Конституційно-правовий статус Верховної Ради України 4 страница

Відповідно до чинного законодавства народному депутату України Верховною Радою встановлюється щомісячний посадовий оклад. Протягом усього строку виконання депутатських повноважень

 

¹          Конституційне право України: Підручник / Заред. В. Ф. Погорілка. — К., 2000. —
С. 464.

²          Напр.: Конституційне право України: Підручник / За ред. Ю. М. Тодики, В. С. Жу-
равського. — К., 2002. — С. 367.

³          У науковій літературі гарантії депутатської діяльності поділяють, наприклад, на дві
основні групи: нормативно-правові та організаційно-правові гарантії. При цьому під,
зокрема, організаційними гарантіями розглядають систему, основними елементами
якої є процесуальні, соціальні, матеріальні гарантії, депутатська недоторканність //
Григорук Н. Г. Цит. праця. — С. 15.

¹ Появу інституту індемнітету традиційно пов'язують з інститутами так званого вічо­
вого миру. Зокрема, у стародавніх германців під час народних зібрань припинялися
всі сварки, будь-якого роду конфлікти, і порушення цього «вічового миру» вважало­
ся тяжким злочином і прирівнювалося до державної зради. У давніх ісландців, зокре­
ма, під час їх первинних зібрань (альтингів) гарантії «вічового миру» поширювалися
не тільки на їх учасників, а й на тих, хто їх супроводжував, навіть на коней // Федо-
ренко В. Л., Середа Ю. А. Інститут депутатського імунітету: порівняльно-правові
аспекти // Держава і право: 36. наук, праць. Вип. 9. — К., 2001. — С. 107.

² Шаповал В. М. Депутатський індемнітет та імунітет // Юридична енциклопедія:
В 6 т. — К., 1999. — Т. 2. — С. 78-79.

³ Детальніше див., напр.: Бостан С. К., Тимченко С. М. Державне право зарубіжних
країн. — К., 2005. — С. 313—315.

 

376

377

Розділ 18

Народний депутат України

 

щомісячно йому відшкодовуються витрати, пов'язані з їх виконан­ням, у розмірі його місячної заробітної плати, що не підлягають оподаткуванню. Заробітну плату народний депутат отримує з дня по­чатку депутатських повноважень, а кошти для відшкодування витрат на здійснення повноважень — з дня обрання. Надбавки до встановле­ного посадового окладу народному депутату здійснюються у розмірі, встановленому для членів Кабінету Міністрів України (части­на четверта ст. 32, частина перша ст. 33 Закону «Про статус народних депутатів України»). У питаннях матеріального і соціально-побутово­го забезпечення народний депутат прирівнюється до членів Кабінету Міністрів.

Народний депутат на території України, зокрема, користується правом безоплатного проїзду на всіх залізничних, автомобільних, повітряних, водних внутрішніх шляхах сполучення, а також на всіх видах міського пасажирського транспорту (за винятком таксі). Це право поширюється також на особу, яка супроводжує народного де­путата — інваліда І групи. Проїзд народного депутата здійснюється за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верхов­ної Ради України. Відповідно відшкодовуються, наприклад, витрати, пов'язані з організацією та проведенням зустрічей народного депута­та з виборцями. Законодавством передбачені також інші виплати і компенсації народному депутату.

Під депутатським імунітетом як складовою депутатської недотор­канності розуміють, зокрема, право парламентарія користуватися за­хистом представницького органу від арешту і деяких інших процесу­альних дій, пов'язаних з обмеженням його особистих прав і свобод, від судового переслідування на підставі порушення кримінальної справи та відповідного звинувачення¹.

Зміст і обсяг депутатського імунітету в різних державах неоднако­вий, шо зумовлено тривалою історією формування інституту. Водно­час у більшості сучасних демократичних держав імунітет як запорука недоторканності та незалежності парламентарія під час виконання ним своїх повноважень не має абсолютного характеру і обмежується, зокрема, часом, колом суб'єктів, складом правопорушення та ін. Так, у деяких державах імунітет поширюється на депутатів на весь час виконання повноважень (Греція, Італія, Іспанія, Франція та ін.), на період парламентських сесій, під час прибуття на сесію та від'їзду.

¹ Бостан С. К., Тимченко С. М. Державне право зарубіжних країн. — С. 310. 378

Зокрема, у Бельгії, наприклад, розгляд кримінальної справи щодо де­путата може бути припинений за вимогою палати парламенту на період сесії, а сам депутат тимчасово звільнений. Згідно з консти­туційними встановленнями, зокрема, члени Конгресу СШАу всіх ви­падках, окрім зради, тяжкого кримінального злочину і порушення миру, не можуть бути заарештовані під час присутності на сесії відповідної палати, а також на шляху до палати і під час повернення з неї (ст. 1 Конституції США).

Відповідно до Конституції України (ст. 80) депутатська недотор­канність народним депутатам України гарантується. Народні депута­ти не можуть без згоди Верховної Ради України бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Закон України «Про статус народних депутатів України» (ст. 27) передбачає, також що депутатська недоторканність гарантується народному депу­тату на весь строк здійснення його повноважень.

За рішенням Конституційного Суду України наведені консти­туційні положення треба розуміти так, що депутатська недотор­канність як елемент статусу народного депутата України є консти­туційною гарантією безперешкодного та ефективного здійснення ним своїх повноважень і передбачає звільнення його від юридичної відповідальності у визначених Конституцією України випадках та особливий порядок притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, його затримання, арешту, а також за­стосування інших заходів, пов'язаних з обмеженням його особистих прав і свобод.

Затримання як тимчасовий запобіжний кримінально-процесуаль­ний і як адміністративно-процесуальний заходи, а також арешт (взят­тя під варту) як кримінально-процесуальний запобіжний захід і арешт як адміністративне стягнення за вчинене правопорушення можуть бути застосовані до народного депутата України лише за згодою Верховної Ради України, на підставах та в порядку, встановлених Конституцією і законами України. Затримання чи арешт народного депутата України можливі за згодою Верховної Ради України неза­лежно від наявності її згоди на притягнення цього народного депута­та України до кримінальної відповідальності¹.

¹ Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2003 р. (справа про гарантії депутатської недоторканності) (Конституція України (з офіційними тлумаченнями Конституційного Суду України). — С. 284-292.

379

Розділ 18

Народний депутат України

 

Процедура розгляду питань про згоду на притягнення до криміна­льної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата рег­ламентована Регламентом Верховної Ради України (глава 34).

Згідно з Регламентом подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата ініціюється відповідно органами досудового слідства. Воно повинно бути підтримане і внесене до Верховної Ради Генеральним прокурором України. При цьому щодо кожного виду запобіжного за­ходу подається окреме подання.

Відповідне подання повинно бути вмотивованим і достатнім, містити конкретні факти і докази, що підтверджують факт вчинення зазначеною в поданні особою суспільно небезпечного діяння, визна­ченого Кримінальним кодексом України, має чітко обґрунтовувати необхідність затримання чи арешту. Подання, що не відповідає пе­редбаченим вимогам, Голова Верховної Ради повертає Генеральному прокуророві України, про що повідомляє на найближчому пленарно­му засіданні парламенту.

Голова Верховної Ради пропонує народному депутату, щодо якого внесено подання, про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт, подати протягом п'яти днів письмові пояснення комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, і доручає йому надати висновок щодо подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата згідно із законом. Комітет визначає достатність, законність і обгрунтованість подання, закон­ність одержання доказів, зазначених у поданні, і встановлює на­явність відповідних скарг. Підготовку цього питання комітет має здійснити у терміновому порядку, проте не більш як у 20-денний строк. На засідання комітету запрошується особа, щодо якої внесено подання, відсутність якої на засіданні без поважних причин не є пе­решкодою для розгляду питання і прийняття відповідного рішення комітетом. Якщо подання внесено Генеральним прокурором України, він (або ж виконувач його обов'язків) також бере участь у засіданнях комітету.

За потреби комітет може витребувати додаткові матеріали справи, заслухати пояснення осіб за клопотанням народного депутата, щодо якого внесено подання. У разі відсутності достатніх доказів щодо обгрунтування подання Голова Верховної Ради має право повернути його разом з вмотивованим висновком комітету Генеральному проку-

ророві України з пропозицією подати додаткові обгрунтування. У та­кому випадку відповідний комітет зупиняє перевірку, про що повідо­мляється Голові Верховної Ради, який інформує про це парламент. Подання залишається без розгляду до дня надходження до комітету відповідних матеріалів або вмотивованої відповіді.

Внесене подання про надання згоди на притягнення до криміна­льної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата Верховна Рада розглядає на пленарному засіданні у визначений нею день, але не пізніше семи днів з дня подання відповідного висновку комітетом. Розгляд зазначених питань починається з інформації го­ловуючого на пленарному засіданні про подання, яке надійшло, про­ведену роботу щодо підготовки висновку комітету, до предмета відан­ня якого належить його підготовка. Після оголошення подання на пленарному засіданні головуючий надає слово (до 30 хвилин): 1) Ге­неральному прокуророві України для відповідей на запитання пред­ставників депутатських фракцій, народних депутатів; 2) народному депутату, щодо якого внесено подання, для пояснення. Якщо на пле­нарному засіданні буде встановлено, що такий депутат відмовляється надати пояснення, Верховна Рада розглядає питання про надання згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності, затри­мання чи арешт без його пояснень.

Головуючий на пленарному засіданні відповідно до подання ста­вить на голосування питання про надання згоди на: 1) притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата; 2) затримання народного депутата; 3) арешт народного депутата. Рішення про на­дання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затри­мання чи арешт приймається відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу парламенту і оформляється постановою Верховної Ради. Таке рішен­ня не переглядається Верховною Радою, крім випадку виявлення об­ставин, що не були їй відомі під час розгляду відповідного подання. Про прийняте рішення Голова Верховної Ради негайно повідомляє Генеральному прокуророві України.

Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства обшук, затримання народного депутата України чи огляд його особистих ре­чей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допуска-

 

380

381

Розділ 18

Народний депутат України

 

ються лише у разі, коли Верховною Радою надано згоду на притяг­нення його до кримінальної відповідальності і якщо іншими способа­ми одержати інформацію неможливо.

Дозвіл (згода) парламенту на арешт депутата — звичайна практика для зарубіжних країн. Водночас, наприклад, у Великій Британії пар­ламентарії не наділені імунітетом проти арешту у зв'язку з порушен­ням проти них кримінальної справи. Так, для арешту члена Палати представників (нижньої палати парламенту) достатньо лише фор­мальної згоди голови палати. За Конституцією Данії, наприклад, де­путат може бути заарештований без попередньої згоди парламенту за державну зраду, тяжкий злочин та злочини проти миру. Зокрема, арешт депутата і порушення проти нього кримінальної справи без згоди парламенту можливі у випадках, коли його дії кваліфікуються як злочин, за вчинення якого передбачено, наприклад, позбавлення волі: на два роки (Швеція), на три (Португалії) на п'ять років (Маке­донія, Словенія).

У багатьох країнах депутат позбавляється імунітету у разі затри­мання його на місці злочину (Австрія, Велика Британія, Греція, Данія, Іспанія, Італія, Франція, Швеція та ін.). Крім того, конституції європейських країн не передбачають поширення імунітету на обшук на законних підставах помешкання парламентарія, проте особистий його обшук, як правило, не допускається.

Аналіз конституційних моделей депутатського імунітету в більшості держав, що утворилися після розпаду СРСР, у тому числі України, свідчить про тенденцію щодо його абсолютизації (поширен­ня його на весь період повноважень, без огляду на склад вчинених правопорушень тощо)¹.

Численними є гарантії депутатської діяльності, спрямовані на створення належних умов для ефективної діяльності народного депута­ та. До них, зокрема, належать забезпечення народного депутата необхідними інформаційними матеріалами, консультаціями відпо-

¹ Науковцями звертається увага на неприпустимість абсолютизації депутатського імунітету, оскільки це може призвести до своєрідної індульгенції для парламен­таріїв. У зв'язку з цим пропонується, зокрема, така редакція ст. 80 Конституції Ук­раїни: «Народні депутати України не можуть без згоди Верховної Ради України бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані на період сесії, окрім затримання на місці скоєння злочину чи за скоєння злочину, що передба­чає позбавлення волі не менш як на три роки» (Федоренко В. Л., Середа Ю.А. Інститут депутатського імунітету: порівняльно-правові аспекти // Держава і право: 36. наук, праць. Вип. 9. — К., 2001. — С. 116-117).

382

відних фахівців, безоплатна допомога з правових питань, що вини­кають у зв'язку з виконанням депутатських повноважень; можли­вості використання засобів масової інформації, технічних засобів (за законом, наприклад, окремий службовий кабінет народного депутата повинен бути обладнаний персональним комп'ютером з підключенням його до інформаційних мереж та наданням адреси електронної пошти); встановлений законодавством обов'язок апара­ту Верховної Ради, органів державної влади, місцевого самовряду­вання, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та їх підпорядкування, забезпечувати умови для здійснення народним депутатом своїх по­вноважень у межах та в порядку, визначених Конституцією та інши­ми законами України; забезпечення народному депутату умов для підвищення професійного рівня (підвищення кваліфікації, навчання у навчальних закладах, у тому числі магістратурах та аспірантурах, вивчення іноземних мов у вільний від виконання депутатських обов'язків час за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України) та ін.

Гарантією ефективного здійснення повноважень є передбачена за­конодавством можливість народного депутата мати до 31 помічника -консультанта. Він самостійно визначає кількість помічників-кон-сультантів, які працюють за строковим трудовим договором на постійній основі, за сумісництвом і на громадських засадах у межах загального фонду, який встановлюється йому для оплати праці помічників-консультантів постановою Верховної Ради України; здійснює їх підбір, розподіляє обов'язки між ними та здійснює особисто розподіл місячного фонду заробітної плати помічників-консультантів.

До таких гарантій належить також передбачена законодавством відповідальність: за невиконання законних вимог народного депутата України або створення перешкод у його роботі, відмову або ухилення посадових осіб органів державної влади, а також посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності й підпорядкування від своєчасного надання на вимогу народного депу­тата необхідної інформації та документації або подання завідомо не­достовірної інформації; за посягання на честь, гідність народного де­путата України та вплив на нього, членів його сім'ї та родичів, його помічників-консультантів (ст. 36 Закону «Про статус народних депу­татів України»).

383

Народний депутат України

Розділ 18

Зокрема, за образу народного депутата або наклеп на нього, а так само вплив у будь-якій формі на народного депутата з метою пере­шкодити виконанню ним депутатських повноважень, погрозу вбив­ством, насильством, знищенням чи пошкодженням майна щодо народного депутата, а також щодо його близьких родичів (батьків, дружини (чоловіка), дітей, рідних братів і сестер, діда, баби, онуків) та його помічників-консультантів у зв'язку з виконанням ним службо­вих обов'язків, умисне заподіяння народному депутату, а також його близьким родичам та його помічникам-консультантам тілесних уш­коджень, нанесення побоїв чи вчинення інших насильницьких дій у зв'язку з виконанням ним депутатських повноважень винні особи не­суть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до Кримінального кодексу України незаконний вплив у будь-якій формі на, зокрема, народного депутата України, а також погроза вбивством, заподіянням шкоди здоров'ю, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі щодо, в тому числі народного депутата, і його близьких родичів, вчи­нена у зв'язку з їх діяльністю, визнаються злочинами, що карається позбавленням волі (статті 344, 346 КК).

Соціальними гарантіями депутатської діяльності є, зокрема, відповідно до законодавства: створення належних житлових умов; бе­зоплатне забезпечення медичним обслуговуванням та путівками для санаторно-курортного лікування; державне страхування народного депутата України; гарантії трудових прав народного депутата та ін.

Зокрема, народний депутат, незалежно від місця постійного проживання, за його "бажанням має право на отримання одноразової грошової компенсації витрат для створення належних житлових умов (грошова компенсація), або на строк його повноважень службового жилого приміщення, або жилого приміщення для постійного прожи­вання відповідно до норм чинного житлового законодавства. Грошо­ва компенсація виплачується одноразово у розмірі вартості житла для нього та членів його сім'ї, які проживали разом з ним на день його об­рання народним депутатом, відповідно до норм жилої площі, визна­чених законодавством. Крім того, за народним депутатом, обраним повторно і який одержував службове жиле приміщення у поперед­ньому (попередніх) скликанні (скликаннях), зберігається право на його отримання у новому скликанні або на жиле приміщення для постійного проживання чи грошову компенсацію (ст. 37 Закону «Про статус народного депутата України»). 384

До надання грошової компенсації або службового жилого примі­щення, або жилого приміщення для постійного проживання народ­ному депутату надається номер у готелі для проживання його і членів його сім'ї, який оплачується за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради. Службові жилі приміщен­ня, призначені для заселення народними депутатами та членами їх сімей, перебувають у державній власності. Воно має бути розташова­не поблизу адміністративних будинків Верховної Ради і являти со­бою умебльовану квартиру з телефоном, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам та бути обладнаним побутовою технікою. При наданні службового жилого приміщення народний депутат має право на додаткову жилу площу у вигляді окремої кімнати.

Життя і здоров'я народного депутата підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок бюджетних призначень на забез­печення діяльності Верховної Ради на суму десятирічного грошового утримання народного депутата.

Народному депутату надається щорічна оплачувана відпустка у міжсесійний період тривалістю 45 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати.

Час роботи народного депутата у Верховній Раді зараховується до стажу державної служби, а також зараховується до його загального і безперервного стажу роботи, стажу роботи (служби) за спеціальністю, стажу роботи, який дає право на встановлення процентних надбавок до заробітної плати та одержання одноразової винагороди за вислугу років (за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), про­центної надбавки за вислугу років, виплату винагороди за підсумками роботи. Час роботи у Верховній Раді поширюється на строки при­своєння військових та спеціальних звань.

На строк виконання своїх повноважень народний депутат, зокре­ма, звільняється від призову на військову або альтернативну (невій­ськову) службу, а також від призову на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори.

Після закінчення строку повноважень, а також у разі достроково­го їх припинення за особистою заявою про складення депутатських повноважень народному депутату надається попередня робота (поса­да), а в разі неможливості цього він зараховується до резерву кадрів Головного управління державної служби України.

385

13-8152

Розділ 18

Народний депутат України

 

За дострокового припинення повноважень Верховної Ради депу­тат має право на отримання одноразової грошової допомоги у трикратному розмірі його місячної заробітної плати на день припи­нення депутатських повноважень.

Колишньому народному депутату Верховна Рада забезпечує безпосередньо після закінчення строку його повноважень, на період його працевлаштування, виплату матеріальної допомоги у розмірі за­робітної плати з урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, але не більше одного року, а в разі навчання чи перекваліфікації — не більше двох років після закінчен­ня строку повноважень народного депутата.

У разі неможливості працевлаштування після зазначеного строку за колишнім народним депутатом зберігається виплата матеріальної допомоги у розмірі 50 відсотків заробітної плати з урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, до досягнення ним пенсійного віку за умови, що трудовий стаж його пе­ревищує 25 років для чоловіків і 20 років для жінок.

При досягненні встановленого законом пенсійного віку за наяв­ності трудового стажу для чоловіків — не менше 25 років, для жінок — не менше 20 років, а також у разі визнання інвалідом І або II групи на­родному депутату призначається пенсія в розмірі 80 відсотків місяч­ної заробітної плати працюючого народного депутата на момент призначення пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія за віком та по інвалідності збільшується на один відсоток наведеного вище заробітку, але не більше 90 відсотків зазначеного заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії.

Пенсія народному депутату виплачується в повному розмірі неза­лежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. У разі виходу на пенсію народному депутату виплачується грошова допомога в розмірі 12 місячних посадових окладів працюю­чого народного депутата за рахунок бюджетних призначень на забез­печення діяльності Верховної Ради України.

Народний депутат, який є військовослужбовцем, атестованим працівником органів Міністерства внутрішніх справ України, Служ­би безпеки, органів і установ виконання покарань, інших правоохо­ронних органів, на строк виконання депутатських повноважень при-командировується до Верховної Ради із залишенням на цей строк на службі в зазначених органах і установах. Після складання депутатсь-

ких повноважень він направляється в установленому порядку в роз­порядження відповідних органів і установ для подальшого проход­ження служби на попередній або, за його згодою, на іншій, не нижчій ніж попередня, посаді.

При досягненні народним депутатом під час строку його депу­татських повноважень віку або вислуги років, встановлених законом про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальниць­кого і рядового складу органів внутрішніх справ, він має право на пенсію, що обчислюється із суми заробітної плати працюючого на­родного депутата без обмеження граничного розміру пенсії.

За народним депутатом, строк повноважень якого закінчився, зберігаються безоплатне медичне обслуговування у тих закладах охо­рони здоров'я, до яких він був прикріплений у період виконання де­путатських повноважень, забезпечення путівками для лікування, встановлені для народних депутатів, а після виходу на пенсію він за­безпечується транспортом для поїздки в лікарню, поліклініку та для інших потреб у зв'язку із оздоровленням та лікуванням при ліміті ви­користання автомобіля не більше десяти годин на місяць за рахунок бюджетних коштів, передбачених законом про Державний бюджет України.

Законом «Про статус народного депутата України» встановлюють­ся також інші соціальні та матеріальні гарантії депутатської діяль­ності¹. Слід зауважити, що в умовах конституційної реформи, практи­ки формування парламенту України на засадах суто пропорційної виборчої системи нагальною є проблема приведення конституційно-правового статусу народного депутата України у відповідність до цих процесів. Зазначене зумовлює необхідність розробки та прийняття якісно нового законодавства про статус народних представників.

¹ У літературі висловлюється думка, що встановлений законодавством обсяг соціаль­них, матеріальних гарантій, а також депутатської недоторканності, наданих парла­ментарію України, є безпрецедентним порівняно з іншими країнами, особливо розви­неної демократії (Напр.: Органи державної влади України / За ред. В. Ф. По-горілка. — К., 2002. — С. 177).

 

386

387