Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤дењ н≥мецьких педагог≥в-ф≥лантроп≥ст≥в ≤.Ѕазедова та ’р. √. «альцмана




–озвиток нового сусп≥льного класу, буржуаз≥њ, в крањнах ™вропи викликав ≥дейний рух Ц просв≥тництво, спр€моване проти феодал≥зму, €ке носило б≥льш абстрактний, обмежений характер у Ќ≥меччин≥, н≥ж у јнгл≥њ та ‘ранц≥њ. ќбмежен≥сть мисленн€ н≥мецькоњ буржуаз≥њ про€вл€лос€ в тому, що, усв≥домлюючи необх≥дн≥сть зм≥ни ≥снуючих сусп≥льних в≥дносин, б≥льша частина ≥деолог≥в нового класу у€вл€ла соб≥ ц≥ зм≥ни можливими без революц≥њ, шл€хом реформ зверху, шл€хом просв≥тительства. ≤деологи передовоњ частини н≥мецькоњ буржуаз≥њ вважали, що основною причиною вс≥х соц≥альних несправедливостей Ї неуцтво самих людей.

” Ќ≥меччин≥ на к≥нець ’V≤≤≤ стол≥тт€ зТ€вилас€ ц≥ла когорта так званих У нових виховател≥в Ф, €к≥ намагалис€ на практиц≥ зд≥йснити Уреволюц≥ю у педагог≥ц≥Ф з метою подоланн€ неуцтва людей та зм≥ни сусп≥льних в≥дносин. « њх числа вид≥л€ютьс€ представники педагог≥чноњ теч≥њ, €ку називали ф≥лантроп≥змом (в≥д. грецького ph≥les Ц УлюблюФ та anthropos Ц УлюдинаФ). ќсновним завданн€м цього руху ф≥лантроп≥сти поставили зам≥ну ≥снуючоњ системи вихованн€ ≥ навчанн€. ќсновний принцип, на €кому будувалась ф≥лантроп≥чна педагог≥ка, може бути сформульований так: У ѕрирода, школа, житт€ Ф. √оловн≥ недол≥ки ≥снуючоњ системи, на њх думку, були: 1) пануванн€ зубр≥нн€ ≥ вербал≥зм; 2) в≥дрив зм≥сту навчанн€ в≥д потреб реального житт€; 3) засилл€ класицизму в школах; 4) в≥дсутн≥сть продуманоњ системи п≥дручник≥в ≥ навчальних пос≥бник≥в; 5) недооц≥нка п≥дготовки вчител≥в; 6) великий вплив церкви на школу, рел≥г≥йна нетерпим≥сть; 7) жорсток≥сть по в≥дношенню до д≥тей.

≤оганн Ѕазедов(1724Ц1790) був засновником ф≥лантроп≥зму. Ќавчавс€ в ун≥верситет≥. ƒл€ нього характерна двоњст≥сть характеру, коли, з одного боку в≥н ви€вл€в груб≥сть та нестриман≥сть у своњй повед≥нц≥, а з ≥ншого Ц ви€вивс€ талановитою натурою.

ѕ≥д впливом У ≈м≥л€ Ф –уссо у 1768 роц≥ Ѕазедов випустив У «верненн€ до друз≥в людства ≥ заможних людей Ф, в €кому, п≥ддавши критиц≥ сучасну йому школу, закликав засновувати нов≥ школи, побудован≥ на педагог≥чних принципах –уссо. «верненн€ зак≥нчувалось проханн€м про наданн€ матер≥альноњ допомоги в орган≥зац≥њ таких шк≥л. Ќа з≥бран≥ кошти Ѕазедов видав у 1770 роц≥ У ћетодичний пос≥бник дл€ батьк≥в ≥ матер≥в с≥мей ≥ народ≥в Ф ≥ У ≈лементарний пос≥бник Ф Ц щось на зразок дит€чоњ енциклопед≥њ в 4-х томах ≥з численними ≥люстрованими таблиц€ми. « час≥в  оменського це був перший крок до вдосконаленн€ характеру шк≥льноњ роботи шл€хом складанн€ ≥снуючих п≥дручник≥в ≥ докор≥нного перегл€ду програми шк≥льноњ прац≥. ѕрихильники Ѕазедова, Ўтуве,  ампе, «альцман та ≥нш≥ в своњх теоретичних прац€х та практичн≥й д≥€льност≥ розробили основи ф≥лантроп≥стськоњ педагог≥ки, одн≥Їю з характерних рис €коњ було гармон≥йне поЇднанн€ розумового ≥ ф≥зичного розвитку дитини.

‘≥лантроп≥сти висловили зм≥ну погл€д≥в на зм≥ст ≥ методи розумовоњ осв≥ти: €ка пол€гала в тому, що: 1) було поставлено проблему вдосконаленн€ зм≥сту осв≥ти. ѕропонувавс€ розвиток розуму д≥тей шл€хом вивченн€ тих учбових предмет≥в, €к≥ мають важливе практичне значенн€ дл€ житт€ всього сусп≥льства (математики, практичноњ лог≥ки, основ природного права, закон≥в ¬≥тчизни, науки про людину тощо); 2) була зроблена спроба докор≥нно зм≥нити методи навчанн€, зам≥нити зубр≥нн€, пасивн≥ способи роботи вчител≥в ≥ учн≥в, догматизм ≥ схоластику новими рац≥ональними методами викладанн€, спр€мованими на активну ≥ св≥дому роботу учн≥в; 3) впровадженн€ в основу навчанн€ елемент≥в наочност≥ (Увивченн€ речей в натур≥Ф); 4) ф≥лантроп≥сти п≥дн€ли проблему матер≥ального обладнанн€ шк≥л; 5) використанн€ в процес≥ навчанн€ образотворчих засоб≥в, що завжди викликають ≥нтерес у д≥тей ≥ дають змогу дати учн€м на уроках у€вленн€ про т≥ предмети, €к≥ не можна показати в д≥йсност≥; 6) введенн€ в початкове навчанн€ елемент≥в гри; 7) велика увага прид≥л€лас€ питанн€м ф≥зичного вихованн€, вихованн€ елементарних правил г≥г≥Їни, використанн€ ф≥зичних вправ, заснованих на природних рухах людини; 8) ф≥лантроп≥сти вважали необх≥дним кардинальне покращенн€ морального вихованн€ п≥дростаючого покол≥нн€ (ум≥нн€ керувати своњми бажанн€ми, ст≥йк≥сть, працелюбство, правдив≥сть, слухн€н≥сть, скромн≥сть ≥ акуратн≥сть, любов до чистоти ≥ пор€дку, виконавська дисципл≥на, повага до оточуючих людей, рел≥г≥йн≥сть).

ѕедагоги-ф≥лантроп≥сти не обмежувались т≥льки теоретичною розробкою проблем вихованн€. ѓх великою заслугою стала спроба створити навчально-виховн≥ заклади нового типу ≥ застосувати в них на практиц≥ своњ методи ≥ прийоми вихованн€ ≥ навчанн€. ѕерший заклад такого типу було в≥дкрито Ѕазедовим в м. ƒассау в 1774 роц≥ ≥ названо ф≥лантроп≥ном. ѕризначавс€ в≥н в основному дл€ д≥тей заможних батьк≥в. Ѕазедов запровадив розпод≥л учн≥в на три групи: академ≥сти (д≥ти знатних батьк≥в, що готувалис€ до ун≥верситету), педагог≥сти (майбутн≥ вчител≥ ≥ гувернери) та фамул€нти (д≥ти, що не належали до двор€нського стану ≥ до того ж б≥дн€ки). ÷≥ три групи в≥др≥зн€лись за к≥льк≥стю ≥ зм≥стом предмет≥в навчанн€, наприклад, на ф≥зичну працю в≥дводилось 6 годин на день, а на шк≥льн≥ зан€тт€ Ц 2 години, дл€ педагог≥ст≥в в≥дпов≥дно Ц 4 та 4, а дл€ академ≥ст≥в Ц 2 ≥ 6 годин.

¬ учбовому заклад≥ Ѕазедова застосовувалась ориг≥нальна система заохочень ≥ покарань. як нагороди використовувались так зван≥ Узамочувальн≥ крапкиФ, €к≥ ставились на спец≥альн≥й дошц≥ пр≥звищ вихованц≥в. «а б≥льшу к≥льк≥сть крапок нагороджувались €кимось знаком в≥дм≥нност≥ чи смачною њжею. ѕокаранн€ були дек≥лькох вид≥в: зменшенн€ к≥лькост≥ заохочувальних крапок, перебуванн€ в порожн≥й к≥мнат≥ (але не темн≥й), коли в сус≥дн≥й граютьс€ товариш≥. ѕозитивним сл≥д вважати в≥дсутн≥сть у ф≥лантроп≥ст≥в покарань за недол≥ки в навчанн≥.

 р≥м того, Ѕазедов намагавс€ впровадити в своЇму заклад≥ систему самовр€дуванн€ Ц сенат, до складу €кого входили вс≥ вчител≥ ≥ делегати в≥д учн≥в Ц асесори. ¬елике значенн€ надавалось загальним зборам вчител≥в ≥ вихованц≥в, на €ких давалась оц≥нка повед≥нки учн≥в, видавались У ордени Ф.

” 1793 роц≥ через орган≥зац≥йн≥ негаразди ≥ пост≥йний брак засоб≥в ≥ кошт≥в ф≥лантроп≥н було закрито. ќднак досв≥д ƒессау не пропав безсл≥дно. «а його зразком ≥снували й ≥нш≥ заклади под≥бного типу. Ќаприклад, заклад ’р≥ст≥ана √отг≥льфа «альцмана(1744Ц1811) у Ўнепфентал≥ (1784), посл≥довника ≥ сп≥вроб≥тника Ѕазедова, був значно б≥льшим у пор≥вн€нн≥ з закладом у ƒессау. “ут викладалось значно б≥льше предмет≥в. ’арактерною особлив≥стю цього закладу було те, що його вихованц€м надавалось право вивчати т≥льки т≥ предмети, €к≥ були необх≥дн≥ дл€ њх майбутньоњ профес≥њ. ¬елика увага тут прид≥л€лась ф≥зичному вихованню, €ке зд≥йснювалось забезпеченн€м хороших г≥г≥Їн≥чних умов житт€ вихованц€м та за допомогою спец≥альних г≥мнастичних вправ ≥ великоњ к≥лькост≥ прогул€нок. ќсобливого значенн€ надавав «альцман трудовому гарту вихованц≥в. ƒ≥ти працювали в садку або на город≥, догл€дали тварин. ¬се житт€ ф≥лантропа «альцмана було побудоване на зразок хорошоњ с≥мТњ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 564 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

2029 - | 1992 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.