Див., наприклад: Чиркин В. Е. Конституционное право зарубежных стран-С. 56-57.

Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Подання зобов'язання припинити іно­земне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підда­ними) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення осо­бами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадян­ства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особа­ми громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України.

              Схема 14. Прийняття до громадянства України

 

Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне грома­дянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваже­ним органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадян­ства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодав­ством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони пода­ють декларацію про відмову від іноземного громадянства.

3) безперервне проживання на законних підставах на території
України протягом останніх п'яти років (ценз осілості).

Ця умова не поширюється на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, і на осіб, прийняття яких до громадянства Украї­ни становить державний інтерес для України, а також на іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадяни­ном України понад два роки, і на іноземців чи осіб без громадян­ства, які перебували з громадянином України понад два роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті. Дворічний термін перебування у шлюбі з громадянином України не застосовується до іноземців і осіб без громадянства, яким було надано дозвіл на імміграцію відповідно до п. 1 ч. З ст. 4 Закону України «Про іммі­грацію» (одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України).

Для осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на три роки з моменту на­дання їм статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а для осіб, які в'їхали в Україну особами без громадянства,- на три роки з моменту в'їзду в Україну;

4) отримання дозволу на імміграцію.

Ця умова не поширюється на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, і на осіб, прийняття яких до громадянства Украї­ни становить державний інтерес для України, а також на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, та на іноземців і осіб без громадянства, які прибули в Україну на по­стійне проживання до набрання чинності Законом України «Про імміграцію» (7 серпня 2001 р.) і мають у паспорті громадянина ко­лишнього СРСР зразка 1974 р. відмітку про прописку або отрима­ли посвідку на постійне проживання в Україні;

5)володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, до­статньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які
мають визначні заслуги перед Україною, і на осіб, прийняття
яких до громадянства України становить державний інтерес для
України, а також на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);

6)наявність законних джерел існування. Ця умова не поширю­ється на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, і на
осіб, прийняття яких до громадянства України становить держав­ний інтерес для України, а також на осіб, яким надано статус бі­женця в Україні або притулок в Україні.

Прийняття до громадянства України дитини, яка проживає в Україні і один із батьків якої або інша особа, яка відповідно до цього Закону є її законним представником і має дозвіл на іммігра­цію в Україну, здійснюється за спрощеною процедурою - від них не вимагається визнання і дотримання Конституції України та за­конів України, безперервного проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років, отримання дозволу на імміграцію, володіння державною мовою або її розу­міння в обсязі, достатньому для спілкування та наявності законних джерел існування. Дозвіл на імміграцію в Україну не вимагається, якщо законним представником дитини є особа, якій надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, або іноземець чи особа без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України «Про імміграцію» (7 серп­ня 2001 р.) і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зра­зка 1974 р. відмітку про прописку або отримали посвідку на по­стійне проживання в Україні.

Закон також установлює перелік осіб, які не приймаються до громадянства України. До них, зокрема, належать особи, які:

1)вчинили злочин проти людства чи здійснювали геноцид;

2)засуджені в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжко­го або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття су­димості);

3)вчинили на території іншої держави діяння, яке визнано за­конодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.

4. Внаслідок поновлення у громадянстві. Поновлення у грома­дянстві України здійснюється шляхом реєстрації громадянами
України осіб, які після припинення громадянства України є особами
без громадянства і подали заяву про поновлення у громадянстві
України незалежно від того, проживають вони постійно в Україні
чи за кордоном, але за умови відсутності обставин, за яких не до­пускається прийняття до громадянства України. Такий порядок
поновлення у громадянстві України поширюється і на осіб, які пі­сля припинення громадянства України набули іноземне громадян­ство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повер­нулися в Україну на постійне проживання і подали заяву про по­новлення у громадянстві України та зобов'язання припинити іноземне громадянство.

При цьому, іноземець, який перебуває у громадянстві (піддан­стві) кількох держав, подає зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземець, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подає декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземець, який подав зобов'язання припинити іно­земне громадянство, повинен подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України. Якщо іноземець, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого доку­мента, з незалежних від нього причин не може отримати його, він подає декларацію про відмову від іноземного громадянства.

У громадянстві України не поновлюються особи, які втратили громадянство України у зв'язку з набуттям його внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей чи фальшивих доку­ментів або стосовно яких рішення про оформлення набуття грома­дянства України скасовані на підставі ст. 21 Закону України «Про громадянство України» (якщо особа набула громадянство України за територіальним походженням або через поновлення у грома­дянстві шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути грома­дянство України).

5. Внаслідок усиновлення. Дитина, яка є іноземцем або особою
без громадянства і яку усиновляють громадяни України або по­дружжя, один з якого є громадянином України, а другий – особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання
чинності рішенням суду про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.

6. Внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування,
влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здо­ров я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім 'ю або передачі на виховання в сім 'ю патронатного вихователя. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встанов­лено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призна­чено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга - особою без громадянства, стає громадянином України з моменту прийняття рішення про встановлення опіки чи піклування або з моменту набрання чинності рішенням суду про встановлення опіки чи піклування.

Дитина, яка проживає на території України та є особою без громадянства або іноземцем, над якою встановлено опіку чи пік­лування і опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з яких є громадянином України, а друга - іноземцем, стає громадя­нином України з моменту прийняття рішення про встановлення опіки або піклування чи з моменту набрання чинності рішенням суду про встановлення опіки або піклування, якщо така дитина у зв'язку із встановленням опіки або піклування не набуває грома­дянство опікуна чи піклувальника, який є іноземцем.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і постій­но проживає в дитячому закладі чи закладі охорони здоров'я, ад­міністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклуваль­ника, стає громадянином України з моменту влаштування в такий заклад, якщо її батьки померли, позбавлені батьківських прав, ви­знані безвісно відсутніми чи недієздатними, оголошені померлими або якщо батьки дитини, розлученої із сім'єю, не знайдені.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і вихову­ється в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, сім'ї патронатного вихователя, якщо хоча б один із батьків-вихователів або прийомних батьків, або патронатних вихователів є громадяни­ном України, стає громадянином України з моменту влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу чи прийомної сім'ї або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя, якщо її батьки померли, позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми чи недієздатними, оголошені померлими або якщо батьки дитини, розлученої із сім'єю, не знайдені.

7. Внаслідок установлення над особою, визнаною судом недіє­здатною, опіки. Іноземець або особа без громадянства, які прожи­вають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздат­ними, над якими встановлено опіку громадянина України, набу­вають громадянство України з   моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.

8. У зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини. Дитина, яка є іноземцем або особою без гро­мадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий є особою без громадянства, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.

Дитина, яка є особою без громадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий є іноземцем, реєструється грома­дянином України за клопотанням того з батьків, який є громадя­нином України.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, батьки якої перебувають у громадянстві України, реєструється громадя­нином України за клопотанням одного з батьків.

Дитина, яка є іноземцем, один із батьків якої є громадянином України, а другий - іноземцем, реєструється громадянином Украї­ни за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.

9. Внаслідок визнання батьківства чи материнства або вста­новлення факту батьківства чи материнства. Незалежно від міс­ця народження та місця постійного проживання за цією підставою
набуває громадянство України:

а) дитина, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, а батьком визнано громадянина України;

б) дитина, батько якої є іноземцем або особою без громадян­ства, а матір'ю визнано громадянку України;

в) дитина, мати якої є іноземкою або особою без громадянства,
у разі встановлення факту батьківства, якщо батько дитини пере­бував у громадянстві України;

г) дитина, батько якої є іноземцем або особою без громадян­ства, у разі встановлення факту материнства, якщо мати дитини перебувала у громадянстві України.

При цьому, якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без гро­мадянства, набуває громадянство України незалежно від місця на­родження та місця постійного проживання у разі настання перед­бачених вище умов.

Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення ди­тиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадян­ство України незалежно від місця її народження та місця постійно­го проживання, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов'язання припинити іноземне громадянство.

Набуття громадянства України дітьми віком від 14 до 18 років може відбуватися лише за їхньою згодою.

10. За іншими підставами, передбаченими міжнародними до­говорами України. Такими підставами можуть бути, наприклад, оптація (вільний вибір громадянства тієї чи іншої держави в разі переходу частини території від однієї держави до іншої або прого­лошення частини території колишньої держави новою незалежною державою) або трансферт (перехід частини території супрово­джується зміною громадянства без права вибору).

Підстави припинення громадянства України. Стаття 17 За­кону України «Про громадянство України» передбачає такі підста­ви припинення громадянства України (схема 15):

Схема 15. Припинення громадянства України

 

1. Внаслідок виходу з громадянства України (депатріація).
Громадянин України, який відповідно до чинного законодавства
України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з
громадянства України за його клопотанням, яке подається на ім'я
Президента України.

З метою скорочення випадків апатризму Закон України «Про громадянство України» (ст. 18) передбачає умови, за якої допуска­ється вихід із громадянства України, це - набуття громадянства іншої держави або отримання документа, виданого уповноваже­ними органами іншої держави, про те, що громадянин України на­буде її громадянство, якщо вийде з громадянства України.

Крім того, передбачено випадки, коли вихід із громадянства України не допускається - якщо особу, яка клопоче про вихід із громадянства України, в Україні притягнуто як обвинувачену у кримінальній справі або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав чинності й підлягає виконанню.

2. Внаслідок втрати громадянства України. Під втратою гро­
мадянства звичайно розуміють автоматичне припинення грома­дянства за певних умов¹. Закон України «Про громадянство Украї­ни» (ст. 19) передбачає, що громадянство України втрачається за таких обставин:

1) добровільне набуття громадянином України громадянства ін­шої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.

Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважа­ються всі випадки, коли громадянин України для набуття грома­дянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопо­танням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого на­ціональним законодавством держави, громадянство якої набуто.

Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки:

а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства
України та громадянства іншої держави чи держав;

б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянст­ва своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями;

в) автоматичне набуття громадянином України іншого грома­дянства внаслідок одруження з іноземцем;

г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг по­вноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодав­ства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин
України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього
громадянства іншої держави;

2)набуття особою громадянства України на підставі ст. 9 цього
Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомо­стей або фальшивих документів;

3)добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка
відповідно до законодавства цієї держави не є загальним військо­вим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.

 

  ¹Див., наприклад: Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник,-С. 108.

 

 

За всіх зазначених вище обставин, окрім випадків, коли особа набула громадянство України шляхом подання свідомо неправди­вих відомостей або фальшивих документів, громадянство України не втрачається, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства.

Від втрати громадянства слід відрізняти позбавлення громадян­ства, тобто примусове позбавлення громадянства особи, яка набу­ла його за народженням {денаціоналізація), або примусове позбав­лення громадянства натуралізованої особи {денатуралізація). Кон­ституція України (ст. 25) та Закон України «Про громадянство України» (ст. 2) забороняють позбавляти громадянства України.

Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадян­ства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадян­ства України користується всіма правами і несе всі обов'язки гро­мадянина України.

3. За підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Як і за набуття громадянства України, до них можна від­нести такі підстави, як оптація або трансферт.

У разі зміни громадянства батьків, внаслідок якої обоє або один із них виходять із громадянства України, може змінитися відповідно і громадянство їхніх дітей.

Так, якщо дитина виїхала разом з батьками на постійне прожи­вання за кордон і батьки виходять з громадянства України, за кло­потанням одного з батьків разом з батьками з громадянства Украї­ни може вийти і дитина.

Якщо один із батьків виїхав разом з дитиною на постійне про­живання за кордон і виходить з громадянства України, а другий залишається громадянином України, дитина може вийти з грома­дянства України разом з тим із батьків, який виходить з громадян­ства України, за його клопотанням.

Якщо один із батьків виїхав разом з дитиною на постійне про­живання за кордон і виходить з громадянства України, а другий є іноземцем чи особою без громадянства, дитина може вийти з гро­мадянства України разом з тим із батьків, який виходить з грома­дянства України, за його клопотанням.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон і її ба­тьки вийшли з громадянства України, дитина може вийти з грома­дянства України за клопотанням одного з батьків.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним із батьків, і він вийшов з громадянства України, а другий є громадя­нином України, дитина може вийти з громадянства України за кло­потанням про це того з батьків, який вийшов з громадянства України.

Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з од­ним із батьків і він вийшов з громадянства України, а другий є іно­земцем чи особою без громадянства, дитина може вийти з грома­дянства України за клопотанням того з батьків, який вийшов з громадянства України.

Дитина, яка відповідно до чинного законодавства України вва­жається такою, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з батьків.

Дитина, яка набула громадянство України за народженням, якщо на момент її народження батьки або хоча б один із них були іноземцями чи особами без громадянства, може вийти з громадян­ства України за клопотанням одного з батьків незалежно від місця проживання дитини.

Дитина, яка усиновлена подружжям, один з якого є громадяни­ном України, а інший є іноземцем, може вийти з громадянства України за клопотанням усиновителя, який є іноземцем.

Дитина, усиновлена іноземцями чи особами без громадянства, може вийти з громадянства України за клопотанням одного з усино­вителів.

Вихід дітей віком від 14 до 18 років з громадянства України може відбуватися лише за їхньою згодою.

Повноваження органів та організацій, які беруть участь у вирішенні питань громадянства. У вирішенні питань грома­дянства беруть участь такі органи та організації (схема 16).

1. Президент України: ухвалює рішення і видає укази відпо­відно до Конституції України і Закону України «Про громадянство України»; визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання ухвалених рішень; затверджує Положення про Комісію при Президентові України з питань гро­мадянства.

2. Комісія з питань громадянства при Президентові України:
розглядає заяви про прийняття до громадянства України, вихід із
громадянства України та подання про втрату громадянства України
і вносить пропозиції Президентові України щодо задоволення цих заяв і подань; повертає документи про прийняття до громадянства України чи про вихід із громадянства України уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства або Міністерству закордонних справ України для їх оформлення від­повідно до вимог чинного законодавства України; контролює ви­конання рішень, ухвалених Президентом України з питань грома­дянства.

3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства і підпорядковані йому органи¹:

1)встановлюють належність до громадянства України відпо­
відно до ст. З Закону України «Про громадянство України»;

¹Згідно з Указом Президента України від 27 березня 2001 р. № 215/2001 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство Украї­ни» функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства покладені на Міністерство внутрішніх справ України.

 

Схема 16. Органи та організації, які беруть участь у вирішенні питань громадянства

 

 

2)приймають заяви разом з необхідними документами щодо
прийняття до громадянства України, щодо виходу з громадянства
України дітей у випадках, передбачених частинами восьмою -
одинадцятою ст. 18 Закону України «Про громадянство України»,
перевіряють правильність їх оформлення, наявність умов для при­йняття до громадянства України і відсутність підстав, за наявності
яких особа не приймається до громадянства України, наявність
підстав для виходу з громадянства України і відсутність підстав, за
наявності яких не допускається вихід з громадянства України, та
разом зі своїм висновком надсилають на розгляд Комісії при Пре­зидентові України з питань громадянства;

 

3)готують подання про втрату особами громадянства України
та разом із необхідними документами надсилають на розгляд Ко­місії при Президентові України з питань громадянства;

4)приймають рішення про оформлення набуття громадянства
України особами за підставами, передбаченими пунктами 1, 2, 4-10
ст. 6 Закону України «Про громадянство України», а саме:

- за народженням;

- за територіальним походженням;

- внаслідок поновлення у громадянстві;

- внаслідок усиновлення;

- внаслідок установлення над дитиною опіки чи піклування;

- внаслідок установлення над особою, визнаною судом недіє­здатною, опіки;

- з огляду на перебування у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

- внаслідок установлення батьківства;

- за іншими підставами, передбаченими міжнародними дого­ворами України.

5)скасовують прийняті ними рішення про оформлення набуття
громадянства України у випадках,

якщо особа набула громадянство України за територіальним походженням чи була поновлена у громадянстві України обманом, унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальши­вих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за на­явності якого особа не може набути громадянства України;

6)виконують рішення Президента України з питань грома­дянства;

7)видають особам, які набули громадянство України, паспорти
громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства
України (для осіб віком до 16 років), тимчасові посвідчення гро­мадянина України, проїзні документи дитини, довідки про припи­нення громадянства України;

8)видають особам, які набули громадянство України, паспорти
громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства
України (для осіб віком до 16 років), тимчасові посвідчення гро­мадянина України, проїзні документи дитини, довідки про реєст­рацію особи громадянином України;

9)вилучають в осіб, громадянство яких припинено або стосов­но яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства України, тимчасові посвідчення громадянина України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, проїзні документи дитини та видають довідки про припинення громадянства України;

10)ведуть облік осіб, які набули громадянство України та при­
пинили громадянство України.

14 червня 2002 р. згідно з Постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни № 844 у складі Міністерства внутрішніх справ України було утворено Державний департамент у справах громадянства, іммі­грації та реєстрації фізичних осіб, який відповідно до покладених на нього завдань вирішує такі питання громадянства:

1)готує документи з питань набуття/припинення громадянства
України на розгляд Комісії при Президентові України з питань гро­мадянства;

2)забезпечує виконання рішень Президента України з питань
громадянства;

3)приймає у передбачених законом випадках рішення про
оформлення набуття громадянства України;

4)веде облік осіб, які набули/припинили громадянство України;

5) організовує видання громадянам України паспортних документів.                                                              

4. Міністерство закордонних справ України, дипломатичні

представництва і консульські установи України:

1)встановлюють належність до громадянства України;

2)приймають заяви разом з необхідними документами щодо
прийняття до громадянства України осіб, які мають визначні за­слуги перед Україною, і осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, перевіряють правильність їх оформлення, наявність умов для прийняття до громадянства України і відсутність підстав, за наявності яких осо­ба не приймається до громадянства України, і разом з висновком надсилають на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;

3)приймають заяви разом з необхідними документами щодо
виходу з громадянства України, перевіряють правильність їх оформ­лення, наявність підстав для виходу з громадянства України, від­сутність підстав, за наявності яких не допускається вихід з грома­дянства України, і разом з висновком надсилають на розгляд Комі­сії при Президентові України з питань громадянства;

4)готують подання про втрату особами громадянства України і
разом з необхідними документами надсилають їх на розгляд Комі­сії при Президентові України з питань громадянства;

5)приймають рішення про оформлення набуття громадянства
України особами за підставами, передбаченими пунктами 1, 2, 4-
10 ст. 6 Закону України «Про громадянство України»;

6)скасовують прийняті ними рішення про оформлення набуття
громадянства України у випадках, передбачених ст. 21 Закону
України «Про громадянство України»;

7)виконують рішення Президента України з питань громадян­ства;

8)видають особам, які набули громадянство України, паспорти
громадянина України для виїзду за кордон, тимчасові посвідчення
громадянина України, проїзні документи дитини, довідки про ре­єстрацію осіб громадянами України;

9)вилучають в осіб, громадянство України яких припинено або
стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, паспорти громадянина України для виїзду за кор­дон, тимчасові посвідчення громадянина України, проїзні доку­менти дитини та видають довідки про припинення громадянства України;

10)ведуть облік осіб, які набули громадянство України та при­пинили громадянство України;

11)перевіряють за заявами осіб, які перебувають за кордоном,
належність до громадянства України.

При цьому, Міністерство закордонних справ України, дипло­матичні представництва та консульські установи України здійс­нюють повноваження, зазначені в пунктах 1-10, стосовно осіб, які відповідно до чинного законодавства України є такими, що постійно проживають за кордоном, а також приймають рішення про оформлення набуття громадянства України за підставою, пе­редбаченою п. 1 ст. 6 Закону України «Про громадянство Украї­ни» (за народженням), стосовно осіб, які народилися за межами України.