Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќеогуман≥зм. ¬. √умбольдт та його осв≥тн≥ проекти




 

¬≥льгельм √умбольдт(1767Ц1835), друг √ете ≥ Ў≥ллера, н≥мецький ф≥лолог ≥ громадський д≥€ч, був представником п≥знього неогуман≥зму. Ќайосв≥чен≥ша людина свого часу, в≥н очолював у 1809Ц1810 рр. в≥домство народноњ осв≥ти в ѕрус≥њ. “ут було проведено сол≥дну реформу шк≥льноњ г≥мназ≥њ, що внесла живий струм≥нь у затхлу атмосферу середньоњ школи. ” 1810 роц≥ дл€ отриманн€ званн€ вчител€ г≥мназ≥њ було встановлено особливий екзамен. ÷им було покладено початок оновленн€ складу вчител≥в г≥мназ≥й ≥ п≥д≥рвано залежн≥сть г≥мназичного викладанн€ в≥д дух≥вництва.

√умбольдт прагнув того, щоб юнацтво засвоњло досконало не лише стародавн≥ мови, але й думку античних народ≥в. Ќеогуман≥сти розширили зм≥ст традиц≥йноњ н≥мецькоњ школи (класичноњ г≥мназ≥њ) ≥ ввели викладанн€ математики, природознавства та ≥стор≥њ, обмеживши вивченн€ рел≥г≥њ, виключивши њњ нав≥ть з екзамен≥в на атестат зр≥лост≥.

“реба сказати, що пров≥дною думкою при формуванн≥ нового навчального плану у неогуман≥ст≥в була ≥де€ р≥зносторонньоњ загальноњ осв≥ти, що складаЇ фундамент у вигл€д≥ класичних ≥ н≥мецькоњ мов дл€ дальших ун≥верситетських зан€ть з ф≥лолог≥њ, з одного боку, ≥ дл€ зан€ть математикою ≥ природознавством Ц з ≥ншого боку. ÷€ система набула назви утракв≥зму (в≥д лат. utrasque Ц Уп≥д обома видамиФ, тобто ф≥лолог≥њ ≥ математики). Ќовий навчальний план в≥дпов≥дав вимогам буржуаз≥њ щодо посиленн€ математики ≥ викладанн€ ф≥зики, природознавства та нових мов.

√≥мназ≥€ неогуман≥стичного зразка давала добр≥ знанн€ класичних мов ≥ математики. Ќа в≥дм≥ну в≥д гуман≥ст≥в ¬≥дродженн€ неогуман≥сти в осв≥тньому план≥ грецьку мову ставили вище в≥д латин≥. ÷е по€снювалось тим, що у грецьк≥й л≥тератур≥ пер≥оду розкв≥ту јф≥нськоњ держави, сильне в≥дображенн€ отримали ≥дењ р≥вност≥ вс≥х ≥мущих. «начною м≥рою пол≥тична орган≥зац≥€ рабовласницьких демократ≥й —тародавньоњ √рец≥њ здавалась молод≥й н≥мецьк≥й буржуаз≥њ ≥деалом державного устрою.

ќтже, неогуман≥зм був прогресивним рухом, т≥сно повТ€заним з демократичними тенденц≥€ми, з прагненн€м до нац≥ональноњ самост≥йност≥, з боротьбою ≥з залишками феодал≥зму.

ƒидактика ‘. ƒ≥стервега

‘р≥др≥х-јдольф-¬≥льгельм ƒ≥стервег(1790Ц1866) народивс€ в м≥ст≥ «≥ген≥ (Ќ≥меччина) в с≥мТњ чиновника-юриста. ¬чивс€ в середн≥й латинськ≥й школ≥, де панував дух муштри ≥ зубр≥нн€. ” 1808 роц≥ вступив до √ерборнського ун≥верситету, пот≥м вчивс€ в “юб≥нгенському ун≥верситет≥, €кий зак≥нчив у 1811 роц≥, здобувши вчений ступ≥нь доктора ф≥лософських наук.

« 1832 роц≥ в≥н керував Ѕерл≥нською учительською сем≥нар≥Їю, €ку перетворив у центр учительськоњ осв≥ти. ¬ цей час в≥н п≥дготував 20 п≥дручник≥в дл€ народноњ школи ≥ к≥лька методичних кер≥вництв. ¬ 1835 роц≥ вийшла його двотомна прац€ У  ер≥вництво до осв≥ти н≥мецьких учител≥в Ф (1 том був присв€чений загальним питанн€м дидактики, 2 м≥стив методики викладанн€ окремих предмет≥в).  нига набула широкоњ попул€рност≥. ¬ 1832Ц1841 рр. в≥н створив у Ѕерл≥н≥ 4 учительських товариства, а в 1848 роц≥ був обраний головою У «агальноњ н≥мецькоњ вчительськоњ сп≥лки Ф. “ого ж року разом з прогресивними депутатами прусських нац≥ональних збор≥в п≥дписав У «аписку 23 Ф, в €к≥й засуджував конфес≥йн≥ школи ≥ ставив вимоги створенн€ Їдиноњ школи дл€ вс≥х д≥тей нац≥й. ¬ 1847 роц≥ ƒ≥стервег був усунутий з посади директора сем≥нар≥њ за таке в≥льнодумство, а в 1850 р. зв≥льнений у в≥дставку, але в≥н не припин€в л≥тературно-педагог≥чноњ ≥ громадськоњ д≥€льност≥, видав журнал У ѕедагог≥чний щор≥чник Ф.

¬ 1854 роц≥ були видан≥ реакц≥йн≥ У ѕравила про викладанн€ в учительськ≥й сем≥нар≥њ ≥ в початков≥й школ≥ Ф, €к≥ в≥дкинули школу далеко назад. ƒ≥стервег в≥в боротьбу проти них у прес≥, в палат≥ депутат≥в, куди був вибраний учительством в 1858 роц≥.

Ѕоротьба ƒ≥стервега проти У ѕравил Ф мала великий вплив на учительство ≥ громадську думку. ƒ≥стервег продовжував свою д≥€льн≥сть до к≥нц€ свого житт€, в≥н помер у 1866 роц≥.

ћетою вихованн€ ƒ≥стервег вважав п≥дготовку гуманних ≥ св≥домих людей. ¬ихованн€ любов≥ до всього людства ≥ до свого народу, на його думку, маЇ бути головним завданн€м вихованн€ д≥тей ≥ молод≥. ќсновними принципами вихованн€ ƒ≥стервег вважав: природов≥пов≥дн≥сть, культуров≥дпов≥дн≥сть, самод≥€льн≥сть. ѕ≥д природов≥дпов≥дн≥стю в≥н розум≥в зд≥йсненн€ вихованн€ в≥дпов≥дно з природним ходом розвитку дитини, враховуючи њњ в≥ков≥ та психолог≥чн≥ особливост≥. як ≥ ѕесталоцц≥, ƒ≥стервег вважав, що людина маЇ природн≥ задатки, €ким характерне прагненн€ до розвитку. «авданн€ вихованн€ Ц збудити задатки, щоб вони могли самод≥€льно розвиватись.

—уть принципу культуров≥дпов≥дност≥ пол€гаЇ в тому, щоб у процес≥ вихованн€ д≥тей, що в≥дбуваЇтьс€ в умовах певного часу, м≥сц€ та розвитку культури, передавати молодому покол≥нню дос€гненн€ культури даноњ ≥сторичноњ епохи.

—амод≥€льн≥сть, п≥д €кою ƒ≥стервег розум≥в активн≥сть, ≥н≥ц≥ативу, вважав важливою рисою особистост≥. ¬ розвитку дит€чоњ самод≥€льност≥ в≥н бачив ≥ к≥нцеву мету ≥ неодм≥нну умову вс€коњ осв≥ти. ј положенн€ про те, що Урозум наповнити н≥чим не можна. ¬≥н повинен самод≥€льно все охопити, засвоњти ≥ переробитиФ, Ї актуальним ≥ в наш≥ дн≥.

Ќайголовн≥ша мета вихованн€, на думку ƒ≥стервега, пол€гаЇ в тому, щоб розвинути в п≥дростаючого покол≥нн€ Усамод≥€льн≥сть в служ≥нн≥ ≥стин≥, красот≥ ≥ добруФ.

√оловне завданн€ навчанн€, за ƒ≥стервегом, збуджувати п≥знавальн≥ нахили вихованц€, щоб вони розвивались у засвоЇнн≥ ≥ пошуках ≥стини. ¬иховувати означаЇ збуджувати розумову активн≥сть учн≥в Ц таке головне положенн€ його дидактики розвиваючого навчанн€, що лежить в основ≥ ц≥лоњ системи дидактичних правил. ¬≥н вимагав розвиваючого, виховного ≥ осв≥тнього навчанн€.

ќснови дидактики розвиваючого навчанн€ сформульован≥ ƒ≥стервегом в 33 ч≥тких правилах. ¬елике значенн€ в≥н надавав наочност≥, €ка знайшла конкретне вираженн€ у правилах: Ув≥д близького до далекогоФ, Ув≥д простого до складногоФ, Ув≥д б≥льш легкого до б≥льш т€жкогоФ, Ув≥д в≥домого до нев≥домогоФ. ÷им правилам, сформульованим  оменським, ƒ≥стервег даЇ психолог≥чне обірунтуванн€ ≥ застер≥гаЇ вчител≥в в≥д њх формального використанн€. Ќеодм≥нною умовою усп≥шного засвоЇнн€ навчального матер≥алу в≥н вважаЇ доступн≥сть його дл€ учн≥в. УЌ≥чого не учи передчасноФ. ј щоб знанн€ були м≥цними, ƒ≥стервег радить учителю турбуватись про те, щоб учн≥ не забували вивченого матер≥алу: У”чити й забувати Ц означаЇ руйнувати памТ€тьФ. ¬≥н вимагав, щоб учител≥ боролись за високу культуру мови.

ўодо метод≥в навчанн€, то в≥н вище вс≥х ставив т≥ методи, €к≥ збуджують роботу думки учн≥в, њх розумову самод≥€льн≥сть, евристичний спос≥б викладанн€, не пов≥домленн€ учн€м нових знань, а спочатку п≥дведенн€ њх до них в процес≥ живоњ бес≥ди. ƒл€ середньоњ ≥ вищоњ школи перед слухачами в≥дтворюЇтьс€ в головних рисах процес досл≥дженн€, показуЇтьс€, €к, €ким шл€хом наука прийшла до певних положень. “аким чином наука подаЇтьс€ не пр€мо в своњх сучасних результатах, а €к Уживий процес мисленн€Ф. ”сп≥шне навчанн€, п≥дкреслював ƒ≥стервег, носить виховуючий характер.

ќтже, ƒ≥стервег був прогресивним д≥€чем н≥мецькоњ буржуазно-демократичноњ педагог≥ки середини ’≤’ ст. —воњми прац€ми в галуз≥ дидактики ≥ невтомною д≥€льн≥стю по п≥дготовц≥ народних учител≥в в≥н заслужив ≥мТ€ Уучител€ н≥мецьких учител≥вФ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 502 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2226 - | 2096 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.