кримінологічні засоби з переважанням виховних, соціально-психологічних, педагогічних, індивідуально-побутових, медичних тощо- На другому (відвернення наміру вчинити злочин) — це переважно оперативно-розшукові заходи, що поєднуються з індивідуально-психологічними. На третьому (припинення розпочатого злочину) переважають криміналістичні та процесуальні засоби. З урахуванням цього на практиці, зокрема у практичній діяльності органів внутрішніх справ, давно вже розрізняють та окремо обліковують відповідні показники щодо профілактики (профілактичний облік), відвернення та припинення злочинів.
Четверта підстава диференціації етапів індивідуального запобігання та термінів, які їх відображають, пов'язана з різними результатами запобіжного впливу, що чиниться на цих етапах. Йдеться про результати впливу безпосередньо стосовно причин, які обумовлюють злочин. На першому етапі результати профілактики визначаються щонайменше усуненням або недопущенням формування кримінальної мотивації і мотиву злочину та загалом індивідуально-психологічного комплексу, а максимально — виправленням несприятливої морально-психологічної деформації особистості. Результатом запобіжної дії на другому етапі є відвернення на певний час реалізації злочинного наміру, проте це не свідчить про усунення його повною мірою і остаточно, а тим більше — безпосередньої причини злочинного прояву. Вона може «спрацювати» за інших умов, в іншій ситуації. Під час припинення вчинення злочину усунення його причини зовсім не планується і не ставиться за мету; на це вже пізно сподіватися, тому що причина реалізується у свій наслідок — вчинення злочину, який потрібно припинити, у чому й полягає результат запобігання.
Наведене, на наш погляд, переконливо свідчить про принципо ву змістову відмінність зазначених трьох етапів індивідуального кримінологічного запобігання, що дає більш ніж достатні підстави для їхнього окремого термінологічного найменування. Той, хто заперечує наявність цих підстав, мабуть, не розібрався в них або не хоче їх бачити і зводить все лише до термінологічних маніпуляцій.
Існує ще одна диференціація засобів кримінологічного запобігання, зокрема його профілактичного етапу. Ця дифенціація
331
Глава 8
пов'язана з цільовою спрямованістю профілактичних засобів. Якщо вони спрямовуються на профілактику формування безпосередньої причини злочинного прояву, тобто на зниження суспільної небезпечності особистості, гальмування процесів криміногенної мотивації, взагалі, на переведення особистості з перед-кримінального до некримінального її типу, — таку профілактику нерідко йменують безпосередньою. Якщо профілактичні заходи віддалені від впливу на безпосередню причину злочинного прояву, торкаються, скажімо, джерел формування антисуспільної спрямованості, її проявів, наприклад у сім'ї, школі, мікросередовищі, їх часто називають ранніми. Проте наведений поділ досить умовний і може мати сенс лише стосовно особистості та поведінки тієї самої особи.
Видова диференціація діяльності щодо запобігання злочинності та злочинних проявів здебільшого є відображенням сутності та особливостей об'єктів цієї діяльності. Об'єктом діяльності за загальним визначенням може бути явище, процес, особа, прояви їхньої активності, щодо яких спрямовується вказана діяльність. Об'єкти діяльності разом з її метою становлять предмет діяльності.
У запропонованому понятті запобігання злочинності її об'єктами визначені детермінанти злочинності та її проявів, передусім причини й умови останніх. Вже зазначалося, що особливе значення для визначення об'єктів діяльності стосовно запобігання злочинності згідно з кримінологічним принципом «відповідності» має предметне уявлення про детермінанти злочинності. Запобігання повинно адресне поширюватися саме на них, через що і досягається його запобіжна мета. Причому — першочергово і пріоритетне — на ті з них, які становлять безпосередньо обумовлюючий комплекс злочинного прояву.
Цим обґрунтовується важливий методологічний висновок: наскільки обґрунтованим і предметним є уявлення про детермінанти злочинності та злочинних проявів, їхнє детермінуюче значення, передусім спричинююче та обумовлююче як причин і сприяючих їм умов, настільки адресна точно та з урахуванням предметної зна чущості можна визначити об'єкти запобіжної дії на ці детермінан ти та розподілити ці об'єкти залежно від міри їх значущості і відповідної черговості здійснення такої дії.
332
