Конституційний статус Президента України

України володіє правом недоторканності. Конституція не розкриває змісту недоторканності Президента, і очевидною є необхідність законодавчого регулювання цього питання.

Відсутність законодавчого регулювання зумовлює різне тлумачення обсягу недоторканності глави держави. Так, суддя Апеляційного суду м. Києва Ю. Василенко 15 жовтня 2002 р. виніс постанову про порушення кримінальної справи щодо Президента Л. Кучми. Суддя мотивував своє рішення тим, що є всі підстави вважати, що в діях Президента вбачається склад злочинів, на підставі чого можна ухвалити відповідне рішення. В. Медведчук назвав цю постанову «правовим нігілізмом», а міністр юстиції О. Лавринович — дискутивною, оскільки «Конституцією передбачені дві категорії — народні депутати і президент, які є недоторканними». Б. Футей вважає, що суддя вчинив правомірно, оскільки порушення кримінальної справи проти Президента не порушує гарантій недоторканності та не стосується процедури імпічменту.

Як кодифікований акт Конституція України не містить у собі суперечностей. Тому цілком очевидно, що зміст недоторканності Президента України та народних депутатів України мають однаковий обсяг. Відповідно до положення ст. 80 Конституції України, що визначають недоторканність народних депутатів, поширюються на положення її ст. 105. Конституційний Суд України пов'язує виникнення обсягу недоторканності з моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності, і вона як стадія кримінального переслідування починається з «моменту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину»¹.

Таким чином, Президент України несе насамперед політичну і мораль ну відповідальність за політичний курс, який він здійснює. Глава держави може бути притягнутий до відповідальності за процедурою імпічменту, яка поєднує ознаки політичної та юридичної відповідальності. Питання про можливість порушення кримінальної справи щодо Президента України під час здійснення ним своїх повноважень сьогодні так і залишається дискусійним. Однак здається, що кримінальна відповідальність та відповідальність у порядку процедури імпічменту глави держави не є взаємопов'язаними, а обсяг його недоторканності скоріше пов'язаний саме із відповідальністю у порядку імпічменту.

Представницький мандат Президента України (ст. 102). Президент України обирається прямими і загальними виборами, що визначає

¹ Рішення КСУ № 9-рп/1999 від 27.10.1999 // КСУ РВ. — 1:469. 396

найвищий ступінь його легітимності — він представляє Український народ. Президент України наділений повноваженнями призначати всеукраїнський референдум за народною ініціативою (ст. 72) та про внесення змін до Конституції (ст. 156). Це відкриває простір для використання Президентом України плебісцитарних процедур в обхід законодавчих. На зовнішньополітичній арені Президент України представляє державу в міжнародних відносинах, визначає зовнішньополітичний курс держави. Зокрема, Президент України вносить кандидатуру міністра закордонних справ на затвердження парламентом, веде переговори та укладає міжнародні договори.

При здійсненні свого представницького мандата глава держави за безпечує взаємодію органів публічної влади. Президент України вправі проводити консультації в процесі формування уряду, визначенні засад зовнішньої і внутрішньої політики, звертатися із щорічними посланнями до Верховної Ради України, узгоджувати свій політичний курс із Кабінетом Міністрів України шляхом проведення засідань РНБО тощо. Президент України є уособленням держави та її мораль ним авторитетом. Залежно від того, чи є ефективними акти глави держави, чи поважає він при цьому повноваження та рішення інших органів влади, чи здатен при ухваленні своїх рішень у рамках права врівноважувати інтереси конституційних органів влади, можна судити про рівень авторитету Президента України, його здатності впливати на хід здійснення ефективного державного політичного курсу.

19.2. Порядок виборів Президента України та вступу його на пост

Вибори Президента України здійснюються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування (ст. 103 Конституції). Відповідно до свого статусу Президент України володіє представницьким мандатом.

Вибори Президента України. Щоб стати кандидатом у Президенти України, потрібно відповідати певним вимогам, зокрема віковому цензу та цензу осілості. Президентом може бути обраний громадянин України, який на день проведення виборів досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

397

Розділ 19

Конституційний статус Президента України

Призначення виборів. Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю останнього місяця п 'ятого року повноважень Президента. Постанова Верховної Ради України про призначення чергових виборів приймається не пізніш як за 180 днів до дня виборів. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період 90 днів з дня припинення цих повноважень (ст. 103 Конституції). Вибори Президента України призначаються Верховною Радою України (ст. 85 Конституції).

Право висування претендента на кандидата у Президенти України належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується виборцями через політичні партії та їх виборчі блоки, а також через збори виборців, у тому числі шляхом самовисунення.

До складу виборчих комісій обов'язково включаються (за наявності відповідних подань) по два представники від партій (блоків), від яких зареєстровані кандидати. Представниками від партій можуть бути члени цих партій або безпартійні. Загальна кількість членів виборчих комісій встановлюється така: територіальної виборчої комісії визначається відповідною радою, але не може бути меншою 10 осіб; дільничних виборчих комісій — не менше 8 осіб. Голова, заступник голови та секретар виборчої комісії не можуть бути членами однієї партії (представниками одного блоку партій).

Висунення кандидатів у Президенти України. Ця процедура здійснюється у два етапи: спочатку висувають претендентів на кандидата у Президенти, серед яких реєструють лише тих, які зібрали на свою підтримку визначену кількість підписів виборців. Право висува ти претендента на кандидата у Президенти України належить партіям, що зареєстровані Міністерством юстиції України. Це право реалізується партією як безпосередньо, так і через об'єднання кількох партій у виборчий блок. Претендент висувається партією на з'їзді, конференції, що є найвищим статутним органом цієї партії. Порядок проведення з'їзду (конференції, загальних зборів) партії визначається її статутом.

Висування претендента виборчим блоком партій здійснюється на міжпартійному з'їзді (конференції), делегати на який обираються членами партій, що об'єдналися у виборчий блок, відповідно до норми представництва, визначеної угодою про утворення виборчого блоку. Претендентом на кандидата у Президенти України від партії може бути як член цієї партії, так і безпартійний громадянин. З'їзд (конфе-

ренція, загальні збори) партії має право вирішувати питання про висування претендента, якщо на ньому присутні більше двох третин обраних делегатів, але не менше 200 осіб. Претендент вважається висунутим, якщо за його кандидатуру проголосувало більше половини учасників з'їзду (конференції, загальних зборів).

Претендент на кандидата у Президенти повинен внести виборчу заставу у розмірі 500 тисяч гривень на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії.

Реєстрація претендента як кандидата у Президенти України здійснюється ЦВК. Вона приймає рішення про реєстрацію претендента у 5-денний строк з дня подання заяви про реєстрацію та документів, передбачених законом, і протягом 48 годин після реєстрації видає уповноваженій особі (блоку) довідку про реєстрацію претендента і необхідну кількість підписних листів встановленої форми для збирання підписів виборців на підтримку претендента.

Претендент має бути зареєстрований як кандидат у Президенти, якщо його кандидатуру підтримають своїми підписами не менш як 500 тисяч громадян України, які мають право голосу, в тому числі не менш як 20 тисяч громадян у кожному із двох третин регіонів (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) України. Реєстрація претендента як кандидата у Президенти України здійснюється ЦВК протягом п'яти днів після складення нею протоколу про результати збирання підписів виборців на підтримку претендента. Підписні листи подаються уповноваженою особою кандидата у Президенти України не пізніш як за 40 днів до дня виборів Президента України. ЦВК протягом трьох днів після реєстрації видає кандидатові у Президенти України посвідчення встановленого зразка, а претендентам, яким відмовлено у реєстрації, — рішення.

Передвиборна агітація. Особа, яка отримала посвідчення про реєстрацію її як кандидата у Президенти України, має право здійснювати передвиборну агітацію. Передвиборна агітація може здійснюватись у будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.

Громадяни України, політичні та інші об'єднання громадян мають право вільно й усебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів, їхні політичні, ділові та особисті якості, вести агітацію за або проти кандидатів на зборах, мітингах, у пресі, на радіо й телебаченні.

Пріоритетною формою ведення передвиборної агітації кандидатами є їхні зустрічі з виборцями як на зборах, так і в іншій зручній для

398

399

Розділ 19

Конституційний статус Президента України

виборців формі. Територіальні виборчі комісії беруть участь в організації зустрічей кандидатів з виборцями. На прохання кандидатів чи виборчих комісій органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування сприяють у проведенні таких зустрічей.

Для проведення масових заходів передвиборної агітації місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації державної і комунальної форм власності, де частка державної власності перевищує 25 відсотків, безоплатно надають придатні для цієї мети приміщення у визначений виборчою комісією час. При цьому територіальні виборчі комісії зобов'язані забезпечити рівні можливості для всіх кандидатів у Президенти України.

Усі друковані матеріали передвиборної агітації повинні містити інформацію про організацію, установу та осіб, відповідальних за їх випуск, вихідні дані установи, що здійснила друк, відомості про загальний тираж відповідного друкованого матеріалу.

Відповідно до Закону «Про вибори Президента України» (ст. 32) кандидатам у Президенти надається право безоплатного користування державними засобами масової інформації шляхом надання їм рівноцінного і однакового за обсягом часу мовлення на загальнодержавному рівні й у межах окремого виборчого округу. Конкретний обсяг і час радіо- і телепередач, визначених для передвиборної агітації кандидатів на загальнодержавному рівні, встановлюється ЦВК, у територіальних виборчих округах — територіальними виборчими комітетами за погодженням з керівниками відповідних засобів масової інформації. Телекомпаніям забороняється переривати передвиборні агітаційні програми, в тому числі рекламою товарів, робіт і послуг. Крім того, кандидати у Президенти України мають право на безплатне розміщення пакету своєї передвиборної програми обсягом не більше чотирьох сторінок друкованого тексту в однаковому поліграфічному виконанні в газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр».

ЦВК та територіальні виборчі комісії з коштів Державного бюджету України, виділених на проведення виборчої кампанії, оплачують встановлені згідно з Законом «Про вибори Президента України»: час на державному радіо і телебаченні, друкування передвиборних плакатів та публікацію програм кандидатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр», в обласних виданнях.

Фінансування виборчої кампанії. Державне фінансування передвиборної агітації може поєднуватися з особистим. Кандидати у

400

Президенти України мають право за рахунок і в межах особистого виборчого фонду додатково друкувати свої матеріали передвиборної агітації як у державних, так і недержавних періодичних друкованих виданнях на умовах рівної оплати за одиницю газетної площі, а також вести свою передвиборну агітацію як на державних, так і недержавних телерадіоканалах на умовах рівної оплати за одиницю ефірного часу. Агітація в недержавних засобах масової інформації обмежується лише можливостями власного виборчого фонду на умовах рівної оплати за ефірний час чи газетну площу для кандидатів у Президенти України.

Особистий виборчий фонд утворюється за рахунок власних коштів кандидата, коштів політичних партій, пожертвувань громадян України, юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, за винятком державних підприємств, державних органів, установ і організацій, органів місцевого самоврядування, а також іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, підприємств з іноземними інвестиціями, благодійних організацій та релігійних об'єднань і підприємств, установ, організацій, що мають заборгованість перед бюджетами всіх рівнів.

Розмір особистого виборчого фонду не може перевищувати 50 тисяч розмірів мінімальних заробітних плат, а для кандидатів, що вийшли у другий тур голосування, — додаткового не більше 15 тисяч розмірів мінімальних заробітних плат. Пожертвування однієї фізичної або юридичної особи не може перевищувати 25 розмірів мінімальних заробітних плат. Кошти особистих виборчих фондів використовуються виключно на потреби передвиборної агітації.

Голосування виборців. Голосування проводиться в день виборів або в день повторного голосування з 8-ої до 20-ої години. Про час і місце голосування дільнична виборча комісія сповіщає виборців не пізніш як за сім днів до дня виборів. Голосування проводиться у спеціально відведених приміщеннях, де обладнуються в достатній кількості кабіни або кімнати для таємного голосування. Кожен виборець голосує особисто. Голосування за інших осіб не допускається. Виборчий бюлетень заповнюється виборцем у кабіні або кімнаті для таємного голосування.

Визначення результатів виборів. Обраним Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Якщо до виборчого бюлетеня було включено більше двох кандидатів і жоден з них не на-

401

Розділ 19