Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬ода в житт≥ людини та проблема њњ очищенн€




¬ результат≥ д≥€льност≥ людей г≥дросфера зм≥нюЇтьс€: к≥льк≥сно (зменшенн€ к≥лькост≥ води, придатноњ дл€ використанн€) та €к≥сно (забрудненн€).

—еред забруднень розр≥зн€ють ф≥зичне, х≥м≥чне, б≥олог≥чне й теплове.

‘≥зичне забрудненн€ води в≥дбуваЇтьс€ внасл≥док: накопиченн€ в н≥й нерозчинних дом≥шок Ч п≥ску, глини, мулу в результат≥ змиванн€ дощовими водами з розораних д≥л€нок (пол≥в); надход≠женн€ суспенз≥й з п≥дприЇмств г≥рничорудноњ промисловост≥; по≠трапл€нн€ пилу, що переноситьс€ в≥тром за сухоњ погоди, тощо. “верд≥ частинки знижують прозор≥сть води, пригн≥чують роз≠виток вод€них рослин, забивають з€бра риб та ≥нших вод€них тварин, пог≥ршують смаков≥ €кост≥ води, а ≥нод≥ робл€ть њњ взагал≥ непридатною дл€ споживанн€.

’≥м≥чне забрудненн€ в≥дбуваЇтьс€ через надходженн€ у водой≠ми з≥ ст≥чними водами р≥зних шк≥дливих дом≥шок неорган≥чного (кислоти, луги, м≥неральн≥ сол≥) та орган≥чного (нафта й нафто≠продукти, мийн≥ засоби, пестициди тощо) складу. Ўк≥длива д≥€ токсичних речовин, що потрапл€ють у водойми, посилюЇтьс€ за рахунок так званого кумул€тивного ефекту (прогресуюче зб≥льшенн€ вм≥сту шк≥дливих сполук у кожн≥й наступн≥й ланц≥ троф≥чного ланцюга). “ак, у ф≥топланктон≥ концентрац≥€ шк≥дли≠воњ сполуки часто ви€вл€Їтьс€ в дес€тки раз≥в вищою, н≥ж у вод≥, у зоопланктон≥ (личинки, др≥бн≥ рачки тощо) Ч в дес€тки раз≥в вищою, н≥ж у ф≥топланктон≥, в риб≥, €ка харчуЇтьс€ зоопланкто≠ном, Ч ще в дес€тки раз≥в вищою. ј в орган≥зм≥ хижих риб (таких, €к щука чи судак) концентрац≥€ отрути зб≥льшуЇтьс€ ще в дес€ть раз≥в ≥, отже, буде в дес€ть тис€ч раз≥в вищою, н≥ж у вод≥. ќсобливоњ шкоди водоймам завдають нафта й нафтопродукти, €к≥ утворюють на поверхн≥ води пл≥вку, що перешкоджаЇ газообм≥нов≥ м≥ж водою та атмосферою й знижуЇ вм≥ст у вод≥ кисню. ¬ результат≥ розливу 1 т нафти пл≥вкою покриЇтьс€ 12 км2 води. «густки мазуту, ос≥даючи на дно, вбивають донн≥ м≥кроорган≥зми, €к≥ беруть участь у процес≥ самоочищенн€ води. ¬насл≥док гнит≠т€ донних осад≥в, забруднених орган≥чними речовинами, вид≥л€≠ютьс€ шк≥длив≥ сполуки, зокрема с≥рководень, що отруюють усю воду в р≥чц≥ чи в озер≥.

ƒо основних забруднювач≥в води належать х≥м≥чн≥, нафтопере≠робн≥ й целюлозно-паперов≥ комб≥нати, велик≥ тваринницьк≥ комплекси, г≥рничорудна промислов≥сть. —еред забруднювач≥в води особливе м≥сце пос≥дають синтетичн≥ мийн≥ засоби. ÷≥ речо≠вини надзвичайно ст≥йк≥, збер≥гаютьс€ у вод≥ роками.

«абрудненн€ води речовинами, що м≥ст€ть фосфор, спри€Ї бурхливому розмноженню синьо-зелених водоростей ≥ Ђцв≥т≥ннюї водойм, €ке супроводжуЇтьс€ р≥зким зниженн€м у вод≥ зм≥сту кисню, Ђзаморамиї риби, загибеллю ≥нших вод€них тварин. ѕ≥д час Ђцв≥т≥нн€ї  аховського та ≥нших Ђрукотворнихї мор≥в на ƒн≥пр≥ стоњть смор≥д, а хвил≥ викидають на берег трупи риби, що задихнулас€.

Ѕ≥олог≥чне забрудненн€ водойм пол€гаЇ в надходженн≥ до них з≥ ст≥чними водами р≥зних м≥кроорган≥зм≥в (бактер≥й, в≥рус≥в), спор гриб≥в, €Їць гельм≥нт≥в ≥ т. д., багато з €ких Ї хвороботворними дл€ людей, тварин ≥ рослин. —еред б≥олог≥чних забруднювач≥в перше м≥сце пос≥дають комунально-побутов≥ стоки (особливо, €кщо вони не очищен≥ або очищен≥ недостатньо), а також стоки цукрових завод≥в, м'€сокомб≥нат≥в, п≥дприЇмств з обробки шк≥р, деревообробних комб≥нат≥в. ќсобливо небезпечне б≥олог≥чне за≠брудненн€ водойм у м≥сц€х масового в≥дпочинку людей (курортн≥ зони на узбережж€х мор≥в). „ерез поганий стан канал≥зац≥йних систем та очисних споруд останн≥ми роками нер≥дко закривалис€ пл€ж≥ в ќдес≥, ћар≥упол≥ та ≥нших м≥стах на узбережж€х „орно≠го й јзовського мор≥в, оск≥льки в морськ≥й вод≥ було ви€влено збудник≥в таких небезпечних захворювань, €к холера, дизентер≥€, в≥русний гепатит та ≥н.

“еплове забрудненн€ води в≥дбуваЇтьс€ внасл≥док спусканн€ у водойми п≥д≥гр≥тих вод в≥д “≈—, ј≈— та ≥нших енергетичних об'Їкт≥в. “епла вода зм≥нюЇ терм≥чний ≥ б≥олог≥чний режими водойм ≥ шк≥дливо впливаЇ на њхн≥х мешканц≥в. як показали досл≥дженн€ г≥дроб≥олог≥в, вода, нагр≥та до температури 26Ч30 ∞—, д≥Ї на риб та ≥нших мешканц≥в водойм пригн≥чувально, а €кщо температура води п≥дн≥маЇтьс€ до 36 ∞—, риба гине. Ќайб≥льшу к≥льк≥сть теплоњ води скидають у водойми атомн≥ електростанц≥њ.

ќчищенн€ ст≥чних вод. ”с≥ природн≥ водойми здатн≥ само≠очищатис€. —амоочищенн€ води Ч це нейтрал≥зац≥€ ст≥чних вод, випад≥нн€ в осад твердих забруднювач≥в, х≥м≥чн≥, б≥олог≥чн≥ та ≥нш≥ природн≥ процеси, що спри€ють видаленню з водойми забруднювач≥в ≥ поверненню води до њњ перв≥сного стану.

ќдначе здатн≥сть водойми до самоочищенн€ маЇ своњ меж≥. —ьогодн≥ у водойми надходить така величезна к≥льк≥сть ст≥чних вод, наст≥льки забруднених р≥зними токсичними дл€ њхн≥х меш≠канц≥в речовинами, що багато водойм почали деградувати. “ому людство, €кщо воно хоче мати майбутнЇ, мусить негайно вжити спец≥альних заход≥в дл€ очищенн€ забруднених вод ≥ поверненн€ джерел водопостачанн€ до такого стану, за €кого вони стали б придатними дл€ використанн€.

«датн≥сть природних водойм до самоочищенн€ (пер≥о≠дичн≥сть природного очищенн€):

Х —в≥товий океан Ч 2500 рок≥в;

Х п≥дземн≥ води Ч 1400 рок≥в;

пол€рн≥ льодовики Ч 9700 рок≥в;

Х г≥рськ≥ льодовики Ч 1600 рок≥в;

Х п≥дземний л≥д район≥в в≥чноњ мерзлоти Ч 10 000 рок≥в;

Х ірунтова волога Ч 1 р≥к;

Х води озер Ч 17 рок≥в;

Х води бол≥т Ч 5 рок≥в;

Х води в руслах р≥чок Ч 16 дн≥в;

Х волога в атмосфер≥ Ч 8Ч10 дн≥в;

Х вода в живих орган≥змах Ч к≥лька годин.

ƒо заход≥в, що мають забезпечити нормальний стан водних об'Їкт≥в, належать:

Х нормуванн€ €кост≥ води, тобто розробка критер≥њв њњ придатност≥ дл€ р≥зних вид≥в водокористуванн€;

Х скороченн€ обс€г≥в скиданн€ забруднювач≥в у водойми вдоско≠наленн€м технолог≥чних процес≥в;

Х очищенн€ ст≥чних вод.

„инними законами ”крањни передбачаЇтьс€, що дл€ р≥зних господарських потреб маЇ використовуватис€ вода певноњ €кост≥. Ќедопустимо, наприклад, використовувати питну воду дл€ охо≠лодженн€ блок≥в “≈—, заборон€Їтьс€ скидати у водойми ст≥чн≥ води, €к≥ м≥ст€ть ц≥нн≥ в≥дходи, що можуть бути вилучен≥ ≥з засто≠суванн€м рац≥ональноњ технолог≥њ. ќсновний напр€м захисту вод≠ного середовища Ч перех≥д п≥дприЇмств до роботи за схемою замкненого циклу водопостачанн€, коли вони п≥сл€ очищенн€ власних ст≥чних вод повторно використовують њх у технолог≥чному цикл≥, й забруднен≥ ст≥чн≥ води взагал≥ не потрап≠л€ють у водойми.

” с≥льському господарств≥ (основний споживач води) сл≥д запровадити сувору економ≥ю води, рац≥ональне њњ використанн€. “ак, зам≥на суц≥льного поверхневого поливу на зрошуваних зем≠л€х дощуванн€м або краплинним поливом даЇ змогу збирати т≥ сам≥ врожањ з меншими (в 5Ч7 раз≥в) витратами води. —коротити к≥льк≥сть пестицид≥в, фосфат≥в, н≥трат≥в, що потрапл€ють у водойми, можна частковою зам≥ною х≥м≥зац≥њ с≥льського господарства б≥олог≥чними методами боротьби з≥ шк≥дниками й хворо≠бами рослин, ч≥тким дотримуванн€м с≥возм≥н, уведенн€м б≥льш продуктивних ≥ ст≥йких до хвороб та шк≥дник≥в рослин.

ќчищенн€ ст≥чних вод Ч це руйнуванн€ або видаленн€ з них забруднювач≥в ≥ знищенн€ в них хвороботворних м≥кроб≥в (сте≠рил≥зац≥€). —ьогодн≥ застосовуютьс€ два методи очищенн€ ст≥чних вод: у штучних умовах (у спец≥ально створених спорудах) ≥ в природних (на пол€х зрошенн€, в б≥олог≥чних ставках тощо). «абруднен≥ ст≥чн≥ води посл≥довно п≥ддають механ≥чному, х≥м≥чному й б≥олог≥чному очищенню.

ћехан≥чне очищенн€ пол€гаЇ у видаленн≥ з≥ ст≥чних вод нероз≠чинних речовин (п≥ску, глини, мулу), а також жир≥в ≥ смол. ƒл€ цього використовуютьс€ в≥дст≥йники, сита, ф≥льтри, центрифуги тощо. —учасн≥ передов≥ методи ≥з застосуванн€м найкращих заруб≥жних установок дають змогу видал€ти з≥ ст≥чних вод до 95 % твердих нерозчинних забруднювач≥в.

’≥м≥чне очищенн€ ст≥чних вод зд≥йснюЇтьс€ п≥сл€ њх механ≥чно≠го очищенн€. ¬ забруднену р≥зними сполуками воду додають спец≥альн≥ речовини-реагенти. ÷≥ речовини, вступаючи в реакц≥ю ≥з забруднювачами, утворюють нешк≥длив≥ речовини, €к≥ випада≠ють в осад ≥ видал€ютьс€.

Ѕ≥олог≥чне очищенн€ ст≥чних вод, €к правило, Ч завершальний етап. ќрган≥чна речовина, що м≥ститьс€ у ст≥чн≥й вод≥, окиснюЇтьс€ аеробними бактер≥€ми до вуглекислого газу й води, а також споживаЇтьс€ гетеротрофами-консументами (передус≥м найпрост≥шими). „им б≥льше в очищуван≥й вод≥ Ї г≥дроб≥онт≥в-гетеротроф≥в ≥ чим вища њхн€ б≥олог≥чна активн≥сть, тим ≥нтен≠сивн≥ше в≥дбуваЇтьс€ процес очищенн€.  р≥м того, орган≥зми-ф≥льтратори, поглинаючи й згодом осаджуючи р≥зн≥ суспенз≥њ, спри€ють њх похованню на дн≥ та осв≥тлюють воду. Ѕ≥олог≥чне очищенн€ зд≥йснюють у спец≥альних г≥дротехн≥чних спорудах ≥ установках Ч на так званих пол€х зрошенн€, на пол€х ф≥льтрац≥њ, на б≥оф≥льтрах, в аеротенках. ≤нод≥ ц≥ споруди й установки штуч≠но засел€ють спец≥ально д≥браними або виведеними штамами бактер≥й ≥ культурами найпрост≥ших та водоростей.  омплекс орган≥зм≥в, €к≥ беруть участь у процесах б≥олог≥чного очищенн€, називають активним мулом.

ƒе€к≥ особливо токсичн≥ ст≥чн≥ води х≥м≥чних п≥дприЇмств уза≠гал≥ не п≥ддаютьс€ очищенню н≥€кими сучасними методами. њх доводитьс€ закачувати в п≥дземн≥ сховища, наприклад у в≥дпрацьован≥ нафтов≥ родовища. “аким чином створюютьс€ небезпечн≥ об'Їкти, оск≥льки н≥хто не може дати стов≥дсотковоњ гарант≥њ, що отруйн≥ води не потрапл€ть колись у п≥дземн≥ водоносн≥ горизон≠ти. ≤нод≥ над отруйн≥ ст≥чн≥ води п≥ддають випаровуванню у в≥дст≥йниках, щоб зменшити масу та об'Їм в≥дход≥в, €к≥ необх≥дно поховати.

ќсобливост≥ морських екосистем. Ќайб≥льшою екосистемою в межах б≥осфери «емл≥ Ї —в≥товий океан (мор€ вкривають 70,8 % поверхн≥ планети й м≥ст€ть у соб≥ 1,4 млрд км3 води).« погл€ду еколог≥њ, океанський прост≥р под≥л€ють (ƒ. √айнр≥х, ћ. √ергт, 1998) за глибиною на еп≥пелаг≥аль, мезопелаг≥аль, батипелаг≥аль, аб≥сопелаг≥аль та хадопелаг≥аль (в≥д м≥лководд€ до найб≥льших океанських глибин у 5Ч7 км та океанських жолоб≥в Ч 7Ч11 км) (рис. 3.6).

Ѕат≥аль, аб≥саль та хадаль Ї життЇвими просторами глибинних (пелаг≥альних) орган≥зм≥в, а неретичн≥ життЇв≥ простори близьк≥ до узбережж€.

ƒостатн≥ св≥тлов≥ умови дл€ фотосинтезу забезпечуютьс€ лише в 10 % морськоњ води, 90 % води перебуваЇ в абсолютн≥й темр€в≥, й морськ≥ орган≥зми отримують поживн≥ речовини завд€ки опус≠канню загиблих орган≥зм≥в ≥ њх решток ≥з верхн≥х шар≥в. ќск≥льки абсорбц≥йна система продуцент≥в пристосована до р≥зних св≥тло≠вих зон, вони можуть ≥снувати в морських екосистемах на глиби≠нах до 200 м.

¬ океанськ≥й глибинн≥й зон≥ (понад 140Ч300 м) коливанн€ температури невелик≥, тому тут живуть стенотермн≥ види. “вари≠ни одного виду можуть пристосовуватис€ до температури води через њњ вплив на певн≥й фаз≥ розвитку. ƒл€ еколог≥њ мають значенн€ зони температурних перепад≥в (термокл≥ни), €к≥ в≥до≠кремлюють тепл≥ й холодн≥ шари. ¬ластивост≥ зависанн€ планк≠тону залежать в≥д густини води, у зв'€зку з чим на термокл≥н≥ в≥дбуваЇтьс€ флуктуац≥€ цих орган≥зм≥в.

—олон≥сть морських вод у середньому становить 35 %о. ¬м≥ст поживних солей незначний ≥ Ї важливим фактором, що стримуЇ р≥ст б≥омаси.

—олон≥сть морських вод коливаЇтьс€ залежно в≥д пори року та географ≥чного положенн€ (вплив температур пов≥тр€, р≥чкового стоку, таненн€ льоду). «а вм≥стом солей розр≥зн€ють ол≥го-, мезо-, пол≥гал≥нн≥ та морськ≥ зони. —олона вода через осмотичний тиск становить еколог≥чну проблему дл€ орган≥зм≥в. Ѕ≥льш≥сть вид≥в в≥ддають перевагу зонам з≥ стаб≥льним ум≥стом солей (вони стеногал≥нн≥). ≈стуар≥њ ≥ л≥торальн≥ зони насел€ють евригал≥нн≥ види.

Ќа житт€ морських орган≥зм≥в великий вплив справл€ють р≥зн≥ морськ≥ теч≥њ (дрейфуюч≥ Ч спричинен≥ в≥трами, компенса≠ц≥йн≥, глибинн≥, п≥дйомн≥, град≥Їнтн≥, припливно-в≥дпливн≥ та ≥н.). √≥дростатичний тиск, що зростаЇ з глибиною (кожн≥ 10 м во≠д€ного стовпа зб≥льшуЇтьс€ на 1 атм, або 105 ѕа), також впливаЇ на функц≥онуванн€ г≥дроб≥онт≥в, але ф≥з≥олог≥ю пристосуванн€ морських орган≥зм≥в до тиску майже не досл≥джено. ’оча в≥домо, що тиск спричин€Ї зм≥ну ≥нтенсивност≥ обм≥ну речовин (через п≥двищенн€ вм≥сту —ќ2 у протоплазм≥), що п≥д його впливом де≠формуЇтьс€ б≥лок, п≥двищуЇтьс€ активн≥сть плаванн€.

“ак≥ фактори, €к осв≥тлен≥сть, солон≥сть, механ≥чн≥ сили водних мас, зумовлюють ч≥ткий розпод≥л морських орган≥зм≥в за зонами умов житт€ (м≥лководн≥, середньоглибинн≥, глибоко≠водн≥).

ƒуже важливу еколог≥чну роль у —в≥товому океан≥ в≥д≥грають корали, €к≥ виконують таку саму очищувальну функц≥ю, що й троп≥чн≥ л≥си.  орали (коралов≥ пол≥пи) мають б≥олог≥чне поход≠женн€, ростуть в≥д морського дна вгору з≥ швидк≥стю 0,1Ч3 см на р≥к, живуть колон≥€ми в угрупованн≥ з зеленими водорост€ми в прозор≥й тепл≥й чист≥й вод≥ на глибинах до 70 м. Ќайспри€т≠лив≥ш≥ дл€ троп≥чних корал≥в температури Ч 25Ч28 ∞—. «а ниж≠чих ≥ вищих температур вони гинуть, €к ≥ внасл≥док зменшенн€ чистоти й прозорост≥ води (в≥д пилових бур, п≥дн€тт€ мулу з дна та ≥н.). –≥ст коралових риф≥в гальмують орган≥зми, €к≥ њх поњдають (риби-папуги, колюч≥ морськ≥ з≥рки, бурильн≥ губки).

ѕродуктивн≥сть морських водних мас зм≥нюЇтьс€ в дуже широких межах. ” в≥дкритому мор≥ вона пор≥вн€нна з продук≠тивн≥стю пустель, а в зонах п≥дйомних теч≥й та л≥торал≥ Ч з продуктивн≥стю степ≥в ≥ саван.

Х Ќайб≥льшу б≥омасу одного виду на «емл≥ маЇ криль (рачки) Ч 400Ч
500 млн т.

Х Ќайб≥льшими хребетними тваринами Ї син≥ кити (довжина Ч 32 м).
¬они Ч планктоноф≥льтрувальн≥, живл€тьс€ переважно рачками.

ƒо продуцент≥в належить ф≥топланктон (д≥атомов≥, джгути≠ков≥, синьозелен≥ водорост≥, кокол≥тофориди й сил≥кофл€гел€ти), до первинних консумент≥в Ч зоопланктон (70 % його Ч рачки).

Ќайближчими дес€тил≥тт€ми б≥омаса —в≥тового океану в≥д≥≠граватиме велику роль у житт≥ людства, €кщо воно своЇю д≥€ль≠н≥стю не спричинить деградац≥њ морських екосистем (€к це в≥дбу≠ваЇтьс€ на континентах). “ому њх охорона, €к ≥ водних екосистем суш≥, Ч одне з найпр≥оритетн≥ших завдань сьогоденн€.

ќхорона вод —в≥тового океану. —тан вод —в≥тового океану сьогодн≥ викликаЇ велику тривогу. …ого забруднюють переважно р≥чки, з водами €ких щороку надходить понад 320 млн т зал≥за, 6,5 млн т фосфору та ≥н. ƒуже багато забруднень потрапл€Ї в оке≠ани також з атмосфери: 200 тис. т свинцю, 1 млн т вуглеводн≥в, 5 тис. т ртут≥ й т. д. ћайже третина м≥неральних добрив, що вно≠с€тьс€ в ірунт, вимиваЇтьс€ з нього дощовими водами й вино≠ситьс€ р≥чками в мор€ та океани; лише азоту й фосфору таким шл€хом потрапл€Ї у —в≥товий океан близько 62 млн т щор≥чно. ÷≥ речовини викликають бурхливий розвиток де€ких водоростей, що вже неодноразово спричин€ло по€ву Ђчервоних приплив≥вї, виникненн€ р≥зних ≥нших тип≥в Ђцв≥т≥нн€ї води. ѕ≥д час Ђцв≥т≥н≠н€ї водорост≥ вид≥л€ють у воду високоотруйн≥ токсини, що при≠зводить до масовоњ загибел≥ ≥нших г≥дроб≥онт≥в.

ƒо найшк≥длив≥ших забруднювач≥в —в≥тового океану належать нафта й нафтопродукти. ўор≥чно њх потрапл€Ї сюди 5Ч10 млн т, здеб≥льшого в результат≥ втрат п≥д час добуванн€ нафти з мор≠ських родовищ, авар≥й танкер≥в, берегового стоку тощо.

“ак, унасл≥док авар≥њ танкера Ђ≈кссон валд≥зї, що сталас€ в 1990 р. поблизу узбережж€ јл€ски, в море потрапило 40 тис. т. нафти. ¬еличезн≥ нафтов≥ пл€ми рознеслис€ морськими теч≥€ми й в≥тром далеко в≥д м≥сц€ авар≥њ, забруднивши велик≥ д≥л€нки узбережж€ материка та остров≥в ≥ спричинивши загибель тис€ч тюлен≥в, морських птах≥в, риби тощо.

¬ 1991 р. п≥д час в≥йни м≥ж  увейтом та ≤раком (в≥домоњ €к операц≥€ ЂЅур€ в пустел≥ї) нафта, що вилилас€ з п≥д≥рваних танкер≥в ≥ нафтопровод≥в, покрила 1550 км2 поверхн≥ ѕерськоњ затоки й 450 км береговоњ смуги, де загинуло багато морських черепах, птах≥в, краб≥в та ≥нших тварин.

Ќафтова пл≥вка на поверхн≥ мор€ пригн≥чуЇ життЇд≥€льн≥сть морського ф≥топланктону Ч одного з головних постачальник≥в кисню в земну атмосферу, порушуЇ тепло- й вологообм≥н м≥ж океаном ≥ атмосферою, губить мальк≥в риб та ≥нш≥ морськ≥ орган≥зми.

ћор€ й океани забруднюютьс€ також твердими в≥дходами Ч промисловими й побутовими. њх у —в≥товому океан≥ нагромади≠лос€ вже понад 20 млн т. Ѕ≥льш≥сть ≥з них м≥ст€ть сполуки важ≠ких метал≥в та ≥нш≥ шк≥длив≥ речовини, €к≥ згубно д≥ють на морську б≥оту.

” —в≥товий океан потрапило дуже багато рад≥оактивних речо≠вин унасл≥док випробувань атомноњ зброњ, роботи атомних реак≠тор≥в в≥йськових п≥дводних човн≥в ≥ криголам≥в, скиданн€ контей≠нер≥в ≥з в≥дходами атомних електростанц≥й тощо.

«агальне рад≥оактивне забрудненн€ —в≥тового океану з вини людини становить 1,5 . 109  ≥, тод≥ €к чорнобильська авар≥€ Ђзбагатилаї б≥осферу на 5 Х 107  ≥, тобто у —в≥товому океан≥ сьогодн≥ м≥ститьс€ 300 „орнобил≥в!

Ќайсильн≥шого забрудненн€ зазнаЇ м≥лководна зона —в≥тового океану. Ўельф океану Ч це район, де багато морських орган≥зм≥в проводить значну частину свого житт€; до того ж саме тут рибалки заробл€ють соб≥ на хл≥б насущний, а м≥льйони людей в≥дпочивають.

√лобальн≥ кл≥матичн≥ зм≥ни, зокрема потепл≥нн€ морських вод, спричин€ють негативн≥ процеси в морських екосистемах.

♦ “ак восени 2002 р. в центральн≥й частин≥ японського мор€ ви€влено медуз-мутант≥в незвичайних розм≥р≥в. ќдна з найб≥ль≠ших медуз була д≥аметром 3 м ≥ масою понад 150 кг. ≈кземпл€ри близько 1 м у д≥аметр≥ тис€ча≠ми потрапл€ють у рибальськ≥ с≥тки. ѕотепл≥нн€ кл≥мату призвело також до по€ви в Ќ≥меччин≥ троп≥чних ф≥мел≥в (ф≥олетов≥ ф≥мел≥ Ч тесл≥).

ѕроблема захисту —в≥тового океану нин≥ стала одн≥Їю з най≠актуальн≥ших, вона стосуЇтьс€ вс≥х крањн, нав≥ть тих, що не мають безпосереднього виходу до океану. « огл€ду на це ќќЌ розроби≠ла й ухвалила к≥лька важливих угод, €к≥ регулюють судноплавст≠во, рибальство, видобуванн€ корисних копалин ≥з морських родо≠вищ тощо. Ќайв≥дом≥шою з них Ї угода, п≥дписана б≥льш≥стю крањн св≥ту в 1982 р., Ч Ђ’арт≥€ мор≥вї.

¬плив забруднень на життЇд≥€льн≥сть орган≥зм≥в ≥ здоров'€ людей. «абрудненн€ р≥к, озер, мор≥в ≥ океан≥в набуваЇ загрозливого характеру ≤ ≥ в багатьох районах перевищуЇ њх здатн≥сть до самоочищенн€. ” результат≥ ≤ зменшуютьс€ ресурси пр≥сноњ води. ¬же нин≥ в багатьох крањнах та п≥вденних районах ”крањни спостер≥гаЇтьс€ њњ нестача. Ќезадов≥льне водозабезпеченн€ населенн€ часто Ї насл≥дком ≥стотного пог≥ршенн€ €кост≥ води, зумовленого антропогенним забрудненн€м патогенними м≥кроорган≥з≠мами та р≥зними ксеноб≥отиками господарсько-побутового й техноген≠ного походженн€. «а даними ќќЌ, у св≥т≥ щороку виробл€ють до 100 тис. нових х≥м≥чних сполук, серед €ких близько 15 тис. Ї потенц≥йними токсикантами. —кидаЇтьс€ понад 120 км3 ст≥чних вод за р≥к, €к≥ здатн≥ зробити непридатною дл€ вживанн€ близько 7 тис. км3 чистоњ води, що в 1,5 раза б≥льше в≥д усього р≥чкового стоку колишнього —–—– упродовж року4700 км3). ¬насл≥док непродуманих ≥ нерац≥ональних р≥шень створюютьс€ загрозлив≥ та катастроф≥чн≥ еколог≥чн≥ ситуац≥њ на багатьох акватор≥€х. ƒо них належать забрудненн€ вод найб≥льшого пр≥сноводного озера Ѕайкал, катастроф≥чне обм≥л≥нн€ озера јрал внасл≥док надм≥рного використанн€ р≥чкових сток≥в јмудар'њ й —ирдар'њ дл€ поливу бавовн€них пол≥в тощо.

«абрудненн€ вод —в≥тового океану нафтою порушуЇ тепло- ≥ волого-обм≥н м≥ж атмосферою ≥ океаном, становить загрозу дл€ розвитку флори ≥ фауни. “ак, локальн≥ забрудненн€ в —ередземному та ѕ≥вн≥чному мор€х призвод€ть до загибел≥ сотень тис€ч морських птах≥в, риб, тюлен≥в та ≥нших тварин.

ƒуже небезпечн≥ насл≥дки маЇ б≥олог≥чне забрудненн€, особливо в м≥сц€х масового в≥дпочинку людей (курортн≥ й рекреац≥йн≥ зони узбережж€ озер, мор≥в та ≥нших водойм). ”продовж останн≥х рок≥в багаторазово закривалис€ пл€ж≥ „орного та јзовського мор≥в та на багатьох ≥нших водоймах унасл≥док ви€вленн€ у вод≥ збудник≥в холери, дизентер≥њ, в≥русного гепатиту та ≥нших ≥нфекц≥й.

¬живанн€ мешканц€ми €понськоњ затоки ћ≥намата риби й краб≥в, виловлених у забруднених пестицидами водах, спричинило хрон≥чне захворюванн€ центральноњ нервовоњ системи (хвороба Ђћ≥наматаї). “ам само, в япон≥њ, забрудненн€ вод кадм≥Їм на рисових плантац≥€х викликало масове захворюванн€ Ђ≥тай-≥тайї (Ђох-охї), пов'€зане з ураженн€м к≥стковоњ системи людини. ўороку в≥д таких хвороб, €к холера, дизентер≥€, б≥льгарц≥оз, онхоцеркоз та ≥н., що передаютьс€ через воду, у св≥т≥ вмираЇ до 50 тис. чолов≥к. —палахи холери в≥дм≥чалис€ в крањнах јфрики (“анзан≥€ ≥ ћозамб≥к). ¬становлено, що близько 80 % хвороб у св≥т≥ зумовлено незадов≥льною €к≥стю води. ¬≥д хвороб, пов'€заних з водою, потерпаЇ близько половини населенн€ планети.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 639 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2269 - | 2170 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.025 с.