Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—учасн≥ осв≥та у найрозвинен≥ших крањнах св≥ту




 

1. —истема осв≥ти в —Ўј.

2. ќсв≥тн€ система у ¬еликобритан≥њ.

3. ’арактеристика осв≥тньоњ системи у Ќ≥меччин≥.

4. ’арактеристика осв≥тньоњ системи у ‘ранц≥њ.

5. —истема осв≥ти в япон≥њ.

Ћ≥тература:

1. јбашк≥на Ќ.¬. Ќов≥ концепц≥њ навчанн€ й вихованн€ у сучасн≥й н≥мецьк≥й педагог≥ц≥: ћетодико-≥нформац≥йний матер≥ал. Ц  .,1995.

2. ¬ульфсон Ѕ.Ћ., ћалькова «.ј. —равнительна€ педагогика. Ц ћосква-¬оронеж, 1996.

3. ≤стор≥€ педагог≥ки /за ред. ћ. ¬. Ћевк≥вскього, ќ. ј. ƒубасенюк/. Ц ∆итомир, 1999.

4. —бруЇва ј. ј., –ис≥на ћ. ё. ≤стор≥€ педагог≥ки у схемах, картах, д≥аграмах: Ќавчальний пос≥бник. Ц —уми: —умƒѕ”, 2000.

 

 лючов≥ слова та терм≥ни

ƒецентрал≥зоване управл≥нн€ осв≥тою, програма У’ед стартФ (початковий старт), школи-магн≥ти, служби УгайденсФ(що означаЇ кер≥вництво), граматична школа, об'Їднана школа, технолог≥чна середн€ школа, середн€ сучасна школа, пабл≥к скулз, реальна школа, Уматеринська школаФ, ≥нновац≥йний п≥дх≥д.

—истема осв≥ти в —Ўј

ƒошк≥льне вихованн€ зд≥йснюЇтьс€ в дит€чих €слах (до 3 рок≥в) ≥ садках (в≥д 3 до 5 рок≥в). —истема дошк≥льних заклад≥в включаЇ приватн≥, державн≥ та кооперативн≥ установи, що суттЇво в≥др≥зн€ютьс€ м≥ж собою метою, орган≥зац≥Їю та програмою д≥€льност≥. « 80-х рр. в≥дм≥чаЇтьс€ актив≥зац≥€ уваги до ц≥Їњ осв≥тньоњ ланки, суттЇве зростанн€ к≥лькост≥ дошк≥льних установ. ѕо€снюютьс€ це необх≥дн≥стю забезпеченн€ б≥льш раннього ≥нтелектуального та загального розвитку д≥тей €к важливоњ умови њх усп≥шного навчанн€ в школ≥ ≥, певною м≥рою, дос€гненн€ життЇвого усп≥ху. ќтже, пров≥дною метою заклад≥в дошк≥льного вихованн€ Ї п≥дготовка до школи. ƒл€ д≥тей, €к≥ позбавлен≥ такоњ можливост≥ у дит€чих установах або вдома, зд≥йснюЇтьс€ ур€дова програма У ’ед старт Ф (початковий старт), що передбачаЇ набутт€ початкових осв≥тн≥х навичок за допомогою телев≥з≥йних навчальних програм.

Ўк≥льне навчанн€ починаЇтьс€ з 6Ц7 рок≥в, залежно в≥д штату, ≥ зд≥йснюЇтьс€ у дванадц€тир≥чн≥й загальноосв≥тн≥й школ≥, що маЇ таку структуру: початкова школа (1Ц6 класи), неповна (молодша) середн€ школа (7Ц9 класи), старша середн€ школа (10Ц12 класи), тобто д≥Ї схема У6+3+3Ф. ” де€ких штатах (малонаселених) ≥снуЇ структура У6+6Ф, тобто початкова та об'Їднана середн€ школа, або У8+4Ф.

¬ крањн≥ ≥снують €к державн≥ загальноосв≥тн≥ школи, так ≥ приватн≥, б≥льш≥сть з €ких Ї конфес≥йними (71%). ќсобливе м≥сце серед приватних належить УнезалежнимФ школам, в €ких виховуЇтьс€ ел≥та сучасного сусп≥льства. ¬≥дб≥р аб≥тур≥Їнт≥в до таких шк≥л зд≥йснюЇтьс€ за допомогою вступних тест≥в, платн≥ за навчанн€ (10Ц20 тис. долар≥в за навчальний р≥к) та соц≥ального статусу батьк≥в. ћетою таких шк≥л Ї формуванн€ р≥зноб≥чно розвиненого джентльмена, €кий маЇ гарн≥ манери, розважливий у справах, вм≥Ї планувати своЇ житт€, акуратно витрачати грош≥ та час заради дос€гненн€ головноњ мети Ц стати багатим.

« молодшоњ середньоњ школи починаЇтьс€ диференц≥ац≥€ навчанн€ зг≥дно з р≥внем зд≥бностей та бажанн€м учн≥в. ” 9 клас≥, кр≥м обов'€зкових предмет≥в (р≥дна мова, ≥стор≥€, математика, б≥олог≥€, географ≥€, предмети естетичного циклу, ф≥зичне вихованн€, г≥г≥Їна, прац€), вводитьс€ значна к≥льк≥сть предмет≥в за вибором (елективних курс≥в), €к≥ дозвол€ють обрати певний проф≥ль навчанн€ у старш≥й середн≥й школ≥. ƒиференц≥ац≥€ зм≥сту осв≥ти посилюЇтьс€ ще й тим, що б≥льш≥сть обов'€зкових предмет≥в викладаЇтьс€ за програмами р≥зних р≥вн≥в складност≥.

—тарша середн€ школа —Ўј €вл€Ї собою установу, в €к≥й навчанн€ зд≥йснюЇтьс€ за трьома основними проф≥л€ми: академ≥чним, загальним та виробничим (трудовим). Ќавчанн€ на академ≥чному проф≥л≥ Ї п≥дготовкою до вступу у вищий навчальний заклад ≥ зд≥йснюЇтьс€ за збагаченими ускладненими програмами. «алежно в≥д подальшого профес≥йного вибору школ€ра навчанн€ може мати гуман≥тарну, сусп≥льствознавчу, природничу або ≥ншу ор≥Їнтац≥ю. «агальний проф≥ль ор≥ЇнтуЇ учн≥в на вступ до середн≥х навчальних заклад≥в. ¬иробничий проф≥ль призначений дл€ учн≥в, €к≥ п≥дуть п≥сл€ школи на виробництво. “ому цей проф≥ль пов'€заний ≥з здобутт€м певноњ спец≥альност≥.

” зм≥ст навчанн€ вход€ть €к предмети У€драФ Ц обовТ€зков≥ (р≥дна мова та л≥тература, сусп≥льствознавч≥ науки, математика, природнич≥ науки, комп'ютерна грамотн≥сть), так ≥ предмети за в≥льним вибором учн≥в (елективн≥). ¬ школах —Ўј ≥снуЇ к≥лька сот таких предмет≥в. ¬веденн€ нових елективних предмет≥в зд≥йснюЇтьс€ спочатку на р≥вн≥ к≥лькох шк≥л, а пот≥м влада штату приймаЇ р≥шенн€ про доц≥льн≥сть њх запровадженн€.

ќдн≥Їю з особливостей д≥€льност≥ американськоњ школи Ї значна увага до служби У гайденс Ф(що означаЇ кер≥вництво), метою €коњ Ї допомога дитин≥ у дос€гненн≥ повного розвитку.

—истема вищоњ осв≥ти в —Ўј включаЇ два сектори: приватний та державний. Ѕ≥льш≥сть вуз≥в Ц приватн≥, однак в них навчаЇтьс€ лише 23% в≥д загальноњ к≥лькост≥ студент≥в. ƒо вищих, за американськими стандартами, в≥днос€ть будь-€кий навчальний заклад, що йде за школою: одно -, дво - та трир≥чн≥ техн≥чн≥ ≥нститути, двор≥чн≥ коледж≥ гуман≥тарних наук, незалежн≥ (автономн≥ в≥д ун≥верситет≥в) профес≥йн≥ школи, учительськ≥ коледж≥, школи мистецтв, сем≥нар≥њ тощо; ун≥верситети, пол≥техн≥чн≥ та технолог≥чн≥ ≥нститути. «а р≥внем осв≥ти вс≥ вони об'Їднан≥ у три категор≥њ:

≤ Ц двор≥чн≥ коледж≥;

≤≤ Ц коледж≥ гуман≥тарних та природничих наук ≥ профес≥йн≥ школи;

≤≤≤ Ц асп≥рантськ≥ та вищ≥ профес≥йн≥ школи коледжи ≥ ун≥верситети.

” —Ўј в≥дсутн≥ Їдин≥ вимоги до аб≥тур≥Їнт≥в. ¬се залежить в≥д типу вузу, його престижност≥, р€ду соц≥ально-економ≥чних фактор≥в. ќдн≥ навчальн≥ заклади (двор≥чн≥ коледж≥) не вимагають вступних екзамен≥в, чотирир≥чн≥ коледж≥ та ун≥верситети, особливо престижн≥ (√арвард, …ель, ѕринстон, —тенфорд, „икаго та де€к≥ ≥нш≥) провод€ть конкурсний в≥дб≥р аб≥тур≥Їнт≥в.

ћетою вищоњ школи —Ўј Ї п≥дготовка спец≥ал≥ст≥в, здатних систематично мислити, робити в≥рн≥ оц≥ночн≥ судженн€, застосовувати творчу у€ву. ќсновний акцент робитьс€ не на обс€г, а на фундаментальн≥сть навчанн€, на знанн€ спец≥ал≥стами концепц≥й розвитку певних галузей науки ≥ техн≥ки, на формуванн€ у них навичок подальшоњ самоосв≥ти.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 760 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

2051 - | 1866 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.