Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—утн≥сть, проблеми ≥ основн≥ форми бутт€




—истема ф≥лософського знанн€ пор€д з предметом, принципами, методами включаЇ в себе закони ≥ категор≥йний апарат. ”с≥ елементи системи т≥сно взаЇмоповТ€зан≥ ≥ становл€ть ц≥л≥сну Їдн≥сть, €ка створюЇтьс€ навколо €дра, вих≥дноњ, системотворчоњ категор≥њ. ¬≥домо, що ≥снуЇ багато р≥зних систем ф≥лософ≥њ, основу €ких становл€ть в≥дм≥нн≥ одна в≥д одноњ категор≥њ: бутт€ або дух, св≥дом≥сть або матер≥€, людина чи надлюдина тощо.

Ѕутт€ належить до числа тих системотворчих пон€ть, €к≥ покладен≥ в основи ф≥лософ≥њ багатьма мислител€ми €к минулого, так ≥ сучасного. ¬≥дома телев≥з≥йна гра Ђўо? ƒе?  оли?ї повторюЇ сутн≥сть питань у т≥й форм≥, €к вони були поставлен≥ ф≥лософами давнини. Ќаведений вище ланцюжок питань давав змогу розкрити перший аспект проблеми бутт€: а) ўо ≥снуЇ? Ч —в≥т. ¬сесв≥т; б) ƒе Ч ≥снуЇ? Ч “ут ≥ скр≥зь, всюди; в) як довго в≥н ≥снуЇ ( оли)? Ч “епер ≥ завжди. —уть проблеми пол€гаЇ в ≥снуванн≥ суперечливоњ Їдност≥ неминучого, в≥чного ≥ минулого, зм≥нного бутт€ окремих речей, стан≥в, людських та ≥нших ≥стот.

¬нутр≥шн€ лог≥ка проблеми бутт€ веде ф≥лософ≥в в≥д питанн€ про ≥снуванн€ св≥ту Ђтутї ≥ Ђтеперї до питанн€ про його ≥снуванн€ Ђскр≥зьї ≥ Ђзавждиї. «в≥дси випливав другий аспект проблеми бутт€ Ч питанн€ про Їдн≥сть св≥ту. «агальна в≥дпов≥дь на це питанн€ сутност≥ бутт€ в даному аспект≥ маЇ бути така: ≥снуванн€ всього, що Ї, було ≥ буде, Ї обТЇктивною передумовою Їдност≥ св≥ту.

Ќарешт≥, трет≥й аспект проблеми бymm€ повТ€заний з тим, що св≥т у ц≥лому ≥ все, що в ньому ≥снуЇ, Ї сукупною реальн≥стю, д≥йсн≥стю, €ка маЇ внутр≥шню лог≥ку свого ≥снуванн€, розвитку ≥ реально представлена наш≥й св≥домост≥ д≥€ми окремих ≥ндив≥д≥в ≥ покол≥нь людей.

‘≥лософський смисл пон€тт€ бутт€ т≥сно повТ€заний з пон€тт€ми небутт€, ≥снуванн€, простору, часу, матер≥њ, становленн€, розвитку, €кост≥, к≥лькост≥, м≥ри та ≥ншими категор≥€ми. ѕовс€кденна мовна практика також робить св≥й внесок в осмисленн€ проблеми бутт€. —лова Ђбутт€ї, ЂЇ, ≥снуЇї в минулому, сучасному ≥ майбутньому ≥снуванн≥ належить до найб≥льш уживаних сл≥в украњнськоњ, н≥мецькоњ, французькоњ, англ≥йськоњ мов. —лово ЂЇї, за √егелем та  антом, додаЇ характеристики, €к≥ дуже важлив≥ дл€ субТЇкта реченн€, його звТ€зку з ≥менною частиною предиката, а значить, з його допомогою даютьс€ нов≥ знанн€ про реч≥, процеси, стани, ≥дењ тощо. Ќаприклад, ми говоримо: Ђ‘≥лософ≥€ Ї форма св≥тогл€дуї. ” цьому реченн≥ ф≥лософ≥њ €к одному з ≥сторичних тип≥в св≥тогл€ду з допомогою д≥Їслова ЂЇї надаютьс€ б≥льш широк≥ риси предиката Ђсв≥тогл€дї.

≤снуЇ два запереченн€ доц≥льност≥ введенн€ в ф≥лософ≥ю категор≥њ бутт€: а) оск≥льки категор≥€ бутт€ н≥чого не говорить про конкретн≥ ознаки речей, то њњ сл≥д вилучити з розгл€ду; б) оск≥льки бутт€ визначаЇтьс€ через пон€тт€ ≥снуванн€, то ≥ в цьому випадку вона також непотр≥бна, бо повторюЇ пон€тт€ ≥снуванн€. Ќеобірунтован≥сть таких точок зору очевидна, бо, по-перше, категор≥€ €краз призначена дл€ того, щоб ф≥ксувати всезагальн≥ звТ€зки св≥ту, а не конкретн≥ ознаки речей ≥, по-друге, ф≥лософська категор≥€ бутт€ не т≥льки включаЇ в себе вказ≥вку на ≥снуванн€, тобто на€вн≥сть будь-чого, але й ф≥ксуЇ б≥льш складний комплексний зм≥ст цього ≥снуванн€. ќтже, в категор≥њ бутт€ обТЇднуютьс€ так≥ основн≥ ≥дењ:

¾ св≥т Ї, ≥снуЇ €к безмежна ≥ неминуща ц≥л≥сн≥сть;

¾ природне ≥ духовне, ≥ндив≥ди ≥ сусп≥льство р≥вноправно ≥снують, хоч ≥ в р≥зних формах, њх розр≥знен≥сть ф≥ксуЇтьс€ т≥льки за формою, ≥снуванн€ Ї передумовою Їдност≥ св≥ту;

¾ за обТЇктивноњ лог≥ки ≥снуванн€ ≥ розвитку св≥т у на€вност≥ р≥зних форм свого ≥снуванн€ утворюЇ сукупну обТЇктивну реальн≥сть, д≥йсн≥сть, €ка представл€Їтьс€ св≥домост≥ ≥ виражаЇтьс€ у д≥њ конкретних ≥ндив≥д≥в та покол≥нь людей.

ƒл€ розум≥нн€ сутност≥ бутт€ доц≥льно вид≥лити так≥ €к≥сно в≥дм≥нн≥ ≥ в той же час взаЇмоповТ€зан≥ його форми:

¾ бутт€ речей, т≥л, процес≥в, €ке, в свою чергу, под≥л€Їтьс€ на бутт€ речей, процес≥в, стан≥в природи, бутт€ природи €к ц≥лого ≥ бутт€ речей ≥ процес≥в, створених людиною;

¾ бутт€ людини, €ке под≥л€Їтьс€ на бутт€ людини в св≥т≥ речей та на специф≥чно людське бутт€;

¾ бутт€ духовного (≥деального), €ке под≥л€Їтьс€ на ≥ндив≥дуал≥зоване духовне ≥ обТЇктивоване (поза≥ндив≥дуальне) духовне;

¾ бутт€ соц≥ального, €ке под≥л€Їтьс€ на ≥ндив≥дуальне бутт€ (бутт€ окремоњ людини в сусп≥льств≥ ≥ в процес≥ ≥стор≥њ) ≥ бутт€ сусп≥льства.

ћайбутн≥м бакалаврам економ≥чного проф≥лю особливу увагу сл≥д звернути на сутн≥сть соц≥ального бутт€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 662 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1977 - | 1943 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.