Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”крањнська еколог≥чна школа




ќсобливе м≥сце в ≥стор≥њ еколог≥њ пос≥дають в≥дкритт€ всесв≥тньо в≥домого вченого ¬. ¬ернадського (1930-1945), автора вченн€ про б≥осферу. ¬≥н дов≥в на€вн≥сть широкомасштабного впливу живих орган≥зм≥в на аб≥отичне середовище. ” той пер≥од, коли наукова громадськ≥сть уже була п≥дготовлена до ц≥л≥сного баченн€ природи, в≥н своЇчасно запропонував ученн€ про б≥осферу €к про одну з оболонок «емл≥, що визначаЇтьс€ присутн≥стю живоњ речовини. ¬. ¬ернадський уперше вв≥в у вивченн€ б≥осфери к≥льк≥сний п≥дх≥д, що дозволило об'Їктивно оц≥нити обс€ги б≥огеох≥м≥чного кругооб≥гу речовин. ¬ченн€ ¬. ¬ернадського про ноосферу додатково узагальнило численн≥ дан≥ про нерозривн≥сть зв'€зку людини з природним середовищем.

—ередина та друга половина XX ст. ознаменувалис€ проведенн€м широкого фронту еколог≥чних досл≥джень, в €ких пом≥тну роль в≥д≥грають ≥ екологи ”крањни. ѕершим науковим центром еколог≥чних досл≥джень в ”крањн≥ був створений у 1930 р. сектор еколог≥њ при ≤нститут≥ зоолог≥њ та ботан≥ки ’арк≥вського ун≥верситету. ƒосл≥дженн€ в галуз≥ еколог≥њ, виконан≥ в цьому центр≥ ¬. —танчинським (1930-1940), мали пр≥оритет з багатьох питань ≥ в≥дзначалис€ ориг≥нальн≥стю. ¬≥н на 10 рок≥в ран≥ше за ¬. —укачова п≥д≥йшов до ≥дењ б≥огеоценозу €к функц≥ональноњ Їдност≥ б≥оценозу та аб≥отичних фактор≥в. ѕрац€ ¬. —танчинського Ђƒо розум≥нн€ б≥оценозуї (1933) Ї класичною в галуз≥ вивченн€ зв'€зк≥в м≥ж орган≥змами в центричних системах.

—в≥тове визнанн€ отримали проведен≥ у 1940-1980 рр. досл≥дженн€ украњнських учених ≤. ѕ≥допл≥чка, ‘. √рин€, —. —топка та багатьох ≥нших (принципи рац≥онального природокористуванн€, типолог≥€ л≥с≥в на основ≥ едаф≥чних мереж, роботи в еколог≥њ ландшафт≥в та ≥н.).

Ќабули широкого визнанн€ досл≥дженн€ штучних л≥с≥в ”крањни, виконан≥ ќ. Ѕельгардтом (1971); ј. “равлЇЇв (1980-1985) Ї засновником ученн€ про л≥сов≥ п≥дстилки та њх еколог≥чне значенн€.

ѕрац≥ академ≥ка ћ. ’олодного в еколог≥њ зал≥зобактер≥й зробили значний внесок у розвиток концепц≥њ про б≥огеох≥м≥чн≥ цикли. ¬≥н же першим знайшов ф≥тогенн≥ речовини в атмосфер≥ та заклав фундамент новоњ науки Ч алелопат≥њ.

Ќин≥ у головних наукових центрах ”крањни - в  иЇв≥, Ћьвов≥, ƒн≥пропетровську Ч ведутьс€ активн≥ розробки складних еколог≥чних проблем. Ўироке визнанн€ отримали роботи академ≥к≥в ћ. √олубц€,  . —итника, ё. Ўел€г-—осонка. ” прац€х ћ. √олубц€ та ё. Ўел€г-—осонка розвинут≥ методолог≥чн≥ та концептуальн≥ основи сучасноњ еколог≥њ. ќсобливо важливими дл€ розвитку еколог≥њ стали монограф≥€ Ђјктуальн≥ питанн€ еколог≥њї ћ. √олубц€ та монограф≥€ Ђћетодолог≥€ геоботан≥киї (автори ё. Ўел€г-—осонко, ¬.  рисаченко та я. ћовчан). ќриг≥нальн≥ методи рекультивац≥њ терикон≥в ƒонбасу розробив ™.  ондраг€ж (1970-1980). ¬они склали новий концептуальний етап у промислов≥й еколог≥њ.

≈кологи ”крањни, зокрема ƒ. √родзинський, зробили ваго≠мий внесок у розробку метод≥в оц≥нки р≥вн€ рад≥оактивного забрудненн€ великих територ≥й та обірунтуванн€ заход≥в знижен≠н€ еколог≥чних збитк≥в в≥д насл≥дк≥в авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈—. ”крањнським екологам завжди був притаманний ≥нтерес до ф≥лософських проблем, що виникають при анал≥з≥ системи Ђлюдина - природне середовищеї.

≈колог≥€ початку ’’≤ ст.. характеризуЇтьс€ двома особливост€ми.

ѕерша особлив≥сть пол€гаЇ в ≥деолог≥зац≥њ еколог≥њ, у використанн≥ њњ даних €к ≥нструменту пол≥тичноњ боротьби тих чи ≥нших соц≥альних угруповань. ” 1960-80-х рр. в умовах холодноњ в≥йни ≥ протисто€нн€ кап≥тал≥стичноњ та соц≥ал≥стичноњ сусп≥льних формац≥й еколог≥чн≥ проблеми та загроза еколог≥чноњ кризи розгл€далис€ не €к об'Їктивн≥ насл≥дки глобального антропогенезу ≥ техн≥чного прогресу, а €к насл≥док в≥дпов≥дно кап≥тал≥стичного чи соц≥ал≥стичного способ≥в господарюванн€. ѕ≥д таким кутом зору друкувалас€ велика к≥льк≥сть роб≥т €к у –ад€нському —оюз≥ ≥ крањнах –≈¬, так ≥ в крањнах «ах≥дноњ ™вропи та —Ўј. јвтори намагалис€ довести, що еколог≥чн≥ труднощ≥ Ї результатом пол≥тичноњ системи.

« розпадом —–—– ≥нтерес до такого п≥дходу в≥дпав ≥ з'€вилас€ можлив≥сть об'Їктивноњ оц≥нки виток≥в еколог≥чних проблем, що сто€ть перед людством. ќб'Їктивний анал≥з показуЇ, що деградац≥€ природного середовища Ї в першу чергу результатом загального технократичного ≥ споживацького типу розвитку цив≥л≥зац≥њ.

ƒруга особлив≥сть сучасного статусу еколог≥њ пол€гаЇ в широкому застосуванн≥ еколог≥чноњ ≥нформац≥њ р≥зними громадськими рухами. «вичайно, це йде на користь еколог≥њ, оск≥льки привертаЇ увагу ур€д≥в до еколог≥чноњ кризи та пог≥ршенн€ €кост≥ природного середовища. ѕозитивний вплив на сусп≥льну св≥дом≥сть мали в —Ўј та крањнах «ах≥дноњ ™вропи р≥зноман≥тн≥ рухи Ђзеленихї.

√ромадськ≥ рухи Ђзеленихї публ≥кують численн≥ л≥тературн≥ виданн€, зд≥йснюють зйомки ф≥льм≥в про природу, попул€ризують еколог≥чн≥ знанн€ ≥ здоровий спос≥б житт€. ¬они нер≥дко активно опираютьс€ зд≥йсненню антиеколог≥чних техн≥чних проект≥в. ќсобливо ефективною стала д≥€льн≥сть Ђзеленихї п≥сл€ того, €к у середин≥ 1980-х рок≥в 13 нац≥ональних Ђзеленихї рух≥в об'Їдналис€ в неур€дову орган≥зац≥ю Ђ√р≥нп≥сї (Ђ«елений св≥тї). Ќа рахунку Ђ√р≥нп≥саї на цей час Ї велика к≥льк≥сть р≥зноман≥тних природоохоронних еколог≥чних акц≥й.

јвторитетною неур€довою орган≥зац≥Їю Ї створений у 1968 р. п≥д кер≥вництвом јурел≥о ѕеччењ –имський клуб. ƒо роботи у ньому залучаютьс€ вчен≥ р≥зних крањн, €к≥ пра≠цюють над еколог≥чною проблематикою. –имський клуб пер≥одично публ≥куЇ допов≥д≥. Ќайб≥льш важливу роль в≥д≥грали допов≥д≥ ƒ. ≥ ƒ. ћедоуз≥в Ђћеж≥ ростуї (1979), ƒ. Ѕотк≥на ЂЌемаЇ меж навчаннюї (1980), ј.  ≥нга ≥ ј. —найдер Ђѕерша глобальна революц≥€ї. ” цих допов≥д€х було обірунтовано принцип виче≠рпност≥ матер≥альних та енергетичних ресурс≥в планети, доведено необх≥дн≥сть енергозбереженн€ на вс≥х р≥вн€х споживанн€ електроенерг≥њ, показана необх≥дн≥сть широкоњ еколог≥чноњ пропаганди з використанн€м ус≥х засоб≥в сусп≥льноњ ≥нформац≥њ тощо. ” 1974 р. в —Ўј було створено ≥нститут Ђ¬сесв≥тн€ вахтаї на чол≥ з в≥домими екологом Ћ. Ѕрауном. јмериканськ≥ вчен≥, що тут працюють, дають оц≥нки еколог≥чн≥й ситуац≥њ у св≥т≥ ≥ розробл€ють прогнози оптимального розвитку цив≥л≥зац≥њ. ÷ей ≥нститут ор≥ЇнтуЇ на ресурсо - ≥ енергозбереженн€ в ус≥х видах господарчоњ д≥€льност≥, обірунтовуЇ необх≥дн≥сть м≥жнародноњ сп≥впрац≥ в галуз≥ охорони природи.

ћають високу активн≥сть ≥ громадськ≥ еколог≥чн≥ рухи в ”крањн≥. «г≥дно з обл≥ком, до 2001 року в ”крањн≥ нал≥чувалос€ 431 неур€дова громадська орган≥зац≥€, що працюЇ у галуз≥ еколог≥њ. ¬они провод€ть лекц≥йну роботу, висаджують у населених пунктах дерева, кущ≥, створюють газони ≥ кв≥тники, ведуть природоохоронну роботу в запов≥дниках, заказниках ≥ нац≥ональних парках, орган≥зовують акц≥њ, спр€мован≥ на п≥двищенн€ еколог≥чноњ безпеки атомних електростанц≥й та ≥нших промислових об'Їкт≥в, ведуть пост≥йну лекц≥йну роботу з пропаганди закон≥в ”крањни, прийн€тих з метою збереженн€ природного середовища нашоњ держави.

—учасна еколог≥€ досить об'Їктивно п≥дходить до вир≥шенн€ питань щодо м≥сц€ людського сусп≥льства в природ≥. Ћюдське сусп≥льство взагал≥ не можна розгл€дати €к частину б≥осфери, €к њњ компонент. ÷е р≥зн≥ форми бутт€ - б≥олог≥чна та соц≥альна. —учасне людське сусп≥льство до певноњ м≥ри в≥дчужене в≥д природного середовища ≥ виступаЇ щодо нього €к зовн≥шн€ перетворююча сила, що вносить у б≥осферу т≥ чи ≥нш≥ збуренн€.

Ќа сьогодн≥ актуальною проблемою Ї не оц≥нка р≥вн€ детерм≥нованост≥ людського сусп≥льства природним середовищем - це очевидно, а визначенн€ того, до €коњ м≥ри може бути перетворене природне середовище в ход≥ його аграрного та промислового освоЇнн€. ћожна бачити, що намаганн€ стати незалежним в≥д навколишнього середовища Ї внутр≥шньою €к≥стю людства. јле де лежить об'Їктивна межа ц≥Їњ незалежност≥ щодо природного середовища? ¬≥дпов≥дь на це питанн€ може дати т≥льки еколог≥€.

—учасна еколог≥€ намагаЇтьс€ вир≥шити проблему Ђлюдина - природне середовищеї незалежно в≥д ≥снуючих пол≥тичних ситуац≥й. ≈колог≥чна криза з точки зору науки еколог≥њ - це глобальне €вище, €ке Ї результатом зростанн€ техн≥чних можливостей людини.  онфл≥кт м≥ж сусп≥льними формац≥€ми - кап≥тал≥змом та соц≥ал≥змом уже став фактом ≥стор≥њ, але еколог≥чн≥ проблеми залишилис€. —учасне сусп≥льство - високо-≥нтегрована ц≥л≥сн≥сть. ћи надто залежимо одне в≥д одного, щоб ≥зольовано вир≥шувати проблеми Їдиного за своЇю суттю природного середовища. ќдна т≥льки „орнобильська авар≥€ наочно показала, наск≥льки ми близьк≥ сус≥ди, €кий невеликий наш Ївропейський д≥м.

—тимулом дл€ прогресу еколог≥чноњ науки на меж≥ XXI ст. ви€вивс€ загальний громадський ≥нтерес до нењ. ” 1992 р. ћ≥жнародний ≥нститут √еллопа пров≥в опитуванн€ у 22 крањнах св≥ту за комплексною анкетою Ђ«доров'€ планетиї. јнал≥з даних опитуванн€ показав, що еколог≥ю €к проблему Ђномер одинї оц≥нили 39% населенн€ Ќ≥дерланд≥в, 29%-населенн€ ћексики, 28% Ч населенн€ ‘≥нл€нд≥њ, 18% Чнаселенн€ “уреччини ≥ т.д. Ќаселенн€ 15 крањн з 22, у €ких проводилос€ опитуванн€, вважаЇ, що еколог≥чний стан навколишнього середовища Ї складовою частиною трьох головних проблем, €к≥ маЇ вир≥шити сучасне людство.

÷е опитуванн€ показало, що б≥льш≥сть населенн€ св≥ту справедливо пов'€зуЇ пог≥ршенн€ свого власного здоров'€ з≥ станом природного середовища, а серед причин деградац≥њ природних комплекс≥в посл≥довно називаЇ ≥ндустр≥ю, поган≥ технолог≥њ, марнотратство та еколог≥чне неуцтво. ” 20 крањнах з 22, де проводилос€ опитуванн€, населенн€ в≥ддаЇ перевагу еколог≥њ над економ≥кою.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1105 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2280 - | 2024 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.