Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ г≥дросфери та њњ основн≥ характеристики




Ќј¬„јЋ№Ќќ-Ќј” ќ¬»… ≤Ќ—“»“”“ ѕ–ј¬ј “ј ѕ—»’ќЋќ√≤ѓ

 афедра ф≥зичного вихованн€ та безпеки життЇд≥€льност≥

 

Ћ≈ ÷≤я

з дисципл≥ни У≈колог≥€Ф

“ема є 2: Ћюдина ≥ г≥дросфера «емл≥Ф.

 

 

“ема є 2: Ћюдина ≥ г≥дросфера «емл≥Ф.

Ќавчальн≥ та виховн≥ ц≥л≥:

1. –озкрити пон€тт€ г≥дросфери та њњ основн≥ характеристики;

2. ¬иховувати у студент≥в почутт€ в≥дпов≥дальност≥ за збереженн€ навколишнього середовища.

ћетод: лекц≥€

„ас: 2 години (90 хв.)

ћ≥сце: навчальна аудитор≥€.

ѕлан лекц≥њ:

I. ¬ступна частина Ц 5 хв.

≤≤. ќсновна частина - 70 хв.

1. ѕон€тт€ г≥дросфери та њњ основн≥ характеристики

2. ¬ода в житт≥ людини та проблема њњ очищенн€.

≤≤≤. «аключна частина Ц 5 хв.

 

Ћ≥тература:

1. Ѕ≥л€вський √. ќснови еколог≥чних знань. -  .: Ћиб≥дь, 1993.

2. Ѕ≥л€вський √. ѕадун ћ. ‘урдуй –.ќснови загальноњ еколог≥њ. -  ., Ћиб≥дь, 1993.

3. «лоб≥н ё.ј. ќснови еколог≥њ. -  .: Ћ≥бра, 1998.

4.  орсак  .¬. ќснови еколог≥њ. Ќавчальний пос≥бник. -  ., ћј”ѕ, 2002.

5. јлен –.  ак спасти «емлю. - ћ.: ћысль, 1983.

6. Ѕиологический энциклопедический словарь. - ћ. —ов. Ёнциклопеди€, 1983.

7. ћельников Ќ.» ѕестициды и окружающа€ среда // јгрохими€. - 1990

 

 

ѕќЌя““я √≤ƒ–ќ—‘≈–» “ј ѓѓ ќ—Ќќ¬Ќ≤ ’ј–ј “≈–»—“» ».

√≥дросфера, або вод€на оболонка «емл≥, Ч це њњ мо≠р€ й океани, крижан≥ шапки припол€рних район≥в, р≥чки, озера й п≥дземн≥ води. «апаси води на «емл≥ величезн≥ Ч 1,46- 109 км3 (0,025 % њњ маси). јле це переважно г≥рко-солона морська вода, непридатна дл€ питт€ й технолог≥чного вико≠ристанн€. ѕр≥сна вода становить усього 2 % њњ загальноњ к≥лькост≥ на планет≥, причому 85 % њњ зосереджено в льодовикових щитах √ренланд≥њ та јнтарктиди, айсбергах ≥ г≥рських льодовиках. ≤ ли≠ше 1 % пр≥сноњ води м≥ст€ть р≥чки, озера й п≥дземн≥ води; саме ц≥ джерела й використовуЇ людство дл€ своњх потреб.

 осмонавти кажуть, що коли дивитис€ на «емлю з висоти косм≥чноњ орб≥ти, то око розр≥зн€Ї переважно два кольори: б≥лий кол≥р хмар ≥ крижаних пол€рних шапок ≥ блакитний кол≥р —в≥то≠вого океану, що вкриваЇ 71 % поверхн≥ нашоњ планети; морська вода Ч найпоширен≥ша на «емл≥ речовина.

¬ода, €к елемент глобальноњ екосистеми, виконуЇ дуже важ≠лив≥ функц≥њ:

Х вода Ч це основна складова частина вс≥х живих орган≥зм≥в (т≥ло людини, наприклад, на 70 % складаЇтьс€ з води, а де€к≥ орган≥зми, так≥ €к медуза або ог≥рок, на 98Ч99 %);

Х з участю води зд≥йснюютьс€ численн≥ процеси в екосистемах (наприклад, обм≥н речовин, тепла);

Х води —в≥тового океану Ч основний кл≥матоутворюючий фактор, головний акумул€тор сон€чноњ енерг≥њ й Ђкухн€ї погоди дл€ вс≥Їњ планети;

Х вода Ч один ≥з найважлив≥ших вид≥в м≥неральноњ сировини, основний природний ресурс, що споживаЇтьс€ людством (сьогодн≥ води використовуЇтьс€ в тис€ч≥ раз≥в б≥льше, н≥ж нафти чи вуг≥лл€).

¬еличезну роль в≥д≥граЇ г≥дросфера у формуванн≥ поверхн≥ «емл≥, њњ ландшафт≥в, у розвитку екзогенних процес≥в (вив≥трю≠ванн€ г≥рських пор≥д, ероз≥€, карст тощо), в перенесенн≥ х≥м≥чних речовин, у тому числ≥ й забруднювач≥в довк≥лл€.

ƒл€ багатьох орган≥зм≥в вода Ч це середовище њхнього житт€. ’≥м≥чний склад морськоњ води дуже схожий на склад плазми кров≥ людини: м≥стить т≥ сам≥ х≥м≥чн≥ елементи й приблизно в тих самих пропорц≥€х. ÷е один ≥з доказ≥в того, що предки людини, €к ≥ решти ссавц≥в, колись жили в мор≥.

—олон≥сть океан≥чних вод становить 35 % (тобто в 1 л води м≥ститьс€ 35 г солей). Ќайсолон≥ша вода в ћертвому мор≥ Ч 260 % (людина в≥льно лежить на поверхн≥ ц≥Їњ води, не занурюючись в нењ); в „орному мор≥ солон≥сть води становить 18 %,в јзовському Ч 12 %.

ѕ≥дземн≥ води за своњм х≥м≥чним складом дуже р≥зноман≥тн≥: в≥д пр≥сних, що використовуютьс€ дл€ питт€ й водопостачанн€, до м≥нерал≥зованих ≥ нав≥ть до ропи ≥з солон≥стю 600 %0; де€к≥ м≥нерал≥зован≥ п≥дземн≥ води мають л≥кувальн≥ властивост≥.

ќсновне джерело водопостачанн€ дл€ людини Ч р≥чковий ст≥к. ѕерше м≥сце за цим показником пос≥даЇ Ѕразил≥€ з њњ г≥гантською повноводою р≥чкою јмазонкою.

«начну проблему дл€ людства становить нер≥вном≥рний роз≠под≥л р≥чкового стоку по поверхн≥ «емл≥. Ќаприклад,  итай готуЇтьс€ зд≥йснити найгранд≥озн≥ший проект стол≥тт€ Ч повер≠нути велик≥ р≥чки ’уанхе, янцзи, ’ай ≥ √уай на п≥вн≥ч дл€ забез≠печенн€ посушливих п≥вн≥чних пров≥нц≥й, у тому числ≥ району ѕек≥на, водою. ѕроект розраховано на 50 рок≥в. ”с≥ р≥чки пла≠нуЇтьс€ сполучити каналами, загальна довжина €ких перевищить 1000 км. ќб'Їм води, що перекидатиметьс€ з п≥вдн€ на п≥вн≥ч, Ч 48 млрд. м3/р≥к. ¬арт≥сть першого етапу роб≥т (10 рок≥в) оц≥ню≠Їтьс€ в 19 млрд. долар≥в —Ўј. ¬арт≥сть усього проекту поки що неможливо оц≥нити. ‘ах≥вц≥-екологи вважають, що реал≥зац≥€ цього задуму спричинить еколог≥чн≥ лиха й негативн≥ зм≥ни еко≠систем рег≥онального масштабу. ѕроте, на жаль, економ≥чн≥ фак≠тори сьогодн≥ переважають.

–≥чковий ст≥к ”крањни становить у середньому 83,5 млрд. м3, а в посушлив≥ роки зменшуЇтьс€ до 48,8 млрд. м3. ¬≥н роз≠под≥л€Їтьс€ по територ≥њ нашоњ держави нер≥вном≥рно: 70 % стоку припадаЇ на ѕ≥вн≥чно-«ах≥дний економ≥чний район, де мешкаЇ лише 40 % населенн€. ј на ƒонецько-ѕридн≥провський ≥ ѕ≥вден≠ний економ≥чн≥ райони, де живе 60 % населенн€ й зосереджен≥ найб≥льш водоЇмк≥ галуз≥ господарства, припадаЇ т≥льки 30 % стоку. ” зв'€зку з цим у багатьох районах п≥вдн€ ”крањни в≥дчу≠ваЇтьс€ гострий деф≥цит води, дл€ л≥кв≥дац≥њ €кого доводитьс€ пе≠рекидати њњ каналами, будувати водосховища тощо.

√оловне джерело води дл€ ”крањни Ч р≥чка ƒн≥про.  р≥м того, потреби у вод≥ забезпечуютьс€ р≥чками ƒунай, ƒн≥стер, ѕ≥вден≠ний Ѕуг, “иса, ѕрут та ≥н. —тан води й повноводн≥сть цих артер≥й залежать в основному в≥д стану њхн≥х приток Ч малих р≥чок, €ких в ”крањн≥ нал≥чуЇтьс€ близько 63 тис. њхн€ роль величезна: досить згадати, що 90 % населених пункт≥в нашоњ крањни розташован≥ саме в долинах малих р≥чок ≥ користуютьс€ њхньою водою. ќднак стан малих р≥чок ”крањни сьогодн≥ викликаЇ велику тривогу. «а даними ƒержводгоспу, прот€гом другоњ половини XX ст. в ”крањн≥ зникло близько 5 тис. малих водоток≥в. ÷е нев≥дворотно веде до деградац≥њ великих р≥чок, тому проблема њх збереженн€ та оздоровленн€ Ч одна з найгостр≥ших дл€ нашоњ держави.

—проби припинити г≥дротехн≥чними засобами процес змен≠шенн€ стоку малих р≥чок не дали оч≥куваних результат≥в. „ерез активне зарегулюванн€ русел р≥чок унасл≥док створенн€ водойм, г≥дротехн≥чне буд≥вництво та мел≥оративн≥ заходи на водозбор≥, обвалуванн€ й спр€мленн€ русел, с≥льськогосподарське викорис≠танн€ та урбан≥зац≥ю заплав, зам≥ну болотних екосистем штучни≠ми с≥льськогосподарськими моноценозами, пост≥йне необоротне використанн€ вод б≥льш≥сть р≥чкових ландшафт≥в ”крањни опини≠лис€ в стан≥ еколог≥чноњ кризи.

¬ умовах непорушених ландшафт≥в поверхневий ст≥к практич≠но не несе в р≥чки забруднень. —аме природн≥ ландшафти, завд€≠ки ф≥льтрац≥йним здатност€м природних б≥оценоз≥в, ран≥ше були ≥деальним ф≥льтром. Ќин≥ в ”крањн≥ природн≥ ландшафти або знищен≥, або перебувають на р≥зних стад≥€х деградац≥њ. ј водоохоронн≥ зони, €кщо вони Ї взагал≥, зведено до вузьких берегових л≥сопосадок, €к≥ не виконують належним чином функц≥њ ф≥льтра-тор≥в сток≥в.

ѕ≥дземн≥ води ”крањни мають не менше значенн€ дл€ забезпе≠ченн€ водою населенн€: близько 70 % жител≥в с≥л ≥ селищ м≥сько≠го типу задовольн€ють своњ потреби в питн≥й вод≥ за рахунок ірунтових вод (колод€з≥) чи глибших водоносних горизонт≥в (свердловин). —тан п≥дземних вод ”крањни в ц≥лому кращий, н≥ж поверхневого стоку, хоча м≥сц€ми вони забруднюютьс€ сто≠ками промислових п≥дприЇмств, тваринницьких комплекс≥в тощо. ¬ де€ких промислових районах (ƒонбас,  ривбас) розроб≠ка шахт ≥ кар'Їр≥в негативно впливаЇ на €к≥сть ≥ запаси п≥дземних вод. ” результат≥ багатор≥чного в≥дкачуванн€ води з цих об'Їкт≥в њњ р≥вень дуже понизивс€, а з де€ких водоносних горизонт≥в вода зникла зовс≥м.

—поживанн€ пр≥сноњ води. ¬с≥ галуз≥ господарства стосовно водних ресурс≥в под≥л€ютьс€ на споживач≥вкористувач≥в. —по≠живач≥ забирають воду з джерела водопостачанн€, використову≠ють њњ дл€ виготовленн€ продукц≥њ, а пот≥м повертають, але вже в менш≥й к≥лькост≥ й ≥ншоњ €кост≥.  ористувач≥ воду не забирають, а використовують њњ €к середовище (водний транспорт, рибальст≠во, спорт тощо) або €к джерело енерг≥њ (√≈—). ѕроте й вони можуть зм≥нювати €к≥сть води (наприклад, водний транспорт забруднюЇ воду).

ѕромислов≥сть використовуЇ близько 20 % води, споживаноњ людством.  ≥льк≥сть води, що споживаЇтьс€ п≥дприЇмством, зале≠жить в≥д того, €ку продукц≥ю воно випускаЇ, в≥д системи водо≠постачанн€ (пр€моточна чи оборотна) та в≥д ≥нших причин.

«а пр€моточноњ системи вода з джерела надходить на промисловий об'Їкт, використовуЇтьс€ в процес≥ виготовленн€ продукц≥њ, пот≥м п≥ддаЇтьс€ очищенню й п≥сл€ цього скидаЇтьс€ у водост≥к чи водойму. «а оборотноњ системи в≥дпрацьована вода п≥сл€ очищенн€ не повертаЇтьс€ у водойму, а знову викори≠стовуЇтьс€ в процес≥ виробництва. ¬итрата води за такоњ системи набагато нижча. Ќаприклад, “≈— потужн≥стю 1 млн к¬т у раз≥ пр€мого водопостачанн€ (дл€ охолодженн€ агрегат≥в) споживаЇ 1,5 км3 води щор≥чно, а за оборотноњ системи Ч лише 0,12 км3, тобто в 13 раз≥в менше.

 ≥льк≥сть води (м3), необх≥дноњ дл€ виробництва 1 т продукц≥њ, називають водоЇмк≥стю виробництва. «а цим показником р≥зн≥ виробництва дуже в≥дм≥нн≥. Ќаприклад, дл€ виробництва 1 т металопрокату потр≥бно 10Ч15 м3 води, а 1 т х≥мволокна Ч 2000Ч 5000 м3. ƒо найб≥льших споживач≥в води в промисловост≥ нале≠жать атомн≥ електростанц≥њ. “ак, ’мельницька ј≈—, розташована у верх≥в'€х р≥чки √оринь, ЂвипиваЇї всю воду з ц≥Їњ р≥чки, €ка колись була основним джерелом водопостачанн€ населенн€ й промисловост≥ –≥вненськоњ област≥.

ќсновний же споживач води Ч с≥льське господарство (70 % њњ загального використанн€). ÷е зумовлено передус≥м зб≥льшенн€м площ зрошуваного землеробства. «рошуван≥ земл≥ набагато про≠дуктивн≥ш≥ в≥д незрошуваних. —ьогодн≥ в св≥т≥ площа зрошуваних земель становить 15 % загальноњ площ≥ с≥льськогосподарських уг≥дь, а дають ц≥ земл≥ понад 50 % ус≥Їњ продукц≥њ.

ѕитоме водоспоживанн€ п≥д час зрошенн€ залежить в≥д виду вирощуваних с≥льськогосподарських культур, кл≥мату, техн≥чного стану зрошувальних систем ≥ способ≥в поливу. “ак, норми поли≠ву дл€ зернових культур становл€ть 1500Ч3500 м3/га, дл€ цукро≠вого бур€ку Ч 2500Ч6000, а дл€ рису Ч 8000Ч15 000 м3/га.

Ѕ≥льша частина води (20Ч60 %), що використовуЇтьс€ дл€ зрошенн€, безповоротно втрачаЇтьс€ (випаровуЇтьс€), певна њњ к≥льк≥сть повертаЇтьс€ назад у водойми у вигл€д≥ так званих пово≠ротних вод, сильно забруднених сол€ми.

¬одопостачанн€ населенн€ (близько 10 % ус≥Їњ споживаноњ людством води) задовольн€Ї потреби в питн≥й вод≥ й комуналь≠но-побутов≥ (робота п≥дприЇмств побутового обслуговуванн€, поливанн€ вулиць ≥ зелених насаджень, протипожежн≥ заходи тощо). ™ пон€тт€ питоме водоспоживанн€, тобто добовий об'Їм води (л), необх≥дний дл€ задоволенн€ потреб одного жител€ м≥ста або села. ” великих м≥стах св≥ту питоме водоспоживанн€ сьогодн≥ таке (л/добу): Ќью-…орк Ч 600, ѕариж Ч 500, ћосква Ч 400,  ињв Ч 333, Ћондон Ч 263. ƒл€ пор≥вн€нн€: в крањнах, що роз≠виваютьс€ (÷ентральна јфрика, Ѕлизький —х≥д), цей показник становить лише 10Ч15 л/добу.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 551 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1998 - | 1924 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.