Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—ередньов≥чна ф≥лософ≥€ €к синтез христи€нського вченн€ й античноњ ф≥лософ≥њ




ћ≥н≥стерство внутр≥шн≥х справ ” –јѓЌ»

ƒЌ≤ѕ–ќѕ≈“–ќ¬—№ »… ƒ≈–∆ј¬Ќ»… ”Ќ≤¬≈–—»“≈“

¬Ќ”“–≤ЎЌ≤’ —ѕ–ј¬

 афедра ф≥лософ≥њ та пол≥толог≥њ

Ћекц≥€

 

з дисципл≥ни Ђф≥лософ≥€ї

“ема є 4. Ђ—ередньов≥чна ф≥лософ≥€ €к синтез христи€нського вченн€ ≥ античноњ ф≥лософ≥њї

 

(2 години)

 

ƒл€ курсант≥в 1 курсу факультет≥в п≥дготовки фах≥вц≥в дл€ п≥дрозд≥л≥в  ћ, ћ√Ѕ, ѕ— та слухач≥в 2 курсу факультету ‘«Ќ ќ¬—

ƒн≥пропетровськ Ц 2015


 

Ћекц≥€ п≥дготовлена зав≥дувачем кафедри ф≥лософ≥њ та пол≥толог≥њ, доктором ф≥лософських наук, професором  узьменком ¬.¬.

 

–≈÷≈Ќ«≈Ќ“»:

Ўевцов —.¬., зав≥дувач кафедрою ф≥лософ≥њ ƒн≥пропетровського нац≥онального ун≥верситету ≥м. ќлес€ √ончара, доктор ф≥лософських наук.

ѕалагута ¬.≤., зав≥дувач кафедрою ≥нженерноњ педагог≥ки Ќац≥ональноњ металург≥йноњ академ≥њ ”крањни, доктор ф≥лософських наук, професор.

 

 

Ћекц≥€ обговорена та схвалена на зас≥данн≥ кафедри ф≥лософ≥њ та пол≥толог≥њ 10 серпн€ 2015 р., протокол є 1.


ѕЋјЌ Ћ≈ ÷≤ѓ:

 

¬ступ

1. —ередньов≥чна ф≥лософ≥€ €к синтез христи€нського вченн€ й античноњ ф≥лософ≥њ.

2. ‘≥лософськ≥ погл€ди јвгустина јврел≥€ в контекст≥ середньов≥чноњ христи€нськоњ культури.

¬исновки


–≈ ќћ≈Ќƒќ¬јЌј Ћ≤“≈–ј“”–ј:

 

1. ƒобиаш-–ождественска€ ќ. ј. «ападна€ ≈вропа в средние века / ќ. ј. ƒобиаш-–ождественска€ Ц ћ.: Ђјкционер и  ї 2006 Ц 144 с.

2. «убов ¬. ѕ. јрхитектор в эпоху средневековь€ / ¬. ѕ. «убов // Ц ћ.: —оветское искусствознание, 1985. вып. 19. Ц 358 с.

3. »ванов Ќ. ѕ. —казал Ѕог Е Ѕиблейска€ онтологи€ и библейска€ антропологи€ / Ќ. ѕ. »ванов. Ц  лин: »зд. ‘онд Ђ’ристианска€ жизньї, 1999. Ц 120 с.

4. »льенков Ё. ¬. ‘илософи€ и культура / Ё. ¬. »льенков Ц ћ.: ћысль, 1991. Ц 270 с.

5. Ћортц …. »стори€ церкви, рассмотренна€ в св€зи с историей идей: ¬ 2-х т. “.1. ƒревность и средние века / …. Ћортц. Ц ћ.: ’ристианска€ –осси€, 1999. Ц 511 с.

6. √рабарь-ѕассек ћ., √аспаров ћ. ѕам€тники средневековой латинской литературы IV Ц IX века / ћ. √рабарь-ѕассек, ћ. √аспаров. Ц ћ.: Ќаука, 1970. Ц 444 с.

7. ƒаркевич ¬. ѕ. Ќародна€ культура средневековь€ / ¬. ѕ. ƒаркевич. Ц ћ.: Ќаука, 1976. Ц 198 с.

 

 


ћ≈“ј Ћ≈ ÷≤ѓ:

 

Ј ќзнайомити з системо загальнолюдських ц≥нностей.

Ј —формувати св≥тогл€д €к складову побудови наукового знанн€.

Ј –озкрити роль ф≥лософ≥њ €к основи юридичного знанн€.

Ј –озкрити звТ€зки м≥ж дисципл≥нами, €к≥ нос€ть деонтолог≥чний характер.

Ј ќзнайомити з методолог≥Їю побудови наукового знанн€.

 

¬ступ

√рецька ф≥лософ≥€ сформувалас€ на ірунт≥ античного рабовласницького сусп≥льства. ‘≥лософська думка —ередньов≥чч€ належить до епохи феодал≥зму (V-XV стол≥тт€). ѕроте не сл≥д вважати, що перех≥д в≥д одного сусп≥льного устрою до ≥ншого в≥дбувс€ раптово. ѕер≥од формуванн€ нового типу сусп≥льного устрою був досить тривалим. ’оча найчаст≥ше початок —ередньов≥чч€ повТ€зують ≥з пад≥нн€м «ах≥дноњ –имськоњ ≥мпер≥њ (476 р.), такий звТ€зок дуже умовний. «авоюванн€ –иму не могло в≥дразу зм≥нити н≥ соц≥ально-економ≥чних в≥дносин, н≥ життЇвого устрою, н≥ рел≥г≥йних переконань, н≥ ф≥лософських учень даноњ епохи. ѕер≥од становленн€ середньов≥чноњ культури Ц нового типу рел≥г≥йноњ в≥ри та ф≥лософського мисленн€ справедливо було б в≥днести до I-IV стол≥ть. ѕрот€гом зазначеного пер≥оду змагалис€ м≥ж собою ф≥лософськ≥ вченн€ стоњк≥в, еп≥курейц≥в, неоплатон≥к≥в, що виросли на старому, €зичницькому ірунт≥, з осередками новоњ в≥ри ≥ новоњ ф≥лософськоњ думки. «годом назван≥ складов≥ утворили основу середньов≥чноњ теолог≥њ та ф≥лософ≥њ. «азначимо, що христи€нська думка нер≥дко намагалас€ асим≥лювати дос€гненн€ античноњ ф≥лософ≥њ, особливо неоплатон≥зму ≥ стоњцизму, включаючи њх у новий дл€ них контекст.

√рецька ф≥лософ≥€ була повТ€зана з €зичницьким многобожж€м Ц пол≥тењзмом. ѕри вс≥й в≥дм≥нност≥ р≥зних њњ вчень грецька ф≥лософ≥€ носила космолог≥чний характер.  осмос був тим ц≥лим, що включало все суще, у тому числ≥ й людину €к м≥крокосмос.

ўо ж до ф≥лософськоњ думки —ередньов≥чч€, то вона с€гаЇ своњм кор≥нн€м рел≥г≥њ Їдинобожж€ Ц монотењзму. ƒо таких рел≥г≥й належать ≥удањзм, христи€нство та мусульманство, ≥ саме ≥з ними повТ€заний розвиток €к Ївропейськоњ, так й арабськоњ ф≥лософ≥њ середн≥х в≥к≥в. “огочасне мисленн€ було теоцентричним. –еальн≥стю, визначаючою все суще, дл€ нього був Ѕог, а не природа.

¬ основ≥ христи€нського монотењзму лежать два найважлив≥ш≥ принципи, не властив≥ рел≥г≥йно-м≥фолог≥чн≥й св≥домост≥ ≥ в≥дпов≥дно ф≥лософському мисленню €зичницького св≥ту: ≥де€ твор≥нн€ та ≥де€ одкровенн€. ќбидв≥ вони т≥сно м≥ж собою повТ€зан≥, оск≥льки передбачають Їдиного Ѕога. ≤де€ твор≥нн€ лежить в основ≥ середньов≥чноњ онтолог≥њ (вченн€ про бутт€), а ≥де€ одкровенн€ складаЇ фундамент вченн€ про п≥знанн€. «в≥дси всеб≥чна залежн≥сть середньов≥чноњ ф≥лософ≥њ в≥д теолог≥њ, а вс≥х середньов≥чних ≥нститут≥в Ц в≥д церкви.


—ередньов≥чна ф≥лософ≥€ €к синтез христи€нського вченн€ й античноњ ф≥лософ≥њ

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 428 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2109 - | 1842 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.