Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒомашнЇ господарство. ¬иробництво




 

1 —уть пон€тт€ "домогосподарство". ‘ункц≥њ домогосподарства.

2 —≥мейний бюджет. —труктура доход≥в ≥ видатк≥в с≥мТњ.

3 ¬иробництво та його фактори.

4 —труктура та форми орган≥зац≥њ виробництва.

 

—уть пон€тт€ "домогосподарство". ‘ункц≥њ домогосподарства. ќсновними суб'Їктами економ≥чноњ д≥€льност≥ Ї домашнЇ господарство, п≥дприЇмства, держава. ѕон€тт€ "домогосподарство" охоплюЇ господарство с≥м'њ будь-€ких розм≥р≥в. ÷е господарство ≥ великих родин, що обТЇднуЇ к≥лька покол≥нь, ≥ окремоњ людини, що маЇ певну власн≥сть ≥ зд≥йснюЇ господарську д≥€льн≥сть.

‘ункц≥њ домогосподарства:

- задоволенн€ матер≥альних, господарсько-побутових потреб людини;

- реал≥зац≥€ емоц≥йних ≥ соц≥ально-психолог≥чних потреб;

- в≥дтворенн€ населенн€, структури ≥ €кост≥ трудових ресурс≥в сусп≥льства (домашнЇ вихованн€ д≥тей, навчанн€ у школ≥, училищ≥, л≥цењ, вуз≥);

- споживанн€ вироблених товар≥в та послуг, забезпеченн€ розширеного виробництва в крањн≥ (через заощадженн€ ≥ приватн≥ ≥нвестиц≥њ).

ƒомогосподарства та ф≥рми сп≥впрацюють на споживчому ринку ≥ ринку виробничих ресурс≥в. Ќа споживчому ринку домашнЇ господарство Ї покупцем товар≥в ≥ послуг. Ќа ринку ресурс≥в Ц продавцем. “ак в≥дбуваЇтьс€ обм≥н Ц товари ≥ ресурси рухаютьс€ в≥д продавц≥в до покупц≥в, а грошов≥ потоки Ц у протилежному напр€м≥. ƒомогосподарства використовують грош≥ дл€ куп≥вл≥ товар≥в ≥ послуг. ÷≥ витрати одночасно стають доходами п≥дприЇмств.

ќск≥льки б≥знес Ї сферою економ≥чноњ активност≥ населенн€, то саме його доходи Ї джерелом формуванн€ сукупних доход≥в населенн€. ÷≥ доходи утворюютьс€ на ринку економ≥чних ресурс≥в. « одного боку це Ї сукупн≥ доходи домогосподарств, а з ≥ншого Ц к≥нцев≥ витрати б≥знесу на оплату ресурс≥в.

—≥мейний бюджет. —труктура доход≥в ≥ видатк≥в с≥мТњ. —≥мейний бюджет Ц це план доход≥в ≥ витрат с≥мТњ на певний пер≥од. —кладаЇтьс€ с≥мейний бюджет ≥з доходноњ та видатковоњ частини. ƒоходи с≥мТњ под≥л€ють на:

- пост≥йн≥ (доходи в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥, зарплата, пенс≥њ, стипенд≥њ, субсид≥њ, рента, банк≥вськ≥ в≥дсотки).

- тимчасов≥ ≥ одноразов≥ (прем≥њ, спадщина, подарунки, грош≥ вз€т≥ в борг, вигран≥ в лотерею).

¬идатки под≥л€ють на:

- первинн≥ (неминуч≥) Ц видатки на задоволенн€ ф≥з≥олог≥чних потреб людини (од€г, њжа, плата за житло, комунальн≥ послуги);

- вторинн≥ Ц куп≥вл€ власних автомоб≥л≥в, будинк≥в, електронноњ апаратури. —юди належать ≥ заощадженн€.

¬раховуючи с≥мейний бюджет, зм≥ну структури доход≥в ≥ видатк≥в в с≥мТњ ≥снуЇ закон ≈нгел€, €кий доводить, щоз≥ зростанн€м доход≥в с≥м'њ питома вага видатк≥в на харчуванн€ знижуЇтьс€, частка видатк≥в на од€г ≥ житло, комунальн≥ послуги зм≥нюЇтьс€ мало, а витрати на задоволенн€ культурних потреб та ≥нших нематер≥альних потреб пом≥тно зростають.

¬иробництво та його фактори. ѕроцес створенн€ продукт≥в ≥ вс€ д≥€льн≥сть з приводу того, щоб вироблен≥ продукти стали доступними споживачам називаЇтьс€ виробництвом. ¬иробництво маЇ дв≥ важлив≥ сторони: воно одночасно Ї взаЇмод≥Їю людини з природою ≥ сукупн≥стю в≥дносин м≥ж людьми. ƒл€ зд≥йсненн€ виробництва людина бере з природи матер≥али, використовуЇ землю, воду, атмосферу.

” процес≥ виробництва люди вступають у в≥дносини м≥ж собою з приводу привласненн€ ресурс≥в, орган≥зац≥њ виробничого процесу, управл≥нн€. “ак≥ в≥дносини називають виробничими.

ƒл€ задоволенн€ своњх потреб люди використовують необх≥дн≥ засоби, €к≥ називають економ≥чними ресурсами, або факторами виробництва. ≈коном≥чн≥ ресурси складаютьс€ з усього того, що необх≥дно дл€ виробництва потр≥бних люд€м товар≥в ≥ послуг. ÷е Ц р≥зне устаткуванн€, обладнанн€, ≥нструменти, р≥зн≥ види прац≥, земл€, корисн≥ копалини тощо.

≈коном≥чн≥ ресурси под≥л€ють на дв≥ групи:

- матер≥альн≥ ресурси Ц земл€ ≥ кап≥тал;

- людськ≥ ресурси Ц прац€ ≥ п≥дприЇмницький хист.

«емл€ Ц це вс≥ природн≥ ресурси, що ≥снують незалежно в≥д вол≥ людини й використовуютьс€ нею у виробництв≥. ÷е сама земл€, ірунт, земн≥ надра, л≥си, а також водн≥ ресурси.

ѕрирода постачаЇ людин≥ ус≥ т≥ матер≥али, з €ких та виробл€Ї життЇв≥ блага ≥ т≥ сили, €к≥ людина використовуЇ у процес≥ виробництва (сила в≥тру, води, атома). «емл€ - вих≥дний фактор виробництва, без €кого неможлива господарська д≥€льн≥сть.

 ап≥тал Ц все те, що створено людиною й застосовуЇтьс€ нею у виробництв≥, тобто ус≥ засоби виробництва.

«асоби виробництва Ц це створен≥ у процес≥ виробництва вс≥ види засоб≥в прац≥ ≥ предмет≥в прац≥. ¬се те, за допомогою чого в≥дбуваЇтьс€ процес прац≥, називаЇтьс€ засобами прац≥. ƒо засоб≥в прац≥ належать виробнич≥ буд≥вл≥, зал≥зниц≥, шл€хи, машини, ≥нструменти, обладнанн€. “е, над чим працюЇ людина, те, що вона перетворюЇ в результат прац≥, називаЇтьс€ предметами прац≥, наприклад, сировина, матер≥али, з €ких буде виготовл€тис€ продукт.

¬ид≥л€ють реальний кап≥тал, €кий д≥йсно бере участь у процес≥ виробництва, та ф≥нансовий кап≥тал (кошти), що обслуговуЇ цей процес, але в ньому безпосередньо участ≥ не бере.

ѕрац€ Ц це сукупн≥сть ус≥х ф≥зичних ≥ розумових зд≥бностей людини, €к≥ застосовують у виробництв≥. –озвиток нац≥ональноњ економ≥ки та њњ результативн≥сть залежить в≥д к≥лькост≥ та €кост≥ прац≥.  ≥льк≥сть прац≥ залежить в≥д чисельност≥ населенн€ його в≥кового та статевого складу, здоров'€, господарськоњ активност≥.

як≥сть прац≥ визначаЇтьс€ осв≥тн≥м ≥ профес≥йним р≥внем прац≥вник≥в, под≥лом прац≥, ступенем особистоњ свободи.

ѕ≥дприЇмницький хист Ц здатн≥сть де€ких людей створювати господарськ≥ орган≥зац≥њ, обТЇднувати ≥нш≥ види виробничих ресурс≥в дл€ б≥льш рац≥онального виробництва благ.

ѕ≥дприЇмець виконуЇ так≥ функц≥њ:

- орган≥зовуЇ поЇднанн€ ресурс≥в (земл≥, прац≥, кап≥талу) в Їдиний процес виробництва;

- п≥дприЇмець ухвалюЇ р≥шенн€ у процес≥ веденн€ б≥знесу;

- п≥дприЇмець Ц це новатор, €кий запроваджуЇ у виробництво нов≥ продукти;

- п≥дприЇмець Ц це людина, що ризикуЇ.

” своЇму розвитку виробництво пройшло так≥ технолог≥чн≥ етапи:

- рем≥снича технолог≥€.

- машинне виробництво.

- автоматизоване виробництво.

—труктура та форми орган≥зац≥њ виробництва. –озгл€даючи структуру виробництва, сл≥д зазначити, що виробництво под≥л€ють на:

- матер≥альне виробництво Ц охоплюЇ т≥ п≥дприЇмства ≥ галуз≥, що виробл€ють матер≥альн≥ блага (промислов≥сть, с≥льське господарство, буд≥вництво), а також т≥, що виробл€ють матер≥альн≥ послуги (транспорт, торг≥вл€, громадське харчуванн€);

- нематер≥альне виробництво Ч охоплюЇ галуз≥, в €ких створюютьс€ нематер≥альн≥ блага (духовн≥ та ≥нш≥ ц≥нност≥), а також надаютьс€ нематер≥альн≥ послуги (охорона здоров'€, осв≥та ≥ т.д.).

¬иробництво матер≥альних ≥ нематер≥альних послуг становить сферу послуг.

ќдн≥ види виробничоњ д≥€льност≥ т≥сно пов'€зан≥ з ≥ншими або поход€ть одн≥ в≥д одних. “ому розр≥зн€ють:

- первинне виробництво Ц ірунтуЇтьс€ на безпосередньому привласненн≥ того, що даЇ людин≥ природа (с≥льське господарство, г≥рничодобувна промислов≥сть, л≥созагот≥вл€, рибальство);

- вторинне виробництво Ц це галуз≥ обробноњ промисловост≥, що створюють засоби виробництва та продукти споживанн€, а також буд≥вництво;

- третинне виробництво (виробнича ≥нфраструктура) Ц галуз≥, €к≥ обслуговують виробництво (транспорт, зв'€зок, торг≥вл€).

—труктура виробництва у будь-€кому сусп≥льств≥ формуЇтьс€ п≥д впливом сусп≥льного под≥лу прац≥. ѕод≥л прац≥ Ц це спец≥ал≥зац≥€ окремих виробник≥в, територ≥й, крањн на випуску певних товар≥в ≥ послуг. –озр≥зн€ють профес≥йний та техн≥чний под≥ли прац≥.

ѕрофес≥йний под≥л робив можливим товарообм≥н м≥ж виробниками ≥ зумовив њх взаЇмну залежн≥сть.

“ехн≥чний под≥л прац≥ характерний дл€ п≥дприЇмств, де багато людей виконують одноман≥тн≥ робоч≥ операц≥њ або процеси. ¬≥н спри€Ї ефективному використанню машин ≥ обладнанн€ та обумовлюЇ спец≥ал≥зац≥ю виробництва.

ќсновн≥ форми сусп≥льноњ орган≥зац≥њ виробництва:

- концентрац≥€ Ц зосередженн€ виробництва на великих п≥дприЇмствах.  онцентрац≥€ даЇ можлив≥сть повн≥ше використовувати нову техн≥ку, пол≥пшувати €к≥сть продукц≥њ, на великих п≥дприЇмствах даЇ б≥льше можливостей дл€ маневруванн€ грошовими ≥ матер≥альними ресурсами, спри€Ї зниженню соб≥варт≥сть продукц≥њ;

- спец≥ал≥зац≥€ Ц закр≥пленн€ людей за певними видами виробництва. —пец≥ал≥зац≥€ може зд≥йснюватись на загальнонац≥ональному р≥вн≥ (легка, харчова промислов≥сть ≥ т.д.) ≥ в межах одного п≥дприЇмства, де окрем≥ люди зосереджуютьс€ на створенн≥ певних деталей, ≥ в межах окремоњ галуз≥;

- комб≥нуванн€ Ц посл≥довна обробка сировини з наступним виготовленн€м готового продукту (поширене в металург≥њ: виготовленн€ з зал≥зноњ руди чавуну, стал≥ ≥ прокату);

- кооперуванн€ Ц налагодженн€ сп≥впрац≥ м≥ж п≥дприЇмствами.

 

«апитанн€ та завданн€ дл€ контролю

 

1 „и тотожн≥ пон€тт€ "домашнЇ господарство" ≥ "с≥мТ€"?

2 Ќазв≥ть, власниками €ких ресурс≥в Ї домашн≥ господарства.

3 ќхарактеризуйте основн≥ риси традиц≥йного домашнього господарства та розкрийте його роль в економ≥ц≥.

4 ќхарактеризуйте основн≥ риси сучасного домашнього господарства та розкрийте його роль в економ≥ц≥.

5 ƒайте визначенн€ пон€тт€ "бюджет с≥мТњ". ќхарактеризуйте структуру с≥мейного бюджету.

6 ѕроанал≥зуйте зв'€зок добробуту родини з економ≥чною стаб≥льн≥стю в крањн≥.

7 „ому потр≥бен под≥л прац≥ в сучасн≥й економ≥ц≥?

8 як≥ причини зумовлюють под≥л прац≥ у виробництв≥?

9 ќхарактеризуйте так≥ форми орган≥зац≥њ виробництва, €к спец≥ал≥зац≥€ ≥ кооперуванн€.

10 „им зумовлюЇтьс€ певна частка окремоњ галуз≥ у виробництв≥ товар≥в?

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 567 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2126 - | 1883 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.