Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“еор≥€ навчанн€ й вихованн€ …. √ербарта




ќдним з найвидатн≥ших представник≥в н≥мецького осв≥тнього руху був ≤оганн ‘р≥др≥х √ербарт (1776Ц1841), посл≥довник ѕесталоцц≥. ¬≥н вчивс€ в ≤Їнському ун≥верситет≥ на ф≥лософському факультет≥, ≥ з 1797 по 1800 роки працював домашн≥м вчителем у с≥мТњ знатного швейцарц€. “ут почала складатис€ його педагог≥чна система.  оли ≤.‘.√ербарт познайомивс€ з досв≥дом ѕесталоцц≥, з його Упсихолог≥зац≥Їю навчанн€Ф, в≥н почав посилено вивчати його прац≥ ≥ широко пропагувати ≥дењ ѕесталоцц≥ в Ќ≥меччин≥.

ѕ≥сл€ двор≥чноњ п≥дготовки до професури ≤.‘.√ербарт з 1802 року читав курс педагог≥ки у √етт≥нгенському ун≥верситет≥. ѕочинаючи з 1806 року написав р€д праць: У «агальна педагог≥ка, виведена з ц≥лей вихованн€ Ф (1806), У √оловн≥ пункти метаф≥зики Ф (1808), У «агальна практична ф≥лософ≥€ Ф (1808). ѕот≥м в≥н зайн€в кафедру ф≥лософ≥њ ≥ педагог≥ки в  ен≥гсберзькому ун≥верситет≥, €ку ран≥ше займав  ант. “ут в≥н створив педагог≥чний сем≥нар≥й ≥ досл≥дну школу (г≥мназ≥ю) з ≥нтернатом ≥ сам брав велику участь у практичн≥й п≥дготовц≥ майбутн≥х педагог≥в. ” 1816 р. випустив п≥дручник Уѕсихолог≥€ Ф, у 1925 Ц сол≥дну працю У ѕсихолог≥€ €к наука, що ірунтуЇтьс€ на досв≥ду метаф≥зики ≥ математики Ф. ” 1833 роц≥ знову перењхав до √етт≥нгена, де видав р€д праць з психолог≥њ, ф≥лософ≥њ, етики ≥ педагог≥ки. “ут вийшла друга його основна педагог≥чна прац€ У Ќарис педагог≥чних читань Ф (1835).

≤.‘.√ербарт за своњми погл€дами був ≥деал≥стом-метаф≥зиком ≥ вважав, що св≥т складаЇтьс€ з незм≥нних найпрост≥ших частин Ц У реал≥в Ф, €к≥ вступають м≥ж собою в р≥зноман≥тн≥ звТ€зки, створюючи лише враженн€, що св≥т зм≥нюЇтьс€. “ому людина не може п≥знати н≥ реал≥в, ан≥ св≥т. …ому чуже д≥алектичне мисленн€ √егел€.

≤.‘.√ербарт вважав, що мета вихованн€ пол€гаЇ у формуванн≥ доброчесних людей, €к≥ вм≥ють пристосовуватись до ≥снуючого сусп≥льно-пол≥тичного ладу ≥ п≥дкор€тис€ йому. —ам педагог повинен ставити перед вихованцем т≥ ц≥л≥, €к≥ той поставить перед собою, коли стане дорослим. ÷≥ ц≥л≥ можуть бути под≥лен≥ на ц≥л≥ можлив≥ ≥ ц≥л≥ необх≥дн≥.

≤.√ербарт перший оформив педагог≥ку €к науку, чим зробив значний крок в њњ розвитку. ¬≥н вимагав встановленн€ певного сп≥вв≥дношенн€ м≥ж теор≥Їю ≥ практикою. ≤.√ербарт вв≥в у педагог≥ку категор≥ю У педагог≥чний такт Ф.

” багатьох своњх прац€х ≤.√ербарт вимагав в≥д виховател€ Унауковост≥ ≥ сили думкиФ. Ќаука про вихованн€ служить педагогу очима, що дають йому можлив≥сть ч≥тко бачити, що в≥н робить.

ўодо процесу вихованн€, то в≥н у √ербарта складаЇтьс€ з трьох складових частин: 1) виховуюче навчанн€; 2) керуванн€; 3) моральне вихованн€. √ербарт вважав, що осв≥та нерозд≥льна з вихованн€м. ќднак в≥н неправом≥рно п≥дм≥нив складний процес вихованн€ навчанн€м, не враховуючи вплив соц≥ального середовища ≥ значенн€ емоц≥й в моральному вихованн≥.

Ќа думку ≤.√ербарта, навчанн€ маЇ ірунтуватис€ на багатосторонност≥ ≥нтерес≥в, €к≥ спираютьс€ на досв≥д, котрий розум≥Їтьс€ ним €к ознайомленн€ з навколишн≥ми предметами ≥ стосунками з людьми.

ѕедагог≥ку ≤.√ербарта можна по праву назвати педагог≥кою ≥нтересу. ¬≥н вважав необх≥дним так вести викладанн€, щоб назустр≥ч новим враженн€м, €к≥ пов≥домл€Ї учитель, у душ≥ учн≥в п≥дн≥малос€ у€вленн€, що в них уже Ї. «асвоЇнн€ нових у€влень на основ≥ досв≥ду, що Ї в учн≥в, в≥н назвав апперцепц≥Їю.

ќсновою ≥нтересу ≤.√ербарт вважав увагу. ƒ≥т€м спочатку властива прим≥тивна увага, €ка Ї першим видом мимов≥льноњ уваги. ƒругим видом мимов≥льноњ уваги Ї апперцептивна увага, €ка немов би висилаЇ у€вленн€, потр≥бн≥ дл€ засвоЇнн€ ≥ закр≥пленн€ нових. ¬≥д мимов≥льноњ уваги в≥н в≥др≥зн€Ї дов≥льну увагу, €ка залежить в≥д прийн€того ран≥ше нам≥ру, в≥д зусиль самого учн€.

–озгл€даючи умови, що спри€ють збудженню у д≥тей ≥нтересу до шк≥льних зан€ть, ≤.√ербарт вказував на необх≥дн≥сть систематичного, звТ€заного викладу матер≥алу вчителем, причому виклад не повинен бути розт€гнутим, одноман≥тним, надм≥рно спрощеним, так €к знижуЇ ≥нтерес учн≥в ≥ розс≥юЇ њх увагу. ≤.√ербарт добивавс€, щоб викладенн€ було в≥льним в≥д будь-€коњ штучноњ ман≥рност≥. ” викладенн≥ сл≥д широко користуватис€ наочн≥стю.

–озкладаючи ≥нтерес на частини, ≤.√ербарт вид≥л€Ї р≥зн≥ ступен≥: враженн€, оч≥куванн€, вимога, д≥€. ¬икладанн€ у звТ€зку з цим повинно: показувати (в≥дноситьс€ до €сност≥), повТ€зувати (в≥дноситьс€ до асоц≥ац≥њ), повчати (в≥дноситьс€ до системи), ф≥лософськ≥ обірунтовувати (в≥дноситьс€ до методу), бути наочним (в≥дноситьс€ до враженн€), звТ€зним (в≥дноситьс€ до оч≥куванн€), таким, що п≥дносить (в≥дноситьс€ до вимоги), таким, що захоплюЇ д≥йсн≥сть (в≥дноситьс€ до д≥њ).

ѕроцес навчанн€ ≥ зокрема урок, за √ербартом, проходить 4 стад≥њ, €к≥ називають формальними ступен€ми навчанн€.

1. ясн≥сть (виразн≥сть) Ц це заглибленн€ в навчальний матер≥л у стан≥ спокою. ” психолог≥чному план≥ тут вимагаЇтьс€ моб≥л≥зац≥€ уваги учн≥в.

2. јсоц≥ац≥€ Ц це заглибленн€ в учбовий матер≥ал у стан≥ руху у€влень. Ќовий матер≥ал вступаЇ у звТ€зок з на€вними у€вленн€ми учн≥в, отриманими ран≥ше на уроках. “ак €к учн≥ не знають, що вийде в результат≥ повТ€зуванн€ нового з≥ старим, ≤.√ербарт вважав, що в психолог≥чному план≥ тут маЇ м≥сце чеканн€. ¬ дидактичному план≥ Ц краще проводити бес≥ди, невимушен≥ розмови з учн€ми.

3. —истема Ц це усв≥домленн€ навчального матер≥алу в стан≥ спокою душ≥. ’арактеризуЇтьс€ звТ€зним викладом нового матер≥алу з вид≥ленн€м основних положень, з виведенн€м правил ≥ формулюванн€м закон≥в. ѕсихолог≥чно цей ступ≥нь в≥дпов≥даЇ, за √ербартом, УпошукуФ. ¬ галуз≥ дидактики Ц це формулюванн€ висновк≥в, правил, визначень.

4. ћетод Ц це усв≥домленн€ навчального матер≥алу в стан≥ руху душ≥, застосуванн€ отриманих знань на практиц≥. ѕсихолог≥чно цей ступ≥нь вимагаЇ д≥њ, дидактично ж Ц це навчальн≥ вправи, що вимагають в≥д учн≥в широкого застосуванн€ отриманих знань.

¬≥н розробив принципи керуванн€ у шк≥льному заклад≥, €к≥ мають своњм завданн€м зовн≥шнЇ дисципл≥нуванн€ учн≥в, привчанн€ њх до пор€дку. ƒитина, на думку ≤.√ербарта, про€вл€Ї Удику пустотлив≥стьФ, що кидаЇ њњ в р≥зн≥ сторони, вона маЇ тенденц≥ю порушувати встановлен≥ в школ≥ пор€дки. ƒл€ цього й потр≥бно приборкати дик≥сть у д≥тей, тобто керувати ними. ¬ рамках принципу керуванн€ √ербарт рекомендував так≥ засоби керуванн€: погроза, нагл€д, накази ≥ заборони, покаранн€ (в тому числ≥ ≥ т≥лесн≥), ум≥нн€ зац≥кавити д≥тей ≥ заповнити њх час, авторитет ≥ любов. ќстанн≥й принцип, в≥н вважав, виходить за меж≥ керуванн€.

ћоральне вихованн€ в систем≥ педагог≥ки ≤.√ербарта повТ€зане з навчанн€м. ћетою морального вихованн€ Ї вихованн€ характеру. ¬оно повинно прагнути зробити пануючими у вихованц€ пТ€ть моральних ≥дей, €к≥ начебто охоплюють всю етику. ÷е ≥де€ внутр≥шньоњ свободи (що робить людину ц≥л≥сною ≥стотою, усуваЇ внутр≥шню боротьбу м≥ж судженн€ми ≥ вчинками), ≥де€ вдосконаленн€ (€ка поЇднуЇ силу ≥ енерг≥ю вол≥ та забезпечуЇ Увнутр≥шню гармон≥юФ людини, повноту житт€, вимагаЇ настирливост≥, орган≥зованост≥), ≥де€ при€зн≥ (€ка спри€Ї погодженост≥ вол≥ одн≥Їњ людини з волею ≥нших), ≥де€ права (€ка маЇ вир≥шальне значенн€ в розвТ€зуванн≥ конфл≥кт≥в м≥ж волею людей, регулюЇ ц≥ конфл≥кти), ≥де€ справедливост≥ (€кою треба керуватис€, визначаючи нагороду тому, хто зробив добру послугу сусп≥льству, або покаранн€ тому, хто порушив закони ≥ правила).

≤.√ербарт п≥д≥йшов до важливого принципу вихованн€ Ц опора на позитивне, що вимагаЇ того, щоб вчитель та вихователь на перший план ставили те позитивне, €ке Ї в кожного в≥д природи. ѕозитивне тут постаЇ в≥дправною точкою дл€ руху вперед.

ќкр≥м навчанн€ (€к головного засобу морального вихованн€) ≤.√ербарт вид≥л€Ї й додатков≥ засоби: строгий розпор€док дн€; схваленн€ або засудженн€ повед≥нки д≥тей; в≥дверненн€ д≥тей в≥д всього, що може под≥€ти на них збуджуюче; дотриманн€ раз назавжди встановлених правил повед≥нки; виробленн€ рел≥г≥йного почутт€ смиренн€ ≥ залежност≥ в≥д У вищих сил Ф.

ќтже, педагог≥чна теор≥€ ≤.√ербарта зробила великий вплив на розвиток теор≥њ ≥ практики вихованн€ в багатьох крањнах св≥ту.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 668 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2031 - | 1989 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.