Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодична рекомендац≥€ до сем≥нарського зан€тт€ є8




 

“≈ћј: Ќаростанн€ кризових €вищ в розвитку рад€нськоњ тотал≥тарноњ системи та њњ крах. (1965-1991р.р.)

ѕлан:

1. —оц≥ально - економ≥чне ≥ пол≥тичне становище в ”крањн≥ у 1965-1985р.р. Ќаростанн€ кризових €вищ в розвитку рад€нського ладу.

2. ќб'Їктивна необх≥дн≥сть зм≥н у вс≥х сферах сусп≥льного житт€.

3. ќсобливост≥ процесу горбачовськоњ УперебудовиФ в ”крањн≥,

4. јктив≥зац≥€ сусп≥льного житт€ в ”крањн≥ в к≥нц≥ 80-х p.p. ¬иникненн€ пол≥тичних орган≥зац≥й та парт≥й.

_________

јнотац≥њ

 

ѕитанн€ 1. —оц≥ально - економ≥чне ≥ пол≥тичне становище в ”крањн≥ у 1965-1985р.р. Ќаростанн€ кризових €вищ в розвитку рад€нського ладу.

ќпрацюванн€ даноњ теми приводить до розум≥нн€ тих складних ≥ суперечливих соц≥ально - економ≥чних ≥ пол≥тичних процес≥в в надрах рад€нськоњ ≥мпер≥њ, €к≥ привели спочатку до глибокоњ кризи, а згодом до њњ повного розвалу. ¬ивченн€ даноњ теми треба розпочати з того, що 1965-1985р.р. в ≥стор≥њ —–—– не прост≥ ≥ суперечлив≥. «годом њх назвуть пер≥одом застою, повТ€заних з ≥менами тод≥шн≥х кер≥вник≥в, с≥рих особистостей - Ћ.ЅрежнЇва. ё.јндропова,  .„ерненка. “о були роки втрачених можливостей. —аме в цей пер≥од –ад€нський —оюз здав своњ позиц≥њ у вс≥х сферах сусп≥льного житт€, втратив св≥й авторитет в очах св≥товоњ сп≥льноти через агресивн≥сть ≥ п≥дступн≥сть своЇњ зовн≥шньоњ пол≥тики (агрес≥€ проти ”горщини (1956р.), „ехословаччини (1968р.), в≥йськова авантюра проти јфган≥стану ≥.т.д.).

„ому все це сталос€?

¬≥дпов≥дь на поставлене питанн€ повинен дати розгл€д першого питанн€ плану сем≥нару. “ут потр≥бно розкрити основн≥ причини кризи рад€нськоњ системи. ќсновна з них - тотал≥тарний режим з його адм≥н≥стративно - командною системою кер≥вництва народним господарством, €кий позбавив громад€н власност≥ ≥ свободи, а значить стимул≥в до творчоњ прац≥, породжував загальну пасивн≥сть, байдуж≥сть, безв≥дпов≥дальн≥сть, безгосподарн≥сть, злод≥йство тощо. ƒал≥ потр≥бно зТ€сувати, чому соц≥ал≥зм не зум≥в освоњти дос€гненн€ Ќ“– ≥ використати (€к це зробив зах≥д) њх дл€ блага сусп≥льства. ј тому, що в≥дсутн≥сть ринковоњ конкуренц≥њ, виконуючи план по валовому виробництву п≥дприЇмства не могли, та й не хот≥ли впровадженн€ новинок науки ≥ техн≥ки у виробничий ≥ технолог≥чний процес.

—ерйозною ознакою застою в економ≥ц≥ було те, що вона за ≥нерц≥Їю продовжувала розвиватис€ на екстенсивн≥й основ≥, ор≥Їнтувалас€ на включенн€ у виробництво додаткових трудових ≥ матер≥альних ресурс≥в. Ќа виробництво одиниц≥ нац≥онального доходу в —–—– затрачувалось в дек≥лька раз≥в б≥льше прац≥, енерг≥њ, сировини ≥ матер≥ал≥в, н≥ж в розвинутих крањнах. ” 80-х роках в —–—– продуктивн≥сть прац≥ в промисловост≥ була в 4, а, в с≥льському господарств≥ - в 10 раз≥в нижчою н≥ж на «аход≥ чи япон≥њ. ƒовгий час ми брали в економ≥ц≥ не вм≥нн€м, а числом, точн≥ше надм≥рним витрачанн€м ресурс≥в. “ак склалась в —–—– затратна структура народного господарства, в €к≥й дом≥нуючим виступають не €к≥сн≥, а к≥льк≥сн≥ (валов≥) показники. “ому рад€нська продукц≥€ була (≥ продовжуЇ бути сьогодн≥) дорогою (високозатратною), а значить не конкурентноспроможною. ” 1986р.. у загальному обс€з≥ промисловоњ продукц≥њ вищоњ категор≥њ €кост≥ дос€гли лише 15.9% вироб≥в.

«верн≥ть увагу на те, що криза охопила не т≥льки економ≥ку, але й соц≥альну сферу, в основ≥ €коњ давно сформувалась порочна практика - залишковий принцип вид≥ленн€ кошт≥в на соц≥альн≥ потреби. «в≥дси низький р≥вень житт€ народу, ≥нфл€ц≥€, пост≥йн≥ деф≥цити ≥ черги. √≥гантськими темпами почав зростати внутр≥шн≥й ≥ зовн≥шн≥й борг держави.

ѕокаж≥ть кризу нац≥ональноњ пол≥тики  ѕ–—- ѕ”, њњ причини ≥ насл≥дки, а також драматичн≥ зм≥ни в демограф≥чних процесах ”крањни та економ≥чну кризу. „орнобиль.

ѕ≥дсумовуючи зверн≥ть увагу, що м≥л≥таризац≥€ економ≥ки була одн≥Їю з головних причин жебрацького становища рад€нськоњ економ≥ки. ¬ результат≥ пост≥йного Узахисту завоювань соц≥ал≥змуФ (навед≥ть приклади)  ѕ–— створила сусп≥льство, в €кому 80% промислового ≥ наукового потенц≥алу крањни працювали на ¬ѕ .

ѕри анал≥з≥ пол≥тичного житт€ ”крањни треба виходити з того, що ”крањна власного житт€ не мала, а на правах колон≥њ (на конкретних прикладах довед≥ть це) входила до пол≥тичних структур рад€нськоњ ≥мпер≥њ - —–—–. ’арактерними ознакою пол≥тичного житт€ ”крањни, що тривало до грудн€ 199ƒр. (71р.) було:

а) утвердженн€ тотал≥тарного комун≥стичного режиму;

б) повна втрата нац≥ональноњ незалежност≥;

в) повна залежн≥сть в≥д ћоскви, пол≥тика €коњ була спр€мована на денац≥онал≥зац≥ю ”крањни.

ѕри розгл€д≥ цього питанн€ сл≥д мати на уваз≥, що патр≥отичн≥ сили нашого народу н≥коли не змирились з своЇю долею, пост≥йно чинили оп≥р тотал≥тарн≥й систем≥, що знайшло своЇ вт≥ленн€ в розгортанн≥ дисидентського руху. ƒисиденство стаЇ пост≥йною рисою пол≥тичного житт€ в ”крањн≥. ѕ≥дкресл≥ть, що в цей пер≥од в орб≥ту цього руху включилась не лише ≥нтел≥генц≥€, а й роб≥тництво ≥ в≥н охопив не лише √аличину, а й ≥нш≥ рег≥они ”крањни. ѕокаж≥ть що на зм≥ну хрущовськ≥й Ув≥длиз≥Ф прийшла брежнЇвська реакц≥€ €ка вз€ла курс на реаб≥л≥тац≥ю стал≥н≥зму ≥ розпочала справжню в≥йну проти дисиденства, що нагадувало стал≥нськ≥ репрес≥њ 40 - 50-х p.p.

ѕроанал≥зуйте три хвил≥ (1965-1966, 1972, 1979-1980р.р.) репрес≥й тотал≥тарного режиму проти нац≥онального в≥дродженн€ в ”крањн≥. ѕокаж≥ть чому режим жорстоко розправл€вс€ з найменшими про€вами нац≥онального пробудженн€, розкрийте антиукрањнську суть нац≥ональноњ пол≥тики  ѕ–—- ѕ”.

¬ заключн≥ зроб≥ть висновок, що рух опору 60-70-х p.p. в ”крањн≥ п≥сл€ розгрому ќ”Ќ-”ѕј в≥дродивс€ ≥ може стати зародком широкого демократичного руху, €к це ≥ сталос€ в 2-й половин≥ 80-х рок≥в.

ѕитанн€ 2. ќб'Їктивна необх≥дн≥сть зм≥н у вс≥х сферах сусп≥льного житт€.

¬исв≥тлюючи друге питанн€ сем≥нару покаж≥ть, що в середин≥ 80-х рок≥в —–—– опинивс€ на гран≥ економ≥чноњ, соц≥альноњ ≥ пол≥тичноњ кризи. “отал≥тарна система, €дром €коњ виступала  ѕ–—, ви€вила свою повну нездатн≥сть вивести крањну ≥з застою. Ќове кер≥вництво  ѕ–— на чол≥ з ћ.√орбачовим в кв≥тн≥ 1985р. оголосило про потребу докор≥нних зм≥н курсу внутр≥шньоњ ≥ дозв≥льноњ пол≥тики. Ѕув вз€тий курс на так звану Уперебудову вс≥х сфер сусп≥льного житт€Ф. Ќаголос≥ть, що метою УперебудовиФ була модерн≥зац≥€ (оновленн€, осучасненн€) рад€нськоњ тотал≥тарноњ системи, або зберегти њњ. ѕри цьому потр≥бно виходити з того, що перебудова була задумана виключно в ≥нтересах парт≥њ, а саме парт≥€ нав≥ть ≥ не думала перебудовуватис€. Ѕ≥льше того, партапарат покладавс€ не на власний народ (про €кого так багато говорили ≥ продовжують говорити комун≥стичн≥ л≥дери ≥ сьогодн≥), а на гарант≥в влади -  ƒЅ, ћ¬—, арм≥ю на збанкрут≥лий парт≥йно-господарський апарат.

–озкрийте зм≥ст ≥ насл≥дки лозунг≥в УперебудовиФ - Уприскоренн€, демократ≥€ ≥ гласн≥стьФ, а також особливост≥ перебудови в ”крањн≥. «верн≥ть увагу на те, що головною особлив≥стю процесу УперебудовиФ в ”крањн≥ була сильна протид≥€ консервативних сил перебудов≥. ¬ њх руках залишалась вс€ влада в  иЇв≥ на м≥сц€х - це партапарат на чол≥ з ¬.ўербицьким, €к≥ чинили шалений оп≥р радикальним зм≥нам в республ≥ц≥.

Ќа завершенн€ проанал≥зуйте причини краху пол≥тики УперебудовиФ ћ.√орбачова та њњ насл≥дки.

ѕитанн€ 3. ќсобливост≥ процесу горбачовськоњ УперебудовиФ в ”крањн≥,

–озкриваючи третЇ питанн€ сем≥нару покаж≥ть, що УперебудоваФ, €к ≥ кожна Уреволюц≥€ згориФ була довол≥ обмеженою ≥ непосл≥довною. јле головне њњ значенн€ пол€гало в тому, що вона спричинилас€ до р≥зкого зростанн€ пол≥тичноњ активност≥ широких верств народу. ÷ьому спри€ли перш за все демократизац≥€ сусп≥льства, гласн≥сть, нова виборча система, пол≥тичний плюрал≥зм. ÷е в свою чергу привело до зростанн€ нац≥ональноњ самосв≥домост≥, поверненн€ нових ≥мен, в≥дродженн€ украњнськоњ мови, ≥стор≥њ, нац≥ональноњ культури.

“ут потр≥бно п≥дкреслити, що опозиц≥йн≥ настроњ труд€щих мас ”крањни про€вл€лис€ в масових несанкц≥онованих антиур€дових м≥тингах, страйках, ман≥фестац≥€х. ќсобливе м≥сце зайн€ли проблеми злочин≥в тотал≥тарноњ системи проти власного народу, економ≥чна криза, вершиною €коњ стала „орнобильська трагед≥€. ѕроанал≥зуйте виникненн€ та д≥€льн≥сть так званих Унеформальних орган≥зац≥й,Ф роль колишн≥х пол≥твТ€зн≥в, а також роль пер≥одичних видань в публ≥кац≥€х правди про нашу ≥стор≥ю, зверн≥ть увагу на пробудженн€ ≥ актив≥зац≥ю рел≥г≥йного житт€ в ”крањн≥.

ќсобливу увагу зверн≥ть на утворенн€ ≥ д≥€льн≥сть Ќ–” (Ќар. –ух ”кр.), його програмн≥ ц≥л≥. ѕ≥дкресл≥ть, що –ух став першою альтернативою комун≥стичного режиму.

¬еликим дос€гненн€м демократичних сил в республ≥ц≥ було скасуванн€ (жовтень 1990р.) ст. 6  онституц≥њ —–—– про кер≥вну спр€мовуючу роль  ѕ–—-  ѕ” в держав≥, що створило спри€тлив≥ умови дл€ пол≥тичного плюрал≥зму ≥ утворенн€ багатопарт≥йноњ системи. Ќа поч.. 2004р. в ”крањн≥ було'зареЇстровано понад 100 пол≥тичних парт≥й. ’арактерною рису пол≥тичного житт€ ”крањни Ї пад≥нн€ впливу  ѕ”. якщо в 90-х роках комун≥сти у ¬ерховн≥й –ад≥ мали абсолютну б≥льш≥сть, то а виборах у 1998р. вони здобули 112 депутатських м≥сць, у 2002р.  ѕ” здобула - 60 депутат≥в, а на останн≥х виборах до ¬ерховноњ –ади (березень 2006р.) вона здобула лише -21 м≥сце.  оротко проанал≥зуйте програмн≥ ц≥л≥ головних парт≥й л≥вого ≥ центриського спр€муванн€.

 

ѕитанн€ 4. јктив≥зац≥€ сусп≥льного житт€ в ”крањн≥ в к≥нц≥ 80-х p.p. ¬иникненн€ пол≥тичних орган≥зац≥й та парт≥й.

ѕри розгл€д≥ четвертого питанн€ сем≥нару коротко проанал≥зуйте роботу (обраною весною 1990р. зг≥дно нового виборчого закону) ¬ерховна –ада ”–—– в нових умовах, утворенн€ в н≥й народноњ –ади - опозиц≥њ комун≥стичн≥й б≥льшост≥. ¬ гострому протисто€нн≥ м≥ж цими групами, з ≥н≥ц≥ативи ƒемблоку 16.07.1990р. верховна –ада ”–—– прийн€ла Уƒекларац≥ю про державний суверен≥тет ”крањниФ (335-УзаТ 4-УпротиФ, 1-утримавс€), €ка повинна була стати базою дл€ формуванн€ незалежноњ украњнськоњ демократичноњ держави. ѕокаж≥ть, що з згуртуванн€ майже вс≥х депутат≥в навколо ≥дењ —уверен≥тету ≥ спри€ли, перш за все, настроњ народних мас, а також зверхн€ великодержавна пол≥тика ≥мперського центру, що грубо зневажав ≥нтереси союзних республ≥к. Ќеобх≥дн≥сть ѕрийн€тт€ ƒекларац≥њ була обумовлена трьома причинами: економ≥чною, пол≥тичною та духовною. ѕроанал≥зуйте њх. ќхарактеризуйте основн≥ положенн€ ƒекларац≥њ.

ƒальший поступ до свободи ≥ незалежност≥ ”крањни був прискорений спробою державного перевороту у серпн≥ 1991р.  оли група вищих парт≥йних ≥ державних д≥€ч≥в спробувала загальмувати демократичн≥ процеси, в≥дкинути крањну назад до тотал≥таризму. ѕокаж≥ть, €к у ход≥ заколоту вс≥ ≥мперськ≥ структури —–—–, €дром €ких виступила  ѕ–—- повн≥стю себе скомпрометували.  рах —–—– ≥ вс≥х його структур в.т.ч., ≥  ѕ–—, став неминучим. ѕеред ”крањною в≥дкрилась перспектива дос€гненн€ повноњ свободи ≥ незалежност≥. ¬ерховна –ада ”–—– 24 серпн€ 1991р. конституц≥йною б≥льш≥стю прийн€ла јкт про незалежн≥сть ”крањни. ѕроанал≥зуйте цей документ ≥ дайте йому оц≥нку. ƒоц≥льно нагадати, що в цьому документ≥ останн≥й раз вживаЇтьс€ терм≥н ”–—–. «г≥дно јкту наша держава стала називатис€ - ”крањна.

 оротко зупин≥тьс€ на ”каз≥ ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д.10.08.1991р. Уѕро заборону д≥€льност≥  омпарт≥њ ”крањниФ, причини по€ви цього р≥шенн€.

Ќа завершенн€ проанал≥зуйте ¬сеукрањнський референдум ≥ вибори ѕрезидента ”крањни 1 грудн€ 1991р., њх насл≥дки та угоду про створенн€ —Ќƒ (сп≥вдруж. незалежних ƒержав). ѕ≥дкресл≥ть, що при вс≥х плюсах ≥ м≥нусах створенн€ —Ќƒ головним насл≥дком цього акту стала л≥кв≥дац≥€ найб≥льшоњ у св≥т≥ тотал≥тарноњ ≥мпер≥њ, €ка про≥снувала майже 70 рок≥в.

ѕитанн€ дл€ самост≥йного вивченн€:

1. ѕочатки демократизац≥њ в ”крањн≥ в к≥нц≥ 80-х p.p.

2. —тановленн€ багатопарт≥йност≥ в ”крањн≥.

3. ѕричини краху —–—–.

4. —проба державного перевороту (серпень 1991р.) та њњ насл≥дки.

5. ”творенн€ та д≥€льн≥сть —Ќƒ.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 398 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

2035 - | 1917 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.