Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«авданн€, бойов≥ можливост≥ ≥ засоби посиленн€




¬ оборон≥ основне завданн€ мотоп≥хотного батальйону пол€гаЇ в т≥м, щоб у взаЇмод≥њ з доданими ≥ п≥дтримуючими засобами зупинити противника перед передн≥м краЇм, в≥дбити його атаку, а у випадку вклиненн€ в оборону вогнем ≥ контратакою знищити його ≥ в≥дновити перв≥сне положенн€.

¬ другому ешелон≥ бригади танковий батальйон призначаЇтьс€ дл€ зан€тт€ оборони на друг≥й позиц≥њ, а част≥ше - дл€ нанесенн€ контратаки з метою знищенн€ противника ≥ в≥дновленн€ втраченого положенн€, знищенн€, противника в смуз≥ в≥дпов≥дальност≥ бригади першого ешелону, а також дл€ прикритт€ фланг≥в при прорив≥ оборони противником на сус≥дн≥х д≥л€нках. Ѕатальйон розташовуЇтьс€ поротно в 8-20 км в≥д переднього краю з максимальним використанн€м захисних ≥ маскуючи властивостей м≥сцевост≥. …ому даютьс€ один-два напр€мки контратак, маршрути висуванн€ ≥ рубеж≥ розгортанн€, що звичайно призначаютьс€ за тильною границею район≥в оборони батальйон≥в першого ешелону.  онтратака проводитьс€ раптово, р≥шуче, у високому темп≥.

ѕри оборон≥ батальйону в другому ешелон≥ (резерв≥) бригади в залежност≥ в≥д обстановки, що створилас€, умов м≥сцевост≥, складу ≥ можливого характеру д≥й наступаючого противника, а також в≥д на€вност≥ засоб≥в вогневоњ п≥дтримки частина його танкових п≥дрозд≥л≥в може придавитис€ мотоп≥хотним батальйонам першого ешелону з метою њхнього посиленн€. «вичайно ц≥ п≥дрозд≥ли використовуютьс€ в резерв≥ командира батальйону дл€ проведенн€ контратак ≥ зб≥льшенн€ глибини протитанковоњ оборони, а на танконебезпечних напр€мках можуть в≥ддаватис€ мотоп≥хотним ротам.

ћотоп≥хотний батальйон дл€ орган≥зац≥њ оборони може бути посилений одн≥Їю-двома танковими ротами ≥ саперним взводом.

ќсоблива увага прид≥л€Їтьс€ протитанков≥й оборон≥. ƒл€ р≥шенн€ задач протитанковоњ оборони плануЇтьс€ використовувати засоби загального призначенн€: танки, артилер≥ю, л≥таки, вертольоти ≥ спец≥альн≥ протитанков≥ засоби: ѕ“”–, протитанков≥ гвинт≥вков≥ гранати, реактивн≥ рушниц≥, гранатомети ≥ м≥ни.

«вертаючись на досв≥д агресивноњ в≥йни в ≤ндокитањ, а також воЇн на Ѕлизькому —ход≥, командуванн€ ≥ноземних арм≥й усе б≥льше уваги прид≥л€Ї удосконалюванню метод≥в боротьби з броне обТЇктами ≥ навчанню особового складу, дл€ того щоб ≥зжити в нього танкобо€знь. ќстанн≥м часом ≥ноземн≥ фах≥вц≥ прийшли до висновку про необх≥дн≥сть орган≥зовувати так назван≥ протитанков≥ групи. ¬они створюютьс€ на пер≥од бойових д≥й у мотоп≥хотних п≥дрозд≥лах, особливо на танкоопасних напр€мках. ÷≥ групи використовують штатн≥ протитанков≥ засоби.

 омандир батальйону розробл€Ї план оборони, €ким передбачаЇтьс€: розпод≥л сил ≥ засоб≥в, посл≥довн≥сть в≥дбитт€ наступу противника перед передн≥м краЇм ≥ при вклиненн≥ його в район оборони батальйону, напр€мки контратак, орган≥зац≥€ взаЇмод≥њ м≥ж п≥дрозд≥лами ≥ ≥з сус≥дами, використанн€ м≥нно-вибухових загороджень, а також пор€док матер≥ально-техн≥чного забезпеченн€.

ѕри орган≥зац≥њ оборони велика увага прид≥л€Їтьс€ орган≥зац≥њ вогню вс≥х засоб≥в поразки; бойовому забезпеченню: розв≥дц≥, протитанков≥й ≥ протипов≥тр€н≥й оборон≥, захисту в≥д зброњ масовоњ поразки ≥ маскуванню

ѕлан вогневоњ п≥дтримки розробл€Їтьс€, виход€чи з загального плану оборони ≥ плану вогневоњ п≥дтримки командира бригади. ѕланом передбачаютьс€ використанн€ звичайних вогневих засоб≥в дл€ поразки противника, рубеж≥ постановки загороджувального вогню ≥ пор€док вогневоњ п≥дтримки контратаки батальйону. ¬огонь протитанкових засоб≥в ретельно погоджуЇтьс€ з планом вогневоњ п≥дтримки ≥ системою загороджень.

¬заЇмод≥ю з артилер≥Їю командир батальйону орган≥зуЇ через передового артилер≥йського спостер≥гача, з ав≥ац≥Їю - через передового ав≥а нав≥дника, що звичайно знаходитьс€ на командному пункт≥ батальйону, або поблизу нього.

ћотоп≥хотний батальйон оборону р≥ки зд≥йснюЇ на обох берегах або на своЇму берез≥. ¬иб≥р виду оборони, а також накресленн€ переднього краю визначаЇ вищесто€щий штаб з урахуванн€м мети оборони, м≥сцевост≥ на берегах р≥ки, сил противника ≥ своњх в≥йськ, характеристики р≥ки (ширина, глибина, швидк≥сть теч≥њ).

ƒл€ орган≥зац≥њ оборони батальйон може одержати на посиленн€ одну-дв≥ танкових роти ≥ один саперний взвод. ѕри побудов≥ бойового пор€дку в два ешелони батальйонний район оборони складаЇ 3-5 км по фронт≥ ≥ до 3 км у глибину. ” район≥ оборони батальйону обладнаютьс€ ротн≥ ≥ взводн≥ опорн≥ пункти, в≥дс≥чн≥ ≥ блокуючи позиц≥њ. ѕеред передн≥м краЇм, по вр≥зу води, м≥ж опорними пунктами, на флангах ≥ стиках установлюютьс€ м≥нн≥ пол€, фугаси й ≥нш≥ загородженн€.

ѕри вид≥ленн≥ батальйоном максимальноњ к≥лькост≥ сил ≥ засоб≥в дл€ оборони безпосередньо водноњ перешкоди мотоп≥хотна рота, що д≥Ї в першому ешелон≥, оборон€Ї район 1500 м по фронт≥ ≥ до 1000 м у глибину. Ѕойовий пор€док вона будуЇ в один чи два ешелони. «вичайно в першому ешелон≥ оборон€ютьс€ два взводи, у другому - один. ¬≥ддаленн€ другого ешелону в≥д першого до 500 м.

ќборона м≥н≥мальною к≥льк≥стю сил ≥ засоб≥в застосовуЇтьс€ в тому випадку, €кщо маютьс€ умови дл€ маневрених д≥й в≥йськ на своЇму берез≥. ¬важаЇтьс€, що цьому виду оборони спри€ють висока моб≥льн≥сть в≥йськ ≥ висока прох≥дн≥сть м≥сцевост≥ в район≥, €кий прил€гаЇ до свого берега. ўе забезпечуЇ швидке перекиданн€ п≥дрозд≥л≥в ≥ частин другого ешелону (резерву).

ѕ≥дрозд≥лам мотоп≥хотного батальйону, посиленого танковою ротою ≥ саперним взводом, п≥д силу орган≥зувати таку оборону. ” першому ешелон≥ створюють опорн≥ пункти. ” випадку значного в≥ддаленн€ переднього краю в≥д р≥ки на берез≥ виставл€ють бойову охорону й орган≥зують спостереженн€ ≥ патрулюванн€. ѕ≥дрозд≥ли, що займають опорн≥ пункти, повинн≥ бути здатн≥ стримувати противника, поки його головн≥ сили не по€вл€тьс€ на обох берегах р≥ки. Ќа посиленн€ рота може одержати танковий взвод, один-два розрахунки «–  Д—т≥нгерФ. ѓњ д≥њ можуть п≥дтримуватис€ батареЇю 105-мм чи 155-мм гаубиць. ѓх розташовують таким чином, щоб вони могли вести масований вогонь по обТЇктах, €к≥ знаход€тьс€ в бойових пор€дках наступаючого противника, а також по ймов≥рних пунктах переправ.

¬ другий ешелон (резерв) батальйону вид≥л€ютьс€ одна-дв≥ роти, €ким ставитьс€ задача на проведенн€ контратак з метою знищенн€ головних сил противника, що форсували р≥ку, ≥ в≥дновленн€ положенн€. ” район≥ розташуванн€ другого ешелону (резерву) обладнуютьс€ опорн≥ пункти, запасн≥ ≥ блокуючи позиц≥њ, створюютьс€ ≥нженерн≥ загородженн€ р≥зного призначенн€. ѕ≥дрозд≥ли знаход€тьс€ в обладнаних в ≥нженерному в≥дношенн≥ районах у пост≥йн≥й готовност≥ до проведенн€ контратаки.

4. Ѕойовий пор€док ≥ ≥нженерне обладнанн€ району оборони.

«наход€чись у першому ешелон≥, мотоп≥хотний, танковий батальйон може займати район оборони 3-5 км по фронт≥ й у глибину

Ѕойовий пор€док батальйону будуЇтьс€ в один чи два ешелони: дв≥-три мотоп≥хотн≥ роти в першому й одна в другому ешелон≥ (резерв≥).

Ѕатальйонний район оборони при двухешелонн≥й побудов≥ бойового пор€дку може дос€гати 5 км по фронт≥ ≥ 2,5-3 км у глибину. ” район≥ оборони обладнаютьс€ ротн≥ ≥ взводн≥ опорн≥ пункти, в≥дс≥чн≥ ≥ блокуючи позиц≥њ. ѕеред передн≥м краЇм, м≥ж опорними пунктами, на флангах ≥ стиках установлюютьс€ м≥нн≥ пол€, €дерн≥ ≥ звичайн≥ фугаси й ≥нш≥ загородженн€.

ќпорний пункт роти другого ешелону створюЇтьс€ на важливих у тактичному в≥дношенн≥ рубежах чи д≥л€нках м≥сцевост≥ ≥ призначаЇтьс€ дл€ блокуванн€ вкинутого з фронту чи з фланг≥в противника. –ота другого ешелону може розташовуватис€ в п≥дготовленому нею опорному пункт≥ чи розосереджено в укритт€х у безпосередн≥й близькост≥ в≥д нього.

¬ умовах в≥дсутност≥ безпосереднього з≥ткненн€ ≥з противником батальйон виставл€Ї бойову охорону силою до посиленого мотоп≥хотного взводу, що висилаЇтьс€ в≥д мотоп≥хотних рот першого ешелону, чи до роти другого ешелону з необх≥дними засобами посиленн€ ≥ транспорту. ¬≥ддаленн€ позиц≥њ бойовоњ охорони в≥д переднього краю складаЇ 1-2,5 км.

ћ≥нометний взвод використовуЇтьс€ командиром батальйону дл€ наданн€ вогневоњ п≥дтримки ротам першого ешелону, бойов≥й охорон≥ ≥ дл€ р≥шенн€ задач в ≥нтересах батальйону в ц≥лому. –айони основних ≥ запасних вогневих позиц≥й взводу призначаютьс€ командиром батальйону. ¬огнев≥ позиц≥њ дл€ 106,7-мм м≥номет≥в п≥дготовл€ютьс€ поблизу району оборони роти другого ешелону. ѕри оборон≥ на широкому фронт≥, а також дл€ забезпеченн€ д≥й бойовоњ охорони м≥нометн≥ в≥дд≥ленн€ можуть розташовуватис€ на тимчасових вогневих позиц≥€х ближче до переднього краю оборони.

–озв≥дка звичайно ведетьс€ спостереженн€м розв≥дувальним взводом. ƒл€ цього на передньому краю оборони батальйону ≥ на флангах в≥н орган≥зуЇ до чотирьох спостережних пост≥в у склад≥ розв≥дувального в≥дд≥ленн€ кожний (ш≥сть чолов≥к ≥ розв≥дувальний Ѕ“– ћ114 чи Ѕ–ћ ћ3 "Ѕрэдли").

–озв≥дувальний взвод кр≥м розв≥дки противника може прикривати в≥дкритий фланг, вести спостереженн€, чи п≥дсилювати (зам≥н€ти) роту, по €к≥й нанесено €дерний удар, вести боротьбу з групами противника, що проникли в район розташуванн€ тилових п≥дрозд≥л≥в батальйону, використовуватис€ €к резерв командира батальйону п≥сл€ взводу в б≥й роти другого ешелону (резерву).

—екц≥€ «–  Д—тингерФ використовуЇтьс€ командиром батальйону дл€ прикритт€ ротних район≥в оборони ≥ командного пункту батальйону. ¬огнев≥ розрахунки «–  звичайно придаютс€ ротам. ¬огневими розрахунками в бою командир секц≥њ керуЇ по рад≥о.

ƒодан≥ батальйону танки звичайно використовуютьс€ в резерв≥ командира батальйону дл€ проведенн€ контратак ≥ зб≥льшенн€ глибини протитанковоњ оборони. “анков≥ взводи можуть придавитис€ (знаходитис€) на танкоопасних напр€мках мотоп≥хотним ротам, а також п≥дсилювати бойову охорону.

 омандир батальйону, орган≥зувавши оборону, указуЇ райони обладнанн€ ротних опорних пункт≥в, терм≥ни ≥ пор€док виконанн€ основних ≥нженерних роб≥т.

≤нженерне обладнанн€ району оборони батальйону включаЇ: розчищенн€ сектор≥в обстр≥лу й викопуванн€ окоп≥в, установку м≥нних пол≥в ≥ п≥дготовку мост≥в ≥ ≥нших обТЇкт≥в до руйнуванн€, обладнанн€ невибухових загороджень, прокладку нових ≥ пол≥пшенн€ на€вних маршрут≥в дл€ маневру п≥дрозд≥л≥в батальйону, постачанн€ й евакуац≥ю, п≥дготовку командних ≥ спостережних пункт≥в ≥ вузл≥в звТ€зку, устаткуванн€ запасних ≥ додаткових позиц≥й, пристр≥й польових притулк≥в дл€ захисту особового складу в≥д €дерноњ, х≥м≥чноњ ≥ бактер≥олог≥чноњ (б≥олог≥чноњ) зброњ, обладнанн€ фальшивих споруджень ≥ обТЇкт≥в в≥дпов≥дно до плану командира бригади (див≥з≥њ).

–оботи повинн≥ виконуватис€ з дотриманн€м м≥р маскуванн€ (уноч≥, п≥д прикритт€м дим≥в ≥ т.п.). Ќайб≥льш складн≥ ≥ трудом≥стк≥ роботи виконуютьс€ доданим батальйону саперним взводом, що маЇ засоби механ≥зац≥њ ≥нженерних роб≥т ≥ установки м≥нних пол≥в. ƒо першочергових обТЇкт≥в в≥днос€тьс€ окопи дл€ танк≥в на основних позиц≥€х, розчищенн€ сектор≥в огл€ду й обстр≥лу, влаштуванн€ невибухових загороджень, установка протитанкових м≥нних пол≥в, прокладка маршрут≥в дл€ маневру п≥дрозд≥л≥в батальйону, њхнього постачанн€ й евакуац≥њ, обладнанн€ командно-спостережливих пункт≥в ≥ укрити дл€ захисту особового складу в≥д зброњ масовоњ поразки. ѕри на€вност≥ часу створюютьс€ також запасн≥ ≥ фальшив≥ вогнев≥ позиц≥њ.

ћ≥нн≥ пол€ встановлюютьс€ за стандартною схемою з витратою 1100 протитанкових м≥н на 1 км фронту м≥нного пол€, €ке звичайно складаЇтьс€ з трьох смуг ≥ по два р€ди м≥н у кожн≥й смуз≥. ¬≥дстань м≥ж протитанковими м≥нами складають ш≥сть крок≥в, м≥н≥мальна в≥дстань м≥ж смугами - 18 крок≥в. «агальна глибина такого трьохполосного м≥нного пол€ 40-50 м. „астина протитанкових м≥н (10-20%) може встановлюватис€ в положенн€, що не вит€гаЇтьс€. Ќа танкоопасних напр€мках к≥льк≥сть смуг ≥ м≥н може зб≥льшуватис€. ƒл€ утрудненн€ розв≥дки ≥ подоланн€ м≥нних ≥ ≥нших загороджень противником њх рекомендуЇтьс€ п≥дсилювати сигнальними (≥нод≥ напалмовими) м≥нами, м≥нами-сюрпризами, осколковими (що вистрибують) ≥ фугасними протип≥хотними м≥нами. « дозволу командуванн€ протитанков≥ м≥нн≥ пол€ можуть п≥дсилюватис€ х≥м≥чними м≥нами, а система загороджень ≥ руйнувань див≥з≥њ - €дерними м≥нами.

ѕеред передн≥м краЇм, навколо ротних ≥ де€ких взводних опорних пункт≥в звичайно встановлюютьс€ дротов≥ загородженн€.

Ќа командному ≥ спостережному пунктах командира батальйону ≥ медичному пункт≥ влаштовуютьс€ перекрит≥ щ≥лини, бл≥ндаж≥ ≥ укритт€ легкого типу.

5. ќсобливост≥ оборони населеного пункту батальйон оборон€Ї район чи сектор до 4 км по фронту ≥ до 3 км у глибину. јле ц≥ нормативи можуть бути ≥ значно менше. Ѕатальйон створюЇ вузол оборони 1,2-2 км по фронт≥ ≥ 1,2-1,5 км у глибину. —в≥й бойовий пор€док батальйон будуЇ, €к правило, у два ешелони. ” першому ешелон≥ три-дв≥ посилен≥ роти, у другому - одна.

” батальйонному вузл≥ оборони роти обладнають опорн≥ пункти 500-700 м по фронт≥ ≥ 600 м у глибину. –отний опорний пункт звичайно включаЇ два-три квартали чи велик≥ будинки ≥ складаЇтьс€ з взводних опорних пункт≥в.  ожен опорний пункт ≥ позиц≥€ пристосовуютьс€ до круговоњ оборони. ѕри орган≥зац≥њ оборони створюютьс€ м≥нн≥ пол€ й ≥нш≥ загородженн€.

ѕри м≥нуванн≥ житлових споруджень, €к≥ може використовувати противник дл€ розм≥щенн€ бойових, тилових ≥ ≥нших в≥йськових частин ≥ установ, м≥ни-сюрпризи рекомендуЇтьс€ залишати €к усередин≥ прим≥щень, так ≥ в безпосередн≥й близькост≥ в≥д них. ”середин≥ будинк≥в м≥ни-сюрпризи встановлюютьс€ в першу чергу в таких м≥сц€х, де вони могли б спрацьовувати при в≥дкриванн≥ дверей, в≥кон ≥ шаф≥в. «ар€ди з≥ стр≥чок ДеластичноњФ ¬– чи з п≥дривних шашок можуть маскуватис€ при цьому в порожнинах в≥конних чи дверних коробок (кос€к≥в), п≥д мостинами. якщо м≥нуютьс€ несущ≥ частини будинк≥в чи њхн≥ конструктивн≥ елементи, то зар€ди м≥н-сюрприз≥в рекомендуЇтьс€ розташовувати у фундаментах зовн≥шн≥х ст≥н, у п≥дстави колон ≥ на несущих балках (прогонах). ƒл€ руйнуванн€ зовн≥шн≥х ст≥н рекомендуЇтьс€ застосовувати к≥лька зар€д≥в ¬–, встановлених у фундамент≥ ≥ зТЇднаних м≥ж собою шнуром, що детонуЇ, дл€ одночасного њхнього вибуху. ¬важаЇтьс€, що п≥дриванн€ балок ≥ колон звичайно приводить до б≥льшого руйнуванн€ будинку, чим п≥дриванн€ його несущих ст≥н.

ƒл€ маневру п≥дрозд≥лами обладнаютьс€ ходи сполученн€, у ст≥нах робл€тьс€ проломи; м≥ж будинками, у дворах, у скверах ≥ на площах обладнаютьс€ траншењ, окопи, ходи сполученн€ й укритт€. ƒл€ вогневих засоб≥в обладнаЇтьс€ к≥лька запасних позиц≥й.

¬огнев≥ засоби пристосовуютьс€ дл€ веденн€ вогню у вс≥х напр€мках. ¬они ешелонуютьс€ €к у глибину, так ≥ по вертикал≥ (розм≥щаютьс€ на р≥зних поверхах будинк≥в). “анки розм≥щаютьс€ укрито на вогневих позиц≥€х дл€ веденн€ вогню пр€мою наводкою.

”с≥ сектори спостереженн€ ≥ вогню перекривають один одного, встановлюЇтьс€ ≥ндив≥дуальна в≥дпов≥дальн≥сть за кожну вулицю, площу, будинок, поверх.

” ротах створюЇтьс€ невеликий резерв, дл€ того щоб знищити противника, що вклинивс€ в оборону роти. Ѕ≥льш сильний рухливий резерв створюЇтьс€ в батальйон≥. ” його склад можуть бути вид≥лен≥ один-два мотоп≥хотних (п≥хотних) взводи на Ѕћѕ ≥ Ѕ“–, танки, протитанков≥ ≥ зен≥тн≥ засоби. –езерв батальйону розм≥щуЇтьс€ в м≥сц€х, що допускають швидке висуванн€ до погрозливих д≥л€нок оборони дл€ њњ посиленн€ чи проведенн€ контратак.

–езерву батальйону ставитьс€ задача: знищити противника, що вклинивс€ в оборону, атакувати у фланг ≥ тил п≥дрозд≥ли противника, що прорвалис€, д≥ючи уздовж вулиць, в≥дтинати угрупованн€ противника ≥ виконувати ≥нш≥ раптово виникл≥ задач≥.

” р€д≥ випадк≥в резервн≥ взводи можуть бути висунут≥ до передових рот дл€ њхнього посиленн€ чи проведенн€ контратак з використанн€м р≥зних п≥дземних комун≥кац≥й. ѕ≥сл€ в≥дпрацюванн€ першого навчального питанн€ закр≥пити матер≥ал опитуванн€м 2-3 студент≥в, оц≥нити в≥дпов≥д≥, оц≥нки виставити в класний журнал та п≥двести короткий п≥дсумок.

2-е навчальне питанн€. «агальн≥ положенн€ наступального бою механ≥зованих п≥дрозд≥л≥в

 

ўо таке наступальний б≥й?

Ќаступальний б≥й Ц вид загальнов≥йськового бою, €кий проводитьс€ з метою розгрому (знищенн€) противника та оволод≥нн€ важливими районами (рубежами, обТЇктами) м≥сцевост≥.

Ќаступ повинен проводитис€ з повною напругою сил, у високому темп≥, безупинно вдень ≥ вноч≥, за будь-€коњ погоди, при т≥сн≥й взаЇмод≥њ п≥дрозд≥л≥в ус≥х род≥в в≥йськ, спец≥альних в≥йськ та забезпеченн€.

–озгром противника та оволод≥нн€ важливими районами (рубежами, обТЇктами) дос€гаЇтьс€ вм≥лим застосуванн€м ус≥х на€вних сил ≥ засоб≥в, швидким використанн€м результат≥в удар≥в ав≥ац≥њ, вогню артилер≥њ та ≥нших засоб≥в ураженн€, своЇчасним нарощуванн€м зусиль у глибину, широким застосуванн€м охоплень, обход≥в ≥ проведенн€м атак у фланг ≥ в тил противника, своЇчасним ≥ пост≥йним уточненн€м (постановкою) завдань п≥дрозд≥лам та забезпеченн€м њх у ход≥ бою, а також ум≥лим використанн€м м≥сцевост≥ дл€ зд≥йсненн€ маневру з метою швидкого виходу на фланги та в тил противнику, проведенн€м р≥шучих атак, розчленовуванн€м його бойового пор€дку та розгрому по частинах.

«алежно в≥д обстановки ≥ поставлених завдань наступальний б≥й може вестис€ на противника, €кий оборон€Їтьс€, намагаЇтьс€ вир≥шити своњ завданн€ наступом (зустр≥чний б≥й) або в≥дходить (пересл≥дуванн€).

Ѕатальйон (рота) наступаЇ у склад≥ бригади (полку, батальйону) на противника, €кий посп≥шно перейшов до оборони, €к правило, з ходу, а на противника, €кий займаЇ п≥дготовлену оборону, Ц з положенн€ безпосереднього з≥ткненн€ з ним. ћехан≥зований (танковий) батальйон наступаЇ на фронт≥ до 2 км, а механ≥зована (танкова) рота Ц до 1 км.

ћехан≥зований ≥ танковий батальйони можуть наступати в першому ешелон≥ бригади (полку), складати њњ другий ешелон або загальнов≥йськовий резерв, д≥€ти €к авангард, передовий (рейдовий, спец≥альний, обх≥дний або розв≥дувальний) заг≥н ≥ морський десант.

ћехан≥зована ≥ танкова роти можуть наступати в першому ешелон≥ батальйону, складати його другий ешелон або резерв, д≥€ти в головн≥й пох≥дний застав≥, в обх≥дному, спец≥альному ≥ розв≥дувальному загонах.

ћехан≥зований батальйон (рота), кр≥м того, може д≥€ти €к “акѕƒ ≥ складати основу штурмового загону (штурмовоњ групи).

ћехан≥зований батальйон танковоњ бригади (полку) (танковий батальйон механ≥зованоњ бригади, полку) на початку наступу може додаватис€ поротно танковим (механ≥зованим) батальйонам першого ешелону. ѕ≥д час розвитку наступу в глибин≥ вони можуть виконувати завданн€ самост≥йно або у взаЇмод≥њ з ≥ншими батальйонами в повному склад≥.

ћехан≥зована рота, €ка додана танковому батальйону, повзводно додаЇтьс€ танковим ротам.

“анкова рота, €ка додана механ≥зованому батальйону, д≥Ї у повному склад≥, а п≥д час наступу в м≥ст≥, горах, л≥с≥ може повзводно додаватис€ механ≥зованим ротам.

ћ≥нометна (артилер≥йська) батаре€, гранатометний та п≥дрозд≥ли ѕѕќ механ≥зованого батальйону залишаютьс€ у безпосередньому п≥дпор€дкуванн≥ командира батальйону ≥ д≥ють у повному склад≥ дл€ п≥дтримки п≥дрозд≥л≥в, що наступають, на напр€мку зосередженн€ основних зусиль батальйону. ≤нод≥ м≥нометна (артилер≥йська) батаре€ повзводно, а гранатометний та зен≥тний п≥дрозд≥ли по в≥дд≥ленн€х додаютьс€ ротам першого ешелону.

ѕротитанковий п≥дрозд≥л батальйону залишаЇтьс€ в безпосередньому п≥дпор€дкуванн≥ командира батальйону (роти) ≥ д≥Ї у повному склад≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 506 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2216 - | 2158 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.029 с.