1 Суспільний поділ праці. Натуральна і товарна форми організації суспільного виробництва.
2 Просте та розвинене (підприємницьке) товарне виробництво, їх спільні риси та відмінності.
3 Товар і його властивості. Величина вартості товару і фактори, що на неї впливають.
4 Закон вартості і його роль в умовах ринкової економіки.
5 Конкурентноздатність товару, її оцінка. Життєвий цикл товару та його стадії.
Суспільний поділ праці. Натуральна і товарна форми організації суспільного виробництва. За час свого існування людство використовує лише три форми суспільного виробництва: натуральну, товарну і безпосередньо суспільну. В докапіталістичних формаціях панувала натуральна форма виробництва, але вже в період розпаду первіснообщинного ладу зароджується товарна. У сучасному світі в усіх індустріально розвинутих країнах товарна форма виробництва домінує, витіснивши натуральну.
Зазначимо, що історично першим виникло натуральне виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб. В усіх докапіталістичних формаціях господарство в основному було натуральним. У цих господарствах існував замкнений кругообіг (рух) продукту, який не виходив за їх межі. Кожна господарська одиниця була відокремлена як у виробництві, так і в споживанні від інших, рівень споживання власників залежав виключно від рівня виробництва. Натуральне виробництво було малоефективне, консервативне і забезпечувало дуже повільний розвиток продуктивних сил.
Матеріальною основою виникнення товарних відносин, їх речовим змістом є суспільний поділ праці, що означає спеціалізацію виробників на виготовленні окремих видів продуктів або на певній виробничій діяльності. Суспільний поділ праці зумовлюється дією закону економії робочого часу і веде до підвищення продуктивної праці, збільшує виробництво продукції. На основі суспільного поділу праці виникають виробничі відносини між людьми не лише у сфері виробництва, а й у сфері обміну продуктами праці.
У докапіталістичних формаціях суспільний поділ був розвинутий слабо. Так, виділення пастуших племен з маси первісних поклало початок першому суспільному поділу. Це зробило можливим регулярний обмін між общинами. У рабовласницькому суспільстві відбувся другий великий поділ – ремесло відокремилося від землеробства, що означало виникнення товарного виробництва (розрахованого для обміну). Розвиток обміну зумовив виникнення металевих грошей, виділення класу купців, появу торгового капіталу. Це був третій поділ праці.
З погляду суспільної форми, виникнення товарних відносин зумовлене соціально-економічною відокремленістю виробників, яка з часу розпаду первісного ладу є формою приватної власності. Приватна власність існує у двох формах:
- дрібнотоварна, що ґрунтується на власній праці;
- підприємницька, заснована на використанні найманої праці.
Суспільний поділ праці виявляється у трьох формах:
- загальний поділ праці (землеробство, промисловість);
- частковий поділ (розпад землеробства, промисловості на види і підвиди);
- одиничний (поділ праці в середині майстерні) (рис. 1.5.1).
 |
Рисунок 1.5.1 – Основні форми суспільного поділу праці
Безпосередньо матеріальною основою виникнення та розвитку товарного виробництва є загальний та частковий поділ праці.
Товарне виробництво – це така організація суспільного господарства, коли окремі продукти виробляються відокремленими виробниками і для задоволення суспільних потреб необхідні купівля – продаж на ринку цих продуктів, що стають товарами.
Основними рисами товарного виробництва є:
- суспільний поділ праці;
- приватна власність на засоби виробництва;
- повна соціально – економічна відокремленість виробників;
- економічні зв’язки між відокремленими товаровиробниками через обмін;
- стихійний та анархічний характер розвитку.
