Методична рекомендація до семінарського заняття №2

Міністерство освіти і науки України

Коломийський економіко-правовий коледж

Київського національного торговельно-економічного університету

 

 

 

 

Методичні рекомендації до семінарських занять

з курсу

«Історія України»

 

 

для студентів перших курсів всіх спеціальностей

 

Коломия - 2013

Укладач: викладач вищої категорії, викладач-методист Р.Б.Гарат

Методичні рекомендації до семінарських занять обговорено і схвалено на засіданні

циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін. Протокол №1 від 10.09.2013р.

Голова циклової соціально-гуманітарних дисциплін О.В.Шевчук

 

ЗМІСТ

 

Вступ

 

Семінарське заняття №1

ТЕМА: Прадавня історія Українських земель Українська державність княжої доби

Семінарське заняття №2

ТЕМА: Походження та початий українського козацтва. Національно - визвольна

війна українського народу під проводом Б.Хмельницького (XV- середина XVII cm.)

Семінарське заняття №3

ТЕМА: Козацько-гетьманська держава в другій пол. XVII-XVIII. Знищення

української державності російським царизмом

Семінарське заняття №4

ТЕМА: Українські землі під владою іноземних держав (кін ХVIII- поч. XХ)

 

Семінарське заняття №5

ТЕМА: Українська національна революція і державотворчі процеси в 1917-1921рр.

Семінарське заняття №6

ТЕМА: Українські землі в міжвоєнний період (1921-1939р.р.)

 

Семінарське заняття №7

ТЕМА: Україна в роки 2-ої світової війни та у післявоєнний період (1939-1964р.р.)

 

Семінарське заняття №8

ТЕМА: Наростання кризових явищ в розвитку радянської тоталітарної системи та її крах. (1965-1991р.р.)

Семінарське заняття №9

ТЕМА: Становлення незалежної України (1992-2013 рр.)

МЕТОДИЧНА рекомендація до СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ №1

 

ТЕМА: Прадавня історія Українських земель Українська державність княжої доби.

План:

1. Наукова періодизація і характеристика основних періодів і етап і української державності.

2. Походження, розселення, господарське життя східних слов'ян. Зародження слов'янської державності на українських землях в п.п. 1-го тис. н.е. Походження назва "Русь" та "Україна".

3. Київська Русь. Причини занепаду Київської Русі.

4. Галицько-Волинська держава.

_________

Анотації

 

Питання 1. Наукова періодизація і характеристика основних періодів і етап і української державності.

 

Розгляд першого питання слід розпочати з розуміння того, що український народ має свою тисячолітню історію, історію своєї держави, культури. Ця історія не проста, вона героїчна і трагічна та повчальна, і ділиться на наступні головні періоди.

Період перший - Київський (середина IX ст. -1240р.)

Цей період нашої історії пов'язаний з існуванням Київської Русі - першої могутньої держави українського народу. Це була на той час найбільша і наймогутніша держава в Європі. Покажіть роль князя Олега в історії тієї держави, зруйнування Києва татаро-монголи в 1240р. ознаменувало собою трагічний кінець Київського періоду історії України.

Другий період - Галицько-Волинський (1087-1349р.р.) пов'язаний і існуванням Галицько-Волинської держави.

Дайте коротку характеристику цій державі. У 1349р. Польща і Литва захопили галицькі і волинські землі. З того часу припинила своє існування українська державність княжих часів.

Період третій - Литовсько-Польський (1349-1648р.р.)

Феодальна розробленість Русі - України сила якої підірвало золотоординське іго та внутрішні чвари, призвели до захоплення в XIV ст. українських земель феодалами Польщі, Литви, Молдови, Угорщини та Туреччини. Зокрема в 1349 р. Польща захопила Галичину. Особливо активно діяло Литовське князівство, яке захопило Волинь і почало проникати у глибину українських земель і згодом захопило більшість території України. Для Українського народу перебування у Литовському князівстві мало в цілому позитивне значення. Чому? Чому більшість істориків (крім радянських і російських) не називають литовців окупантами і завойовниками? Далі розкрийте зміст Люблінської (1569р.) унії та її наслідки для України.

Період четвертий - Козацько - гетьманський.

Гетьманщина (1648 - 1776 p.p.)

Розкрийте суть українського козацтва - унікального явища світової історії та його роль у відродженні української державності, зародком якої стала Запорозька Січ. В ході національно - визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького (1648-1654 p.p.) була утворена Українська Козацька Держава.

Період п'ятий - Руїна (1657-1687 p.p.)

Тридцятирічний період від смерті Б.Хмельницького до обрання гетьманом І.Мазепи увійшов в історію України під назвою Руїни. Це був час смути, глибокої політичної і соціальної кризи українського суспільства, громадянської війни й безперервних вторгнень на територію України армій сусідніх країн, які грабували і спустошували її міста і села.

Період шостий - Московсько - польський (1667 -1795 p.p.) Окупована польськими та московськими військами, розірвана на шматки соціальними конфліктами і чварами між політичними групами, Українська держава на поч.. 1660-х років розділилась на дві частини - промосковське Лівобережжя і пропольське Правобережжя, кожна на чолі з власним гетьманом. Цей розкол України був юридично закріплений Андрусівським перемир'ям 1667р. за яким воєнні дії між Москвою і Польщею припинялись, а Україна була поділена по Дніпру - Правобережжя входило до Польщі, а Лівобережжя до Москви. Цей розділ остаточно затверджений "Вічним миром" 1686р.

Період сьомий - Україна під владою Російської та Австро-Угорської імперій (1793-1917,1918 p.p.)

В кінці XVIII ст. скориставшись ослабленням Польщі Росія, Австрія і Прусія здійснили три поділи Польщі, за якими Росія захопила Правобережну Україну і Волинь, Австрія-Галичину, Буковину і Закарпаття. Отже українські землі опинились під владою двох імперій - Російської та Австро - Угорської. Польща, як держава зникла на політичній карті Європи.

Період восьмий - Українські землі в роки 1-ї світової війни. Національно - демократична революція в Україні. Боротьба за державність (1917-1921 p.p.):

а) Утворення та діяльність УЦР (4.03.1917-29.04.1918р.р.)

б) Українська держава гетьмана П.Скоропадського (29.04.1918-14.12.1918р.р.)

в) Директорія (14.12.1918 - березень 1921 p.p.)
г)ЗУНР(1.11.1918-липень1919р.р.)

Період дев'ятий - Україна (УРСР) під владою тоталітарної системи (1919-1991 p.p.)

Період десятий - Західноукраїнські землі у міжвоєнний період (1921 - 1939р.р.)

Період одинадцятий - Становлення незалежної Української Держави (з грудня 1991р.)

Основні етапи української державності

Чотири рази в просторі і часі народжувалася українська держава.

1. Княжа доба русько-української історії - Київська та Галицько-Волинська Русь (IX - XIV ст.)

Утворення Київської Русі поклало початок державотворенню і поширенню ідеї державності. Вона дала стимул для формування нових політичних і культурних центрів на території сучасної України. Галицька земля стала удільним князівством наприкінці IX ст., а після занепаду Київської держави, починаючи з середини XII ст., продовжувала і розвивала її державницькі та духовні традиції на протязі понад 100 років.

2. Козацько - гетьманська держава (кінець XV - кінець XVIII ст.)

Але цю незавершену будову підступно і жорстоко руйнують Річ Посполита, Російська, Отаманська, а пізніше й Австро-Угорська імперії, щоб знищити навіть згадку про українську державність. Проте вбити національну ідею в народі, в історії якого незалежність стала реальнішою, було неможливо.

3. Тому на початку XX ст. втрете відроджується українська державність (березень 1917-березень 1921р.р.): створюється Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна, Республіка, що 22 січня 1919р. об'єдналися в одну соборну Українську державну - УНР. Однак при підтримці держав Антантиагресивні сусіди - більшовицька Росія, Польща, Чехословаччина і Румунія знову розчленовують українські землі. Але боротьба за незалежність українського народу не припинялась і в наступні роки.

Такі основні віхи боротьби українського народу передували історичному рішенню Верховної Ради, яка 24 серпня 1991р. прийняла АКТ про незалежність України.

4. 1 грудня 1991р. народ України на референдумі підтвердив АКТ
проголошення незалежності України. Відновлення державності України - епохальна подія не тільки для самої України. Це одна з найвизначніших подій 2-ї половини XX ст.

Питання 2. Походження, розселення, господарське життя східних слов'ян. Зародження слов'янської державності на українських землях в п.п. 1-го тис. н.е. Походження назва "Русь" та "Україна".

Відповідь на друге питання слід розпочати із вияснення походження слов'ян, які були нашими безпосередніми предками. Тут потрібно вказати та те, ₍ що слов'яни були автохтонним (корінним) населенням Східної Європи, але в джерелах того часу (1-ше тис. до н.е.) вони виступають під назвою скіфів. Більшість істориків вважає прабатьківщиною слов'ян територію між середнім Дніпром, Прип'яттю, Карпатам і Віспою. З поч. 1-го тис. н.е. слов'яни виступають у писемних джерелах під назвою венедів. Причому тих, що заселяли землі між Дніпром і Дунаєм іменували словенами (склавінами) (у майбутньому західні слов'яни), а тих, що заселяли землі між Дністром і Дніпром - антами (у майбутньому - східні слов'яни).

Далі потрібно показати слідуюче:

а) Східні слов'яни, що жили на землях сучасної України, наприкінці IV ст.н.е. об'єдналися в державну формацію антів, яка займала територію між Дніпромі Дністром, а в період найвищого свого піднесення простягалась від Дону до Румунії і далі на Балкани. До складу держави входило біля 70 племен. Суспільний лад антів греки називали демократичним. Чому? Маючи досить сильну армію, анти, яких М.Грушевський вважав предками українського народу, вели успішні війни із своїми сусідами. З середини VI ст. починається слов'янське розселення на правобережжя Дунаю та колонізація Балкан, врезультаті чого північ Балкан повністю слов'янізувалася (сучасна Болгарія та країни колишньої Югославії).

У 602р. анти зазнали нищівної поразки від нових кочівників - аварів. В історії України держава Антів має важливе значення - український народ вперше організував державу. Держава Антів була попередником Київської держави -Русі. Основна маса населення колишньої антської держави відступила на північ від Чорного моря - на Полісся, Київщину де організовує нове життя.

б) Полянське князівство. Після занепаду держави Антів йде успішний процес згуртування праукраїнських племен у Середньому Подніпров'ї. Головну роль в цьому процесі відігравали племена полян. Наприкінці VI-VII ct. вони заснували нове ранньо-державне утворення, що згодом перейняло назву одного з місцевих племен Рос або Рус. Саме поляни й древляни у VII ст. почали об'єднуватися у федерацію племен, яку вже тоді сучасники називали Руссю. Нестор-батько літописання у VII ст. писав про це так: «Поляни, яких тепер звуть Русь» Наприкінці VIII ст. пер. пол. IX ст. утворилося стабільне проукраїнське державне об'єднання Руська земля. Влада Київського князя поступово поширювалася на всю територію державного утворення.

Дальше проаналізуйте господарське та політичне життя східних слов'ян.

Проблема походження Київської Русі - одна з найактуальніших у вітчизняній історіографії. Навколо неї тривалий час велась гостра полеміка між двома групами науковців "норманістами" та "антинорманістами". Проаналізуйте зміст їхніх теорій. Тут потрібно наголосити на тому, що сучасні історики разом відкидають твердження про скандинавське походження терміну "Русь". Як народ українці вперше виступають під назвою антів - 1-ша пол. 1-го тис. н.е. З VII ст. - руси, русичі, Русь, з XII ст. - українці. Вже в VII ст. Полянсько-Київське князівство сучасники називали Руссю. Очевидно, назва Русь зв'язана з давніми назвами річок Рось, Росавиця у центрі України (притоки Дніпра). Термін "Русь" стосувався переважно до Київського князівства. Літописи XI - XVII ст. чітко називають Руссю Київське князівство. "Поїхати на Русь" — означало поїхати на Київщину. Те, що термін "Русь" є місцевого походження засвідчує його історична локалізація. Коли б ця назва до східних слов'ян була принесена варягами, вона б була поширена в першу чергу на північні землі давньоруської держави, куди нібито прийшла найперша літописна варязька Русь. Однак давній літопис стосовно раннього періоду Київської держави застосовує термін "Русі." до району середнього Подніпров'я та до південно-західної частини цієї держави.

Термін "Русь" довго зберігся в Західній Україні. Отже, назва "Русь", не поширювалась на нинішні російсько-московські землі. Нестор іменує їх "північними краями" і вказує на те, що вони платили Русі данину і водночас намагалися позбутися залежності від Києва.

Назва Україна також є дуже давньою. Перша літописна згадка про Україну наводиться в Іпатіївському літописі за 1187 р. Під час жорстокої боротьби з половцями загинув переяславський князь Володимир. З цього приполу літописець повідає, що "з ним плакала дуже Україна". В літописі від 1189р. термін Україна застосовується до Галицького, а згодом і до Волинського князівств. У літописах назва Україна неодноразово вживалась паралельно з терміном Русь і Руська земля. У наступні століття назва Україна поширилась на територію Середнього Подніпров'я та на всі південно-західні землі, серед них і на Північну Буковину та Закарпаття. М. Грушевський виводить назву Україна від слів "Край", "Країна" - тобто мій рідний Край, моя Країна. Поясніть точку зору по даній проблемі російських і польських істориків.

Питання 3. Київська Русь. Причини занепаду Київської Русі.

Відповідь на третє питання слід розпочати з того, що процес консолідації східних слов'ян завершився в середині IX ст. - утворенням ранньофеодальної держави Київської Русі. Початком якої історики вважають 860р. коли руський флот під проводом Київського князя Аскольда захопив бухту Константинополя, столиці Візантії. З'ясуйте передумови і початки виникнення Київської Русі.

Київська Русь пройшла у своєму розвитку чотири якісно відмінних періоди.

1*- період о хоплює князювання:

Олега (882-912р.р.)

Ігоря (912-945р.р.)

Ольги (945-964р.р.)

Святослава (964-972р.р.)

У 882р. новгородський князь Олег здійснив похід на Київ, вбив Аскольда і захопив владу. Київ став столицею об'єднаного князівства. Так була започаткована династія Рюриковичів. За Олега і його наступника Ігоря до складу держави були приєднані поляни, сіверяни, древляни, кривичі, радимичі, ільменські словени, а також неслов'янські племена - чудь і меря. Здійснюючи походи на схід-до Каспію та проти Візантії, князі зміцнювали кордони держави та забезпечували Русі ринки збуту.

Дружина Ігоря - Ольга на міжнародній арені, на відміну від своїх попередників, намагалася зміцнювати становище держави не воєнним, а дипломатичним шляхом. Вона здійснила податкову реформу (перша на Русі). Ольга прийняла християнство.

Син Ігоря і Ольги — Святослав - проводив актив зовнішню політику, приєднавши до Києва землі в межиріччі Волги і Оки.

Отже 1-й період в історії Київської Русі був періодом територіального зростання Русі і поступової консолідації держави. Князі об'єднали майже всі східнослов'янські племена, підпорядкували собі найважливішу торговельну артерію по Дніпру.

II - й період охоплює князювання:

Володимира Великого (980-1015р.р.)

Ярослава Мудрого (1019-1054 p.p.)

Це період економічного та культурного розвитку київської держави, досягнення нею вершин політичної могутності. За князювання Володимира - загалом завершилося формування території Київської Русі - найбільшої держави в Європі, її кордони на сході сягали Оки і Волги, на заході Дніпра, Карпат, Зах. Бугу, Прибалтики, на півночі Чудського, Людозького, Онезького озер, на півдні

-Дону, Чорного, Азовського та Каспійського морів. Поряд з слов'янськими
племенами до її складу входили і не слов'янські - угро - фінські, тюркські та ін.

Володимир здійснив адміністративну реформу, яка зміцнила систему державної влади. Надзвичайно важливим було запровадження Володимиром у 988р, християнства.

Покажіть ту роль, яку відіграло християнство, як державна релігія, в житті Київської Русі.

Покажіть роль Ярослава Мудрого в історії Київської Русі. Коротко проаналізуйте збірник законів - "Руська правда".

II 1-й період - політична роздробленість і поступовий занепад Києва (кін. XI - середина XIII ст.). На цей період припадає правління В.Мономаха (1113' 1125р.р.) та його сина Мстислава (1125-1132р.р.), які намагалися відновити державну єдність, колишню велич та могутність Київської Русі. Остаточне зруйнування Києва монголами в 1240р. ознаменувало собі трагічний кінець існування Київської Русі.

Дальше дайте характеристику державно - політичному ладу Київської Русі. Тут потрібно підкреслити, що Київська Русь була монархія, імперія. Характерною рисою державного ладу цієї держави були елементи демократизму. Назвіть їх. Чим відрізняється суспільно-політичний лад Київської Русі від монархій Західної Європи?

Окремим питанням виділіть і назвіть причини занепаду Київської Русі. Покажіть, що Київська Русь - прабатьківщина українського народу. А закінчити аналіз даного питання слід словами М.Грушевського, сказаних ним на поч.. XX ст. Він, зокрема стверджував, що "Київська держава, право, культура була утвором однієї народності українсько - руської. Київський період перейшов не у Володимиро - Московській, а в галицько-волинський - ХIII ст., потім литовсько-польський XIV-XVI ст. Московська держава не була ані спадкоємницею, ані наступницею Київської Русі, вона виросла на своїм корені..."

Отже, державницьку традицію Київської Русі перейняло Галицько-Волинське князівство.

Питання 4. Галицько-Волинська держава.

Розповідь четвертого питання слід побудувати за слідуючим планом:

а) Галицьке та Волинське князівства в XI - XII ст. В складі Київської русі найсильнішими серед південно-західних князів були князівства Галицьке і Волинське. Центром галицького князівства до середини XII ст. (Червона Русь) вважався Перемишль. Галицьке князівство відокремилось від Києва в кінці XI ст. Тоді в Галицькій землі укріпилися правнуки Яр. Мудрого.

1144р. столицею князівства стає м. Галич, з того часу ця земля почала називатися Галицьким князівством.

Волинська земля відокремилась від Києва в середині XII ст. В 1199р. волинський князь Роман Мстиславович оволодів Галичем і об'єднав Галицьку землю з Волинню в одне Галицько-Волинське князівство.

б) Галицько-Волинська держава в добу правління Данила Галицького та
його боротьба з татаро-монгольською навалою.

Тут потрібно вказати, що при Данилі Галицько-Волинська Русь зробилася найбільшою і наймогутнішою державою в тодішній Європі. Вона межувала з Угорщиною - Карпатами, з Польщею по ріці Сян аж до ріки Нарев та Німан, на сході по Дніпру аж до Чорного моря, з півдня до Дунаю до Карпат. Але дальше його зміцнення було перерване монголами. Коротко зупиніться на епізоді коронації Данила в 1253р. Слід підкреслити і те, що Галицько-Волинська держава об'єднувала тільки етнографічні українські землі і завдяки цьому тут бурхливо розвивалася українська культура.

в) Правління нащадків короля Д. Галицького. Занепад держави та її історичне значення.

На закінчення слід зробити наступний висновок. Протягом 100р. після занепаду Києва Галицько-Волинська держава продовжила традиції Київської Русі і стала завершальним етапом. Якби не монгольська навала і внутрішні чвари, то українська держава утвердилась би у XIII- XIVct., як це було із Польщею, Угорщиною, Німеччиною, Францією і т. д.

Питання для самостійного опрацювання:

1. З'ясуйте суть "норманської теорії" походження Київської Русі.

2. Трипільська культура в давньоукраїнській історії.

3. Боротьба Київської Русі з монголо-татарською навалою.

4. Чи можна вважати Київську Русь "колискою трьох братніх народів".

МЕТОДИЧНА рекомендація до СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ №2

 

ТЕМА: Походження та початий українського козацтва.

Національно - визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького (XV- середина XVII cm.)

План:

1. Причини та історичні обставини формування українського козацтва

2. Запорозька Січ - козацька республіка, продовжувач державотворчих традицій.

3. Історичні передумови національно-визвольної війни, її причини, характер, особливості та рушійні сили.

4. Становлення української державності в ході національно - визвольної війни та її особливості.

5. Українсько-Московські відносини періоду визвольної війни, їх наслідки для України.

_________

Анотації

 

Питання 1. Причини та історичні обставини формування українського козацтва

Виступ на перше питання розпочніть з повідомленням про те. що наприкінці XV ст. з’являється нова національна сила - козацтво. Воно створило свою військово - політичну організацію - Запорозьку Січ, з іменем якої пов’язане відродження української державності.]

Студенти повинні зрозуміти, що і поява козацтва зумовлена двома факторами.

У XV ст. виникає могутня агресивна Османська імперія, яка разом з Кримським ханством почали нападати на українські землі і спустошували їх. Так, з 14S0 по 1356 p.p. Орди кримських татар вчинили 86 великих грабіжницьких нападів.на українські землі. Під час кожного набігу бралось в полон від 10 до 60 тис. душ. Підраховано, що на протязі XV - пер. пол. XVI ст. втрати українських земель від цих набігів становили 2-2,5 млн. чол. вбитих і взятих в полон. В кінці XV ст. територія України від Чорного моря по ріку Рось (нині територія Черкаської обл..) була спустошена кримськими татарами та турками і називалася “дике поле”. Отже турки і татари нищили нас фізично. Подібного етноциду в дану історичну епоху не знав жоден з європейських народів.

З другого боку, Польща, захопивши свою Правобережну і Лівобережну, Україну встановила жорстокий соціальний (закріпачення), релігійний (окатоличення) і національний (ополячення) гніт. Українське населення цього не сприймало і чинило шалений опір./

Покажіть, як польська шляхта нас нищила духовно. Оці два фактори і породили козацтво.

Українські селяни і міщани з Галичини, Волині і Поділля втікали від знущань польської шляхти на землі середнього Дніпра, а згодом на безкраї простори Дикого Поля. Тут втікачі (разом з місцевими поселенцями) створюють цілу систему укріплень - Запорозьку Січ, За таких умов козацтво утворило своєрідний бар’єр проти татаро - турецької агресії./Тут слід нагадати, шо перша документальна згадка про українське запорозьке козацтво припадає на 1489р.. Покажіть роль Д.Вишневецького.

Питання 2. Запорозька Січ - козацька республіка, продовжувач державотворчих традицій.

У другому питанні розповідь слід розпочати з того, що/Запорозька Січ. стає не лише основною силою у боротьбі проти турецько — татарської агресії, а й центром національно-визвольної боротьби українського народу за незалежність. Тут потрібно показати, що козацтво воювало не лише проти агресії з півдня, а й проти польського окупаційного режиму.

Дальше дайте аналіз козацькій республіці - Запорозькій Січі. Тут нагадайте слова І. Крип’якевича, який писав, що Запорозька Січ “Являла собою нову українську християнсько - демократичну державу, яка повстала на руїнах княжої”. Підкресліть, що у час коли у всіх країнах Європи панували абсолютні монархії, а в Московії - деспотичний режим, то у Запорозькій Січі існувала республіканська форма правління з демократичним устроєм,' Розкрийте суть цього демократизму. Дальше покажіть, що Запорозька Січ - унікальне явище у світовій історії і яку роль вона зіграла в історичній долі нашого народу. Проаналізуйте суть реєстрового козацтва.

Питання 3. Історичні передумови національно-визвольної війни, її причини, характер, особливості та рушійні сили.

У відповіді на третє питання потрібно коротко проаналізувати політику Речі Посполитої на загарбних нею українських землях. Польська шляхта свою колоніальну політику проводила у трьох напрямках - посилювала соціальний гніт, тобто запровадження ненависного для українського селянства - панщину, по 2-ге, жорстокий національний гніт, насильне ополячення українців, нищення всього українського, приниження національної гідності українців і по 3-тє, релігійний гніт, окатоличення православного українського населення, нищення православних церков, переслідування православних і.т.д. Тут потрібно наголосити на тому, що^! з усіх верст населення тодішнього українського суспільства, українське селянство опинилося в найтяжчому становищі. Оці основі причини і привели до всенародного вибуху по всій Україні проти польських окупантів.

Щодо особливостей цієї війни, то вони були наступні:

1) вона була всенародна (а не хлопський бунт, як писали польські історики);

2) вона була антифеодальна;

3) вона була антипольською, бо носієм феодалізму з його панщиною та беззаконням була польська шляхта;

4) це була війна за свою свободу і національну державність.

Щодо характеру - то це була національно - визвольна війна українського народу за свою свободу і незалежність, яка переросла в національно - визвольну революцію українського народу 1648 -І676р.р.

Щодо рушійних сил війни, то тут слід відповісти наступною схемою: Козацтво - це меч повстання;

Селянство - його рука;

Освічена старшина - його голова.

Єдність цих трьох складових частин українського суспільства забезпечила небачений успіх війни.

Отже, антиукраїнська політика Польщі призвела до загального незадоволення усіх верств українського суспільства. Головною рушійною та нерівною силою революції виступило козацтво. Активну участь з боротьбі взяли селянство. Міщани, значна частина української (неполонізованої) української шляхти й православного духовенства, що не сприймало Берестейську унію. На завершення дайте політичний портрет Б.Хмельницького.

Питання 4. Становлення української державності в ході національно - визвольної війни та її особливості.

У четвертому питанні слід наголосити, що Б.Хмельницькому належить величезна заслуга у відродженні Української держави, яка після падіння княжої держави майже 300 років перебувала складі інших держав. Покажіть, що процес творення української держави був не простий, і пройшов ряд етапів 1-й з 1648р. до Зборівської угоди 1649р. етап характерний тим, що Б.Хмельницький стояв на позиціях автономізму | після Зборова він остаточно переходить до ідеї самостійництва. Проаналізуйте цей процес.

Охарактеризуйте Українську державу згідно Зборівської угоди (1649р.) у такій схемі:

Центральна влада - Генеральна рада (парламент), її склад та функції. Гетьман і уряд - генеральна старшина, що обираються Генеральною радою.

Покажіть, що на визволеній території були ліквідовані органи влади Речі Посполитої. Замість воєводств і повітів були створені полки (воєводства) та сотні (повіти), які склали політично - адміністративний поділ України, а в них відповідно були створені полкові і сотенні адміністрації, а також судові органи. Проаналізуйте ці три ступені влади - генеральну, полкову і сотенну. Вкажіть на те, що у ході визвольної війни українського народу формувалась українська державність, яка за своїм змістом була республіканською і найдемократичною в Європі. Зокрема вкажіть основні риси цієї держави:

1. виборність всієї влади;

2. добровільна армія (ніхто нікого не заставляв йти у військо);

3. відсутність кріпосного права;

4. Перша в світі демократична Конституція П. Орлика.

Вона пізніше буде використана творцями американської, французької конституцій.

Питання 5. Українсько-Московські відносини періоду визвольної війни, їх наслідки для України.

Розгляд п’ятого питання слід почати з коротенького аналізу військово-політичного становища України кінця 40-х поч. 50-х p.p. XVII ст. Чого добивався Б.Хмельницький від Москви і чому остання на неодноразові звернення української сторони аж до кінця 1653 р. мовчала? Розкажіть правду про події в Переяславі в січні 1654р., правду про “Березневі статті”. Мета Б.Хмельницького

- добитися від Москви заключення військового союзу для війни з Польщею. Разом з тим, покажіть справжні наміри Москви щодо України. Зверніть уваги, що в “Березневих статтях” не було мови про якість приєднання чи воз’єднання. Завершімо розповідь показом наслідків Переяславської угоди для історичної долі українського народу. Наголосіть на тому, що Москва в наступні роки не виконала жодної статті Переяславської угоди 1654р.

1. Литовсько-польський період в історії України (XIV-XV ст.). Люблінська (569р.) та Берестейська (1596р. унії), їх оцінка та наслідки для України.

2. Роль козацтва в українській і світовій історії в к. XVI - п.п. XVII ст. його ' боротьба проти іноземних поневолювачів.

3. Чому національно-визвольну війну, українського народу під проводом Хмельницького називають буржуазною революцією?