Теорія детермінації злочинності

Насамперед зазначимо, що термін детермінація походить від латинського сіеїегтїпіо, який перекладається як «визначаю». Про­блемою визначення природи та механізму суспільних процесів, форм суспільної активності, в тому числі злочинності, як вже зазначалося у попередніх главах, люди цікавилися з давніх-давен, починаючи з античних філософів. Детермінація злочинності (інша назва — кримінологічна детермінація) є різновидом суспільної де­термінації. На неї поширюються всі основні закономірності остан­ньої, яка в свою чергу може розглядатися в рамках ще більш за­гальної системи — детермінації подій та явищ природи і суспільства. Разом з тим, детермінація загалом є різновидом універсального зв'язку у світі, який проявляється у діалектичних формах взаємозалежності та взаємодії.

Взаємозв'язки подій та явищ досить різноманітні. За різними критеріями вони поділяються на: 1) внутрішні та зовнішні; 2) без­посередні та опосередковані; 3) прямі та зворотні; 4) стійкі та не­стійкі; 5) суттєві та несуттєві; 6) необхідні та випадкові; 7) сильні та слабкі; 8) жорсткі (однозначні) та нежорсткі (багатозначні) та ін. Серед багатьох критеріїв поділу згаданої взаємодії виділяють також спрямовану і неспрямовану. За иеспрямованої взаємодії енергія та інформація передається один одному кожним з об'єктів взаємодії. Спрямована взаємодія має лише односторонній напрям: від одного об'єкта до другого. З такою взаємодією не треба плута­ти передачу або інший вияв інформації (сигналу) об'єкта, який її отримав, у тому числі об'єкта, який її передав, бо це вже інший процес, інша взаємодія.

Однією з форм спрямованої взаємодії є кореляція, коли зміни стану одного об'єкта супроводжуються змінами стану іншого об'єкта. Корелятивні зв'язки не пояснюють природу, походження змін, а лише показують, що зміни обох об'єктів відбуваються одно­часно, за однакових умов, тобто мають корелятивний зв'язок. На­ведемо поширений приклад кореляції: збіг сходу сонця, настання світового дня та прокидання людини від сну. Останнє відбувається не тому, що настав день, а за біологічними ритмами людини, яка живе і працює за нормальних умов. Зокрема у тих людей, які пра­цюють або діють у нічний час, формується інший біоритм, через який вони з настанням дня ідуть до сну. Нині виведені матема-

185

Глава 5

тичні формули та способи визначення наявності кореляції, які можна використовувати для пошуку детермінантів та детермі­ністичного зв'язку.

Детермінація — це форма спрямованого зв'язку, коли один об'єкт визначає інший, можливо, ще не обумовлює і тим більше не спричинює його, але між ними є детерміністична залежність. «Де­термінізм означає зв'язок, що проявляється у залежності речей (властивостей речей і відносин між ними, подій, процесів, станів) у їх існуванні та зміні від будь-яких факторів»¹. Основною рисою детерміністичного зв'язку між об'єктами (подіями, процесами, явищами) є наявність залежності між ними, одного від другого, а реально — одного від інших об'єктів.

Види детермінації різні, точніше багатозначні. Розділяють де­термінацію причинну, обумовлюючу, корелятивну, функціональну, зв'язок станів та ін. У теорії детермінації, яка належить до філо­софії, зазначається, що існує понад ЗО видів детермінації, однак визначено її зміст і сутність лише стосовно однієї третини. Зокре­ма, виділяють причинну та непричинну детермінацію. До остан­ньої відносять статистичну, кореляційну, зв'язок станів, системно-структурну та ін. Диференціація детермінації можлива й за інших підстав. Так, за ступенем, мірою залежності виокремлюють: 1) жорстку — однозначний зв'язок; 2) корелятивну, коли зв'язок не має визначеного змісту; 3) ймовірну, якщо залежність, у тому числі її зміст, можливі за певних умов; 4) розпливчасту детер­мінацію, за якої залежність існує, проте вона чітко та однозначно не виявляється. За часом детермінацію поділяють на минулу, нинішню та майбутню. За способом вона може бути однозначною та статистичною, тобто багатозначною, ймовірною. За формою — інформаційною, речовою, фізичною.

Відомий російський кримінолог Н. Ф. Кузнєцова, яка розроб­ляла теорію кримінологічної детермінації у сучасний період (по­чинаючи з 80-х років XX ст.) включає до системи кримінологічної детермінації три основні елементи: причини, умови та корелянти². Названі терміни належать до теорії детермінації та її складової —

¹ АскипЯ. Ф. Философский детермипизм й научнос знапие. - М., 1977. - С. ЗО.

² Кузнєцова Н. Ф. Проблемі,: кримииологичсской дстсрминации. - М., 1984. - С. 11.

186