Для розуміння кримінологічної ролі та детермінуючого значення елементів першої безпосередньої ланки детермінації, передусім елементів індивідуально-психологічного комплексу, що відіграють роль внутрішньої (суб'єктивної) причини злочинного прояву, потрібно більш детально розглянути процес формування зазначених елементів, систему та механізм спричинення та обумовлення у цій ланці. Місцезнаходження того чи іншого елементу у системі та функція, яка йому притаманна, визначають його кримінологічну роль. Крім криміногенної (продукування злочинного прояву та злочинності в цілому, а також безпосереднє сприяння йому) ця роль може бути іншою кримінологічне значущою (обумовлення функціонування криміногенних чинників поза виконанням самостійно криміногенної функції) або іншою детерміністичною (пов'язаність, кореляція із злочинністю або її проявами, що не має кримінологічної значущості).
Для виявлення кримінологічної значущості (або відсутності такої) кожного детермінанта, особливо такого, який виконує іншу детерміністичну роль, систему детермінації прояву кримінальної (як і будь-якої іншої) людської активності слід розглядати у широкому розумінні. Не треба обмежувати її тільки безпосереднім обумовленням та регуляцією поведінки, більш правильно включати до неї у певних межах також рівні відображення середовища, становлення характеру людини, формування її особистості та спрямованості останньої, а також реалізації акту поведінки. Це дослідження системи індивідуально-психологічної детермінації не у горизонтальному розгортанні детерміністичних зв'язків, а у вертикальному, у глибину формування індивідуальних елементів детермінуючого психологічного комплексу.
Необхідно виходити з того, що індивідуальні особливості людини, в тому числі психологічні та психофізіологічні, розумові, емоційні та вольові виявляються та виявляють свій вплив на різних рівнях системи детермінації злочинного, як і будь-якого вчинку, у різних її ланках, маючи певне функціональне навантаження і набуваючи, залежно від цього, відповідної кримінологічної значущості.
Вияв та відповідна роль згаданих індивідуальних особливостей людини, що позначаються у подальшому на її формуванні та
7 7-223 193
Глава 5 " ; "
діяльнісній активності, вперше виявляються у процесі відображення нею зовнішнього середовища, тобто на психофізіологічному рівні. У цьому процесі індивідуальні особливості цього рівня, у тому числі вроджені інстинкти, рефлексії, генетично закодовані стандарти мотивацій, емоцій, матриці накопичення та відтворення людського досвіду і культури, можуть впливати на своєрідне сприйняття і перероблення мозком соціальної та іншої зовнішньої інформації, розвиток процесу мислення та створення мисленнє-вих образів, допускаючи при цьому часткове відхилення мислення від реального об'єкта відображення. Згідно з цим детермінація психічних процесів через згадані індивідуально своєрідні особливості та впливи відчуває помітну участь біопсихічних і генетичних елементів. Останні по відношенню до названих змін та відхилень у сфері інтелекту, емоцій та волі виконують функцію причини. Проте у загальній системі детермінації злочинних проявів ланки, де відбуваються названі зміни, займають найбільш віддалене місце, їхня функціональна роль стосовно ланки, де безпосередньо обумовлюється вчинок, не є автоматичною і, очевидно, не може ставитися у ряд навіть віддалених причин злочинного прояву. Зв'язок між згаданими індивідуальними біопсихічгшми, іншими психофізіологічними детермінантами та злочинним проявом дуже віддалений, переривається багатьма посередковими ланками, в яких відбувається їх багаторазова та неоднозначна трансформація. На більш високих рівнях детермінації індивідуальні біопсихічні та психофізіологічні особливості (детермінанти, а точніше їх трансформовані прояви), вступають у взаємодію з іншими, у тому числі соціальними, детермінантами, від характеру якої значною мірою залежить набуття (або ненабуття) активністю того чи іншого обу-мовлення та змісту, включаючи кримінальний. Тому індивідуальні психофізіологічні та психологічні особливості цього рівня навряд чи мають самостійну кримінологічну значущість, їхня роль згідно з нашою класифікацією скоріше за все — інша детерміністична.
Під час переходу на безпосередньо психологічний рівень у процесі формування характерологічних рис, у яких закріплюються деякі стійкі індивідуальні психофізіологічні особливості, у разі нерозвиненості їхніх комунікативних властивостей, підвищеної чутливості до власного Я, а тим більше за наявності елементів та
194
