ”Ќ напередодн≥ ≥ на початку в≥йни. ќкремо вид≥л≥ть питанн€ про проголошенн€ 30.06.1941р. у Ћьвов≥ Ујкту в≥дновленн€ ”крањнськоњ державиФ. ѕокаж≥ть реакц≥ю Ѕерл≥на на цю под≥ю та дайте по€сненн€ причин такого ставленн€ та д≥€льн≥сть Упох≥дних групФ.

јнал≥зуйте суть фашистського Унового пор€дкуФ наголос≥ть на його колон≥альний характер, €кий супроводжувавс€ терором, репрес≥€ми проти м≥сцевого населенн€, масовим його пограбуванн€м та вивезенн€м на каторжн≥ роботи до Ќ≥меччини 2.3. млн. чол. працездатного населенн€ ”крањни. Ћише в зах≥дних област€х ”крањни окупанти знищили 1.3 млн. цив≥льного населенн€.

Ќацисти не визнавали за ”крањною права на будь - €ке державне ≥снуванн€, а њњ територ≥ю розгл€дати €к Ун≥мецький життЇвий прост≥рФ.

ƒал≥ проанал≥зуйте т≥ пол≥тичн≥ сили, що д≥€ли в ”крањн≥ п≥д час 2-оњ св≥товоњ в≥йни:

- н≥мецька окупац≥йна влада;

- комун≥стичний п≥дп≥льний ≥ партизанський рух;

- польський п≥дп≥льний ≥ партизанський рух; јрм≥€  райова (ј );

- ”крањнський самост≥йницький п≥дп≥льний ≥ партизанський рух. ќ”Ќ-”ѕј.

“ут сл≥д наголосити, що кожна ≥з цих сил захищала своњ ≥нтереси.

ѕокаж≥ть обТЇктивно утворенн€ та д≥€льн≥сть ” ѕј в роки в≥йни. ¬каж≥ть на те, що ц€ арм≥€ воювала на власн≥й територ≥њ проти кривавих г≥тлер≥вського та стал≥нського режим≥в за украњнську державн≥сть. ”ѕј не отримувала н≥€коњ матер≥альноњ допомоги ≥з -зовн≥. ¬она спиралась лише на власний народ. ÷е була справд≥ народна арм≥€.

” ц≥лому ж д≥€льн≥сть украњнських рад€нських партизан≥в ≥ боротьба ќ”Ќ- ”ѕј з н≥мецькими загарбниками була складовою частиною м≥жнародного антифашистського руху ќпору.

ѕитанн€ 3. ”крањна у п≥сл€воЇнний пер≥од:

а) сусп≥льно-пол≥тичне житт€ в ”крањн≥, в≥дновленн€ стал≥нського режиму. ƒисидентський рух в к≥нц≥ 50-х поч. 60-хр.р.;

б) суперечност≥ хрущовськоњ "в≥длиги " в ”крањн≥ та причини њњ провалу.

¬≥дпов≥дь на трете питанн€ сл≥д розпочати з того, що ”крањна внесла великий вклад в розгром н≥мецького фашизму. –азом з тим, вона понесла найб≥льш≥ матер≥альн≥ ≥ головне людськ≥ жертви. Ќаселенн€ ”крањни за роки в≥йни сколотилось на 14.5 млн. чол.. (це 50% вс≥х втрат —–—–). ћатер≥альн≥ втрати ”крањни становили понад 100 млрд. долар≥в. “ут п≥дкресл≥ть, що стал≥нське кер≥вництво зд≥йснювало в≥дбудови зруйнованоњ ”крањни хибними методами 30-х рок≥в, в≥дбудову всього У€к було до в≥йниФ. ѕокаж≥ть, що в≥дбудова народного господарства - справжн≥й трудовий подвиг народу. јле р≥вень житт€ народу не покращивс€. „ому? ƒальше коротко покаж≥ть, що характерною рисою сусп≥льно-пол≥тичного житт€ в ”крањн≥ у повоЇнн≥ роки було в≥дновленн€ стал≥нського тотал≥тарного режиму, репрес≥й проти науки ≥ культури. ” духовн≥й сфер≥ зд≥йснювавс€ процес нагн≥танн€ п≥дозр≥лост≥ та ≥стер≥њ серед творчоњ ≥нтел≥генц≥њ, закритт€ друкованих видань, заборона л≥тературних та ≥сторичних твор≥в. ¬ ”крањн≥ в≥дновлюЇтьс€ компан≥€ проти так званих Уукрањнських буржуазних нац≥онал≥ст≥вФ. ѕ≥ддаютьс€ жорсток≥й критиц≥ ≥ пересл≥дуванн€м письменники ћ.–ильський, ј. ћалишко, ќ.ƒовженко. ќсобливо критикували ¬.—осюру за в≥рш УЋюб≥ть ”крањну!Ф та багатьох украњнських ≥сторик≥в. —тал≥нська машина репрес≥й обрушилась на ”крањну в≥дразу ж п≥сл€ вигнанн€ н≥мецьких окупант≥в. «  риму в травн≥ 1944р. було примусово виселено вс≥х кримських татар (всього б≥л€ 240 тис.), а також грек≥в, в≥рмен≥в ≥ болгар. «а оф≥ц≥йними даними за пер≥од 1944-1953р.р. ≥з зах≥дних областей ”–—– на п≥вн≥ч ≥ сх≥д –ос≥њ було вивезено 700 тис. член≥в с≥мей оун≥вц≥в.

¬исновок: новий наступ тотал≥таризму в повоЇнн≥ роки завдав великоњ шкоди украњнському сусп≥льству, нац≥ональн≥й культур≥.

ќкремо зупин≥тьс€ на процесах совЇтизац≥њ зах≥дноукрањнських земель. –озкрийте њњ зм≥ст: репрес≥њ та депортац≥њ населенн€, пересл≥дуванн€ ≥накодумц≥в, примусова колектив≥зац≥€, л≥кв≥дац≥€ ”√ ÷ (березень 1946р.), вкаж≥ть на причини њњ л≥кв≥дац≥њ. ¬изнач≥ть форми ≥ методи опору м≥сцевого населенн€ стал≥нському режиму. ¬каж≥ть, що орган≥затором цього опору виступала ”ѕј.

ќкремо вид≥л≥ть питанн€ про хрущовську Ув≥длигуФ. –озпочн≥ть з того, що смерть ».—тал≥на (5.03.1953р.) поклала початок л≥берал≥зац≥њ рад€нського сусп≥льства. –озкрийте основн≥ характерн≥ риси нового курсу:

- прих≥д до кер≥вництва в —–—– ћ.’рущова;

- рев≥з≥€ пол≥тики стал≥нського режиму;

- реаб≥л≥тал≥зац≥€ жертв стал≥нських репрес≥й (переважно посмертно; реаб≥л≥тац≥њ не п≥дл€гали члени ќ”Ќ-”ѕј);

- виступ ћ.’рущова на XX з'њзд≥  ѕ–— ≥ курс на дестал≥н≥зац≥ю;

- елементи демократизац≥њ в пол≥тичному курс≥ ’рущова. Ќа конкретних прикладах покаж≥ть це;

- певне зростанн€ украњнського фактора в р≥зних сферах сусп≥льного житт€. "Ўестидес€тники"

≤ на завершенн€ розкрийте суть хрущовськоњ Ув≥длигиФ покаж≥ть њњ суперечливий характер та причини њњ краху.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю:

1. ѕол≥тичне та соц≥ально-економ≥чне становище ”крањни у повоЇнний пер≥од.

2. √олодомор в ”крањн≥ у 1946-1947р.р.

3. ѕримусове переселенн€ украњнц≥в в ≤945-≤946р.р. з територ≥њ ѕольщ≥ на територ≥ю ”–—–. ќперац≥€ У¬≥слаФ






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 417 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2292 - | 1960 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.