Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—усп≥льна та ≥ндив≥дуальна св≥дом≥сть




 

Ѕудь-€ка окрема людина, ≥ндив≥дуум Ї нос≥Їм св≥домост≥. ≤ тому њњ св≥дом≥сть ун≥кальна, ≥ндив≥дуальна, особист≥сна. ќднак, в ≥ндив≥дуальн≥й св≥домост≥ завжди Ї де€кий зм≥ст, сп≥льний дл€ окремих груп або дл€ ус≥х людей. ¬≥н формуЇтьс€ стих≥йно, бо кожна людина належить до певноњ профес≥њ, класу, нац≥њ, людству в ц≥лому, ≥ виражаЇ на€вн≥сть в ≥ндив≥дуальн≥й св≥домост≥ людини сп≥льних з ≥ншими людьми потреб, ≥нтерес≥в, установок, ц≥лей. “акий сп≥льний, над≥ндив≥дуальний, отже, безособовий зм≥ст св≥домост≥ називаЇтьс€ сусп≥льним (або сусп≥льною св≥дом≥стю). —усп≥льна св≥дом≥сть, виражаючи ≥нтереси певноњ соц≥альноњ групи людей, маЇ конкретно-≥сторичний характер, тобто зм≥нюЇтьс€ з плином часу.

Ћюдина народжуЇтьс€ в сусп≥льств≥, €ке маЇ певний р≥вень розвитку. ≤ тому формуванн€ ≥ндив≥дуальноњ св≥домост≥ зд≥йснюЇтьс€ переважно за рахунок засвоЇнн€ ц≥Їю людиною р≥зноман≥тноњ ≥нформац≥њ, накопиченоњ сусп≥льною св≥дом≥стю. –азом з тим сама сусп≥льна св≥дом≥сть розвиваЇтьс€ за допомогою дос€гнень зр≥лоњ ≥ндив≥дуальноњ св≥домост≥, творчих прорив≥в, в≥дкритт≥в, винаход≥в зроблених окремими особами в тих або ≥нших галуз€х д≥€льност≥. —усп≥льна св≥дом≥сть, €к правило, сильн≥ша за ≥ндив≥дуальну, бо людина змушена п≥дстроювати свою св≥дом≥сть п≥д установки ≥ ор≥Їнтац≥њ своЇњ соц≥альноњ групи (нац≥њ, класу та ≥н.) ≥ тому досить легко п≥ддаЇтьс€ колективному нав≥юванню. ƒл€ кожноњ особи, €ка бажаЇ зберегти своЇр≥дн≥сть, завжди актуальною Ї проблема пошуку шл€х≥в ≥ способ≥в послабленн€ залежност≥ в≥д диктату сусп≥льноњ св≥домост≥.

ѕроблема несв≥домого виражаЇ на€вн≥сть в глибинах людськоњ псих≥ки прихованих чинник≥в, €к≥ впливають на зм≥ст св≥домост≥, але не наведен≥ в ньому ≥ тому несв≥дом≥. ѕон€тт€м Унесв≥домеФ позначають сукупн≥сть псих≥чних процес≥в, стан≥в ≥ схем повед≥нки, €к≥ не задан≥ виразно у св≥домост≥ людей. Ћюдин≥ здаЇтьс€, що вона зовс≥м в≥льно формуЇ своњ думки, хоч насправд≥ њхн≥й зм≥ст визначаЇтьс€ €кимись непро€сненими дл€ њњ св≥домост≥ причинами. ѕро€снити природу несв≥домого ≥ таким чином зв≥льнити людину в≥д його диктату Ч завданн€, €ке ставили перед собою багато мислител≥в ≥ перш за все «.‘рейд та  .ёнг.

«.‘рейд (1856-1939) сформулював концепц≥ю ≥ндив≥дуального несв≥домого, €ка базуЇтьс€ на у€влен≥ про дом≥нуючу роль б≥олог≥чного, а саме ≥нстинкт≥в сексуального характеру в житт≥ людини. ‘рейд вид≥лив у людськ≥й псих≥ц≥ три област≥: У¬оноФ (несв≥доме), УяФ (св≥дом≥сть), УЌад-яФ (засвоЇн≥ людиною культурн≥ ≥деали, норми ≥ вимоги сусп≥льства). ѕрихован≥ детерм≥нанти св≥домост≥ зосереджен≥ в У¬оноФ у вигл€д≥ л≥б≥до Ч енерг≥њ несв≥домих сексуальних пот€г≥в ≥ ≥нстинкт≥в та витиснутих з≥ св≥домост≥ ≥дей. Ќесв≥дом≥ пот€ги прагнуть до задоволенн€, до розр€дки у д≥њ. ƒл€ цього њм потр≥бно проникнути в УяФ, €ке управл€Ї д≥€ми. ÷ьому проникненню перешкоджаЇ внутр≥шн€ цензура Ч УЌад-яФ, бо культура, за ‘рейдом, ірунтуЇтьс€ на в≥дмов≥ в≥д бажань несв≥домого. —в≥дом≥сть людини УяФ стаЇ полем бою м≥ж У¬оноФ ≥ УЌад-яФ. ќсновне завданн€ св≥домост≥ Ч знайти стан динам≥чноњ р≥вноваги м≥ж цими силами, ≥накше неминуче псих≥чне захворюванн€. ‘рейд розробив спец≥альний метод л≥куванн€ таких хвороб Ч психоанал≥з, за допомогою €кого пробував про€снити в кожному окремому випадку несв≥дом≥ мотиви, €к≥ викликали душевний розлад людини.

 .ёнг (1875-1961) Ч учень ‘рейда, створив концепц≥ю первинного колективного несв≥домого, €ке т≥льки п≥зн≥ше перетворюЇтьс€ в субТЇктивне та ≥ндив≥дуальне несв≥доме окремоњ людини. «а думкою ёнга, концепц≥€ ‘рейда характеризуЇ лише поверхневий шар несв≥домого. …ого найб≥льший глибинний пласт Ї Їдиним дл€ псих≥ки ус≥х людей, а тому загальнолюдським, колективним несв≥домим.  олективне несв≥доме пост≥йно виробл€Ї де€к≥ структури ≥ схеми, €к≥ символ≥чно оформлюють у€вленн€ людей. ÷≥ схеми ёнг називав Уодв≥чними образамиФ або УархетипамиФ. ¬изначальн≥ архетипи: ѕерсона (сукупн≥сть соц≥альних масок людини), јн≥ма (ж≥ноче начало), јн≥мус (чолов≥че начало), “≥нь (нижча природа людини) та ≥н. ¬они Ч апр≥орн≥, притаманн≥ кожн≥й людин≥ в≥д народженн€ ≥ виражають закодовану в людин≥ де€ку форму або можлив≥сть у€влень. јрхетипи зТ€вл€ютьс€ людин≥ через сни, переживанн€, м≥фи, рел≥г≥йн≥ традиц≥њ, в≥дхиленн€ у повед≥нц≥. Ѕудучи виразом загальних людських потреб, ≥нстинкт≥в, потенц≥й архетипи м≥ст€ть у соб≥ величезну енерг≥ю, безособову силу. Ћюди ≥нтуњтивно т€гнутьс€ до цих ≥ррац≥ональних, св€щенних первообраз≥в ≥ одночасно бо€тьс€ њх. —имвол≥чне тлумаченн€ архетип≥в демонструЇ цю подв≥йн≥сть ставленн€ до них, дозвол€ючи трохи в≥дкрити (позначаючи) ≥ разом з тим приховати (рац≥онально не розТ€снюючи) м≥ць несв≥домого. ѕро€сненн€ несв≥домих мотив≥в ≥ндив≥дуальноњ повед≥нки людини ёнг повТ€звав з анал≥зом њњ сновид≥нь.

 

¬»—Ќќ¬ » « ƒ–”√ќ√ќ ѕ»“јЌЌя:

 

Ћюдина народжуЇтьс€ в сусп≥льств≥, €ке маЇ певний р≥вень розвитку. ≤ тому формуванн€ ≥ндив≥дуальноњ св≥домост≥ зд≥йснюЇтьс€ переважно за рахунок засвоЇнн€ ц≥Їю людиною р≥зноман≥тноњ ≥нформац≥њ, накопиченоњ сусп≥льною св≥дом≥стю. –азом з тим сама сусп≥льна св≥дом≥сть розвиваЇтьс€ за допомогою дос€гнень зр≥лоњ ≥ндив≥дуальноњ св≥домост≥, творчих прорив≥в, в≥дкритт≥в, винаход≥в зроблених окремими особами в тих або ≥нших галуз€х д≥€льност≥. —усп≥льна св≥дом≥сть, €к правило, сильн≥ша за ≥ндив≥дуальну, бо людина змушена п≥дстроювати свою св≥дом≥сть п≥д установки ≥ ор≥Їнтац≥њ своЇњ соц≥альноњ групи (нац≥њ, класу та ≥н.) ≥ тому досить легко п≥ддаЇтьс€ колективному нав≥юванню. ƒл€ кожноњ особи, €ка бажаЇ зберегти своЇр≥дн≥сть, завжди актуальною Ї проблема пошуку шл€х≥в ≥ способ≥в послабленн€ залежност≥ в≥д диктату сусп≥льноњ св≥домост≥.

 






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 527 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2347 - | 2075 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.023 с.