Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕрагматична педагог≥ка ƒж.ƒьюњ




ќдним ≥з пров≥дних педагог≥чних принцип≥в ƒжона ƒьюњ Ї педоцентризм, тому функц≥ю педагога в≥н вбачав у кер≥вництв≥ самост≥йною д≥€льн≥стю д≥тей, у розвитку њх допитливост≥. ¬≥н писав, що дитина Ц це вих≥дна точка, центр ≥ к≥нець всього, тому необх≥дно завжди мати на уваз≥ њњ р≥ст та розвиток, оск≥льки т≥льки вони можуть слугувати м≥рилом вихованн€.

ƒ≥€льн≥сть експериментальноњ Ћабораторноњ школи, заснованоњ ƒж.ƒьюњ у „≥каго у 1896 роц≥, мала на мет≥ задоволенн€ потреб ≥ розвиток зд≥бностейд≥тей. ¬ орган≥зац≥њ шк≥льноњ роботи в≥н вимагав урахуванн€ основних ≥мпульс≥в природного росту дитини: соц≥альний (потреба у сп≥лкуванн≥ з ≥ншими людьми), конструктивний (потреба у рус≥, в гр≥), досл≥дницький (потреба у п≥знанн≥ ≥ розум≥нн≥ речей); експресивний (потреба у самовираз≥).

—уттЇве м≥сце у навчальн≥й програм≥ Ћабораторноњ школи пос≥дали сусп≥льн≥ дисципл≥ни, на €к≥ в≥дводилось до 25% часу. “аким чином, навчанню намагались надати сусп≥льного характеру, спр€мувати ≥ндив≥дуальн≥ ≥нтереси до сп≥льноњ мети. ≤ншими важливими компонентами навчального процесу були природознавство ≥ прац€, що включала р≥зноман≥тн≥ види д≥€льност≥.

ѕров≥дним принципом роботи початковоњ школи ƒж.ƒьюњ вважав принцип Унавчанн€ через д≥€льн≥стьФ. ѕрац€ виступала ≥ €к мотив навчанн€ (задоволенн€ конструктивного та експресивного ≥мпульс≥в) ≥ €к його метод. ¬ ц≥лому ≥дењ американського педагога спри€ли б≥льшому урахуванню сутност≥ дит€чоњ природи в навчальному процес≥, пошуку нових форм навчальноњ роботи (результатами таких пошук≥в були комплексн≥ програми, метод проект≥в тощо). –азом з тим, з ≥м'€м ƒж.ƒьюњ пов'€зують ≥дењ утил≥таризац≥њ навчанн€ в американськ≥й школ≥, тобто зниженн€ њњ ≥нтелектуальноњ насиченост≥ дл€ б≥льшост≥ школ€р≥в.

3. √уман≥стичн≥ засади осв≥ти й вихованн€. –ух нового вихованн€ (ћ. ћонтессор≥, —. ‘рене)

—воЇр≥дною р≥зновидн≥стю ≥дей гуман≥стичного, в≥льного вихованн€ стала ≥ концепц≥€ ≥тал≥йського педагога ћар≥њ ћонтессор≥. ѕершопочатково ц€ концепц≥€ була розроблена з метою розвитку орган≥в чутт≥в у розумово в≥дсталих д≥тей. ѕоступово ћ.ћонтессор≥ прийшла до висновку, що створена нею методика стане у нагод≥ ≥ в робот≥ з нормальними д≥тьми. як ≥ вс≥ представники реформаторськоњ педагог≥ки, вона п≥ддала р≥зк≥й критиц≥ недол≥ки традиц≥йноњ школи: в≥дсутн≥сть дит€чоњ рухливост≥ на уроках, муштру, ≥гноруванн€ природних запит≥в дитини. ¬она закликала до наданн€ д≥т€м свободи дл€ Усамовихованн€ ≥ самонавчанн€Ф, стверджуючи, що Уми так само мало здатн≥ створювати внутр≥шн≥ €кост≥ людини, €к ≥ зовн≥шн≥ форми т≥лаФ.

ѕочаткова школа, за ћ.ћонтессор≥, повинна стати лаборатор≥Їю, в €к≥й вивчаЇтьс€ псих≥чне житт€ дитини. ¬нутр≥шн≥ потреби дитини не можна Ув≥дгадатиФ, њх необх≥дно ви€вити, €кщо залишити дитину в≥льною у природних умовах. Ќеобх≥дн≥ створити так≥ умови, €к≥ б в≥дпов≥дали потребам дитини у розвитку, ≥ так≥ пос≥бники, €к≥ б спри€ли њњ Усамовихованню ≥ самонавчаннюФ.

—воњ педагог≥чн≥ ≥дењ ћ.ћонтессор≥ почала застосовувати у 1907 роц≥ у дошк≥льних закладах, створених У √ромадою дешевих квартир Ф дл€ б≥дних. ќдн≥Їю з пров≥дних ≥дей, що реал≥зовувалась у цих закладах, була ≥де€ Їднанн€ школи ≥ с≥мТњ, що мало спри€ти Ув≥дродженню людстваФ шл€хом нового вихованн€, емансипац≥њ ж≥нки, п≥двищенню культурного р≥вн€ населенн€.

” Убудинках дитиниФ, €к≥ працювали п≥д кер≥вництвом ћ.ћонтессор≥, д≥т€м пропонувалась свобода вибору будь-€кого матер≥алу дл€ зан€ть, €кий би в≥дпов≥дав њх Увнутр≥шн≥м потребамФ. јле кожне зан€тт€ повинно було бути педагог≥чно виправданим, тобто мати певну мету ≥ в≥дпов≥дний напр€м. ” дошк≥льному в≥ц≥ особливоњ уваги надавалос€ сенсорн≥й культур≥ дитини. ƒл€ удосконаленн€ слуху, зору, дотику була розроблена система дидактичних матер≥ал≥в. –обота з цим матер≥алом повинна в≥дбуватись самост≥йно. ѕров≥дним гаслом у Убудинках дитиниФ було: Уƒопоможи мен≥ це зробити самомуФ. “обто педагог виступаЇ спостер≥гачем, пом≥чником. ћ.ћонтессор≥ п≥дкреслювала, що п≥д час вправ з дидактичними матер≥алами не ст≥льки важлив≥ сам≥ знанн€, ск≥льки внутр≥шн≥ процеси псих≥чного ≥ ф≥зичного розвитку, набутт€ нового Убаченн€Ф, €ке допоможе розп≥знати предмети та њх властивост≥. —амост≥йне виправленн€ дитиною помилок у д≥€х потребуЇ зосередженоњ уваги, спостережливост≥, терп≥нн€, вол≥. “ренуванн€ цих €костей спри€Ї, на думку авторки концепц≥њ, подоланню Ухаотичност≥Ф, властивоњ дошк≥льному в≥ку, ≥ Ї основою дл€ Усамовихованн€ та самодисципл≥ниФ.

—истема ћ.ћонтессор≥ маЇ ≥ певн≥ суперечност≥. «окрема, концепц≥€ Успонтанного розвитку дитиниФ, проголошена нею, практично спростовуЇтьс€ зарегламентованим режимом Убудинк≥в дитиниФ. Ќедостатн€ увага прид≥л€Їтьс€ такому природному виду д≥€льност≥ д≥тей, €к гра. Ќедооц≥нюЇтьс€ у анал≥зован≥й систем≥ роль живого слова, отриманн€ д≥тьми знань, прац€ з реальними, а не штучними матер≥алами. ¬ сучасних умовах ≥снуЇ досить широка мережа дошк≥льних заклад≥в та початкових шк≥л, €к≥ працюють за системою ћ.ћонтессор≥, €ка поступово удосконалюЇтьс€, приводитьс€ у в≥дпов≥дн≥сть до потреб сучасного житт€.

” 20Ц30-х рр. ’’ стол≥тт€ реформаторська педагог≥ка набула подальшого розвитку ≥ орган≥зац≥йно сформувалась €к м≥жнародний рух нового вихованн€. ” 1921 роц≥ була створена У Ћ≥га нового вихованн€ Ф, до €коњ у 1922 роц≥ входили представники 53 крањн св≥ту. ÷ентром педагог≥чного руху став ≤нститут ≥м. ∆.-∆. –уссо в ∆енев≥, очолюваний ∆.ѕ≥аже, ј.‘ерТЇром.

Ќайб≥льш ц≥кавими про€вами розвитку ≥дей нового вихованн€ у Ќ≥меччин≥ у 20Ц30-х роках стали в≥льн≥ шк≥льн≥ громади, ≤Їна-план ѕ.ѕетерсена, ¬альдорфська школа.

¬≥льн≥ шк≥льн≥ громади виникли у н≥мецькомовних крањнах ще на початку ’’ стол≥тт€ €к один з тип≥в новоњ школи. «асновниками виховноњ концепц≥њ в≥льних шк≥льних громад були н≥мецьк≥ педагоги √.Ћ≥тц та ѕ.√ехеб.

Ўколи-громади були закладами, що будували своЇ житт€ на ≥де€х сп≥вроб≥тництва громад€н невеликоњ сп≥льноти, розвитку у них почутт€ громад€нськоњ в≥дпов≥дальност≥. Ўк≥льна громада передбачала повну р≥вноправн≥сть учител≥в ≥ учн≥в, забезпечувала свободу кожного ≥ одночасно дисципл≥ну ≥ пор€док.

’арактерною особлив≥стю цих заклад≥в було те, що вони були передус≥м виховуючими школами, формували людину Ц нос≥€ Ївропейськоњ культури, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших вид≥в трудових шк≥л Ќ≥меччини, зокрема школи √. ершенштейнера, Ц нос≥€ суто н≥мецького нац≥онального ментал≥тету, своЇњ профес≥њ, свого соц≥ального стану.

¬ ц≥лому практика д≥€льност≥ шк≥л-громад спри€ла подоланню авторитарност≥ у навчально-виховному процес≥, вимагала уникненн€ тиску на дитину, формал≥зму в осв≥т≥, тобто реал≥зац≥њ ≥дей реформаторськоњ педагог≥ки.

Ўирокоњ попул€рност≥ також набула концепц≥€ професора ≤Їнського ун≥верститету ѕетера ѕетерсена Ц У≤Їна Ц план Ф, реал≥зована у створен≥й ним у 1924 роц≥ експериментальн≥й школ≥. ” ц≥й школ≥ класно-урочна система з жорсткою регламентац≥Їю режиму дн€, дисципл≥ною покори, субординац≥Їю у в≥дносинах м≥ж учителем ≥ учн€ми була зам≥нена виховною громадою, в основ≥ д≥€льност≥ €коњ Ц повага до дитини, визнанн€ ун≥кальност≥ кожноњ людськоњ особистост≥, поЇднанн€ свободи ≥ в≥дпов≥дальност≥, пошук шл€х≥в збалансованого розвитку емоц≥йних, соц≥альних, ≥нтелектуальних, моральних ≥ естетичних потреб дитини, вихованн€ почутт€ сп≥льност≥ ≥ товариства, р≥вноправна ≥ т≥сна сп≥впрац€ учител≥в, д≥тей ≥ батьк≥в. Ўкола, побудована за ≤Їна-планом, продовжуЇ своЇ ≥снуванн€ у Ївропейських крањнах ≥ в к≥нц≥ ’’ стол≥тт€ (≥снуЇ понад 80 таких шк≥л).

«начного розвитку набув рух нового вихованн€ у 20Ц30-х роках у ‘ранц≥њ. …ого актив≥стами було створено р€д педагог≥чних орган≥зац≥й: У √рупа нового вихованн€ Ф (заснована јл≥сою ∆уен), що проводила роботу серед учител≥в початковоњ школи; У  ооператив св≥тськоњ осв≥ти Ф (заснований —.‘рене) У –ух нових с≥льських шк≥лФ (засновник ∆.ЅертьЇ); асоц≥ац≥€ У Ќове вихованн€ Ф (засновник –.  уз≥не).

Ќайб≥льшоњ попул€рност≥ серед сучасних педагог≥в набула д≥€льн≥сть —елестена ‘рене. ћетою своњх експеримент≥в —.‘рене вважав демократизац≥ю навчанн€ ≥ вихованн€. ќсновними елементами Утехн≥ки —.‘ренеФ Ї: 1) в≥льн≥ тексти €к основа навчанн€ р≥дн≥й мов≥; 2) шк≥льна друкарн€ (на його думку, цей метод дозвол€Ї актив≥зувати п≥знавальну д≥€льн≥сть школ€р≥в, розвивати вправн≥сть руки, гармон≥йну координац≥ю рух≥в, розвивати увагу, зорову пам'€ть, навчати читанню ≥ письму без напруженн€, тому що складанн€ текст≥в на верстат≥ добре актив≥зуЇ механ≥чну пам'€ть, дозвол€Ї репродукувати орфограф≥ю сл≥в на п≥дсв≥домому р≥вн≥, привчати до сп≥вроб≥тництва, оск≥льки цей метод €вл€Ї собою ц≥каву колективну працю; вивчати особист≥сть дитини, њњ ≥нтереси); 3) шк≥льний журнал (в≥н €вл€Ї собою зб≥рку в≥льних текст≥в, €к≥ друкуютьс€ щодн€, а у к≥нц≥ м≥с€ц€ видаютьс€ €к окрема брошура дл€ передплатник≥в ≥ кореспондент≥в); 4) обм≥н шк≥льною друкованою продукц≥Їю (дит€ч≥ листи, шк≥льн≥ журнали, тематичн≥ альбоми, магн≥тофонн≥ касети з розпов≥д€ми д≥тей тощо). —.‘рене вважаЇ налагодженн€ такого обм≥ну Уосновою мирного житт€ майбутн≥х громад€н планетиФ; 5) перш≥ спроби програмованого навчанн€ (—.‘рене в≥дмовивс€ в≥д п≥дручника €к в≥д Їдиного, пост≥йного, стаб≥льного джерела ≥нформац≥њ. ¬водились навчальн≥ картки: картки самоосв≥ти, методичн≥ картки, Унавчаюч≥ стр≥чкиФ тощо; 6) нов≥ форми плануванн€ ≥ контролю за навчальним процесом.

«авданн€м школи, за —.‘рене, Ї культивуванн€ усп≥х≥в дитини дл€ самоствердженн€ особи. –еал≥зац≥њ такого завданн€ спри€ла ≥ продумана система виховноњ роботи. ѓњ метою, за визначенн€м автора концепц≥њ, Ї максимальний в≥льний розвиток особистост≥ за допомогою розумно орган≥зованого товариства, €ке €вл€Ї собою шк≥льну сп≥вдружн≥сть д≥тей ≥ дорослих, що об'Їднан≥ сп≥льними завданн€ми, д≥€льн≥стю, способом житт€ ≥ гуманними стосунками.

ѕров≥дними ≥де€ми, на €ких базуЇтьс€ виховна робота, за —. ‘рене, Ї наступн≥: 1) школа концентруЇ свою увагу на дитин≥ ≥ керуЇтьс€ у своњй д≥€льност≥ потребами дитини, п≥дпор€дковуЇ њм свою техн≥ку, технолог≥ю, зм≥ст осв≥ти ≥ методи вихованн€; 2) дитина сама створюЇ свою особист≥сть за допомогою дорослого; 3) школа майбутнього Ц це школа прац≥. ѕрац€ Ї головним принципом, двигуном ≥ ф≥лософ≥Їю народноњ педагог≥ки ≥ народноњ школи; 4) у школ≥ маЇ панувати функц≥ональна дисципл≥на, що випливаЇ з потреб орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу. 5) Ўкола ’’ стол≥тт€ повинна готувати людину ’’ стол≥тт€, використовуючи з ц≥Їю метою найсучасн≥ш≥ техн≥чн≥ засоби; 6) вихованн€ повинно базуватись на природних засадах, тобто на природ≥, у с≥м'њ, через духовний досв≥д людства; 7) вихованн€ маЇ базуватись на переконанн≥, а не на примушуванн≥, переконувати сл≥д не словом, а прикладом, д≥€льн≥стю; 8) школа дл€ народу не може ≥снувати без демократичного сусп≥льства.

ќтже, пров≥дними символами виховноњ системи —.‘рене Ї демократизм, свобода, сп≥вроб≥тництво, прац€. ≤нструментами зд≥йсненн€ його ≥дей у виховн≥й практиц≥ виступали, передус≥м, самовр€дуванн€ ≥ шк≥льний кооператив, €кий зд≥йснював продаж друкованоњ продукц≥њ, дит€чих поробок, орган≥зовував платн≥ концерти, збирав внески Удруз≥в школиФ.  ооператив ставив за мету розвиток громад€нських, моральних €костей особи, любов≥ до школи ≥ турботи про нењ, старанност≥, орган≥зованост≥, взаЇмодопомоги, ≥н≥ц≥ативи.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 572 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2063 - | 1939 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.