Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќац≥ональна осв≥та в 20-т≥ роки XX стол≥тт€




¬ ”крањн≥ на початку 20-х рок≥в склалас€ своЇр≥дна ситуац≥€. « одного боку, спостер≥гавс€ зл≥т нац≥ональноњ самосв≥домост≥, з ≥ншого Ч украњнськ≥ б≥льшовики ще прагнули автоном≥њ, бажали сам≥ керувати процесом творенн€ новоњ держави. ƒо цього додалас€ надзвичайно т€жка економ≥чна ситуац≥€, що склалас€ в результат≥ першоњ св≥товоњ та громад€нськоњ воЇн.

¬се це мали врахувати кер≥вники украњнського Ќаркомосу, розробл€ючи модель осв≥тньоњ системи. “ому, на в≥дм≥ну в≥д –—‘–, де основною ланкою осв≥тньоњ системи була визнана Їдина трудова школа, в ”крањн≥, починаючи з 1920 р., створюЇтьс€ б≥льш складна система осв≥ти. 1920 року Ќаркомос ”крањни видаЇ У ƒекларац≥ю про соц≥альне вихованн€ д≥тей Ф, в €к≥й, на п≥дстав≥ твердженн€ про розпад с≥м'њ в соц≥ал≥стичн≥й держав≥, робитьс€ висновок про необх≥дн≥сть перенесенн€ Уцентру вагиФ в справ≥ шк≥льництва з Їдиноњ трудовоњ школи на дит€чий будинок. “од≥шн≥й нарком осв≥ти √.√ринько так роз'€снював сутн≥сть соц≥ального вихованн€: Усоц≥альне вихованн€ в розвинутому вигл€д≥ Ї всезагальна орган≥зац≥€ дитинства, створенн€ колективного житт€ всього дит€чого населенн€. ÷е Ц не вих≥дна точка, а к≥нцева мета розвитку соцвиху. ¬она передбачаЇ повне усуненн€ розпорошеност≥ д≥тей м≥ж ≥ндив≥дуал≥стичними с≥м'€ми, що неможливе без орган≥зац≥њ соц≥ал≥стичного господарства та зм≥ни всього устрою житт€Ф.

“ож повне п≥дпор€дкуванн€ дит€чоњ особистост≥ виховним впливам новоутвореноњ держави ставало лейтмотивом д≥€льност≥ заклад≥в соцвиху. ƒекларац≥€ висунула ≥дею так званого Узахисту дитинстваФ, завданн€м €кого було: вз€ти на обл≥к вс≥х д≥тей до 15 рок≥в, €к тих, €к≥ вже вв≥йшли в систему соц≥ального вихованн€, так ≥ тих, що не в≥дв≥дують жодноњ осв≥тньо-виховноњ установи; використати вс≥ засоби дл€ забезпеченн€ кожн≥й дитин≥ ус≥х њњ прав на матер≥альне утриманн€, вихованн€, осв≥ту, охорону здоров'€; вилучити дитину Уз вулиц≥Ф, передати через колектор або розпод≥льник до виховного закладу (боротьба з безпритульн≥стю); захистити права ≥ т≥Їњ дитини, що живе в с≥м'њ, але потребуЇ т≥Їю чи ≥ншою м≥рою соц≥альноњ допомоги.

ƒл€ вир≥шенн€ цих завдань планом Ќаркомосу передбачалос€ розгортанн€ ц≥лоњ низки в≥дпов≥дних установ, таких €к: майданчики р≥зних тип≥в, €к≥ мали функц≥онувати в основному в л≥тн≥й пер≥од ≥ вилучати д≥тей Уз вулиц≥Ф, орган≥зовуючи њхн≥й побут; дит€чий садок, школа Ч клуб неповного дн€; денний дит€чий будинок, дит€чий садок або школа повного дн€; дит€ч≥ будинки, €к≥ мали забезпечувати повне влаштуванн€ д≥тей, њх харчуванн€ ≥ навчанн€; дит€ч≥ м≥стечка (об'Їднан≥ дит€ч≥ будинки); заклади та установи охорони дитинства (колектори, розпод≥льники, приймальники тощо); заклади дл€ дефективних д≥тей.

“акою, на думку кер≥вник≥в Ќаркомосу, мала бути мережа заклад≥в, що забезпечували навчанн€ ≥ вихованн€, а найголовн≥ше пор€тунок д≥тей в≥ком в≥д 7 до 15 рок≥в. ѕо зак≥нченню заклад≥в соцвиху д≥ти мали переходити до набутт€ певного фаху. ƒл€ цього передбачалос€ створенн€ р≥зноман≥тних профес≥йних шк≥л Ц в≥д курс≥в до вуз≥в. Ќа початку 20-х рр. у м≥стах утворилис€ два р≥зновиди профес≥йно-техн≥чних навчальних заклад≥в: фабрично-заводськ≥ учн≥вства (або школи роб≥тничоњ молод≥) та ≥ндустр≥альн≥ профшколи.

ƒещо ≥накше вигл€дала осв≥тн€ мережа в с≥льськ≥й м≥сцевост≥: масовим €вищем тут була початкова 4-р≥чна школа, до €коњ планувалос€ додати 3-р≥чну школу сел€нськоњ молод≥. ¬ останн≥й передбачалос€ значно розширити обс€г с≥льськогосподарських дисципл≥н ≥ в такий спос≥б спри€ти п≥дготовц≥ п≥дл≥тк≥в до профес≥йноњ осв≥ти в так званих Ушколах батрацькоњ молод≥Ф або техн≥кумах.

” середин≥ 20-х рок≥в, €к завданн€ на перспективу, було висунуто гасло обов'€зковоњ семир≥чноњ осв≥ти, однак цього не вдалос€ дос€гти, так само €к ≥ загального початкового навчанн€.

ƒо вищих навчальних заклад≥в в 20-т≥ роки в≥дносилис€ ≥нститути р≥зних проф≥л≥в (≥ндустр≥ально-техн≥чн≥, с≥льськогосподарськ≥, соц≥ально-економ≥чн≥, педагог≥чн≥, медичн≥, художн≥). –ад€нська влада на ”крањн≥ л≥кв≥дувала ун≥верситети, вважаючи њх Урозсадником буржуазноњ ≥деолог≥њФ.

« метою полегшенн€ роб≥тничо-сел€нськ≥й молод≥ вступу до ≥нститут≥в, при них в≥дкривалис€ так зван≥ роб≥тнич≥ факультети (роб≥тфаки), на €к≥ покладалос€ завданн€ п≥дготувати цю молодь до сприйн€тт€ ≥нститутських курс≥в.

—пециф≥чно вир≥шувалось питанн€ з д≥€льн≥стю техн≥кум≥в. ” 1920 р. у схем≥ системи осв≥ти, запропонован≥й √.√риньком, вони квал≥ф≥кувалис€ €к середн≥ навчальн≥ заклади. јле вже з 1922 р. њм в≥дводитьс€ роль вищоњ навчальноњ установи, що готуЇ вузьких спец≥ал≥ст≥в-майстр≥в, пом≥чник≥в ≥нженер≥в, ≥нженер≥в вузького фаху, агроном≥в-фах≥вц≥в.

ќсв≥тню п≥рам≥ду ув≥нчувала јкадем≥€ наук з≥ своњми науково-досл≥дними установами.

2 листопада 1922 р. ѕрезид≥€ ¬”÷¬  затвердила У  одекс закон≥в про народну осв≥ту в ”–—– Ф, в €кому вс≥ вищезгадан≥ засади в≥тчизн€ного шк≥льництва набули статусу юридичноњ норми.

“аким чином, в 20-т≥ роки ’’ ст. на ”крањн≥ була створена ориг≥нальна осв≥тн€ система, €ка була ви€вом творчост≥ украњнського сусп≥льства, викликана загальним творчим злетом, характерним дл€ соц≥альноњ атмосфери перших пореволюц≥йних рок≥в.

¬проваджувалас€ комплексна система навчанн€ Ц принцип побудови зм≥сту осв≥ти, орган≥зац≥њ процесу навчанн€, сконцентрованого навколо стрижневоњ теми (наприклад, дит€чих ≥нтерес≥в та нахил≥в, ознайомленн€ з певним колом життЇвих €вищ, вивченн€ р≥дного краю, виконанн€ практичних завдань тощо).

” рад€нськ≥й школ≥ п≥д цим пон€тт€м розум≥лос€ трудове ознайомленн€ д≥тей з природою та сусп≥льним середовищем, що њх оточуЇ (природа Ц прац€ Ц сусп≥льство). —аме таку схему було покладено в основу навчальних план≥в ≥ програм 192223 навчального року ƒ¬– (ƒержавною вченою радою) у –ос≥њ. √оловною серед них була У прац€ Ф, тобто вивченн€ трудовоњ д≥€льност≥ людини. јктивне ознайомленн€ з трудовим житт€м супроводжувалос€ вивченн€м природних умов ≥ взаЇмов≥дносин людини ≥ довк≥лл€ (У природа Ф), ознайомленн€ з сусп≥льними в≥дносинами (У сусп≥льство Ф). “ак, у першому клас≥ вивчалос€ трудове житт€ с≥мТњ, у другому Ц житт€ села або м≥ста, у третьому Ц господарство м≥сцевого краю, в четвертому Ц державне господарство й економ≥чне житт€ в —–—–.

 омплексн≥ програми, що розробл€лись на ”крањн≥, були спр€мован≥ передус≥м на класове вихованн€, €кого в≥д школи вимагали парт≥€ ≥ ур€д. ÷е вступало в гостр≥ суперечност≥ з положенн€м самих програм. ¬ажко було пристосувати до комплекс≥в пол≥тичн≥ питанн€, пов'€зати њх з дит€чим комун≥стичним рухом, Упол≥ткомплексомФ, Укомплексом охорони здоровТ€Ф.

” 20-т≥ роки педагогами ”крањни комплекс розгл€давс€ €к в≥дбитт€ ≥нтегрованого сприйн€тт€ дитиною оточуючого св≥ту, а завданн€м школи було ознайомити дитину ≥з св≥том, що њњ оточуЇ. Ќа початку 30-х рок≥в на перше м≥сце було поставлене пролетарське комун≥стичне оточенн€ Ц парт≥€, комсомол, дит€чий рух, ради, профсп≥лки, виробництво, колгоспи. “ак кардинально зм≥нюЇтьс€ парадигма осв≥ти: в≥д дитини €к центру педагог≥чного процесу школа перейшла до висуненн€ на передн≥й план оточенн€, причому у вкрай пол≥тизованому розум≥нн≥.

” 20-т≥ роки ус≥ пров≥дн≥ педагоги перейшли на рефлексолог≥чн≥ позиц≥њ. —ам терм≥н У рефлексолог≥€ Ф впровадив у науковий об≥г ¬.ЅехтерЇв у робот≥ У ќсновн≥ принципи так званоњ обТЇктивноњ психолог≥њ або психорефлексолог≥њ Ф (1930). —утн≥сть рефлексолог≥њ пол€гаЇ в тому, що вс€ повед≥нка людини, починаючи з елементарних орган≥чних реакц≥й ≥ зак≥нчуючи найскладн≥шими актами творчост≥, зводитьс€ до рефлекс≥в.

–ефлексолог≥€ була головним фундаментом дл€ розвитку педолог≥њ. Ќав≥ть сьогодн≥ важко провести ч≥тку межу м≥ж рефлексолог≥Їю й педолог≥Їю, бо вс≥ в≥дом≥ вчен≥ того часу Ц ќ.«алужний, ≤.—окол€нський, ¬.ѕротопопов, ј.¬олодимирський Ц були одночасно ≥ рефлексологами, ≥ педологами. ” багатьох випадках ц≥ пон€тт€ вживалис€ €к синон≥ми, але все-таки педолог≥€, €к наукове пон€тт€, Ї значно ширшим, н≥ж рефлексолог≥€. ≤ ц€ останн€ виступаЇ €к головна засада педолог≥њ.

ѕедолог≥€ (в≥д грецьк. наука про дитину) предметом вивченн€ вважала дитину й охоплювала своњм зм≥стом анатом≥ю, ф≥з≥олог≥ю, б≥олог≥ю, психолог≥ю та соц≥олог≥ю дитини.

ќсновою педолог≥њ стали ≥дењ в≥льного вихованн€ дитини, що д≥стали назву педоцентризму, в основ≥ €кого лежить концепц≥€ про те, що зм≥ст, орган≥зац≥€ й методи навчанн€ визначаютьс€ головним чином ≥нтересами й потребами дитини, що вона Ц центр навчально-виховного процесу. ÷≥ ≥дењ д≥стали значну п≥дтримку й поширенн€ ще наприк≥нц≥ ’≤’ Ц поч. ’’ ст. в теч≥њ У нового вихованн€ Ф, репрезентован≥й ј.‘ер'Їром, ќ.ƒекрол≥, ƒж.ƒьюњ, ћ.ћонтессор≥, ¬.ЋаЇм та ≥н. ¬они в≥дстоювали ≥дею розумового розвитку дитини за Уцентрами ≥нтересуФ ≥ вважали, що њњ вихованн€ маЇ бути спр€моване на формуванн€ ц≥л≥сноњ людськоњ особистост≥.

¬ ”крањн≥ питанн€ в≥льного вихованн€, педоцентризму поширювались у творчост≥ я.„еп≥ги, —.–усовоњ, €к≥ вт≥лювали њх у житт€ в пер≥од визвольних змагань украњнського народу в 1917Ц1920 рр. —аме на основ≥ ц≥Їњ концепц≥њ, де дитина вважалас€ центром усього навчально-виховного процесу, розвивалас€ педолог≥€. ѕедолог≥€ вид≥лила дитинство €к окремий специф≥чний пер≥од життЇд≥€льност≥ людини, розгл€дала, вивчала його з ус≥х бок≥в Ч у ф≥логенез≥ й онтогенез≥. —аме життЇд≥€льн≥сть дитини у вс≥х њњ ви€вах стала об'Їктом ≥ предметом педолог≥њ.

” 1924 р. був зд≥йснений перех≥д в≥д ≥дейних пошук≥в, наукових дискус≥й до нав'€зуванн€ педологам класово-парт≥йноњ точки зору на цю ≥нтегровану науку. “ому педолог≥€ ставить перед собою завданн€ досл≥дженн€ Усоц≥ально-класовогоФ середовища. ќсобливу увагу украњнськ≥ педологи прид≥л€ли вивченню дит€чого колективу, довк≥лл€, в €кому проживають д≥ти, щоб вплинути на житт€, зм≥нити навколишнЇ середовище так, щоб воно давало д≥т€м все необх≥дне дл€ њхнього розвитку.

¬еликого значенн€ надавали украњнськ≥ педагоги розробц≥ ≥ удосконаленню тест≥в (√. остюк, ќ.–аЇвський). Ѕули створен≥ тести з украњнського правопису, сусп≥льствознавства, математики.

ѕедолог≥чна служба в школ≥ вела обл≥к шк≥льноњ усп≥шност≥ за методом тест≥в, вивчала ≥нтереси ≥ ≥деали д≥тей, коло њх у€влень, визначала њх ф≥зичний та розумовий розвиток, зд≥йснювала педолог≥чний анал≥з середовища.

“реба в≥дзначити, що перенесенн€ центру уваги з дитини на дит€чий колектив, €кий почали досл≥джувати тими ж методами, що ≥ дитину, не могло не в≥дбитис€ негативно на педолог≥чн≥й науц≥ й стало початком розмиванн€ њњ предмета й об'Їкта. ѕ≥сл€ того, €к педолог≥€ почала втрачати св≥й предмет ≥ об'Їкт досл≥дженн€ ≥ перед нею було поставлено ц≥лком конкретне завданн€ обслуговуванн€ педагог≥чного процесу, вона починаЇ розгл€датис€ €к допом≥жна дисципл≥на, а п≥сл€ постанови 1936 р. У ѕро педолог≥чн≥ перекрученн€ в систем≥ Ќаркомосу Ф взагал≥ зникаЇ €к наука.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 601 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2021 - | 1876 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.