Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥лософ≥€ революц≥йного демократизму в ”крањн≥ ’≤’ Ц початку XX ст. (“.Ўевченко, ћ.ƒрагоманов та ≥н.).




” XIX ст. украњнська ф≥лософська думка вийшла на новий р≥вень своњх про€в≥в: академ≥чна ф≥лософ≥€ тепер викладаЇтьс€ у св≥тських навчальних закладах. ѕ≥сл€ в≥дкритт€ у 1803 р. ’арк≥вського ун≥верситету, а у 1834 р.  ињвського ун≥верситету —в. ¬олодимира на викладанн€ ф≥лософ≥њ запрощувались професори з «ах≥дноњ ™вропи, €к≥ пропагували ≥дењ н≥мецькоњ класичноњ ф≥лософ≥њ. ѕор€д з цим, в ун≥верситетах було уважне ставленн€ до народноњ культури, народних в≥рувань та переказ≥в. Ѕуло немало зроблено дл€ збиранн€ та збереженн€ народноњ украњнськоњ мудрост≥.

ѕ≥сл€ √. —ковороди вперше з новою силою зазвучала ф≥лософ≥€ украњнського духу в творчост≥ “араса Ўевченка, (1814-1861), €кий звернувс€ у своњх думках та твор≠чост≥ до пам'€ток нац≥ональноњ ≥стор≥њ. “оркаю≠чись цього €вища, поет писав: Ђ” межах моЇњ Ѕатьк≥вщини... збер≥гаютьс€ дотепер численн≥ сл≥ди стол≥тн≥х потр€с≥нь, що сп≥тка≠ли колись цей край у безперервн≥й боротьб≥ за в≥ру й незалежн≥сть ≥з чужер≥дними хижими сус≥да≠ми...ї.

“. Ўевченко, €к н≥хто ≥нший, влучно та переконливо реп≠резентував ≥дею соборност≥ ”крањни, Їдност≥ ус≥х њњ земель всупереч ≥сторичн≥й недол≥, що роз'Їднала р≥зн≥ частини ко≠лись Їдиного краю, розкидавши њх по р≥зних державах.

—еред ф≥лософсько-св≥тогл€дних ≥дей “.Ўевченка варто вид≥лити так≥:

-≤де€ глибинноњ Їдност≥ людини ≥з природою. ” творах поета людина ≥ природа живуть Їдиним диханн€м та Їдиними в≥дчутт€ми;

- ≤де€ народу €к Їдиного творц€ своЇњ ≥стор≥њ та своЇњ життЇвоњ дол≥ Ц
н≥хто не може вир≥шувати його дол≥, бо в≥н Їдина животворча сила ≥стор≥њ;

- ≤де€ в≥ри у справедливого Ѕога;≥нколи здаЇтьс€, що Ўевченко чи то атењст, чи то в≥руючий у справжнього Ѕога, €к гаранта вищоњ справедливост≥;

- ≤де€ насильницькоњ народноњ революц≥њ;

-≤де€ важлив≥шоњ рол≥ у сусп≥льному житт≥ та ≥стор≥њ прогресу, знань,науки ≥ осв≥ти;

- Ќарешт≥, через усю творч≥сть Ўевченка проходить ≥де€ своЇр≥дного культу ж≥нки-матер≥, €ка постаЇ уособленн€м сили житт€ ≥ його
чар≥вноњ краси.

—воЇр≥дн≥ св≥тогл€дн≥ ≥дењ були у XIX ст. сформульован≥ в про≠грамних документах  ирило-ћефод≥Ївського товариства (1846-1847), створеного в  иЇв≥ ун≥верситетською ≥нтел≥генц≥Їю. ƒо його кер≥вного складу входили: ћикола  остомаров (1817-1885), ѕантелеймон  ул≥ш (1819-1897), “арас Ўевченко та ≥нш≥. ¬перше було зроблено спробу визначити нац≥ональний украњн≠ський характер, ретроспективно окреслити ≥сторичний шл€х украњнського народу, визначити його м≥сце серед ≥нших (в першу чергу Ц слов'€нських) народ≥в, сформувати принципи правовоњ, демократичноњ, парламентарноњ федерац≥њ слов'≠€нських народ≥в, у €к≥й би реально гарантувались €к права окремих ос≥б, так ≥ права, нац≥й.

—уттЇвий вплив на духовне становленн€ своњх сучасник≥в зд≥йснив ѕамф≥лёркевич (1826 - 1874), €кий вик≠ладав ф≥лософ≥ю в  ињвськ≥й духовн≥й академ≥њ, а з1863 р. Ц у ћосковському ун≥верситет≥, де очолював ка≠федру ф≥лософ≥њ. «а житт€ ф≥лософа були надрукован≥ 12 його праць, серед них: Ђ≤де€ї, Ђ—ерце та його зна≠ченн€ в духовному житт≥ людини, зг≥дно з вченн€м —ло≠ва Ѕожогої, Ђ« наук про людський духї, Ђћатер≥ал≥зм ≥ завданн€ ф≥лософ≥њї та ≥н.

«а оц≥нкою багатьох досл≥дник≥в, ѕ.ёркевич €вл€в собою одне ≥з найб≥льш пом≥тних €вищ на ф≥лософському горизонт≥ –ос≥њ того часу.

ўодо ф≥лософських погл€д≥в ѕ. ёркевича, то в≥н:

- вважав ф≥лософськ≥ ≥дењ ѕлатона та ≤.  анта найб≥льш продуктивними в ≥стор≥њ ф≥лософ≥њ;

- високо оц≥нював ф≥лософ≥ю √. √еіел€, не сприймаючи про≠те його д≥алектики;

-  ритикував, €к одноб≥чн≥, крайн≥ ф≥лософськ≥ позиц≥њ Ц матер≥ал≥зм ≥ ≥деал≥зм: ≥деал≥зм Ц за нехтуванн€ реальн≥стю, а матер≥ал≥зм Ц за приниженн€ значенн€ духовного, бо без духовного неможливою постаЇ людська моральн≥сть;

- розробив вченн€ про серце, €ке ф≥лософ розгл€дав тро≠€ко: €к центр людськоњ т≥лесноњ орган≥зац≥њ; €к центр духовноњ д≥€льност≥ людини; €к осередок мо≠ральних д≥й людини.

¬ажливий внесок у розвиток украњнськоњ ф≥ло≠соф≥њ зробив видатний д≥€ч украњнськоњ культури, ≥сторик ≥ етнограф ћихайло ƒрагоманов (1841-1895). …ого ≥дењ €вл€ють собою сум≥ш л≥бе≠рально-демократичних, соц≥ал≥стичних й украњнських нац≥онал≥стичних елемент≥в ф≥лософським п≥дірунт€м.

” своњх ≥де€х ћ. ƒрагоманов:

- проголошував ≥дею безперервного прогресу сусп≥льного розвитку, мета €кого Ц дос€гненн€ добров≥льноњ асоц≥ац≥њ гармон≥йно розвинених ос≥б;

- виступав за обмеженн€ елемент≥в примусу з боку влади, за усуненн€ авторитарних рис у сусп≥ль≠ному житт≥;

- в≥дстоював пр≥оритет загальнолюдських ц≥нностей ≥ громад€нських прав над соц≥ально-кла≠совими ≥нтересами ≥ наголошував на в≥льному створенн≥ пол≥тичних орган≥зац≥й;

- бачив шл€х до демократ≥њ ≥ свободи через п≥двищенн€ рол≥ нац≥ональноњ осв≥ти ≥ культури, закли≠кав до п≥днесенн€ нац≥ональноњ самосв≥домост≥;

- був приб≥чником плюрал≥зму ≥дей, р≥шучим противником €к ≥деал≥стичного, так ≥ матер≥ал≥стичного мон≥зму.

ќкр≥м нових ≥дей в ун≥верситетськ≥й ф≥лософ≥њ, в украњнськ≥й культур≥ також в≥дбувалис€ прогресивн≥ зм≥ни, вона перебувала у стан≥ бурхливого розвитку та оновленн€. ¬ ”крањн≥ поширювались ≥дењ найнов≥тн≥ших зах≥дних ф≥лософських концепц≥й, виникали нов≥ напр€ми розвитку гуман≥тарноњ думки. ƒо найб≥льш в≥домих представник≥в ф≥лософськоњ думки меж≥ ’≤’- ’’ стол≥тть в≥днос€тьс€ ≤ван ‘рако та Ћес€ ”крањнка.

≤ван ‘ранко (1856 - 1916) Ц ун≥кальна постать у в≥тчизн€н≥й культур≥. ¬идатний поет, письменник, громадський д≥€ч, публ≥≠цист, в≥н був ще й талановитим вченим Ц доктором ф≥лософ≥њ.

≤. ‘ранка Ц людина енциклопедичних знань, вин€тковоњ працездатност≥, над≥лена тонкою ≥нтуњц≥Їю вченого. ¬≥н, окр≥м поез≥њ ≥ прози, полишив по соб≥ величезну еп≥стол€рну спадщину, справив потужний вплив на нац≥ональне самоусв≥дом≠ленн€ украњнц≥в. ¬≥н належить до когорти тих д≥€ч≥в, через творч≥сть €ких нац≥€ робить спробу осмислити себе ≥ ви€вити свою сутн≥сть.

‘≥лософсько-пол≥тичн≥ погл€ди ≤. ‘ранка:

- був прихильником ≥ндуктивного методу в п≥знанн≥;

- критично ставивс€ до марксистськоњ доктрини про матер≥ал≥стичне розум≥нн€ ≥стор≥њ;

- наголошував, що народ, людський загал творить ≥стор≥ю ≥ вир≥шуЇ свою долю;

- вважав розвиток особистост≥ першою умовою бутт€ ≥ розвитку народу;

- ставив у центр своњх м≥ркувань людину ≥ бачив в н≥й колосальну розмањт≥сть можливих про€в≥в;

- в прогрес≥ науки ≥ техн≥ки вбачав пров≥дний чин≠ник майбутн≥х сусп≥льно-≥сторичних зрушень;

- в рел≥г≥њ вбачав моральну опору людства Ц ≥ в часи лихол≥ть, ≥ в мирну добу;

- вважав, що творчий процес (чи в художн≥й, чи в науков≥й га≠луз€х) може ≥ повинен бути предметом науко≠вого досл≥дженн€;

- вважав соц≥ал≥зм гальмом ≥сторичного прогресу.

Ћес€ ”крањнка (1871 - 1913) належала до в≥до≠моњ в ”крањн≥ ≥нтел≥гентноњ родини, завд€ки наполеглив≥й самоосв≥т≥ €коњ сформувавс€ њњ св≥тогл€д. ” творах Ћ. ”крањнки нац≥ональна проблематика орган≥ч≠но пов'€зана ≥з загальнолюдською.

” своњх творах Ћ. ”крањнка:

- закликала, до усв≥домленн€ суперечливост≥ та безм≥рноњ складност≥ св≥ту;

- проблему людини окреслювала €к ви≠б≥р одного з дек≥лькох можливих вар≥ант≥в життЇвих шл€х≥в;

- засуджувала песим≥зм ≥ безнад≥юњ;

- вважала, що людина лише тод≥ живе справж≠н≥м житт€м, коли прислухаЇтьс€ до голосу свого серц€, залишаЇтьс€ в≥рною соб≥;

- в≥рила, що наука ≥ ≥нтел≥генц≥€ спро≠можн≥ та зобов'€зан≥ бути дороговказами до майбутнього.

ќтже, на меж≥ X≤X- ’’ ст.ст. украњнська ф≥лософська думку, переживши пер≥од зльоту, надал≥ розвивалась в –ад€нськ≥й ”крањн≥ та в д≥аспор≥ - за межами ”крањни.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 475 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2123 - | 1854 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.