Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодична рекомендац≥€ до сем≥нарського зан€тт€ є2




ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни

 оломийський економ≥ко-правовий коледж

 ињвського нац≥онального торговельно-економ≥чного ун≥верситету

 

 

 

 

ћетодичн≥ рекомендац≥њ до сем≥нарських зан€ть

з курсу

Ђ≤стор≥€ ”крањниї

 

 

дл€ студент≥в перших курс≥в вс≥х спец≥альностей

 

 оломи€ - 2013


”кладач: викладач вищоњ категор≥њ, викладач-методист –.Ѕ.√арат

ћетодичн≥ рекомендац≥њ до сем≥нарських зан€ть обговорено ≥ схвалено на зас≥данн≥

цикловоњ ком≥с≥њ соц≥ально-гуман≥тарних дисципл≥н. ѕротокол є1 в≥д 10.09.2013р.

√олова цикловоњ соц≥ально-гуман≥тарних дисципл≥н ќ.¬.Ўевчук

 


«ћ≤—“

 

¬ступ

 

—ем≥нарське зан€тт€ є1

“≈ћј: ѕрадавн€ ≥стор≥€ ”крањнських земель ”крањнська державн≥сть кн€жоњ доби

—ем≥нарське зан€тт€ є2

“≈ћј: ѕоходженн€ та початий украњнського козацтва. Ќац≥онально - визвольна

в≥йна украњнського народу п≥д проводом Ѕ.’мельницького (XV- середина XVII cm.)

—ем≥нарське зан€тт€ є3

“≈ћј:  озацько-гетьманська держава в друг≥й пол. XVII-XVIII. «нищенн€

украњнськоњ державност≥ рос≥йським царизмом

—ем≥нарське зан€тт€ є4

“≈ћј: ”крањнськ≥ земл≥ п≥д владою ≥ноземних держав (к≥н ’VIII- поч. X’)

 

—ем≥нарське зан€тт€ є5

“≈ћј: ”крањнська нац≥ональна революц≥€ ≥ державотворч≥ процеси в 1917-1921рр.

—ем≥нарське зан€тт€ є6

“≈ћј: ”крањнськ≥ земл≥ в м≥жвоЇнний пер≥од (1921-1939р.р.)

 

—ем≥нарське зан€тт€ є7

“≈ћј: ”крањна в роки 2-оњ св≥товоњ в≥йни та у п≥сл€воЇнний пер≥од (1939-1964р.р.)

 

—ем≥нарське зан€тт€ є8

“≈ћј: Ќаростанн€ кризових €вищ в розвитку рад€нськоњ тотал≥тарноњ системи та њњ крах. (1965-1991р.р.)

—ем≥нарське зан€тт€ є9

“≈ћј: —тановленн€ незалежноњ ”крањни (1992-2013 рр.)


ћ≈“ќƒ»„Ќј рекомендац≥€ до —≈ћ≤Ќј–—№ ќ√ќ «јЌя““я є1

 

“≈ћј: ѕрадавн€ ≥стор≥€ ”крањнських земель ”крањнська державн≥сть кн€жоњ доби.

ѕлан:

1. Ќаукова пер≥одизац≥€ ≥ характеристика основних пер≥од≥в ≥ етап ≥ украњнськоњ державност≥.

2. ѕоходженн€, розселенн€, господарське житт€ сх≥дних слов'€н. «ародженн€ слов'€нськоњ державност≥ на украњнських земл€х в п.п. 1-го тис. н.е. ѕоходженн€ назва "–усь" та "”крањна".

3.  ињвська –усь. ѕричини занепаду  ињвськоњ –ус≥.

4. √алицько-¬олинська держава.

_________

јнотац≥њ

 

ѕитанн€ 1. Ќаукова пер≥одизац≥€ ≥ характеристика основних пер≥од≥в ≥ етап ≥ украњнськоњ державност≥.

 

–озгл€д першого питанн€ сл≥д розпочати з розум≥нн€ того, що украњнський народ маЇ свою тис€чол≥тню ≥стор≥ю, ≥стор≥ю своЇњ держави, культури. ÷€ ≥стор≥€ не проста, вона героњчна ≥ траг≥чна та повчальна, ≥ д≥литьс€ на наступн≥ головн≥ пер≥оди.

ѕер≥од перший -  ињвський (середина IX ст. -1240р.)

÷ей пер≥од нашоњ ≥стор≥њ пов'€заний з ≥снуванн€м  ињвськоњ –ус≥ - першоњ могутньоњ держави украњнського народу. ÷е була на той час найб≥льша ≥ наймогутн≥ша держава в ™вроп≥. ѕокаж≥ть роль кн€з€ ќлега в ≥стор≥њ т≥Їњ держави, зруйнуванн€  иЇва татаро-монголи в 1240р. ознаменувало собою траг≥чний к≥нець  ињвського пер≥оду ≥стор≥њ ”крањни.

ƒругий пер≥од - √алицько-¬олинський (1087-1349р.р.) пов'€заний ≥ ≥снуванн€м √алицько-¬олинськоњ держави.

ƒайте коротку характеристику ц≥й держав≥. ” 1349р. ѕольща ≥ Ћитва захопили галицьк≥ ≥ волинськ≥ земл≥. « того часу припинила своЇ ≥снуванн€ украњнська державн≥сть кн€жих час≥в.

ѕер≥од трет≥й - Ћитовсько-ѕольський (1349-1648р.р.)

‘еодальна розроблен≥сть –ус≥ - ”крањни сила €коњ п≥д≥рвало золотоординське ≥го та внутр≥шн≥ чвари, призвели до захопленн€ в XIV ст. украњнських земель феодалами ѕольщ≥, Ћитви, ћолдови, ”горщини та “уреччини. «окрема в 1349 р. ѕольща захопила √аличину. ќсобливо активно д≥€ло Ћитовське кн€з≥вство, €ке захопило ¬олинь ≥ почало проникати у глибину украњнських земель ≥ згодом захопило б≥льш≥сть територ≥њ ”крањни. ƒл€ ”крањнського народу перебуванн€ у Ћитовському кн€з≥вств≥ мало в ц≥лому позитивне значенн€. „ому? „ому б≥льш≥сть ≥сторик≥в (кр≥м рад€нських ≥ рос≥йських) не називають литовц≥в окупантами ≥ завойовниками? ƒал≥ розкрийте зм≥ст Ћюбл≥нськоњ (1569р.) ун≥њ та њњ насл≥дки дл€ ”крањни.

ѕер≥од четвертий -  озацько - гетьманський.

√етьманщина (1648 - 1776 p.p.)

–озкрийте суть украњнського козацтва - ун≥кального €вища св≥товоњ ≥стор≥њ та його роль у в≥дродженн≥ украњнськоњ державност≥, зародком €коњ стала «апорозька —≥ч. ¬ ход≥ нац≥онально - визвольноњ в≥йни украњнського народу п≥д проводом Ѕ.’мельницького (1648-1654 p.p.) була утворена ”крањнська  озацька ƒержава.

ѕер≥од п'€тий - –уњна (1657-1687 p.p.)

“ридц€тир≥чний пер≥од в≥д смерт≥ Ѕ.’мельницького до обранн€ гетьманом ≤.ћазепи ув≥йшов в ≥стор≥ю ”крањни п≥д назвою –уњни. ÷е був час смути, глибокоњ пол≥тичноњ ≥ соц≥альноњ кризи украњнського сусп≥льства, громад€нськоњ в≥йни й безперервних вторгнень на територ≥ю ”крањни арм≥й сус≥дн≥х крањн, €к≥ грабували ≥ спустошували њњ м≥ста ≥ села.

ѕер≥од шостий - ћосковсько - польський (1667 -1795 p.p.) ќкупована польськими та московськими в≥йськами, роз≥рвана на шматки соц≥альними конфл≥ктами ≥ чварами м≥ж пол≥тичними групами, ”крањнська держава на поч.. 1660-х рок≥в розд≥лилась на дв≥ частини - промосковське Ћ≥вобережж€ ≥ пропольське ѕравобережж€, кожна на чол≥ з власним гетьманом. ÷ей розкол ”крањни був юридично закр≥плений јндрус≥вським перемир'€м 1667р. за €ким воЇнн≥ д≥њ м≥ж ћосквою ≥ ѕольщею припин€лись, а ”крањна була под≥лена по ƒн≥пру - ѕравобережж€ входило до ѕольщ≥, а Ћ≥вобережж€ до ћоскви. ÷ей розд≥л остаточно затверджений "¬≥чним миром" 1686р.

ѕер≥од сьомий - ”крањна п≥д владою –ос≥йськоњ та јвстро-”горськоњ ≥мпер≥й (1793-1917,1918 p.p.)

¬ к≥нц≥ XVIII ст. скориставшись ослабленн€м ѕольщ≥ –ос≥€, јвстр≥€ ≥ ѕрус≥€ зд≥йснили три под≥ли ѕольщ≥, за €кими –ос≥€ захопила ѕравобережну ”крањну ≥ ¬олинь, јвстр≥€-√аличину, Ѕуковину ≥ «акарпатт€. ќтже украњнськ≥ земл≥ опинились п≥д владою двох ≥мпер≥й - –ос≥йськоњ та јвстро - ”горськоњ. ѕольща, €к держава зникла на пол≥тичн≥й карт≥ ™вропи.

ѕер≥од восьмий - ”крањнськ≥ земл≥ в роки 1-њ св≥товоњ в≥йни. Ќац≥онально - демократична революц≥€ в ”крањн≥. Ѕоротьба за державн≥сть (1917-1921 p.p.):

а) ”творенн€ та д≥€льн≥сть ”÷– (4.03.1917-29.04.1918р.р.)

б) ”крањнська держава гетьмана ѕ.—коропадського (29.04.1918-14.12.1918р.р.)

в) ƒиректор≥€ (14.12.1918 - березень 1921 p.p.)
г)«”Ќ–(1.11.1918-липень1919р.р.)

ѕер≥од дев'€тий - ”крањна (”–—–) п≥д владою тотал≥тарноњ системи (1919-1991 p.p.)

ѕер≥од дес€тий - «ах≥дноукрањнськ≥ земл≥ у м≥жвоЇнний пер≥од (1921 - 1939р.р.)

ѕер≥од одинадц€тий - —тановленн€ незалежноњ ”крањнськоњ ƒержави (з грудн€ 1991р.)

ќсновн≥ етапи украњнськоњ державност≥

„отири рази в простор≥ ≥ час≥ народжувалас€ украњнська держава.

1.  н€жа доба русько-украњнськоњ ≥стор≥њ -  ињвська та √алицько-¬олинська –усь (IX - XIV ст.)

”творенн€  ињвськоњ –ус≥ поклало початок державотворенню ≥ поширенню ≥дењ державност≥. ¬она дала стимул дл€ формуванн€ нових пол≥тичних ≥ культурних центр≥в на територ≥њ сучасноњ ”крањни. √алицька земл€ стала уд≥льним кн€з≥вством наприк≥нц≥ IX ст., а п≥сл€ занепаду  ињвськоњ держави, починаючи з середини XII ст., продовжувала ≥ розвивала њњ державницьк≥ та духовн≥ традиц≥њ на прот€з≥ понад 100 рок≥в.

2.  озацько - гетьманська держава (к≥нець XV - к≥нець XVIII ст.)

јле цю незавершену будову п≥дступно ≥ жорстоко руйнують –≥ч ѕосполита, –ос≥йська, ќтаманська, а п≥зн≥ше й јвстро-”горська ≥мпер≥њ, щоб знищити нав≥ть згадку про украњнську державн≥сть. ѕроте вбити нац≥ональну ≥дею в народ≥, в ≥стор≥њ €кого незалежн≥сть стала реальн≥шою, було неможливо.

3. “ому на початку XX ст. втрете в≥дроджуЇтьс€ украњнська державн≥сть (березень 1917-березень 1921р.р.): створюЇтьс€ ”крањнська Ќародна –еспубл≥ка та «ах≥дноукрањнська Ќародна, –еспубл≥ка, що 22 с≥чн€ 1919р. об'Їдналис€ в одну соборну ”крањнську державну - ”Ќ–. ќднак при п≥дтримц≥ держав јнтантиагресивн≥ сус≥ди - б≥льшовицька –ос≥€, ѕольща, „ехословаччина ≥ –умун≥€ знову розчленовують украњнськ≥ земл≥. јле боротьба за незалежн≥сть украњнського народу не припин€лась ≥ в наступн≥ роки.

“ак≥ основн≥ в≥хи боротьби украњнського народу передували ≥сторичному р≥шенню ¬ерховноњ –ади, €ка 24 серпн€ 1991р. прийн€ла ј “ про незалежн≥сть ”крањни.

4. 1 грудн€ 1991р. народ ”крањни на референдум≥ п≥дтвердив ј “
проголошенн€ незалежност≥ ”крањни. ¬≥дновленн€ державност≥ ”крањни - епохальна под≥€ не т≥льки дл€ самоњ ”крањни. ÷е одна з найвизначн≥ших под≥й 2-њ половини XX ст.

ѕитанн€ 2. ѕоходженн€, розселенн€, господарське житт€ сх≥дних слов'€н. «ародженн€ слов'€нськоњ державност≥ на украњнських земл€х в п.п. 1-го тис. н.е. ѕоходженн€ назва "–усь" та "”крањна".

¬≥дпов≥дь на друге питанн€ сл≥д розпочати ≥з ви€сненн€ походженн€ слов'€н, €к≥ були нашими безпосередн≥ми предками. “ут потр≥бно вказати та те, ( що слов'€ни були автохтонним (кор≥нним) населенн€м —х≥дноњ ™вропи, але в джерелах того часу (1-ше тис. до н.е.) вони виступають п≥д назвою ск≥ф≥в. Ѕ≥льш≥сть ≥сторик≥в вважаЇ прабатьк≥вщиною слов'€н територ≥ю м≥ж середн≥м ƒн≥пром, ѕрип'€ттю,  арпатам ≥ ¬≥спою. « поч. 1-го тис. н.е. слов'€ни виступають у писемних джерелах п≥д назвою венед≥в. ѕричому тих, що засел€ли земл≥ м≥ж ƒн≥пром ≥ ƒунаЇм ≥менували словенами (склав≥нами) (у майбутньому зах≥дн≥ слов'€ни), а тих, що засел€ли земл≥ м≥ж ƒн≥стром ≥ ƒн≥пром - антами (у майбутньому - сх≥дн≥ слов'€ни).

ƒал≥ потр≥бно показати сл≥дуюче:

а) —х≥дн≥ слов'€ни, що жили на земл€х сучасноњ ”крањни, наприк≥нц≥ IV ст.н.е. об'Їдналис€ в державну формац≥ю ант≥в, €ка займала територ≥ю м≥ж ƒн≥пром≥ ƒн≥стром, а в пер≥од найвищого свого п≥днесенн€ прост€галась в≥д ƒону до –умун≥њ ≥ дал≥ на Ѕалкани. ƒо складу держави входило б≥л€ 70 племен. —усп≥льний лад ант≥в греки називали демократичним. „ому? ћаючи досить сильну арм≥ю, анти, €ких ћ.√рушевський вважав предками украњнського народу, вели усп≥шн≥ в≥йни ≥з своњми сус≥дами. « середини VI ст. починаЇтьс€ слов'€нське розселенн€ на правобережж€ ƒунаю та колон≥зац≥€ Ѕалкан, врезультат≥ чого п≥вн≥ч Ѕалкан повн≥стю слов'€н≥зувалас€ (сучасна Ѕолгар≥€ та крањни колишньоњ ёгослав≥њ).

” 602р. анти зазнали нищ≥вноњ поразки в≥д нових коч≥вник≥в - авар≥в. ¬ ≥стор≥њ ”крањни держава јнт≥в маЇ важливе значенн€ - украњнський народ вперше орган≥зував державу. ƒержава јнт≥в була попередником  ињвськоњ держави -–ус≥. ќсновна маса населенн€ колишньоњ антськоњ держави в≥дступила на п≥вн≥ч в≥д „орного мор€ - на ѕол≥сс€,  ињвщину де орган≥зовуЇ нове житт€.

б) ѕол€нське кн€з≥вство. ѕ≥сл€ занепаду держави јнт≥в йде усп≥шний процес згуртуванн€ праукрањнських племен у —ередньому ѕодн≥пров'њ. √оловну роль в цьому процес≥ в≥д≥гравали племена пол€н. Ќаприк≥нц≥ VI-VII ct. вони заснували нове ранньо-державне утворенн€, що згодом перейн€ло назву одного з м≥сцевих племен –ос або –ус. —аме пол€ни й древл€ни у VII ст. почали об'Їднуватис€ у федерац≥ю племен, €ку вже тод≥ сучасники називали –уссю. Ќестор-батько л≥тописанн€ у VII ст. писав про це так: Ђѕол€ни, €ких тепер звуть –усьї Ќаприк≥нц≥ VIII ст. пер. пол. IX ст. утворилос€ стаб≥льне проукрањнське державне об'Їднанн€ –уська земл€. ¬лада  ињвського кн€з€ поступово поширювалас€ на всю територ≥ю державного утворенн€.

ƒальше проанал≥зуйте господарське та пол≥тичне житт€ сх≥дних слов'€н.

ѕроблема походженн€  ињвськоњ –ус≥ - одна з найактуальн≥ших у в≥тчизн€н≥й ≥стор≥ограф≥њ. Ќавколо нењ тривалий час велась гостра полем≥ка м≥ж двома групами науковц≥в "норман≥стами" та "антинорман≥стами". ѕроанал≥зуйте зм≥ст њхн≥х теор≥й. “ут потр≥бно наголосити на тому, що сучасн≥ ≥сторики разом в≥дкидають твердженн€ про скандинавське походженн€ терм≥ну "–усь". як народ украњнц≥ вперше виступають п≥д назвою ант≥в - 1-ша пол. 1-го тис. н.е. « VII ст. - руси, русич≥, –усь, з XII ст. - украњнц≥. ¬же в VII ст. ѕол€нсько- ињвське кн€з≥вство сучасники називали –уссю. ќчевидно, назва –усь зв'€зана з давн≥ми назвами р≥чок –ось, –осавиц€ у центр≥ ”крањни (притоки ƒн≥пра). “ерм≥н "–усь" стосувавс€ переважно до  ињвського кн€з≥вства. Ћ≥тописи XI - XVII ст. ч≥тко називають –уссю  ињвське кн€з≥вство. "ѕоњхати на –усь" Ч означало поњхати на  ињвщину. “е, що терм≥н "–усь" Ї м≥сцевого походженн€ засв≥дчуЇ його ≥сторична локал≥зац≥€.  оли б ц€ назва до сх≥дних слов'€н була принесена вар€гами, вона б була поширена в першу чергу на п≥вн≥чн≥ земл≥ давньоруськоњ держави, куди н≥бито прийшла найперша л≥тописна вар€зька –усь. ќднак давн≥й л≥топис стосовно раннього пер≥оду  ињвськоњ держави застосовуЇ терм≥н "–ус≥." до району середнього ѕодн≥пров'€ та до п≥вденно-зах≥дноњ частини ц≥Їњ держави.

“ерм≥н "–усь" довго збер≥гс€ в «ах≥дн≥й ”крањн≥. ќтже, назва "–усь", не поширювалась на нин≥шн≥ рос≥йсько-московськ≥ земл≥. Ќестор ≥менуЇ њх "п≥вн≥чними кра€ми" ≥ вказуЇ на те, що вони платили –ус≥ данину ≥ водночас намагалис€ позбутис€ залежност≥ в≥д  иЇва.

Ќазва ”крањна також Ї дуже давньою. ѕерша л≥тописна згадка про ”крањну наводитьс€ в ≤пат≥њвському л≥топис≥ за 1187 р. ѕ≥д час жорстокоњ боротьби з половц€ми загинув пере€славський кн€зь ¬олодимир. « цього приполу л≥тописець пов≥даЇ, що "з ним плакала дуже ”крањна". ¬ л≥топис≥ в≥д 1189р. терм≥н ”крањна застосовуЇтьс€ до √алицького, а згодом ≥ до ¬олинського кн€з≥вств. ” л≥тописах назва ”крањна неодноразово вживалась паралельно з терм≥ном –усь ≥ –уська земл€. ” наступн≥ стол≥тт€ назва ”крањна поширилась на територ≥ю —ереднього ѕодн≥пров'€ та на вс≥ п≥вденно-зах≥дн≥ земл≥, серед них ≥ на ѕ≥вн≥чну Ѕуковину та «акарпатт€. ћ. √рушевський виводить назву ”крањна в≥д сл≥в " рай", " рањна" - тобто м≥й р≥дний  рай, мо€  рањна. ѕо€сн≥ть точку зору по дан≥й проблем≥ рос≥йських ≥ польських ≥сторик≥в.

ѕитанн€ 3.  ињвська –усь. ѕричини занепаду  ињвськоњ –ус≥.

¬≥дпов≥дь на третЇ питанн€ сл≥д розпочати з того, що процес консол≥дац≥њ сх≥дних слов'€н завершивс€ в середин≥ IX ст. - утворенн€м ранньофеодальноњ держави  ињвськоњ –ус≥. ѕочатком €коњ ≥сторики вважають 860р. коли руський флот п≥д проводом  ињвського кн€з€ јскольда захопив бухту  онстантинопол€, столиц≥ ¬≥зант≥њ. «'€суйте передумови ≥ початки виникненн€  ињвськоњ –ус≥.

 ињвська –усь пройшла у своЇму розвитку чотири €к≥сно в≥дм≥нних пер≥оди.

1*- пер≥од о хоплюЇ кн€зюванн€:

ќлега (882-912р.р.)

≤гор€ (912-945р.р.)

ќльги (945-964р.р.)

—в€тослава (964-972р.р.)

” 882р. новгородський кн€зь ќлег зд≥йснив пох≥д на  ињв, вбив јскольда ≥ захопив владу.  ињв став столицею об'Їднаного кн€з≥вства. “ак була започаткована династ≥€ –юрикович≥в. «а ќлега ≥ його наступника ≤гор€ до складу держави були приЇднан≥ пол€ни, с≥вер€ни, древл€ни, кривич≥, радимич≥, ≥льменськ≥ словени, а також неслов'€нськ≥ племена - чудь ≥ мер€. «д≥йснюючи походи на сх≥д-до  асп≥ю та проти ¬≥зант≥њ, кн€з≥ зм≥цнювали кордони держави та забезпечували –ус≥ ринки збуту.

ƒружина ≤гор€ - ќльга на м≥жнародн≥й арен≥, на в≥дм≥ну в≥д своњх попередник≥в, намагалас€ зм≥цнювати становище держави не воЇнним, а дипломатичним шл€хом. ¬она зд≥йснила податкову реформу (перша на –ус≥). ќльга прийн€ла христи€нство.

—ин ≤гор€ ≥ ќльги Ч —в€тослав - проводив актив зовн≥шню пол≥тику, приЇднавши до  иЇва земл≥ в межир≥чч≥ ¬олги ≥ ќки.

ќтже 1-й пер≥од в ≥стор≥њ  ињвськоњ –ус≥ був пер≥одом територ≥ального зростанн€ –ус≥ ≥ поступовоњ консол≥дац≥њ держави.  н€з≥ об'Їднали майже вс≥ сх≥днослов'€нськ≥ племена, п≥дпор€дкували соб≥ найважлив≥шу торговельну артер≥ю по ƒн≥пру.

II - й пер≥од охоплюЇ кн€зюванн€:

¬олодимира ¬еликого (980-1015р.р.)

ярослава ћудрого (1019-1054 p.p.)

÷е пер≥од економ≥чного та культурного розвитку кињвськоњ держави, дос€гненн€ нею вершин пол≥тичноњ могутност≥. «а кн€зюванн€ ¬олодимира - загалом завершилос€ формуванн€ територ≥њ  ињвськоњ –ус≥ - найб≥льшоњ держави в ™вроп≥, њњ кордони на сход≥ с€гали ќки ≥ ¬олги, на заход≥ ƒн≥пра,  арпат, «ах. Ѕугу, ѕрибалтики, на п≥вноч≥ „удського, Ћюдозького, ќнезького озер, на п≥вдн≥

-ƒону, „орного, јзовського та  асп≥йського мор≥в. ѕор€д з слов'€нськими
племенами до њњ складу входили ≥ не слов'€нськ≥ - угро - ф≥нськ≥, тюркськ≥ та ≥н.

¬олодимир зд≥йснив адм≥н≥стративну реформу, €ка зм≥цнила систему державноњ влади. Ќадзвичайно важливим було запровадженн€ ¬олодимиром у 988р, христи€нства.

ѕокаж≥ть ту роль, €ку в≥д≥грало христи€нство, €к державна рел≥г≥€, в житт≥  ињвськоњ –ус≥.

ѕокаж≥ть роль ярослава ћудрого в ≥стор≥њ  ињвськоњ –ус≥.  оротко проанал≥зуйте зб≥рник закон≥в - "–уська правда".

II 1-й пер≥од - пол≥тична роздроблен≥сть ≥ поступовий занепад  иЇва (к≥н. XI - середина XIII ст.). Ќа цей пер≥од припадаЇ правл≥нн€ ¬.ћономаха (1113' 1125р.р.) та його сина ћстислава (1125-1132р.р.), €к≥ намагалис€ в≥дновити державну Їдн≥сть, колишню велич та могутн≥сть  ињвськоњ –ус≥. ќстаточне зруйнуванн€  иЇва монголами в 1240р. ознаменувало соб≥ траг≥чний к≥нець ≥снуванн€  ињвськоњ –ус≥.

ƒальше дайте характеристику державно - пол≥тичному ладу  ињвськоњ –ус≥. “ут потр≥бно п≥дкреслити, що  ињвська –усь була монарх≥€, ≥мпер≥€. ’арактерною рисою державного ладу ц≥Їњ держави були елементи демократизму. Ќазв≥ть њх. „им в≥др≥зн€Їтьс€ сусп≥льно-пол≥тичний лад  ињвськоњ –ус≥ в≥д монарх≥й «ах≥дноњ ™вропи?

ќкремим питанн€м вид≥л≥ть ≥ назв≥ть причини занепаду  ињвськоњ –ус≥. ѕокаж≥ть, що  ињвська –усь - прабатьк≥вщина украњнського народу. ј зак≥нчити анал≥з даного питанн€ сл≥д словами ћ.√рушевського, сказаних ним на поч.. XX ст. ¬≥н, зокрема стверджував, що " ињвська держава, право, культура була утвором одн≥Їњ народност≥ украњнсько - руськоњ.  ињвський пер≥од перейшов не у ¬олодимиро - ћосковськ≥й, а в галицько-волинський - ’III ст., пот≥м литовсько-польський XIV-XVI ст. ћосковська держава не була ан≥ спадкоЇмницею, ан≥ наступницею  ињвськоњ –ус≥, вона виросла на своњм корен≥..."

ќтже, державницьку традиц≥ю  ињвськоњ –ус≥ перейн€ло √алицько-¬олинське кн€з≥вство.

ѕитанн€ 4. √алицько-¬олинська держава.

–озпов≥дь четвертого питанн€ сл≥д побудувати за сл≥дуючим планом:

а) √алицьке та ¬олинське кн€з≥вства в XI - XII ст. ¬ склад≥  ињвськоњ рус≥ найсильн≥шими серед п≥вденно-зах≥дних кн€з≥в були кн€з≥вства √алицьке ≥ ¬олинське. ÷ентром галицького кн€з≥вства до середини XII ст. („ервона –усь) вважавс€ ѕеремишль. √алицьке кн€з≥вство в≥докремилось в≥д  иЇва в к≥нц≥ XI ст. “од≥ в √алицьк≥й земл≥ укр≥пилис€ правнуки яр. ћудрого.

1144р. столицею кн€з≥вства стаЇ м. √алич, з того часу ц€ земл€ почала називатис€ √алицьким кн€з≥вством.

¬олинська земл€ в≥докремилась в≥д  иЇва в середин≥ XII ст. ¬ 1199р. волинський кн€зь –оман ћстиславович оволод≥в √аличем ≥ об'Їднав √алицьку землю з ¬олинню в одне √алицько-¬олинське кн€з≥вство.

б) √алицько-¬олинська держава в добу правл≥нн€ ƒанила √алицького та
його боротьба з татаро-монгольською навалою.

“ут потр≥бно вказати, що при ƒанил≥ √алицько-¬олинська –усь зробилас€ найб≥льшою ≥ наймогутн≥шою державою в тод≥шн≥й ™вроп≥. ¬она межувала з ”горщиною -  арпатами, з ѕольщею по р≥ц≥ —€н аж до р≥ки Ќарев та Ќ≥ман, на сход≥ по ƒн≥пру аж до „орного мор€, з п≥вдн€ до ƒунаю до  арпат. јле дальше його зм≥цненн€ було перерване монголами.  оротко зупин≥тьс€ на еп≥зод≥ коронац≥њ ƒанила в 1253р. —л≥д п≥дкреслити ≥ те, що √алицько-¬олинська держава об'Їднувала т≥льки етнограф≥чн≥ украњнськ≥ земл≥ ≥ завд€ки цьому тут бурхливо розвивалас€ украњнська культура.

в) ѕравл≥нн€ нащадк≥в корол€ ƒ. √алицького. «анепад держави та њњ ≥сторичне значенн€.

Ќа зак≥нченн€ сл≥д зробити наступний висновок. ѕрот€гом 100р. п≥сл€ занепаду  иЇва √алицько-¬олинська держава продовжила традиц≥њ  ињвськоњ –ус≥ ≥ стала завершальним етапом. якби не монгольська навала ≥ внутр≥шн≥ чвари, то украњнська держава утвердилась би у XIII- XIVct., €к це було ≥з ѕольщею, ”горщиною, Ќ≥меччиною, ‘ранц≥Їю ≥ т. д.

ѕитанн€ дл€ самост≥йного опрацюванн€:

1. «'€суйте суть "норманськоњ теор≥њ" походженн€  ињвськоњ –ус≥.

2. “рип≥льська культура в давньоукрањнськ≥й ≥стор≥њ.

3. Ѕоротьба  ињвськоњ –ус≥ з монголо-татарською навалою.

4. „и можна вважати  ињвську –усь "колискою трьох братн≥х народ≥в".


ћ≈“ќƒ»„Ќј рекомендац≥€ до —≈ћ≤Ќј–—№ ќ√ќ «јЌя““я є2

 

“≈ћј: ѕоходженн€ та початий украњнського козацтва.

Ќац≥онально - визвольна в≥йна украњнського народу п≥д проводом Ѕ.’мельницького (XV- середина XVII cm.)

ѕлан:

1. ѕричини та ≥сторичн≥ обставини формуванн€ украњнського козацтва

2. «апорозька —≥ч - козацька республ≥ка, продовжувач державотворчих традиц≥й.

3. ≤сторичн≥ передумови нац≥онально-визвольноњ в≥йни, њњ причини, характер, особливост≥ та руш≥йн≥ сили.

4. —тановленн€ украњнськоњ державност≥ в ход≥ нац≥онально - визвольноњ в≥йни та њњ особливост≥.

5. ”крањнсько-ћосковськ≥ в≥дносини пер≥оду визвольноњ в≥йни, њх насл≥дки дл€ ”крањни.

_________

јнотац≥њ

 

ѕитанн€ 1. ѕричини та ≥сторичн≥ обставини формуванн€ украњнського козацтва

¬иступ на перше питанн€ розпочн≥ть з пов≥домленн€м про те. що наприк≥нц≥ XV ст. зТ€вл€Їтьс€ нова нац≥ональна сила - козацтво. ¬оно створило свою в≥йськово - пол≥тичну орган≥зац≥ю - «апорозьку —≥ч, з ≥менем €коњ повТ€зане в≥дродженн€ украњнськоњ державност≥.]

—туденти повинн≥ зрозум≥ти, щопо€ва козацтва зумовлена двома факторами.

” XV ст. виникаЇ могутн€ агресивна ќсманська ≥мпер≥€, €ка разом з  римським ханством почали нападати на украњнськ≥ земл≥ ≥ спустошували њх. “ак, з 14S0 по 1356 p.p. ќрди кримських татар вчинили 86 великих граб≥жницьких напад≥в.на украњнськ≥ земл≥. ѕ≥д час кожного наб≥гу бралось в полон в≥д 10 до 60 тис. душ. ѕ≥драховано, що на прот€з≥ XV - пер. пол. XVI ст. втрати украњнських земель в≥д цих наб≥г≥в становили 2-2,5 млн. чол. вбитих ≥ вз€тих в полон. ¬ к≥нц≥ XV ст. територ≥€ ”крањни в≥д „орного мор€ по р≥ку –ось (нин≥ територ≥€ „еркаськоњ обл..) була спустошена кримськими татарами та турками ≥ називалас€ Удике полеФ. ќтже турки ≥ татари нищили нас ф≥зично. ѕод≥бного етноциду в дану ≥сторичну епоху не знав жоден з Ївропейських народ≥в.

« другого боку, ѕольща, захопивши свою ѕравобережну ≥ Ћ≥вобережну, ”крањну встановила жорстокий соц≥альний (закр≥паченн€), рел≥г≥йний (окатоличенн€) ≥ нац≥ональний (опол€ченн€) гн≥т. ”крањнське населенн€ цього не сприймало ≥ чинило шалений оп≥р./

ѕокаж≥ть, €к польська шл€хта нас нищила духовно. ќц≥ два фактори ≥ породили козацтво.

”крањнськ≥ сел€ни ≥ м≥щани з √аличини, ¬олин≥ ≥ ѕод≥лл€ вт≥кали в≥д знущань польськоњ шл€хти на земл≥ середнього ƒн≥пра, а згодом на безкрањ простори ƒикого ѕол€. “ут вт≥кач≥ (разом з м≥сцевими поселенц€ми) створюють ц≥лу систему укр≥плень - «апорозьку —≥ч, «а таких умов козацтво утворило своЇр≥дний барТЇр проти татаро - турецькоњ агрес≥њ./“ут сл≥д нагадати, шо перша документальна згадка про украњнське запорозьке козацтво припадаЇ на 1489р.. ѕокаж≥ть роль ƒ.¬ишневецького.

ѕитанн€ 2. «апорозька —≥ч - козацька республ≥ка, продовжувач державотворчих традиц≥й.

” другому питанн≥ розпов≥дь сл≥д розпочати з того, що/«апорозька —≥ч. стаЇ не лише основною силою у боротьб≥ проти турецько Ч татарськоњ агрес≥њ, а й центром нац≥онально-визвольноњ боротьби украњнського народу за незалежн≥сть. “ут потр≥бно показати, що козацтво воювало не лише проти агрес≥њ з п≥вдн€, а й проти польського окупац≥йного режиму.

ƒальше дайте анал≥з козацьк≥й республ≥ц≥ - «апорозьк≥й —≥ч≥. “ут нагадайте слова ≤.  рипТ€кевича, €кий писав, що «апорозька —≥ч Уявл€ла собою нову украњнську христи€нсько - демократичну державу, €ка повстала на руњнах кн€жоњФ. ѕ≥дкресл≥ть, що у час коли у вс≥х крањнах ™вропи панували абсолютн≥ монарх≥њ, а в ћосков≥њ - деспотичний режим, то у «апорозьк≥й —≥ч≥ ≥снувала республ≥канська форма правл≥нн€ з демократичним устроЇм,' –озкрийте суть цього демократизму. ƒальше покаж≥ть, що «апорозька —≥ч - ун≥кальне €вище у св≥тов≥й ≥стор≥њ ≥ €ку роль вона з≥грала в ≥сторичн≥й дол≥ нашого народу. ѕроанал≥зуйте суть реЇстрового козацтва.

ѕитанн€ 3. ≤сторичн≥ передумови нац≥онально-визвольноњ в≥йни, њњ причини, характер, особливост≥ та руш≥йн≥ сили.

” в≥дпов≥д≥ на третЇ питанн€ потр≥бно коротко проанал≥зувати пол≥тику –еч≥ ѕосполитоњ на загарбних нею украњнських земл€х. ѕольська шл€хта свою колон≥альну пол≥тику проводила у трьох напр€мках - посилювала соц≥альний гн≥т, тобто запровадженн€ ненависного дл€ украњнського сел€нства - панщину, по 2-ге, жорстокий нац≥ональний гн≥т, насильне опол€ченн€ украњнц≥в, нищенн€ всього украњнського, приниженн€ нац≥ональноњ г≥дност≥ украњнц≥в ≥ по 3-тЇ, рел≥г≥йний гн≥т, окатоличенн€ православного украњнського населенн€, нищенн€ православних церков, пересл≥дуванн€ православних ≥.т.д. “ут потр≥бно наголосити на тому, що! з ус≥х верст населенн€ тод≥шнього украњнського сусп≥льства, украњнське сел€нство опинилос€ в найт€жчому становищ≥. ќц≥ основ≥ причини ≥ привели до всенародного вибуху по вс≥й ”крањн≥ проти польських окупант≥в.

ўодо особливостей ц≥Їњ в≥йни, то вони були наступн≥:

1) вона була всенародна (а не хлопський бунт, €к писали польськ≥ ≥сторики);

2) вона була антифеодальна;

3) вона була антипольською, бо нос≥Їм феодал≥зму з його панщиною та беззаконн€м була польська шл€хта;

4) це була в≥йна за свою свободу ≥ нац≥ональну державн≥сть.

ўодо характеру - то це була нац≥онально - визвольна в≥йна украњнського народу за свою свободу ≥ незалежн≥сть, €ка переросла в нац≥онально - визвольну революц≥ю украњнського народу 1648 -≤676р.р.

ўодо руш≥йних сил в≥йни, то тут сл≥д в≥дпов≥сти наступною схемою:  озацтво - це меч повстанн€;

—ел€нство - його рука;

ќсв≥чена старшина - його голова.

™дн≥сть цих трьох складових частин украњнського сусп≥льства забезпечила небачений усп≥х в≥йни.

ќтже, антиукрањнська пол≥тика ѕольщ≥ призвела до загального незадоволенн€ ус≥х верств украњнського сусп≥льства. √оловною руш≥йною та нер≥вною силою революц≥њ виступило козацтво. јктивну участь з боротьб≥ вз€ли сел€нство. ћ≥щани, значна частина украњнськоњ (неполон≥зованоњ) украњнськоњ шл€хти й православного духовенства, що не сприймало Ѕерестейську ун≥ю. Ќа завершенн€ дайте пол≥тичний портрет Ѕ.’мельницького.

ѕитанн€ 4. —тановленн€ украњнськоњ державност≥ в ход≥ нац≥онально - визвольноњ в≥йни та њњ особливост≥.

” четвертому питанн≥ сл≥д наголосити, що Ѕ.’мельницькому належить величезна заслуга у в≥дродженн≥ ”крањнськоњ держави, €ка п≥сл€ пад≥нн€ кн€жоњ держави майже 300 рок≥в перебувала склад≥ ≥нших держав. ѕокаж≥ть, що процес творенн€ украњнськоњ держави був не простий, ≥ пройшов р€д етап≥в 1-й з 1648р. до «бор≥вськоњ угоди 1649р. етап характерний тим, що Ѕ.’мельницький сто€в на позиц≥€х автоном≥зму | п≥сл€ «борова в≥н остаточно переходить до ≥дењ самост≥йництва. ѕроанал≥зуйте цей процес.

ќхарактеризуйте ”крањнську державу зг≥дно «бор≥вськоњ угоди (1649р.) у так≥й схем≥:

÷ентральна влада - √енеральна рада (парламент), њњ склад та функц≥њ. √етьман ≥ ур€д - генеральна старшина, що обираютьс€ √енеральною радою.

ѕокаж≥ть, що на визволен≥й територ≥њ були л≥кв≥дован≥ органи влади –еч≥ ѕосполитоњ. «ам≥сть воЇводств ≥ пов≥т≥в були створен≥ полки (воЇводства) та сотн≥ (пов≥ти), €к≥ склали пол≥тично - адм≥н≥стративний под≥л ”крањни, а в них в≥дпов≥дно були створен≥ полков≥ ≥ сотенн≥ адм≥н≥страц≥њ, а також судов≥ органи. ѕроанал≥зуйте ц≥ три ступен≥ влади - генеральну, полкову ≥ сотенну. ¬каж≥ть на те, що у ход≥ визвольноњ в≥йни украњнського народу формувалась украњнська державн≥сть, €ка за своњм зм≥стом була республ≥канською ≥ найдемократичною в ™вроп≥. «окрема вкаж≥ть основн≥ риси ц≥Їњ держави:

1. виборн≥сть вс≥Їњ влади;

2. добров≥льна арм≥€ (н≥хто н≥кого не заставл€в йти у в≥йсько);

3. в≥дсутн≥сть кр≥посного права;

4. ѕерша в св≥т≥ демократична  онституц≥€ ѕ. ќрлика.

¬она п≥зн≥ше буде використана творц€ми американськоњ, французькоњ конституц≥й.

ѕитанн€ 5. ”крањнсько-ћосковськ≥ в≥дносини пер≥оду визвольноњ в≥йни, њх насл≥дки дл€ ”крањни.

–озгл€д пТ€того питанн€ сл≥д почати з коротенького анал≥зу в≥йськово-пол≥тичного становища ”крањни к≥нц€ 40-х поч. 50-х p.p. XVII ст. „ого добивавс€ Ѕ.’мельницький в≥д ћоскви ≥ чому останн€ на неодноразов≥ зверненн€ украњнськоњ сторони аж до к≥нц€ 1653 р. мовчала? –озкаж≥ть правду про под≥њ в ѕере€слав≥ в с≥чн≥ 1654р., правду про УЅерезнев≥ статт≥Ф. ћета Ѕ.’мельницького

- добитис€ в≥д ћоскви заключенн€ в≥йськового союзу дл€ в≥йни з ѕольщею. –азом з тим, покаж≥ть справжн≥ нам≥ри ћоскви щодо ”крањни. «верн≥ть уваги, що в УЅерезневих статт€хФ не було мови про €к≥сть приЇднанн€ чи возТЇднанн€. «аверш≥мо розпов≥дь показом насл≥дк≥в ѕере€славськоњ угоди дл€ ≥сторичноњ дол≥ украњнського народу. Ќаголос≥ть на тому, що ћосква в наступн≥ роки не виконала жодноњ статт≥ ѕере€славськоњ угоди 1654р.

1. Ћитовсько-польський пер≥од в ≥стор≥њ ”крањни (XIV-XV ст.). Ћюбл≥нська (569р.) та Ѕерестейська (1596р. ун≥њ), њх оц≥нка та насл≥дки дл€ ”крањни.

2. –оль козацтва в украњнськ≥й ≥ св≥тов≥й ≥стор≥њ в к. XVI - п.п. XVII ст. його ' боротьба проти ≥ноземних поневолювач≥в.

3. „ому нац≥онально-визвольну в≥йну, украњнського народу п≥д проводом ’мельницького називають буржуазною революц≥Їю?






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 630 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2019 - | 1876 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.087 с.