Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсв≥тньо-педагог≥чн≥ ≥дењ ≤. ‘ранка




¬≥д смерт≥ “.√.Ўевченка н≥хто з украњнських майстр≥в письменства не добув соб≥ б≥льшого ≥мен≥ й ширшого розголосу на просторах «ах≥дноњ ”крањни, €к ≤ван ‘ранко. «≥ стор≥нок своњх публ≥цистичних праць в≥н постаЇ ще й €к педагог-просв≥титель, у багатьох творах ≥ виступах €кого гостро критикуЇтьс€ сучасна система осв≥ти й вихованн€.

Ќародна осв≥та в √аличин≥ вимагала наполегливоњ прац≥. ≤.‘ранко разом з ћ.ѕавликом, ќ.“арлецьким та ≥ншими педагогами стали на шл€х боротьби за д≥йсно народну, по-справжньому демократичну й гуман≥стичну, в≥дпов≥дну ≥нтересам народу осв≥ту. ќсновний недол≥к ≥снуючоњ осв≥тньо-виховноњ системи в≥н убачав у тому, що молод≥ люди виходили з≥ школи нездатними до прац≥ на користь народу, Услугами тепер≥шнього несправедливого ладу, пТ€вками народнимиФ. –азом з гн≥вним осудом в≥н неодноразово ч≥тко формулював мету й завданн€ народноњ осв≥ти: п≥днести весь народ на таку височ≥нь, на €ку п≥дносить людину сучасна наука, озброњти широк≥ маси народу вс≥ма здобутками людськоњ думки.

—пр€мован≥сть осв≥тньо-виховного впливу ≤.‘ранко вбачав у тому, щоб оволод≥нн€ науковими знанн€ми йшло в пар≥ з розвитком т≥ла в процес≥ ф≥зичноњ прац≥. Ќедопустимою вважалась присутн≥сть у вихованн≥ будь-€ких рел≥г≥йних, моральних чи сусп≥льних пересуд≥в. ¬ихованн€ правдивого, всеб≥чно розвинутого й сильного покол≥нн€ можливе лише завд€ки боротьб≥ з реальними життЇвими труднощами, в €к≥й оч≥ д≥тей не повинн≥ бути закрит≥ на протилежн≥ аргументи й докази. ” протисто€нн≥ протилежних ≥дей в≥дточуватиметьс€ њх мисленн€. ќтже, звТ€зок навчанн€ з працею, широка осв≥та, позбавлена будь-€ких забобон≥в, використанн€ всього того кращого, що здобуто досв≥дом ц≥лого житт€ попередн≥х покол≥нь, всеб≥чний розвиток мисленн€ д≥тей Ц так≥ завданн€, на думку ≤.‘ранка, маЇ виконувати навчальний процес.

” прац≥ У „ого хоче галицька роб≥тнича громада?Ф ≤.‘ранко у таких положенн€х по€снюЇ вимоги роб≥тничого руху у справах осв≥ти:

1. √ромадський характер навчанн€ ≥ вихованн€ п≥дростаючого покол≥нн€.

2. ќсв≥та дл€ всього народу.

3. ¬себ≥чний розвиток ус≥х зд≥бностей учн≥в.

4. ¬≥докремленн€ школи в≥д церкви.

Ўирока, всеб≥чна, зв≥льнена в≥д ус€ких забобон≥в, глибоко народна, нац≥ональна за формою ≥ одночасно загальнолюдська гуманна школа Ц таким Ї осв≥тн≥й ≥деал ≤.‘ранка.

” погл€дах ≤.‘ранка на осв≥ту значна увага прид≥л€Їтьс€ початков≥й (народн≥й) школ≥. Ѕлискуче використовуючи статистичний матер≥ал, в≥н доводить м≥зерн≥сть к≥лькост≥ народних шк≥л в √аличин≥ проти к≥лькост≥ населенн€. ¬ ≥нших статт€х в≥н в≥дм≥чаЇ, що ц≥ школи дають не справжн≥ знанн€, а лише УхвостикиФ, Уобр≥зкиФ знань, а ≥нод≥ й зовс≥м одне Улушпинн€Ф, перетворюючи учн€ в машину, €ка Убубнить регул€рно... задан≥ урокиФ, тод≥ €к насправд≥ школа повинна давати учн€м широке коло знань про навколишн≥й св≥т, його природу, сусп≥льство й саму людину, забезпечувати розумовий розвиток, прищеплювати висок≥ моральн≥, естетичн≥ ≥ трудов≥ €кост≥.

—воњ думки про середню й вищу осв≥ту ≤.‘ранко висловив у р€д≥ спец≥альних статей (напр., Ф —ередн≥ школи в √аличин≥ Ф). «окрема, в≥н бачить призначенн€ осв≥ти у п≥дготовц≥ ≥нтел≥генц≥њ: з шк≥л мають виходити т≥, Ущо згодом стають духовними пров≥дниками народуФ. “ому школи заслуговують на значно б≥льшу увагу, н≥ж њм прид≥л€ють. ¬≥н виступаЇ проти одноб≥чного класицизму, формал≥зму й схоластики, закликаЇ перебудувати навчальн≥ заклади в≥дпов≥дно до сучасних потреб, щоб вони Уне були позорищем образованого св≥туФ. ” звТ€зку з цим, ≤.‘ранко наводить так≥ статистичн≥ дан≥:

1) на одну середню школу в √аличин≥ припадаЇ переважно на 205 тис€ч мешканц≥в. ” цьому в≥дношенн≥ √аличина стоњть на останньому м≥сц≥ м≥ж ус≥ма крањнами ™вропи. ƒл€ ≥снуючоњ к≥лькост≥ учн≥в у √аличин≥ потр≥бно було б 42 середн≥ школи зам≥сть д≥ючих 29;

2) ≥снуюч≥ г≥мназ≥њ переповнен≥;

3) наш народ прагне до г≥мназ≥й;

4) реальн≥ школи в √аличин≥ знаход€тьс€ в стан≥ повноњ деградац≥њ, упадку;

5) €кщо в √аличин≥ загальна к≥льк≥сть учн≥в у пор≥вн€нн≥ до к≥лькост≥ населенн€ Ї значно меншою, н≥ж в ≥нших крањнах, то виною цього Ї т≥льки нестача учбових заклад≥в.

” середн≥й осв≥т≥ значне м≥сце ≤.‘ранко в≥дводив р≥дн≥й мов≥ й л≥тератур≥. ÷ьому питанню спец≥ально присв€чена його велика статт€ У  ≥нечн≥сть реформи навчанн€ украњнськоњ л≥тератури в наших середн≥х школах Ф. ћету навчанн€ р≥дноњ мови в≥н визначаЇ €к ознайомленн€ учн≥в з живою народною мовою. ўодо л≥тератури, то в≥н домагаЇтьс€ в≥д учител≥в критичного анал≥зу твор≥в, ум≥нн€ показати учн€м звТ€зок њх з житт€м, њх сусп≥льну варт≥сть.

≤.‘ранко напол€гаЇ на необх≥дност≥ реформи середн≥х ≥ вищих учбових заклад≥в, щоб вони були повТ€зан≥ з Уд≥йсними умовами народного житт€. ¬≥н глибоко усв≥домлював вир≥шальну роль учител€ у початков≥й, середн≥й та вищ≥й школах.

«начне м≥сце в просв≥тницьк≥й та науков≥й д≥€льност≥ ≤.‘ранка займаЇ сп≥впрац€ з ћ.—.√рушевським: у Ќ“Ў, у редакц≥њ часопису У Ћ≥тературно-Ќауковий ¬≥сник Ф (‘ранко був фактичним редактором першого пер≥оду ≥снуванн€ ЋЌ¬), у лавах Ќац≥онально-ƒемократичноњ ѕарт≥њ. —п≥льна д≥€льн≥сть на теренах «ах≥дноњ ”крањни цих двох найвизначн≥ших учених та ≥деолог≥в стала основою всеукрањнського Їднанн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 930 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2297 - | 1969 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.