Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–.ќуен про формуванн€ особистост≥




–оберт ќуен (1771Ц1858) народивс€ в с≥мТњ рем≥сника в јнгл≥њ. …ого шк≥льна осв≥та обмежилась початковою школою, €ку в≥н зак≥нчив на восьмому роц≥ житт€. ѕот≥м прот€гом двох рок≥в в≥н виконував обовТ€зки пом≥чника шк≥льного учител€. « 10 рок≥в, почавши самост≥йне житт€, ќуен, завд€ки своњй енерг≥њ ≥ сил≥ розуму, зум≥в пробити дорогу в житт€, доповнюючи свою осв≥ту читанн€м книг ≥ роздумами. ” в≥ц≥ 20 рок≥в в≥н стаЇ управл€ючим одн≥Їњ з найб≥льших паперопр€дильних фабрик ћанчестера, п≥зн≥ше, у 1800, став на чол≥ Ќью-Ћенаркськоњ фабрики в Ўотланд≥њ, де серед роб≥тник≥в панувало пи€цтво, злидн≥, розпуста, крад≥жки.

–.ќуен був впевнений, що людина Ї продуктом обставин ≥ намагавс€ створити дл€ роб≥тник≥в задов≥льн≥ умови житт€, навчити њх Урац≥ональноФ мислити, а також виховати в такому дус≥ ≥ п≥дростаюче покол≥нн€.

ѕ≥сл€ того €к у 1814 роц≥ –.ќуен випустив працю У Ќовий погл€д на сусп≥льство, чи досл≥ди про утворенн€ характеру Ф, у 1816 роц≥ У Ќовий ≥нститут Ф було в≥дкрито. ѕ≥сл€ чотирир≥чноњ т€ганини у 1819 роц≥ було прийн€то законопроект про заборону роботи д≥тей на фабриках до 10-р≥чного в≥ку. јктивн≥ виступи –.ќуена проти приватноњ власност≥, ≥снуючоњ форми шлюбу ≥ рел≥г≥њ привели до того, що в≥д нього в≥дсахнулис€ його друз≥ ≥ покровител≥. –.ќуен вир≥шив перенести свою пропаганду у —Ўј, де мав нам≥р створити показову комун≥стичну общину, €ка мала досл≥дно довести вс≥ переваги ≥ вигоди рекомендованого њм ладу.

ѕрибравши в штат≥ ≤нд≥ана маЇток у 1825 роц≥, –.ќуен орган≥зував общину У Ќову √армон≥ю Ф на соц≥ал≥стичних, а пот≥м на комун≥стичних засадах. «г≥дно з конституц≥Їю общини власн≥сть проголошувалась сусп≥льною, встановлювалась загальна прац€ ≥ у в≥дпов≥дност≥ ≥з €кою розпод≥л€лись њњ продукти. јле цей експеримент ви€вивс€ невдалим.

–.ќуен повернувс€ в јнгл≥ю у 1828 роц≥ ≥ знаходить там наростаючий кооперативний рух (у вигл€д≥ виробничих ≥ споживчих кооператор≥в), що був результатом практичноњ д≥€льност≥ його посл≥довник≥в. ¬≥н включивс€ в цей рух. ¬ 30-х роках задумуЇ створенн€ Їдиного загального союзу трейдТюн≥он≥ст≥в, спод≥ваючись через нього зд≥йснити перех≥д до нового ладу. …ого пропаганда мала гранд≥озний, але короткочасний усп≥х: створений У ¬еликий нац≥ональний союз профес≥й Ф швидко розпавс€. –.ќуен зробив новий досв≥д створенн€ комун≥стичного селища √армон≥-’олл (1839), де в≥дкрив школу, що базувалас€ на поЇднанн≥ навчанн€ з продуктивною працею. ƒ≥€льн≥сть школи базувалас€ на принципах, €к≥ були розроблен≥ –.ќуеном в прац≥ У Ќовий погл€д... Ф. ќсновним руш≥Їм людських вчинк≥в тут визнаЇтьс€ прагненн€ до щаст€. «асобом дл€ дос€гненн€ ц≥Їњ мети Ї знанн€, що люди здобувають завд€ки своњй природ≥, зд≥бност≥ Усприймати, пов≥домл€ти ≥ пор≥внювати ≥дењФ. ÷€ зд≥бн≥сть ≥ складаЇ розум людини. јле процес утворенн€ людського характеру, на думку –.ќуена та французьких матер≥ал≥ст≥в, визначаЇтьс€ середовищем. —аме в≥д нього залежить виробленн€ характеру людини. “ому велике м≥сце у формуванн≥ характеру в≥н в≥дводить вихованню.

ƒ≥€льн≥сть –.ќуена в Ќью-Ћенарку, можна вважати њњ ф≥лантроп≥чно-реформаторською. ѕ≥двод€чи п≥дсумки, можна вид≥лити так≥ основн≥ принципи системи –.ќуена цього пер≥оду: 1) вихованн€ ≥ осв≥та повинн≥ бути спр€мован≥ на формуванн€ рац≥онального характеру; 2) характер дитини починаЇ окреслюватис€ головним чином створюЇтьс€ у перш≥ два-три роки њњ житт€; 3) дитин≥ в колектив≥ може бути наданий будь-€кий характер; 4) дитину в ранньому в≥ц≥ сл≥д вилучати з с≥мейноњ обстановки; 5) њй сл≥д з першого року житт€ нав≥ювати правила альтруњзму на основ≥ вченн€ про утворенн€ характеру; 6) гра повинна стати одним з основних осв≥тньо-виховних засоб≥в; 7) вс≥ види покарань ≥ нагород повинн≥ бути вилучен≥ ≥з системи; 8) не повинно ≥снувати твердо встановлених годин зан€ть в класних к≥мнатах школи; учитель маЇ чергувати розумов≥ ≥ ф≥зичн≥ вправи; 9) поЇднанн€ навчанн€ з продуктивною працею; 10) наданн€ великого значенн€ науц≥ €к осв≥тньому ≥ виховному засобу.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 380 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2027 - | 1987 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.