Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодична рекомендац≥€ до сем≥нарського зан€тт€ є6




 

“≈ћј: ”крањнськ≥ земл≥ в м≥жвоЇнний пер≥од (1921-1939р.р.)

ѕлан:

1. ѕол≥тичне житт€ в рад€нськ≥й ”крањн≥ в 20х-т≥ p.p.

а) встановленн€ тотал≥тарного режиму;

б) курс ћоскви на л≥кв≥дац≥ю державност≥ нац≥ональних республ≥к. ѕравда та домисли про утворенн€ —–—–;

в) причини переходу до непу, його суть та причини його л≥кв≥дац≥њ;

г) украњн≥зац≥€: причини, х≥д ≥ насл≥дки.

2. ”твердженн€ тотал≥тарноњ системи в ”—–– в 30-т≥ p.p.:

а) в економ≥чн≥й сфер≥ (форсована ≥ндустр≥ал≥зац≥€, суц≥льна колектив≥зац≥€). √олодомор - 33.

б) в пол≥тичному житт≥ (стал≥нський соц≥ал≥зм, посиленн€ репрес≥й ≥ терору проти украњнського народу).

3. «ах≥дноукрањнськ≥ земл≥ п≥д владою ѕольщ≥ в 20-30-х p.p., боротьба украњнського населенн€ проти окупац≥йного режиму. ƒ≥€льн≥сть ”¬ќ та ќ”Ќ.

_________

јнотац≥њ

 

ѕитанн€ 1. ѕол≥тичне житт€ в рад€нськ≥й ”крањн≥ в 20х-т≥ p.p.

а) встановленн€ тотал≥тарного режиму;

б) курс ћоскви на л≥кв≥дац≥ю державност≥ нац≥ональних республ≥к. ѕравда та домисли про утворенн€ —–—–;

в) причини переходу до непу, його суть та причини його л≥кв≥дац≥њ;

г) украњн≥зац≥€: причини, х≥д ≥ насл≥дки.

ѕри розгл€д≥ першого питанн€ сем≥нару, наголос≥ть на тому, що початок 20-х рок≥в (XX ст.) в ”крањн≥ характеризувавс€ рад€нською ≥стор≥ограф≥Їю, €к перех≥д до мирного буд≥вництва з поступовою демократизац≥Їю житт€ сусп≥льства. Ќа основн≥ конкретних факт≥в спростуйте дане твердженн€. ≤з зак≥нченн€м громад€нськоњ в≥йни (весна 1921р.), б≥льшовики розпочали справжню в≥йну проти власного народу, зокрема проти сел€нства. ѕокаж≥ть причини в≥йни. —аме в лен≥нськ≥й пол≥тиц≥ УвоЇнного комун≥змуФ потр≥бно шукати т≥ причини. ѕол≥тика УвоЇнного комун≥змуФ заклали основи антигуманного тотал≥тарного режиму за довго до стал≥нських репрес≥й в 30-х p.p. «асобом буд≥вництва б≥льшовиками соц≥ал≥зму стають тепер, репрес≥њ, страх та демагог≥€. ѕо€сн≥ть, чому Ћен≥н ≥ його парт≥€ в справ≥ буд≥вництва соц≥ал≥зму обрали не демократ≥ю, а кроваве насильство?

¬ пол≥тичн≥й сфер≥ тотал≥таризму про€вивс€ в усуненн≥ з пол≥тичного житт€ вс≥х ≥снуючих, за вин€тком – ѕ(б) парт≥й, в л≥кв≥дац≥њ вс€коњ пол≥тичноњ опозиц≥њ, в боротьб≥ з ≥накомисленн€м. Ѕ≥льшовики ввели жорстоку цензуру, заборонили в≥льн≥ профсп≥лки, молод≥жн≥ орган≥зац≥њ, кооперац≥ю, ѕросв≥ту, повели справжню в≥йну з ≥нтел≥генц≥Їю та церквою ≥.т.д., та насаджувалась силою Їдина марксистсько-лен≥нська утоп≥чна ≥деолог≥€.

ƒал≥ покаж≥ть, що в процес≥ творенн€ тотал≥тарного режиму, Ћен≥н створив жандармську державу, де все п≥дл€гало контролю, в т.ч. ≥ особисте житт€ громад€н, особливо њх мисленн€. Ќе було такого, щоб можна приховати в≥д влади. ¬лада ≥ народ стали антиподами. ƒл€ реал≥зац≥њ своњх утоп≥чних ≥дей Ћен≥н створив могутн≥й репресивний орган ¬„ 1.

¬ економ≥чн≥й сфер≥ б≥льшовики вводили так звану пол≥тику УвоЇнного комун≥змуФ: запровадженн€ загальноњ трудовоњ повинност≥, заборона приватноњ торг≥вл≥; карткова система постачанн€ м≥ського населенн€, в≥дм≥на товарно- грошових в≥дносин, запровадженн€ продрозкладки, нац≥онал≥зац≥€ вс≥х форм приватноњ власност≥, в т.ч. ≥ земл≥ (орган≥зац≥€ комун, радгосп≥в ≥ колгосп≥в), червоний терор тощо. ÷€ пол≥тика викликала всенародн≥й супротив всього населенн€ ≥ особливо сел€нства.. „ому? ¬каж≥ть на те, що вс€кий супротив пол≥тиц≥ УвоЇнного комун≥змуФ розц≥нювавс€ владою не ≥накше €к пол≥тичний бандитизм, з €ким треба вести безпощадну боротьбу.

«м≥цненн€ позиц≥й рос≥йського б≥льшовизму супроводжувалос€ курсом ћоскви на л≥кв≥дац≥ю державност≥ нац≥ональних республ≥к. ѕроанал≥зуйте це зокрема на так званим У—оюзним договоромФ., в≥д 8 грудн€ 1920р., €кий був надзвичайно виг≥дний дл€ ћоскви ≥ не виг≥дним, кабальним дл€ ”крањни. ƒал≥ покаж≥ть правду ≥ домисли про утворенн€ —–—–, проанал≥зуйте його насл≥дки дл€ ”крањни.

ƒал≥ на конкретних прикладах покаж≥ть - чому пол≥тика УвоЇнного комун≥змуФ привела б≥льшовицький режим до глибокоњ економ≥чноњ кризи. –озкрийте суть непу: в≥дновленн€ торг≥вл≥ ≥ товарно - грошових в≥дносин; зд≥йсненн€ грошовоњ реформи (золотий черв≥нець); зам≥на продрозкладки продподатки; дозв≥л приватноњ торг≥вл≥, поверненн€ др≥бних ≥ середн≥х п≥дприЇмств њх старим власникам; розвиток кооперац≥њ та оренди; децентрал≥зац≥€ та економ≥чн≥ методи управл≥нн€; в≥дносне помТ€кшенн€ репресивноњ системи ≥.т.д. Ќа зак≥нченн€ покаж≥ть насл≥дки непу ≥ причини його згортанн€.

ќкремо вид≥л≥ть питанн€ про украњн≥зац≥ю. –озкрийте мету, х≥д ≥ насл≥дки украњн≥зац≥њ. ѕо€сн≥ть, чому парт≥€ б≥льшовик≥в з перших дн≥в приходу до влади в≥дкрито виступала проти всього нац≥онального, розц≥нюючи його не ≥накше €к Уукрањнський буржуазний нац≥онал≥змФ. ѕокаж≥ть причини згортанн€ украњн≥зац≥њ.

ѕитанн€ 2. ”твердженн€ тотал≥тарноњ системи в ”—–– в 30-т≥ p.p.:

а) в економ≥чн≥й сфер≥ (форсована ≥ндустр≥ал≥зац≥€, суц≥льна колектив≥зац≥€). √олодомор - 33.

б) в пол≥тичному житт≥ (стал≥нський соц≥ал≥зм, посиленн€ репрес≥й ≥ терору проти украњнського народу).

–озпов≥дь другого питанн€ розпочн≥ть з анал≥зу соц≥ально-економ≥чноњ пол≥тики б≥льшовизму к≥нц€ 20-х та 30-х рок≥в. ¬она зводилась до наступного:

- в≥дмову в≥д непу з його ринковою економ≥кою;

- примусова продрозкладка. тобто перех≥д до пол≥тики УвоЇнного комун≥зму";

- заборона торг≥вл≥;

- введенн€ картковоњ системи дл€ м≥ського населенн€;

- ем≥с≥€ (друкуванн€ паперових грошей), що породжувала ≥нфл€ц≥ю;

- експропр≥ац≥€ заможних сел€нських господарств (тобто примусове вилученн€ майна у власн≥сть держави);

- примусова колектив≥зац≥€ с≥льського господарства дл€ того, щоб легше було зд≥йснювати продрозкладку ≥.т.д.

ѕо€сн≥ть, що ц€ пол≥тика стала економ≥чною основою рад€нського тотал≥таризму. « л≥кв≥дац≥Їю непу (к≥нець 20-х p.p.) усувались головна перешкода дл€ глобального проникненн€ пол≥тичного тотал≥таризму у вс≥ структури сусп≥льства.

Ѕезумовно, що ≥ндустр≥ал≥зац≥€ справа необх≥дна, (через нењ пройшли вс≥ розвинут≥ крањни св≥ту) бо без нењ не можна розвивати ≥нш≥ галуз≥ економ≥ки, м≥ста ≥ села. ќднак суть проблеми пол€гала в питанн≥-чи можна ц≥ проблеми вир≥шити без ринковоњ економ≥ки, без насильства над економ≥кою. —тал≥нське кер≥вництво обрало шл€х командуванн€, шл€х насильства над економ≥кою.

Ѕуло знехтуване розумне сп≥вв≥дношенн€ груп виробництва - УјФ (виробництво засоб≥в виробництва) ≥ групи УЅФ (виробництво предмет≥в споживанн€) (87,5% ≥ 12,5% в≥дпов≥дно). ј це неминуче привело до р≥зного пад≥нн€ р≥вн€ житт€ народу. Ќа в≥дм≥ну в≥д розвинених крањн св≥ту, де ≥ндустр≥ал≥зац≥€ супроводжувалась пост≥йним ростом р≥вн€ матер≥ального житт€, в —–—– - головна мета ≥ндустр≥ал≥зац≥њ пол€гала в створенн≥ могутнього в≥йськово - промислового комплексу (¬ѕ ). ѕро р≥вень житт€ своњх людей у  ремл≥ тод≥ не думали. ѕо€сн≥ть, чому?

ƒал≥ покаж≥ть суть стал≥нських метод≥в ≥ндустр≥ал≥зац≥њ - форсована ≥ндустр≥ал≥зац≥њ (тобто надзвичайно висок≥ не реальн≥ темпи, що межували з авантюризмом.) ѕро≥люструйте це на приклад≥ 1-оњ та 2-оњ пТ€тир≥чки. ѕокаж≥ть, що стал≥нськ≥ методи ≥ндустр≥ал≥зац≥њ привели до розоренн€ села, до зниженн€ життЇвого р≥вн€ населенн€, ≥ по€сн≥ть - чому?

Ѕезумовно, що ≥ндустр≥ал≥зац≥€ - великий трудовий подвиг всього рад€нського народу. Ќа приклад≥ ”крањни покаж≥ть позитивн≥ ≥ негативн≥ п≥дсумки ≥ндустр≥ал≥зац≥њ. ¬ ≥ндустр≥альному план≥ ”крањна перетворилась в ≥ндустр≥альну державу, €ка за р≥внем окремих галузей промисловост≥ випередила де€к≥ Ївропейськ≥ крањни. Ќегативн≥ насл≥дки ≥ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ: п≥дрив розвитку с≥льського господарства, легкоњ ≥ харчовоњ промисловост≥, нерац≥ональне ≥ нер≥вном≥рне розм≥щенн€ продуктивних сил, посилена централ≥зац≥€ управл≥нн€ промисловост≥, ≥гноруванн€ економ≥чних закон≥в у кер≥вництв≥ народним господарством, зниженн€ життЇвого р≥вн€ населенн€ (поширенн€ примусових позик з населенн€, продовольч≥ картки, пост≥йн≥ черги ≥ деф≥цити товар≥в ≥ послуг, житлов≥ проблеми ≥.т.д.) “ис€ч≥ людей гинули на буд≥вництвах в≥д непосильноњ прац≥ в≥д хвороб ≥ недоњданн€, в≥дсутност≥ елементарних умов дл€ житт€ тощо.

ƒал≥ зупин≥тьс€ на анал≥з≥ стану с≥льського господарства напередодн≥ колектив≥зац≥њ. ѕо€сн≥ть, дл€ чого була потр≥бна стал≥нському кер≥вництву колектив≥зац≥€, метод њњ зд≥йсненн€ та насл≥дки.

«а пер≥од правл≥нн€ б≥льшовик≥в украњнський народ заплатив страшну ц≥ну. Ѕ≥льшовики завжди нехтували людьми, особливо ненавид≥ли ”крањну њхн≥ вожд≥ Ћен≥н ≥ —тал≥н. «а прагненн€ ”крањни до самост≥йност≥, за прагненн€ бути господарем на своњй земл≥. ”  ремл≥ добре розум≥ли, що украњнське село н≥коли не п≥дтримувало пол≥тику б≥льшовик≥в. «а словами ћ.’рущова Усел€ни були дл€ —тал≥на покидькамиФ. ¬каж≥ть, що колектив≥зац≥€ зд≥йснювалась виключно примусовими засобами та насильством ≥ репрес≥€ми. «а час колектив≥зац≥њ (1929- 1932р.р.) з ”крањни було депортовано б≥л€ 4млн. сел€н, знишено 352 тис. сел€нських господар≥в - цв≥т украњнського села. ” 1932-1933р.р.  ремль орган≥зував штучний голод. « ”крањни московська влада вимела все до зернини. Ћюди почали њсти траву, кот≥в ≥ собак, справа д≥йшла до людоњдства. ÷е був геноцид  ремл€ проти украњнськоњ нац≥њ, €кий забрав б≥л€ 10 млн. житт≥в. ÷е було пол≥тичне нищенн€ украњнського народу. ” такий спос≥б —тал≥н вир≥шив пок≥нчити з нац≥ональним питанн€м в ”крањн≥, оск≥льки за його словами сел€нське питанн€ тут було основою нац≥онального питанн€. ѕо€сн≥ть чому?  оротко проанал≥зуйте так званий У«акон про 5 колоск≥вФ (1933р.). ¬каж≥ть, що обТЇктивних причин голодомору не було. ÷е був штучний голод. ѕо€сн≥ть чому? Ући виграли в≥йнуФ - рад≥сно за€вив щодо цього один з кер≥вник≥в злочинноњ зграњ, секретар ÷   ѕ (б) ” ’атаЇвич. Ќаголос≥ть на тому, що голодомор - 33 був найб≥льшою людською катастрофою в багатов≥ков≥й ≥стор≥њ ”крањни. —л≥д нагадати про те. що рад€нський режим заперечував сам факт голодомору. «аперечуЇ голодомор - 33 ≥ нин≥шнЇ кер≥вництво  ѕ”.

Ќа завершенн€ зроб≥ть висновок - голодомор -33 остаточно вбив на сел≥ господар€, вбив сел€нина, остаточно закр≥пачив украњнського хл≥бороба, в≥н перестав ним бути, став звичайним кр≥паком.

–озпов≥дь про утвердженн€ тотал≥таризму в пол≥тичному житт≥ розпочн≥ть з анал≥зу пол≥тичного становища в ”крањн≥ у 30-т≥ роки. ¬каж≥ть на те, що в 30-х роках стал≥нське кер≥вництво остаточно встановило тотал≥тарний режим, €кий прив≥в до зм≥цненн€ режиму особистоњ влади —тал≥на, та посиленн€ влади каральних орган≥в. ќск≥льки народ не сприймав пол≥тики ≥ практики  ремл€, то вожд≥ тотал≥таризму-Ћен≥н ≥ —тал≥н вдавалис€ до небачених репрес≥й та терору (особливо у 30-т≥ роки). „ому? Ѕез терору режим не просто не м≥г ≥снувати. Ѕо терор породжував страх ≥ покору режиму.

–епресивний апарат, €кий був нев≥дТЇмною частиною тотал≥тарного режиму мав виконувати три головн≥ завданн€: л≥кв≥дувати вс€ку опозиц≥ю та ≥ндив≥дуальне ≥накомисленн€ в парт≥њ та крањн≥, забезпечити державу через систему √”Ћј√у безплатною роботою силою, тримати п≥д жорстоким контролем х≥д сусп≥льних процес≥в. Ќа конкретних прикладах покаж≥ть, €к працювала каральна машина стал≥н≥зму в ”крањн≥, €к каральн≥ органи вишукували та карали так званих Уворог≥в народуФ. ќкремо зупин≥тьс€ на репрес≥€х, €ких зазнала украњнська ≥нтел≥генц≥€. ¬ т≥ роки було винищено майже 80% творчоњ ≥нтел≥генц≥њ ”крањни, що даЇ п≥дстави назвати цей пер≥од Урозстр≥л€ним в≥дродженн€мФ.

«верн≥ть увагу, що утвердженн€ тотал≥тарноњ системи проходило в атмосфер≥ демагог≥чних ≥ крикливих за€в  ремл€ та њх кињвських прислужник≥в про розширенн€ прав та свобод громад€н.  онституц≥€ —–—– (1936рр.) ≥  онституц≥€ ”–—– (1937рр.) на папер≥ були на той час найб≥льш демократичними у св≥т≥, але, на жаль, ц≥ демократичн≥ права залишились пустими декларац≥€ми.

ѕитанн€ 3. «ах≥дноукрањнськ≥ земл≥ п≥д владою ѕольщ≥ в 20-30-х p.p., боротьба украњнського населенн€ проти окупац≥йного режиму. ƒ≥€льн≥сть ”¬ќ та ќ”Ќ.

–озгл€д третього пнтанн€ розпочн≥ть з того, що загарбанн€ зах≥дноукрањнських земель ѕольщею було узаконене шл€хом укладанн€ –изького миру 1921р., €кий за своЇю антиукрањнською сутн≥стю не в≥др≥зн€вс€ в≥д јндрус≥вського перемирТ€ 1667р. ƒал≥ дайте характеристику соц≥ально- економ≥чною та пол≥тичного становища зах≥дноукрањнських земель у 20-30-х p.p.

XX ст. Ќа конкретних прикладах про≥люструйте антиукрањнську пол≥тику ¬аршави на окупованих земл€х. –озкрийте суть пол≥тики пациф≥кац≥њ. ѕор≥вн€йте пол≥тичний режим ѕольщ≥ тих рок≥в з режимом —–—–.

ќкремо вид≥л≥ть д≥€льн≥сть греко-католицькоњ церкви, њњ попул€рност≥ й зм≥цненню спри€ла д≥€льн≥сть митрополита ј.Ўептицького, спр€мована на збереженн€ сх≥дних церковних традиц≥й та п≥дтримку нац≥ональних прагнень украњнського народу. ÷ерква зд≥йснювала величезну культурно-виховну роботу, що спри€ло п≥днесенню нац≥ональноњ в≥домост≥ ≥ галицьких украњнц≥в, њхнього духовного розвитку.

ƒал≥ дайте анал≥з нац≥онально - визвольного руху, проанал≥зуйте програмн≥ ц≥л≥ ”Ќƒќ, ≥нших пол≥тичних парт≥й. ќкремо вид≥л≥ть ”¬ќ та ќ”Ќ. ѕокаж≥ть роль ™. оновальц€, ј.ћельника, —.Ѕандери, ƒ.ƒонцова. –озкрийте суть ≥нтегрального нац≥онал≥зму. ѕри цьому п≥дкресл≥ть, що пон€тт€ Унац≥онал≥змуФ ќ”Ќ трактувала €к синон≥м патр≥отизму, тут не було жодних ознак шов≥н≥зму чи расизму.

ѕитанн€ дл€ самост≥йного опрацюванн€:

1. √олодомори 1921-1922р.р., 1932-1933р.р. - траг≥чн≥ стор≥нки в ≥стор≥њ ”крањни результат пол≥тики  ремл€ в≥дносно украњнського села.

2. ƒ≥€ч≥ нац≥онально-визвольного руху зах≥дноњ ”крањни 20-30р.р. ’’ст.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 498 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2200 - | 2061 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.