Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—в≥тогл€д я.ј.  оменського та його завданн€ вихованн€ особистост≥




—в≥тогл€д  оменського був суперечливим. «а рел≥г≥йними погл€дами в≥н Ц протестант. ¬ питанн€х теор≥њ п≥знанн€, що спостер≥гаЇтьс€ у р€д≥ його роб≥т, в≥н ви€вл€Ї значн≥ матер≥ал≥стичн≥ тенденц≥њ. ” гносеолог≥чному в≥дношенн≥  оменський Ц сенсуал≥ст. ¬≥н стверджуЇ, що св≥т п≥знаЇтьс€. ѕод≥бно до јристотел€ ≥ ‘.Ѕекона, я. оменський заперечуЇ можлив≥сть думки, знанн€, ≥дењ. ¬≥н стверджуЇ, що розум Ї т≥льки У tabula rasa Ф, або У чиста дошка Ф, де ще н≥чого не написано, але на €к≥й з часом може бути написано все.

ƒидактичн≥ прац≥ я. оменського, ≥, в першу чергу, У ¬елика дидактика Ф, побудован≥ на основ≥ сенсуал≥стичноњ гносеолог≥њ. «начне м≥сце в них в≥дводитьс€ ≥ндуктивному методу. ƒо цього методу в≥н звертаЇтьс€ також у п≥дручниках У¬идимий св≥т у малюнках Ф, У ¬≥дкрит≥ двер≥ до мов Ф ≥ де€ких ≥нших. —енсуал≥стичний характер св≥тогл€ду  оменського лежить в основ≥ його вченн€ про наочн≥сть.

У ѕансоф≥€ Ф  оменського визначила вимоги всеб≥чноњ ≥ систематичноњ осв≥ти ≥ п≥знанн€. …ого ≥де€ Увс≥х учити всьомуФ випливаЇ ≥з м≥ркувань про те, що вс≥ люди зд≥бн≥ до п≥знанн€ й осв≥ти, простий народ повинен отримати доступ до знань.

” в≥дпов≥дност≥ з потребами часу вихованн€ розгл€далось €к найважлив≥ший зас≥б п≥дготовки людини до д≥€льного, практичного житт€, до п≥знанн€ реального св≥ту.  оменський виходив ≥з положенн€, що ц≥л≥ ≥ задач≥ вихованн€ повинн≥ вит≥кати ≥з п≥знанн€ людини.

¬еликий дидакт бачив у дитин≥ майбутнього д≥€ча, мудрец€ ≥ з великою повагою та турботою ставивс€ до його особистост≥.

” в≥дпов≥дност≥ з основною метою вихованн€  оменський вид≥л€Ї суттЇв≥ елементи вихованн€: створити людину, €ка знаЇ вс≥ реч≥, €ка Ї володарем речей ≥ самоњ себе, €ка Ї такою, що себе ≥ все п≥дводить до Ѕога, джерела вс≥х речей, €ка маЇ здорове т≥ло. Ќа думку вченого, цьому в≥дпов≥даЇ: наукове вихованн€; доброчесн≥сть чи моральн≥сть, рел≥г≥йн≥сть, ф≥зичне вихованн€.

3. ѕринцип природов≥дпов≥дност≥, в≥кова пер≥одизац≥€ та система шк≥л (за  оменським)

 оменський розробив пер≥одизац≥ю ≥ систему шк≥льноњ осв≥ти. ¬се житт€ дитини в≥н розбив на чотири в≥кових пер≥оди по 6 рок≥в у кожному. ≤ дл€ окремого пер≥оду пропонуЇтьс€ сво€ школа: дитинство Ц в≥д народженн€ до 6-ти рок≥в Ц материнська школа; отроцтво Ц в≥д 6-ти до 12-ти рок≥в Ц школа р≥дноњ мови; юн≥сть Ц в≥д 12-ти до 18-ти рок≥в Ц латинська школа чи г≥мназ≥€; змужн≥л≥сть Ц в≥д 18-ти до 24-х рок≥в Ц академ≥€ чи ун≥верситет.

¬ систем≥  оменського першим ступенем навчанн€ Ї материнська школа Ц це с≥м'€, де прот≥каЇ житт€ дитини в≥д народженн€ до 6-ти рок≥в. ¬ихованню д≥тей цього в≥ку в≥н присв€тив роботу п≥д назвою У ћатеринська школа Ф. √оловним призначенн€м ц≥Їњ школи в≥н вважав захист дитини в≥д шк≥дливих вплив≥в, а також створенн€ твердоњ основи дл€ вс≥Їњ системи наступного навчанн€ ≥ вихованн€. “ут визначавс€ зм≥ст, орган≥зац≥€, методи вихованн€ д≥тей в с≥м'њ ≥ обов'€зки батьк≥в. √оловний обов'€зок батьк≥в пол€гаЇ в тому, щоб турбуватис€ про здоров'€ д≥тей, починаючи з процесу зачатт€, дл€ чого ж≥нка повинна саме в цей пер≥од п≥клуватис€ про своЇ здоровТ€, щоб не зашкодити майбутн≥й дитин≥. ¬еликого значенн€ в материнськ≥й школ≥ в≥н надавав гр≥.

 оменський пропонував у цьому в≥ц≥ зд≥йснювати необх≥дний розумовий розвиток дитини. ¬ той час панувала точка зору, що дитина в≥д народженн€ над≥лена такою ж душею, ≥нтелектуальними €кост€ми та ≥ншими зд≥бност€ми, що й доросла людина. ѕри цьому не брались до уваги в≥ков≥ особливост≥ духовного розвитку дитини.  оменський висуваЇ в своњх роботах принцип природов≥дпов≥дност≥, зг≥дно з €ким в навчальному процес≥ необх≥дно враховувати в≥ков≥ особливост≥ дитини.

ƒругим ступенем в систем≥ осв≥ти ≥ вихованн€  оменського Ї школа р≥дноњ мови, котра, на його думку, повинна бути в кожн≥й общин≥, кожному населеному пункт≥. Ќавчанн€ на цьому етап≥ повинно проводитись р≥дною мовою, причому учитис€ повинн≥ вс≥ д≥ти обох статей, незалежно в≥д стан≥в, в≥роспов≥дань ≥ нац≥ональност≥.

“рет≥м ступенем навчанн€, запропонованим  оменським, була латинська школа чи г≥мназ≥€. Ќа його думку, це повинна бути всезагальна школа, де навчалис€ б юнаки незалежно в≥д њх майнового ≥ станового положенн€. “ак≥ г≥мназ≥њ повинн≥ бути в≥дкрит≥ в кожному м≥ст≥ ≥ складатис€ з 6 чи 7 клас≥в. “ут, кр≥м У семи в≥льних мистецтв Ф (граматика, д≥алектика, риторика, арифметика, геометр≥€, музика ≥ астроном≥€), пропонувалось вивчати ф≥зику, географ≥ю, ≥стор≥ю ≥ мораль.

 ожному з 6-ти клас≥в г≥мназ≥њ давалась сво€ назва, ≥ кожен клас включав ≥стор≥ю €к предмет ≥ п≥дпор€дковував њњ викладанн€ вивченню основноњ науки. “ак, наприклад, 1-й клас Ц граматичний. 2-й клас Ц ф≥зичний, де передбачалось вивчати ≥стор≥ю природознавства. 3-й клас Ц математичний, де повинна була вивчатись ≥стор≥€ мистецтв разом з ≥стор≥Їю р≥зних винаход≥в. 4-й клас Ц етичний. ¬ ньому повинн≥ були вивчатись ≥стор≥€ морал≥ ≥ найкращ≥ приклади добра. 5-й клас Ц д≥алектичний, передбачав дл€ вивченн€ звичањ р≥зних народ≥в. 6-й клас Ц риторичний, предметом вивченн€ €кого повинна бути загальна ≥стор≥€, тобто ≥стор≥€ вс≥Їњ земл≥ ≥ головних народ≥в.

¬становлюючи таку посл≥довн≥сть вивченн€ основ наук,  оменський виходив ≥з своњх ф≥лософських погл€д≥в, а також ≥з теор≥њ сенсуал≥зму ≥ був на той час педагогом-новатором.

јкадем≥€подорож (18Ц24 р.) Ї останн≥м, вищим ступенем навчанн€ в систем≥  оменського. ÷е в≥к змужн≥лост≥ чи зр≥лост≥. ¬ часи  оменського академ≥€ мала 3 традиц≥йних факультети: богословський, юридичний ≥ медичний. ¬еликого значенн€ надавалось забезпеченню вищоњ школи того часу висококвал≥ф≥кованими вченими, необх≥дною л≥тературою, прид≥л€лась велика увага комплектуванню добре п≥дготовленими студентами. ¬ систему зан€ть, пор€д з лекц≥€ми, входила обов'€зково система самост≥йноњ роботи студент≥в, а також подорож≥, €к≥ спри€ють розширенню знань. ƒо того ж подорож≥ вважались обов'€зковою частиною вищоњ осв≥ти.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 532 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2216 - | 2154 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.