— регіональну або галузеву — в межах регіону, міста, району,
мікрорайону, галузі суспільних відносин;
— об'єктову — на конкретному об'єкті (підприємство, навчаль
ний заклад);
— індивідуальну — стосовно конкретної особи та її мікро-
соціальних умов.
Запобіжний вплив на причини та умови злочинності та злочинних проявів здійснюють, як відомо, не лише заходи, що мають запобіжне цільове спрямування саме стосовно запобігання злочинності, а й ті, що мають інші цілі, але посередньо чинять вплив на детермінанти, пов'язані зі злочинністю кореляційним або іншим зв'язком. Наприклад, заходи щодо удосконалення системи освіти. Рівень освіти не має причинного зв'язку із злочинністю, злочини вчиняють не через певний рівень освіти. Але між ними (злочинністю і рівнем освіти) є кореляційний зв'язок. Тому підвищення рівня та поліпшення якості освіти посередньо сприяє запобіганню злочинності, тобто має посередній запобіжний ефект. За цільовим призначенням запобіжні заходи в теорії поділяють на:
1) цільові або спеціальні (спеціально-кримінологічні), що ма
ють спеціальну мету запобігання злочинності;
2) загальносоціальні, здійснення яких спрямовується на вирі
шення інших соціальних проблем, але побічно має ефект і щодо за
побігання злочинності. Щоб не змішувати назву останнього виду
запобігання злочинності із загальносуспільним, який виділяється
за рівнем здійснення, автор Курсу пропонує іменувати загальноза-
побіжні соціальні заходи «іншими профілактично значущими».
Тобто розрізняти запобігання злочинності за його цільовим
призначенням як спеціально-кримінологічне та інше профілак
тично значуще, що здійснюється без адресування щодо причин і
умов злочинності та конкретних злочинів.
Іноді межі здійснення загальносоціальних заходів запобігання злочинності помилково розширюють та ототожнюють їх з «ефективним функціонуванням усіх (?!) позитивних інститутів соціальної правової держави» і в такому розумінні стверджують, що «загальносоціальне запобігання не є предметом кримінологічної науки», хоча відразу всупереч наведеному заявляють, що «не
327
Глава 8
враховувати (яким чином, якщо не запобіжним? — Авт.) ці заходи при організації протидії злочинності не можна, тому що вони створюють умови для усунення чи послаблення кримінологічних факторів, які детермінують злочинність»1. Ключ до розв'язання цієї суперечливої, а частково й помилкової позиції, вбачається у розумінні того, що заходи загальносоціального запобігання мають своїм об'єктом явища, факти, прояви тощо, які мають із злочинністю, хоч і не спричинюючий чи обумовлюючий, але інший детермінуючий, здебільшого кореляційний зв'язок або зв'язок станів. У такому разі запобіжний вплив на них, хоч і не цілеспрямований, належить до загальносоціального. Зрозуміло, що далеко не всі «позитивні інститути соціальної правової держави» та їхнє «ефективне функціонування» пов'язані зі злочинністю таким детермінуючим зв'язком, тому й протидія їм не належить до загальносоціального запобігання їй.
Запобігання злочинності здійснюється різними засобами: правовими і неправовими, процесуальними, організаційно-управлінськими тощо. За ознакою характеру застосовуваних засобів розрізняють кримінально-правове запобігання (впливом кримінального закону, покарання у вигляді виконання ним загальної та спеціальної превенції). Вказується на кримінально-виправне (пенітенціарне) запобігання, яке здійснюється стосовно засудженого спеціально-запобіжними виправно-трудовими засобами. Запобіганню злочинів сприяють багато кримінально-процесуальних засобів та процедур, які зупиняють вчинення злочинів через їх розкриття або чинять виховний вплив на підслідних, обвинувачених, підсудних у процесі досудового слідства і судового розгляду справи. Всі названі засоби запобігання об'єднує те, що вони застосовуються та чинять вплив: 1) лише після вчинення злочину для запобігання рецидиву; 2) засобами, що мають інше спеціальне призначення і лише «попутно» відіграють запобіжну роль; 3) у сфері, що регулюється нормами права; 4) у межах, які визначаються нормами права.
На відміну від названих різновидів, багато заходів запобігання злочинності чинять вплив: 1) не тільки після вчинення злочину,
1 Давьідепко Л. М., Бандурка А. А. Зазнач, праця. — С. 13.
328
