Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕ»“јЌЌя 25. ‘≥лософськ≥ ≥дењ в культур≥  ињвськоњ –ус≥.




”крањнський народ маЇ тис€чол≥тню ≥стор≥ю, культуру, л≥тературу. якою ж м≥рою ми можемо говорити про украњнську ф≥лософ≥ю, а в≥дпов≥дно про ≥стор≥ю ф≥лософ≥њ ”крањни?

 оли йдетьс€ про ≥стор≥ю ф≥лософ≥њ в ”крањн≥, то €к ≥ в ≥стор≥њ ≥нших народ≥в, сл≥д зважити на необх≥дн≥сть анал≥зу ф≥лософських ≥дей у ви≠гл€д≥ ф≥лософських вкраплень, що у фрагментарн≥й форм≥ можна знайти у р≥зноман≥тних памТ€тках духовноњ творчост≥.

ќбТЇктом вивченн€ ≥стор≥њ ф≥лософськоњ думки в ”крањн≥ Ї не лише дос€гненн€ науково-ф≥лософського знанн€, що в≥добразилос€ в украњнськ≥й культур≥, а й сукупн≥сть тих ф≥лософських ≥дей, €к≥ знайшли своЇ в≥дображенн€ в ус≥х сферах духовноњ творчост≥ народу.

¬ основу ≥стор≥њ ф≥лософськоњ думки ”крањни покладено ф≥лософське осмис≠ленн€ духовноњ культури украњнського народу та творчост≥ видатних украњнських особистостей.

—л≥д мати на уваз≥, що украњнська ф≥лософ≥€ в реальному своЇму ≥снуванн≥ постаЇ складовою частиною загальносв≥тового ф≥лософського процесу, б≥льш точно Ц процесу розвитку Ївропейськоњ ф≥лософ≥њ. ”крањнська ф≥лософ≥€ не зародилас€ в по≠ступовому рус≥ власноњ культури (€к, наприклад, у √рец≥њ чи  итањ), а була запози≠ченою ≥з ¬≥зант≥њ вже в досить розвиненому стан≥, та набула певних конкретно-культурних рис ≥ нац≥онального забарвленнн€. ≤ хоча тут ≥снують де€к≥ вин€тки (наприклад, ф≥лософ≥€ √ригор≥€ —ко≠вороди (1722-1794), ≥дењ ќлександра ѕотебн≥ (1835-1991) та ¬олодимира ¬ернадського(1863-1945), в ц≥лому ≥з цим тверд≠женн€м не можна не погодитись.

ѕершою письмовою памТ€ткою народ≥в майбутньоњ ”крањни, Ї Ђ¬елесова книгаї, що була написана в IX ст. ≥ переписана у XVI чи XVII ст. ѕредставле≠на у цьому твор≥ характеролог≥€ украњнського народу показуЇ, що витоки украњн≠ськоњ ф≥лософ≥њ зумовлен≥ духом в≥ри, любов≥ та над≥њ, а в≥нцем цього духу Ї свобода.

ќсобливого розвитку ф≥лософська думка ”крањни на≠буваЇ у добу  ињвськоњ –ус≥. ¬она розвивалась €к етико-моральне вир≥шенн€ св≥то≠гл€дних проблем, €к ф≥лософський дух морального спр€муванн€. “акий розвиток св≥тогл€ду зумовив упровадженн€ в 988 р. христи€нства.

‘≥лософ≥€ €к особливий напр€м ≥нтелектуальноњ д≥€льност≥ з'€≠вилас€ на територ≥њ ”крањни в часи  ињвськоњ –ус≥, ≥ занесеною сюди вона була разом ≥з христи€нством ≥з ¬≥зант≥њ. Ќа час хрещенн€ –ус≥, христи€нська думка у ¬≥зант≥њ набула вже розвиненого, детал≥зованого та витонченого харак≠теру. ј оск≥льки ¬≥зант≥€ була пр€мою спадкоЇмницею —тародав≠ньоњ √рец≥њ, то у њњ ф≥лософському вжитку весь час перебували кла≠сичн≥ твори давньогрецьких ф≥лософ≥в. –азом ≥з христи€нством та книжковою премудр≥стю вони стали елементом духовноњ культу≠ри  ињвськоњ –ус≥.

«вичайно, розгл€даючи духовну культуру  ињвськоњ –ус≥, ми повинн≥ вра≠ховувати й традиц≥њ попередньоњ €зичницькоњ культури. ƒавн≥ ≥сторичн≥ дже≠рела, особливо грецьк≥, пов≥домл€ють про те, що звичањ наших пращур≥в були досить гуманними, сповненими щирими почутт€ми до р≥зних людей та пошануванн€м природних сил ≥ багатств. ≈лементи €зичництва тривалий час ужива≠лис€ в украњнськ≥й культур≥ ≥з христи€нством ≥ можна стверджувати, що до пев≠ноњ м≥ри такий стан речей збер≥гаЇтьс€ ≥ по сьогодн≥. ћожна не мати сумн≥в≥в до того, що звичањ, традиц≥њ та риси характеру давн≥х слов'€н, сформован≥ на основ≥ €зичницького св≥тогл€ду на прот€з≥ тис€чол≥ть, позначились ≥ на певних ≥нтерпретац≥€х та формах засвоЇнн€ христи€нства та христи€нськоњ ф≥лософ≥њ. ¬пливи ¬≥зант≥њ, поЇднан≥ ≥з давн≥ми традиц≥€ми.

«вертаючись до джерел ф≥лософськоњ думки  ињвськоњ –ус≥, ми повинн≥ згадати найперший давньоруський л≥топис Ц Ђѕов≥сть минулих л≥тї. “ ут м≥стилис€ не лише ≥сторичн≥ в≥домост≥, а й опи≠сувались звичањ та св≥тогл€дн≥ у€вленн€ населенн€  ињвськоњ –ус≥. ÷≥каво в≥дзна≠чити й те, що в цьому л≥топис≥ переопов≥даЇтьс€ основний сюжетний зм≥ст Ѕ≥бл≥њ, провод€тьс€ пор≥вн€нн€ в≥рувань р≥зних крањн та народ≥в. “ут же м≥ст€тьс€ надзвичайно ц≥кав≥ та харак≠терн≥ пов≥домленн€ про те, €к в≥дбувавс€ виб≥р державноњ в≥ри кн€зем ¬олодимиром.

¬≥тчизн€н≥ вчен≥ досл≥дили, що у в≥домому з≥бранн≥ текст≥в Ђ≤зборн≥к —в€тослава 1073 р.ї знаходитьс€ також виклад твору јристотел€ Ђ атегор≥њї ≥з коментарем неоплатон≥ка ѕорф≥р≥€, що засв≥дчуЇ пошануванн€ книжковоњ (ф≥лософськоњ) муд≠рост≥.

“в≥р Ђ—лово про закон та благодатьї  ињвського митрополита (1030-1050) ≤ллар≥она був надзвичайно попул€рним у ƒавн≥й –ус≥, оск≥льки до нас д≥йшов в≥н у 52 переписаних екземпл€рах. ” цьому твор≥ ≤ллар≥он звертаЇтьс€ до положен≠н€ јпостола ѕавла, що св≥дчитьпро те, що всесв≥тн€ ≥стор≥€ була в≥дома в  ињвськ≥й –ус≥.

Ђѕосланн≥ї Ќикифора, митрополита  ињвського, кн€зю ¬олодимиру ¬севолодовичу (ћономаху) говоритьс€, що головне в людин≥ душа, €ка складаЇтьс€ ≥з розу≠му, почутт≥в та вол≥. Ќайц≥нн≥шим в душ≥ Ї розум,оск≥льки саме ним люди≠на в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д тварин. јле розум керуЇ людиною через почутт€ та волю, тобто тут наголошуЇтьс€ на розумн≥й природ≥ ≥ почутт≥в, ≥ вол≥.

” Ђѕосланн≥ї  лимеита —мол€тича пресв≥теру ‘ом≥,Їдиний раз в ус≥й тогочасн≥й л≥тератур≥, в≥дстоюЇтьс€ думка про можлив≥сть використанн€ ф≥лософ≥њ дл€ кращого розум≥нн€ —в€того ѕисьма. ѕри тому уточнюЇтьс€, що ф≥лософ≥€ перш за все необх≥дна дл€ по€сненн€ божественних ≥стин простим люд€м, бо св€щеники розум≥ють њх на б≥льш високому р≥вн≥. ѕроте найважлив≥шим у справ≥ застосуванн€ ф≥лософ≥њ постаЇ необх≥дн≥сть приходити до по≠вчальних моральних висновк≥в, серед €ких найпершим Ї те, що справжнЇ бла≠го пол€гаЇ не в багатств≥ ≥ не у влад≥, а у мудрост≥.

ѕопул€рною була також зб≥рка афоризм≥в та життЇвих повчань п≥д назвою ЂЅджолаї, що м≥стила фрагменти з праць ѕлутарха, ƒ≥огена, —ократа, ѕ≥фагора, ≈п≥кура та ≥н. јле при цьому сл≥д враховувати те, що за п≥драхунками фах≥вц≥в, серед вс≥Їњ л≥тератури  ињвськоњ –ус≥ нац≥онально-ориг≥нальн≥ твори складали всьо≠го лише один в≥дсоток. ÷е було пов'€зане ≥з загальною установкою христи€нства на коментуванн€ —в€того ѕисьма, а також ≥ з тим, що основне завданн€ книжники  ињвськоњ –ус≥ вбачали у засвоЇнн≥ христи€нськоњ мудрост≥, а не у створенн≥ нового.

–азом з тим, на основ≥ числен≠них досл≥джень, можна стверджувати про ≥снуван≠н€ таких основних особливостей украњнськоњ ф≥лософськоњ думки цього пер≥оду €к: емоц≥йн≥сть, естетизм, сентиментальн≥сть, вшануванн€ ≥ндив≥дуальноњ свободи, рел≥≠г≥йн≥сть та своЇр≥дний культ «емл≥, а також в≥дчутт€ Їдност≥людини ≥з природою.

ќтже, ф≥лософська думка час≥в  ињвськоњ –ус≥, в≥дображаючи ≥дењ давньогрецькоњ ф≥лософ≥њ ≥ христи€нства, була пе≠реважно св≥тлою, оптим≥стичною, спр€мованою на етичн≥, культурн≥ та соц≥ально-≥сторичн≥проблеми. ѕроте тут мало м≥сце й намаганн€ осмислити природу людини, оц≥ни≠ти значенн€ розуму та духовного начала в людин≥. ѕри цьо≠му людина розгл€далас€ €к орган≥чна складова та певний аналог св≥тобудови, в €ку Ѕог заклав мудр≥сть, красу, доц≥льн≥сть та гармон≥ю.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 387 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

1956 - | 1829 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.