Середньовічна філософія як синтез християнського вчення й античної філософії

(2 години)

Для курсантів 1 курсу факультетів підготовки фахівців для підрозділів КМ, МГБ, ПС та слухачів 2 курсу факультету ФЗН ОВС

Дніпропетровськ – 2015

Лекція підготовлена завідувачем кафедри філософії та політології, доктором філософських наук, професором Кузьменком В.В.

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Шевцов С.В., завідувач кафедрою філософії Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, доктор філософських наук.

Палагута В.І., завідувач кафедрою інженерної педагогіки Національної металургійної академії України, доктор філософських наук, професор.

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри філософії та політології 10 серпня 2015 р., протокол № 1.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

Вступ

1. Середньовічна філософія як синтез християнського вчення й античної філософії.

2. Філософські погляди Августина Аврелія в контексті середньовічної християнської культури.

Висновки

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Добиаш-Рождественская О. А. Западная Европа в средние века / О. А. Добиаш-Рождественская – М.: «Акционер и К» 2006 – 144 с.

2. Зубов В. П. Архитектор в эпоху средневековья / В. П. Зубов // – М.: Советское искусствознание, 1985. вып. 19. – 358 с.

3. Иванов Н. П. Сказал Бог … Библейская онтология и библейская антропология / Н. П. Иванов. – Клин: Изд. Фонд «Христианская жизнь», 1999. – 120 с.

4. Ильенков Э. В. Философия и культура / Э. В. Ильенков – М.: Мысль, 1991. – 270 с.

5. Лортц Й. История церкви, рассмотренная в связи с историей идей: В 2-х т. Т.1. Древность и средние века / Й. Лортц. – М.: Христианская Россия, 1999. – 511 с.

6. Грабарь-Пассек М., Гаспаров М. Памятники средневековой латинской литературы IV – IX века / М. Грабарь-Пассек, М. Гаспаров. – М.: Наука, 1970. – 444 с.

7. Даркевич В. П. Народная культура средневековья / В. П. Даркевич. – М.: Наука, 1976. – 198 с.

МЕТА ЛЕКЦІЇ:

· Ознайомити з системо загальнолюдських цінностей.

· Сформувати світогляд як складову побудови наукового знання.

· Розкрити роль філософії як основи юридичного знання.

· Розкрити зв’язки між дисциплінами, які носять деонтологічний характер.

· Ознайомити з методологією побудови наукового знання.

Вступ

Грецька філософія сформувалася на ґрунті античного рабовласницького суспільства. Філософська думка Середньовіччя належить до епохи феодалізму (V-XV століття). Проте не слід вважати, що перехід від одного суспільного устрою до іншого відбувся раптово. Період формування нового типу суспільного устрою був досить тривалим. Хоча найчастіше початок Середньовіччя пов’язують із падінням Західної Римської імперії (476 р.), такий зв’язок дуже умовний. Завоювання Риму не могло відразу змінити ні соціально-економічних відносин, ні життєвого устрою, ні релігійних переконань, ні філософських учень даної епохи. Період становлення середньовічної культури – нового типу релігійної віри та філософського мислення справедливо було б віднести до I-IV століть. Протягом зазначеного періоду змагалися між собою філософські вчення стоїків, епікурейців, неоплатоніків, що виросли на старому, язичницькому ґрунті, з осередками нової віри і нової філософської думки. Згодом названі складові утворили основу середньовічної теології та філософії. Зазначимо, що християнська думка нерідко намагалася асимілювати досягнення античної філософії, особливо неоплатонізму і стоїцизму, включаючи їх у новий для них контекст.

Грецька філософія була пов’язана з язичницьким многобожжям – політеїзмом. При всій відмінності різних її вчень грецька філософія носила космологічний характер. Космос був тим цілим, що включало все суще, у тому числі й людину як мікрокосмос.

Що ж до філософської думки Середньовіччя, то вона сягає своїм корінням релігії єдинобожжя – монотеїзму. До таких релігій належать іудаїзм, християнство та мусульманство, і саме із ними пов’язаний розвиток як європейської, так й арабської філософії середніх віків. Тогочасне мислення було теоцентричним. Реальністю, визначаючою все суще, для нього був Бог, а не природа.

В основі християнського монотеїзму лежать два найважливіші принципи, не властиві релігійно-міфологічній свідомості і відповідно філософському мисленню язичницького світу: ідея творіння та ідея одкровення. Обидві вони тісно між собою пов’язані, оскільки передбачають єдиного Бога. Ідея творіння лежить в основі середньовічної онтології (вчення про буття), а ідея одкровення складає фундамент вчення про пізнання. Звідси всебічна залежність середньовічної філософії від теології, а всіх середньовічних інститутів – від церкви.

Середньовічна філософія як синтез християнського вчення й античної філософії