Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодична рекомендац≥€ до сем≥нарського зан€тт€ є5




 

“≈ћј: ”крањнська нац≥ональна революц≥€ ≥ державотворч≥ процеси

в 1917-1921рр.

ѕлан:

1. ”творенн€ та д≥€льн≥сть ”крањнськоњ ÷ентральноњ –ади. (”÷–).

2. ѕричини та насл≥дки агрес≥њ б≥льшовицькоњ –ос≥њ проти ”Ќ–.

3. ѕричини пад≥нн€ ”÷–.

4. ѕроголошенн€ «”Ќ– та њњ д≥€льн≥сть.

_________

јнотац≥њ

 

ѕитанн€ 1. ”творенн€ та д≥€льн≥сть ”крањнськоњ ÷ентральноњ –ади. (”÷–).

¬ивченн€ даноњ теми сл≥д розпочати з розгл€ду етап≥в украњнськоњ державност≥ в 1917-1921р.р.

≈тапи украњнськоњ державност≥ 1917-1921 p.p.

”÷– √етьманат ƒиректор≥€ «”Ќ–
Ѕерезень 1917р.- 29.04.1918р.  в≥тень-грудень 1918р. √рудень-1918-березень 1921 p.p. 1 листопада 1918р.-липень 1919р.

–озгл€д першого питанн€ сл≥д розпочати з анал≥зу розставленн€ пол≥тичних сил в ”крањн≥ п≥сл€ перемоги Ћютневоњ (1917р.) революц≥њ в –ос≥њ. Ќа в≥дм≥ну в≥д –ос≥њ, де встановилось двовладд€ - “имчасовий ур€д та влада рад в ”крањн≥ встановилось три влади:

¬иконавчих ком≥тет≥в губернських та пов≥тових ком≥сар≥в призначених “имчасовим ур€дам.

–ади роб≥тничих, солдатських та сел€нських депутат≥в (в грудн≥ 1917р. њх було в ”крањн≥ б≥л€ 300). јбсолютна б≥льш≥сть з них були зосереджен≥ в ƒонбас≥). ѕров≥дну роль в них п≥д≥гравали рос≥йськ≥ меншовики, есери та б≥льшовики. ÷≥ ради були в опозиц≥њ до “имчасового ур€ду.

”÷– на чол≥ з ћ.√рушевським, €ка виступила нос≥Їм ≥дењ нац≥онального в≥дродженн€ ”крањни. ¬она отримала могутню п≥дтримку широких верст украњнського населенн€ ≥ стала Їдиним представницьким органом парламентського типу, навколо €кого в≥дбувалос€ згуртуванн€ вс≥х украњнц≥в р≥зних ≥дейних переконань.

ƒал≥ охарактеризуйте процес утворенн€ ”÷–, њњ мету, ставленн€ оф≥ц≥йного ѕетербурга до нењ. “ут сл≥д мати на уваз≥, що питанн€ про самост≥йн≥сть ”крањни ≥ творенн€ самост≥йноњ держави висувалис€ лише окремими д≥€чами та групами. Ѕ≥льш≥сть украњнських пол≥тичних парт≥й та пол≥тичних л≥дер≥в сто€ли на позиц≥€х автономноњ ”крањни з склад≥ –ос≥њ. ѕроанал≥зуйте р≥шенн€ ”крањнського нац≥онального конгресу, 1-го сел€нського та в≥йськових зТњзд≥в та зм≥ст 1.2.3. ”н≥версал≥в. –озкрийте суть аграрноњ пол≥тики ”÷–, в≥дносини з б≥льшовицькою –ос≥Їю. ѕричини агрес≥њ б≥льшовик≥в проти ”Ќ–. lV-й ”н≥версал. Ѕрестський мир. ≤ на завершенн€ назв≥ть причини пад≥нн€ ”÷–:

Ћ≥дери ”÷– - ¬.¬инниченко, ћ.√рушевський, —.ѕетлюра керувалис€ утоп≥чними соц≥ал≥стичними ≥де€ми.

¬иступала проти самост≥йноњ ”крањни. ѕривТ€зала ”крањну до московського возу.

”÷– пленталас€ в хвост≥ под≥й, пливла за теч≥Їю. ¬она не проводила активноњ внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ пол≥тики. ¬она все вич≥кувала. ¬ њњ д≥€льност≥ була багато соц≥ал≥стичного романтизму.

Ќе створила боЇздатн≥ нац≥ональн≥ збройн≥ сили, здатних захистити власн≥ кордони ≥ л≥кв≥дувати внутр≥шню анарх≥ю.

Ќе вир≥шила соц≥ально-економ≥чних проблем, зокрема аграрного питанн€, зациклилась на так зван≥й соц≥ал≥зац≥њ земл≥. ј подальше вир≥шенн€ вс≥х цих проблем в≥днесла дл€ вир≥шенн€ ”становчих «борам. ÷им самим в≥дштовхнула в≥д себе-свою опору - сел€нство.

Ќе л≥кв≥дувала њй ворожий старий пророс≥йський апарат управл≥нн€ на м≥сц€х.

¬≥дсутн≥сть Їдност≥ в середин≥ ÷–. Ѕагатопарт≥йн≥сть. √ризн€. ¬≥дсутн≥сть ч≥ткоњ програми державотворенн€. ¬се це привело до пад≥нн€ њњ авторитету, а згодом ≥ до краху.

ѕитанн€ 2. ѕричини та насл≥дки агрес≥њ б≥льшовицькоњ –ос≥њ проти ”Ќ–.

–озгл€д другого питанн€ потр≥бно розпочати з того, що пад≥нн€ ”÷– не означало к≥нц€ ”крањнськоњ революц≥њ та державност≥. 29.04.1918р. в  иЇв≥ (за спри€нн€ н≥мецького командуванн€) в≥дбувс€ хл≥боробський конгрес (б≥л€ 8 тис. делегат≥в), €кий представл€в в основному середн≥х ≥ др≥бних землевласник≥в на €кому гетьманам ”крањни був обраний представник украњнськоњ аристократ≥њ, правнук гетьмана ≤.—коропадського (XVIII ст.) генерал царськоњ арм≥њ ѕ.—коропадський. ѕокаж≥ть позитивн≥ ≥ негативн≥ сторони д≥€льност≥ його ур€ду. „ому л≥дери украњнських пол≥тичних парт≥й в≥дмовилис€ сп≥впрацювати з гетьманом?

ѕ≥дкресл≥ть, що сильним м≥сцем у пол≥тиц≥ ѕ.—коропадського була спроба посилити ≥сторичну державну традиц≥ю ”крањни. √етьман був непоганим адм≥н≥стратором ≥ воЇначальником, €кий на в≥дм≥ну в≥д ћ.√рушевського ≥ ¬.¬инниченка, став р≥шуче добиватис€ впровадженн€ в житт€ нових закон≥в. «а к≥лька м≥с€ц≥в було створено розгалужений державний апарат. ƒал≥ коротко проанал≥зуйте внутр≥шню пол≥тику гетьмана. –озкрийте зм≥ст аграрноњ пол≥тики гетьмана. ќсобливу увагу зверн≥ть на його усп≥хи в нац≥онально-культурн≥й сфер≥. ƒал≥ покаж≥ть ≥ прорахунки гетьмана.

Ќа завершенн€ зроб≥ть висновок - не дивл€чись на вс≥ прорахунки гетьманату, потр≥бно в≥дм≥нити, що центральним пер≥одом у державницькому житт≥ ”крањни (1917-1921р.р.) була доба ѕ.—коропадського. ƒо цього (тобто в добу ”÷–) лише став процес формуванн€ украњнськоњ державност≥ ≥ не досить вдало. ѕ≥сл€ пад≥нн€ режиму ѕ.—коропадського - наступаЇ агон≥€ ц≥Їњ держави.

ѕитанн€ 3. ѕричини пад≥нн€ ”÷–.

–озгл€д третього питанн€ розпочн≥ть з показу катастроф≥чного становища ”крањни, коли до влади в  иЇв≥ прийшла ƒиректор≥€. «верн≥ть увагу, на те, що прих≥д до влади ƒиректор≥њ означав в≥дновленн€ управл≥нн€ соц≥ал≥ст≥в ≥ продовженн€ соц≥ал≥стичних експеримент≥в в ”крањн≥. ќднак цей пер≥од тривав недовго. Ѕ≥льшовицька –ос≥€ п≥сл€ того, €к Ќ≥меччина вивела (п≥сл€ поразки у 1- й св≥тов≥й в≥йн≥) своњ в≥йська з ”крањни, розпочала другу агрес≥ю проти нењ. ѕокаж≥ть пол≥тику б≥льшовик≥в в ”крањн≥. ќкремо вид≥л≥ть ≥сторичну под≥ю в ≥стор≥њ нашого народу - проголошенн€ акту про злуку ”Ќ– ≥ «”Ќ– 22 с≥чн€ 1919р. ƒал≥ зупин≥тьс€ на украњнсько-польських в≥дносинах та њх насл≥дки. –изький догов≥р 1921р. та встановленн€ в ”крањн≥ б≥льшовицького режиму у форм≥ рад€нськоњ влади.

ѕитанн€ 4. ѕроголошенн€ «”Ќ– та њњ д≥€льн≥сть.

јнал≥з четвертого питанн€ розпочн≥ть з анал≥зу пол≥тичного становища в √аличин≥ восени 1918р. ѕокаж≥ть, що на розвалинах јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ на зах≥дно - украњнських земл€х в листопад≥ 1918р. утворилась «”Ќ–. ѕроанал≥зуйте д≥€льн≥сть ур€ду «”Ќ–, створенн€ ”√ј, агрес≥ю ѕольщ≥, злуку «”Ќ– з ”Ќ– в с≥чн≥ 1919р.

ѕ≥двод€чи п≥дсумки сказаному, п≥дкресл≥ть, що основними причинами загибел≥ украњнськоњ державност≥ ≥ на —ход≥ (”Ќ–) ≥ на «аход≥ («”Ќ–) поруч ≥з внутр≥шн≥ми були все-таки зовн≥шн≥ Ч агрес≥€ сус≥дн≥х держав Ч б≥льшовицькоњ –ос≥њ та ѕольщ≥. ѕокаж≥ть ≥сторичне значенн€ ”Ќ– та «”Ќ–

“еми реферат≥в:

1. ¬плив Ћютневоњ революц≥њ (1917р.) в –ос≥њ на розвиток пол≥тичних под≥й в ”крањн≥.

2. ѕравда про проголошенн€ рос≥йськими б≥льшовиками рад€нськоњ влади в ’арков≥ (25 грудн€ 1917р.)

3. ѕол≥тика б≥льшовик≥в на територ≥њ ”крањни в 1918-1921 p.p.

4. ”роки та ≥сторичне значенн€ украњнськоњ державност≥ ≤917-1921р.р.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 615 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2553 - | 2146 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.