Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсв≥тн€ система у ¬еликобритан≥њ




”правл≥нн€ системою осв≥ти в масштабах крањни зд≥йснюЇ ћ≥н≥стерство осв≥ти та науки, але традиц≥йно м≥сцев≥ органи та кер≥вництво шк≥л продовжують визначати суттЇв≥ сторони шк≥льного житт€: навчальн≥ плани, програми, п≥дручники, режим роботи тощо.

ѕочатковою ланкою осв≥тньоњ системи Ї дошк≥льне вихованн€. Ќим охоплено майже 100% д≥тей. ”становами дошк≥льного вихованн€ Ї мун≥ципальн≥ (державн≥) та приватн≥ денн≥ €сла, €сельн≥ школи та класи, ≥гров≥ групи, де зд≥йснюЇтьс€ догл€д за д≥тьми та њх вихованн€ переважно в≥д 3 до 5 рок≥в. ќстанн≥м часом у р≥зних типах дошк≥льних заклад≥в практикуЇтьс€ перех≥д до р≥знов≥кових Ус≥мейнихФ груп, куди можуть входити д≥ти в≥д к≥лькох м≥с€ц≥в до 5 рок≥в. ѕевна частина д≥тей дошк≥льного в≥ку в≥дв≥дуЇ початков≥ школи, що по€снюЇтьс€ недостатньою к≥льк≥стю дошк≥льних установ.

Ўк≥льне навчанн€ починаЇтьс€ з 5 рок≥в у школ≥ дл€ малюк≥в, де навчанн€ Ї максимально наближеним до домашн≥х ≥грових умов. ¬≥д 7 до 11 рок≥в д≥ти навчаютьс€ у початков≥й школ≥. « першого дн€ шк≥льного житт€ д≥тей д≥л€ть на групи за р≥внем ≥нтелектуальних зд≥бностей та навчальних ум≥нь. ” початков≥й школ≥ це три потоки: група УјФ Ц зд≥бн≥, п≥дготован≥ д≥ти, У¬Ф Ц з посередн≥ми зд≥бност€ми, У—Ф Ц з низьким р≥внем зд≥бностей, недостатн≥ми навичками читанн€, письма, л≥чби.

—ередн€ школа Ї обов'€зковою до 15 рок≥в. ≤снуЇ к≥лька тип≥в середн≥хшк≥л: граматична, об'Їднана, сучасна, технолог≥чна.  р≥м того ≥снують ел≥тн≥ приватн≥ У publ≥c schools Ф Ц школи ≥нтернатного типу з розд≥льною системою навчанн€.

—ередн€ граматична школа даЇ повну середню осв≥ту ≥ право на вступ до вищого учбового закладу на будь-€кий факультет. ƒо таких шк≥л вступають до 15% кращих випускник≥в початкових шк≥л Ц вих≥дц≥в ≥з середнього стану. ” процес≥ навчанн€ учн≥в часто перегруповують зг≥дно з р≥внем зд≥бностей. “радиц≥йно осв≥та в таких школах завжди мала класичний характер. ¬ сучасних умовах у них д≥ють €к гуман≥тарн≥, так ≥ природничо-математичн≥ та ≥нш≥ в≥дд≥ленн€. —таршокласники вивчають дисципл≥ни за ≥ндив≥дуальними планами.

—ередн€ сучасна школа Ї найб≥льш масовою в крањн≥. ѕо њњ зак≥нченн≥ випускник отримуЇ дов≥дку, а не атестат (€к в граматичн≥й), що не даЇ права на вступ до вузу. ѓх мета Ц п≥дготувати учн≥в до оволод≥нн€ масовими профес≥€ми, тому велика увага прид≥л€Їтьс€ профес≥йному навчанню. «агальноосв≥тн€ п≥дготовка зведена до м≥н≥муму.

—ередн€ об'Їднана школа Ї кроком на шл€ху до демократизац≥њ системи середньоњ осв≥ти: вона повинна об'Їднувати вс≥ типи середн≥х шк≥л. ‘ормально навчальн≥ плани тут Ї Їдиними, але на практиц≥ навчанн€ зд≥йснюЇтьс€ у потоках та групах на р≥зних р≥вн€х складност≥.

ћ≥ська технолог≥чна середн€ школа (коледж) Ц новий тип навчального закладу, €кий даЇ широку загальну осв≥ту з акцентом на природнич≥ науки та виробничу технолог≥ю. ѓх мета Ц п≥дготовка дл€ промисловост≥ спец≥ал≥ст≥в високого р≥вн€.

ѕабл≥к скулз готують своњх випускник≥в до вступу в ун≥верситет та до зайн€тт€ кер≥вних посад у пол≥тиц≥, економ≥ц≥, арм≥њ, церкв≥. «араз ≥снуЇ близько 120 чолов≥чих шк≥л такого типу, де навчаЇтьс€ 50 тис. учн≥в. ¬≥дбуваЇтьс€ активне реформуванн€ зм≥сту осв≥ти у в≥дпов≥дност≥ до вимог Ќ“ѕ: введен≥ кр≥м гуман≥тарноњ природничо-математична та практична спец≥ал≥зац≥њ.

” крањн≥ нараховуЇтьс€ понад 850 вищих навчальних заклад≥в (43 ун≥верситети, 159 педагог≥чних коледж≥в, 30 пол≥техн≥чних ≥нститут≥в тощо). ¬с≥ вони державн≥. Ќайпрестижн≥шими серед ун≥верситет≥в Ї ќксфорд (1168) та  ембридж (1269), €к≥ разом ≥нод≥ називають ќксбридж. 65% њх студент≥в Ї випускниками пабл≥к скулз.

 урс ун≥верситетського навчанн€ продовжуЇтьс€ у ¬еликобритан≥њ, €к правило, 3 роки. Ќавчальний р≥к под≥л€Їтьс€ на 3 триместри. ќсновними формами орган≥зац≥њ навчанн€ Ї лекц≥њ, сем≥нари, дискус≥њ, тьюторськ≥ зан€тт€: зан€тт€ невеликоњ групи студент≥в з одним наставником прот€гом усього вуз≥вського пер≥оду. “ьютор (наставник) тримаЇ в пол≥ зору усп≥шн≥сть студента, формуванн€ його €к спец≥ал≥ста.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 543 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2019 - | 1961 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.