Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕедагог≥чн≥ погл€ди французьких ф≥лософ≥в  .√ельвец≥€ та ƒ.ƒ≥дро




ќдин з французьких ф≥лософ≥в-просв≥тител≥в  лод √ельвец≥й(1715Ц1771) народивс€ в ѕариж≥ в с≥мТњ придворного л≥кар€. «ак≥нчив Їзуњтський колеж. ” 1758 р. написав книгу У ѕро розум Ф, що була спр€мо≠вана проти основ феодального пор€дку, рел≥г≥йноњ ≥деолог≥њ.  ороль та ѕапа приговорили книгу до спаленн€. √ельвец≥й вр€тував соб≥ житт€ ц≥ною публ≥чного в≥дреченн€ в≥д своЇњ прац≥. ќднак в≥н залишивс€ в≥рним своњм ≥де€м, €к≥ виклав б≥льш ірунтовно в книз≥ У ѕро людину, њњ ро≠зумов≥ зд≥бност≥ та њњ вихованн€ Ф, €ка була опубл≥кована п≥сл€ його смерт≥.

√ельвец≥й продовжуЇ ƒж.Ћокка, коли погоджуЇтьс€ з критико теор≥њ У вроджених ≥дей Ф ƒекарта. √ельвец≥й стверджуЇ, що все в людин≥ можна звести до в≥дчутт≥в. «в≥дси в≥н робить висновок, що вс≥ люди в≥д народженн€ мають р≥вн≥ розумов≥ зд≥бност≥, р≥вн≥ можливост≥ до вдосконаленн€.

” погл€дах √ельвец≥€ можна вид≥лити чотири основн≥ ≥дењ: 1) вроджена р≥вн≥сть вс≥х людей; 2) особливий ≥нтерес €к руш≥йна сила ≥ндив≥дуального розвитку ≥ вир≥шальна основа в д≥€льност≥ д≥тей; 3) вихованн€ €к спр€мовуюча сила в розвитку ≥нтерес≥в; 4) пол≥тична система €к визначальна основа вихованн€.

¬иход€чи з того, що переробка сусп≥льства можлива через вихованн€, √ельвец≥й пристрасно захищаЇ сусп≥льне вихованн€ ≥ осв≥ту.

—еред основних переваг шк≥льного вихованн€ √ельвец≥й називаЇ: 1) спри€тлив≥ дл€ здоровТ€ засоби того м≥сц€, де молодь може отримати своЇ вихованн€ (маЇтьс€ на уваз≥, що при сусп≥льному вихованн≥ будинок, де виховуютьс€ та навчаютьс€ д≥ти, будуЇтьс€ за м≥стом ≥ може добре пров≥трюватис€, на в≥дм≥ну в≥д батьк≥вських дом≥в, що часто мал≥ ≥ нездоров≥); 2) тверда дисципл≥на; 3) змаганн€, €ке викликаЇтьс€, коли пор≥внюють себе з багатьма ≥ншими людьми; 4) осв≥чен≥сть виховател≥в; 5)тверд≥сть (домашнЇ вихованн€ р≥дко буваЇ мужн≥м ≥ таким, що розвиваЇ см≥лив≥сть).

√ельвец≥й твердив, що мета вихованн€ маЇ пол€гати в тому, щоб розкрити серце дитини дл€ гуманност≥, а розум Ц дл€ правди, щоб виховувати патр≥от≥в, у св≥домост≥ €ких ≥де€ особистого добра т≥сно повТ€зана з ≥деЇю добра дл€ вс≥х людей. ћоральне вихованн€, на думку √ельвец≥€, можна зд≥йснювати за допомогою У  атех≥зису морал≥ Ф (под≥бно до рел≥г≥йного катех≥зису), де дитина може взнати про справедлив≥сть, ≥стину, користь тощо.

¬ прац€х √ельвец≥€ велике м≥сце в≥дводитьс€ розумовому вихованню, правильно поставлен≥й осв≥т≥. ¬иход€чи з того, що здорова людина Ї, при вс≥х ≥нших умовах, б≥льш щасливою, н≥ж людина нездорова, √ельвец≥й велику увагу прид≥л€в ф≥зичному вихованню, €ке повинно одночасно зм≥нювати ≥ т≥ло, ≥ дух.

 ритикуючи феодальне сусп≥льство, √ельвец≥й висловлювавс€ про вихованн€ ж≥нки. ∆≥нки ≥ чолов≥ки, на його думку, в≥др≥зн€ютьс€ один в≥д одного своЇю реорган≥зац≥Їю, але це не означаЇ, що ц€ в≥дм≥нн≥сть Ї причиною б≥льш низького розумового р≥вн€ ж≥нок. √ельвец≥й бачив причину в≥дсталост≥ ж≥нок у тому сусп≥льному становищ≥, €ке вони займають. «м≥нити становище ж≥нки може правильне ≥ добре орган≥зоване вихованн€.

ƒен≥ ƒ≥дро(1713Ц1784) Ц найвизначн≥ший представник французького просв≥тництва, випускник Їзуњтського колежу в ѕариж≥. —то€чи на позиц≥€х сенсуал≥зму, ƒ≥дро вважав джерелом знань в≥дчутт€. ѕроте, на в≥дм≥ну в≥д √ельвец≥€, в≥н не зводив до них п≥знанн€, п≥дкреслюючи, що другим його ступенем Ї переробка в≥дчутт≥в розумом. ¬≥н вважав, що Удумки правл€ть св≥томФ, ≥ повТ€зував прогрес сусп≥льства з виданн€м мудрих закон≥в ≥ розповсюдженн€м осв≥ти. Ќатхненник ≥ редактор У ≈нциклопед≥њ наук, мистецтв ≥ ремесел Ф, в≥н велику увагу прид≥л€в питанн€м вихованн€ ≥ навчанн€. —воњ думки з цього приводу виклав в основному в двох прац€х: У —истематичне спростуванн€ книги √ельвец≥€ Ф, У ѕро людину Ф (1774) ≥ У ѕлан ун≥верситету або школи публ≥чного викладенн€ вс≥х наук дл€ рос≥йського ур€ду Ф (1775). ¬ перш≥й книз≥ ƒ≥дро, визнаючи, що за допомогою вихованн€ можна дос€гти чимало, критикуЇ √ельвец≥€ за недооц≥нку того впливу, €кий чинить ф≥зична орган≥зац≥€ людини, њњ анатомо-ф≥з≥олог≥чн≥ особливост≥ на всю њњ розумову д≥€льн≥сть.

Ќа думку ƒ≥дро, значенн€ вихованн€ пол€гаЇ не у тому, щоб зробити з будь-€коњ середньо орган≥зованоњ дитини те, що бажано дл€ њњ р≥дних ≥ близьких, а у тому, щоб примусити њњ пост≥йно займатис€ тим, до чого вона здатна: ерудиц≥Їю, €кщо вона над≥лена памТ€ттю; геометр≥Їю, €кщо вона легко комб≥нуЇ числа ≥ простори; поез≥Їю, €кщо в н≥й Ї пристрасть ≥ у€ва тощо. «аклик ƒ≥дро врахувати природн≥ особливост≥ дитини, розвивати њњ ≥ндив≥дуальн≥сть заслуговуЇ на позитивну оц≥нку.

ƒ≥дро в≥дстоював принцип загального безкоштовного початкового навчанн€. ¬≥н проектував державну систему народноњ осв≥ти.

ƒ≥дро розташував предмети основного циклу середньоњ школи таким чином: 1-й клас Ц математика; 2-й клас Ц механ≥ка; 3-й клас Ц астроном≥€; 4-й клас Ц природознавство, експериментальна ф≥зика; 5-й клас Ц х≥м≥€, астроном≥€; 6-й клас Ц лог≥ка, критика, граматика; 7-й клас Ц р≥дна мова; 8-й клас Ц стародавн≥ мови, антична л≥тература.

 р≥м цього, передбачаЇтьс€ ще три цикли в п≥сл€об≥дн≥й час: 1) ф≥лософ≥€, мораль, природна рел≥г≥€, ≥стор≥€ ≥ хронолог≥€, географ≥€, основи економ≥чноњ науки; 2) малюванн€, елементи арх≥тектури; 3) музика, танц≥, фехтуванн€, плаванн€, њзда верхи.

структура шк≥льноњ системи (за я.ј. оменським)

 

ƒл€ дитини (0Ц6 р.)   ћатеринське п≥клуванн€ (школа)
ƒл€ отроцтва (6Ц12 р.) Ўколою ≈лем. школа: народна, р≥дномовна
ƒл€ юнацтва (12Ц18 р.) Ї Ћатинська школа (г≥мназ≥€)
ƒл€ зр≥лост≥ (18Ц24 р.)   јкадем≥€ ≥ подорож≥

педагог≥чн≥ погл€ди ƒжона Ћокка

 

  ћета вихованн€: п≥дготовка джентльмена, €кий вм≥Ї вести своњ справи розумно ≥ прибутково  
  ѕрограма вихованн€ джентльмена: моральне вихованн€, розумове вихованн€, ф≥зичне вихованн€  
«авданн€ вихованн€: розвиток здорового духу у здоровому т≥л≥.
  ћетоди вихованн€: приклад, вправи, виховн≥ ситуац≥њ, бес≥ди, покаранн€, заохоченн€.  
  ќрган≥зац≥€ вихованн€: джентльмен виховуЇтьс€ в с≥мТњ, а не в школ≥  
         





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1456 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2289 - | 1955 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.