Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озвиток й становленн€ в≥дносин власност≥




1 —уть власност≥ €к економ≥чноњ категор≥њ, њњ в≥дм≥на в≥д власност≥ €к юридичноњ категор≥њ.

2 ќбТЇкти та субТЇкти власност≥.

3 ќсновн≥ категор≥њ та функц≥њ власност≥.

4 ≤сторичний процес розвитку форм власност≥, њх еволюц≥€.

5 —уть типу, форми та виду власност≥.

6 –оздержавленн€ ≥ приватизац≥€.

 

—уть власност≥ €к економ≥чноњ категор≥њ, њњ в≥дм≥на в≥д власност≥ €к юридичноњ категор≥њ. ќдн≥Їю з найважлив≥ших, найактуальн≥ших в теоретичному ≥ практичному аспект≥ економ≥чних ≥ пол≥тичних проблем Ї проблема власност≥.

ўо ж розум≥Їтьс€ п≥д власн≥стю? «ах≥дна економ≥чна наука, беручи до уваги лише юридичний аспект (право волод≥нн€, користуванн€, розпор€дженн€), зводить пон€тт€ власност≥ до њњ речових обТЇкт≥в ≥ визначаЇ власн≥сть €к в≥дношенн€ людини до речей (обТЇкт≥в власност≥). ћарксистська пол≥теконом≥€, робл€чи наголос на економ≥чн≥й основ≥ (под≥л прац≥, куп≥вл€, продаж, спадщина обТЇкт≥в власност≥), визначаЇ власн≥сть €к певн≥ економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж людьми з приводу привласненн€ ними матер≥альних благ.

”крањнськ≥ ж науковц≥, розгл€даючи власн≥сть €к обТЇктивн≥ в≥дносини м≥ж людьми з приводу привласненн€ ними обТЇкт≥в власност≥ й, насамперед, засоб≥в виробництва, в њњ економ≥чному зм≥ст≥ розр≥зн€ють два аспекти:

а) матер≥ально-речовий (в≥дношенн€ людей до обТЇкт≥в власност≥);

б) соц≥ально-економ≥чний (в≥дносини м≥ж людьми в звТ€зку з привласненн€м ними обТЇкт≥в власност≥).

«умовлено це тим, що в практичн≥й господарськ≥й д≥€льност≥ т≥сно перепл≥таютьс€ стосунки м≥ж людьми з приводу обТЇкт≥в власност≥, з в≥дносинами людей до самих обТЇкт≥в власност≥, њх використанн€ з найб≥льшою дл€ себе вигодою. “ака вигода може бути дос€гнута лише тод≥, коли господарюючий субТЇкт маЇ право розпор€джатис€ обТЇктом власност≥, користуватис€ результатами його функц≥онуванн€.

¬≥дносини власност≥ Ї такою ж сусп≥льною формою розвитку продуктивних сил, €к ≥ виробнич≥ в≥дносини. ” процес≥ виробництва зд≥йснюЇтьс€ привласненн€ двох вид≥в:

- предмет≥в природи через процес прац≥;

- засоб≥в виробництва, робочоњ сили, предмет≥в споживанн€ ≥ послуг через сусп≥льну форму. ѕривласненн€ другого типу, €ке маЇ м≥сце м≥ж людьми в ус≥х сферах сусп≥льного в≥дтворенн€ (в безпосередньому виробництв≥, розпод≥л≥, обм≥н≥, споживанн≥), становить в≥дносини економ≥чноњ власност≥.

¬ласн≥сть економ≥чна Ц виробнич≥ в≥дносини м≥ж людьми з приводу привласненн€ засоб≥в виробництва, робочоњ сили, предмет≥в споживанн€, послуг, обТЇкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥ в ус≥х сферах сусп≥льного в≥дтворенн€.

“аке визначенн€ розкриваЇ €к≥сну сторону власност≥, €к економ≥чноњ категор≥њ. ƒругою њњ стороною Ї к≥льк≥сний аспект, а отже, назван≥ в цьому визначенн≥ обТЇкти власност≥. ÷е означаЇ, що так≥ економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж людьми не Ї безпредметними, беззм≥стовними: вони завжди повТ€зан≥ з привласненн€м певних економ≥чних благ.

¬ласн≥сть виступаЇ:

- €к вольове в≥дношенн€, що включаЇ право власност≥;

- €к сукупн≥сть виробничих в≥дносин.

÷≥ сторони в≥дносин власност≥ вивчаютьс€ р≥зними науками: вольов≥ в≥дносини ≥ њх законодавч≥ форми Ц системою правових наук, а економ≥чний зм≥ст власност≥ теоретичною економ≥Їю.

“акож власн≥сть визначаЇ:

- умови поЇднанн€ роб≥тника з засобами виробництва;

- в≥дносини м≥ж людьми з приводу привласненн€ засоб≥в ≥ результат≥в виробництва;

- умови розпор€дженн€ й використанн€ фактор≥в виробництва.

ѕроте значенн€ власност≥ визначаЇтьс€ не лише тим, що вона породжуЇ право волод≥нн€, розпор€дженн€ й користуванн€, Ц це њњ зм≥ст у вузькому розум≥нн≥. ¬ широкому план≥ значенн€ власност≥ пол€гаЇ в створенн≥ соц≥ального середовища, в €кому функц≥онуЇ сусп≥льне виробництво (господарююч≥ субТЇкти).

¬иход€чи з розгл€нутого, можна зробити висновок, що власн≥сть, особливо на засоби виробництва, Ї основоположною економ≥чною категор≥Їю. —аме вона визначаЇ соц≥ально-економ≥чну структуру сусп≥льства, економ≥чне й пол≥тичне становище клас≥в, соц≥альних груп людей ≥ взаЇмов≥дносини м≥ж ними, бо складаЇ основу вс≥х виробничих в≥дносин сусп≥льства та визначаЇ њхню суть.

ёридичн≥ в≥дносини власност≥ Ї формою впливу реальних економ≥чних в≥дносин власност≥, залежать в≥д вол≥ в св≥домост≥ людей. ёридична власн≥сть Ц загальна умова виробництва, ви€в вол≥ певного класу ≥ правове оформленн€ ц≥Їњ вол≥ в юридичних актах ≥ нормах, у прав≥ власност≥. Ќайважлив≥ш≥ категор≥њ юридичноњ власност≥ Ц волод≥нн€, розпор€дженн€, користуванн€.

–озкритт€ сут≥ власност≥ з р≥зних точок зору представлено на (рис. 1.3.1).

 

 

 


–исунок 1.3.1 Ц —уть власност≥

 

ќбТЇкти та субТЇкти власност≥. ќбТЇкти власност≥ представлен≥ нац≥ональним багатством. ÷е засоби виробництва, предмети споживанн€, робоча сила, продукц≥€ на складах, включен≥ в процес виробництва природн≥ ресурси, грошов≥ кошти, обТЇкти ≥нтелектуального розвитку, засоби оборони та ≥н. (рис. 1.3.2).

¬≥дносини з приводу присвоЇнн€ р≥зних обТЇкт≥в власност≥ складаютьс€ м≥ж субТЇктами, €кими виступають окрем≥ особи, виробники, п≥дприЇмц≥, трудов≥ колективи, соц≥альн≥ групи, сп≥льност≥ людей рег≥ону, населеного пункту, галуз≥, нац≥€, народ в ц≥лому (рис. 1.3.3).

 

 


–исунок 1.3.2 Ц ќбТЇкти власност≥

 
 

 

 


–исунок 1.3.3 Ц —убТЇкти власност≥

 

ќсновн≥ категор≥њ та функц≥њ власност≥. ¬ласн≥сть на засоби виробництва, €к ≥ на ≥нш≥ обТЇкти, реал≥зуЇтьс€ субТЇктами через три правомочност≥: в≥дносини користуванн€, волод≥нн€ ≥ розпор€дженн€, €к≥ мають м≥сце не т≥льки у виробництв≥, але й в розпод≥л≥, обм≥н≥ ≥ споживанн≥ (рис. 1.3.4).

 

 

 


–исунок 1.3.4 Ц ќсновн≥ категор≥њ власност≥

 

¬олод≥нн€ виражаЇ в≥дносини, повТ€зан≥ з на€вн≥стю у того чи ≥ншого субТЇкта обТЇкт≥в присвоЇнн€.

 ористуванн€ Ц це в≥дносини м≥ж субТЇктами з приводу виробничого або особистого використанн€, це функц≥онуванн€ засоб≥в виробництва ≥ предмет≥в споживанн€.  ористуватис€ можна по дов≥реност≥ (наприклад автомоб≥лем, вз€вши на прокат).

” процес≥ виробничоњ д≥€льност≥ реч≥ переход€ть ≥з волод≥нн€ ≥ користуванн€ одних ос≥б у волод≥нн€ ≥ користуванн€ других, €к≥ фактично розпор€джаютьс€ тими засобами.

–озпор€дженн€ характеризуЇтьс€ тим, що розпор€дник-власник по в≥дношенню до ≥нших не власник≥в даного предмета маЇ повну можлив≥сть визначити долю реч≥, використати њњ на св≥й власний розсуд: спожити, обм≥н€ти, продати, подарувати, викинути, знищити.

ќсоби, групи людей, €к≥ волод≥ють, користуютьс€ ≥ розпор€джаютьс€ обТЇктами, виступають власниками.

¬ольов≥ в≥дносини волод≥нн€, користуванн€ ≥ розпор€дженн€ в Їдност≥ закр≥пл€ютьс€ нормами права, охорон€ютьс€ державою ≥ стають правом власност≥. ѕри в≥дсутност≥ одних в≥дносин ≥з ц≥Їњ тр≥ади немаЇ власност≥.

¬≥дносини власност≥ за своњм економ≥чним зм≥стом охоплюють всю сукупн≥сть виробничих в≥дносин. ¬ласн≥сть включаЇ економ≥чн≥ ≥ юридичн≥ в≥дносини. ≈коном≥чний зм≥ст власност≥ суттЇво в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д права власност≥ ≥ набагато складн≥ший, скритий. ¬≥н виступаЇ, €к система матер≥альних в≥дносин виробництва даного сусп≥льства, що закр≥плюЇтьс€ правом.

¬ласн≥сть, €к економ≥чне в≥дношенн€ характеризують три моменти:

- те, ≥з-за чого складаютьс€ в≥дносини Ц обТЇкти власност≥;

- на€вн≥сть субТЇкт≥в власност≥;

- взаЇмов≥дносини м≥ж субТЇктами з приводу присвоЇнн€ в≥дпов≥дних обТЇкт≥в власност≥.

ѕроте, суть власност≥ не можна звести до простого факту приналежност≥ реч≥ певному ≥ндив≥ду чи груп≥. —убТЇкт власност≥ повинен не т≥льки користуватис€, волод≥ти ≥ розпор€джатис€ засобами виробництва, але й нести в≥дпов≥дальн≥сть за њх ефективне функц≥онуванн€, бути за≥нтересованим у продуктивн≥й прац≥. ¬ласн≥сть Ц джерело ≥нтересу субТЇкта.

¬ласн≥сть виконуЇ три взаЇмозвТ€зан≥ ≥ обумовлен≥ функц≥њ:

- ф≥ксуЇ виключну приналежн≥сть майна т≥льки тим чи ≥ншим субТЇктам;

- в умовах ринкового господарства Ї джерелом пост≥йного ≥нтересу власника до використанн€ своњх засоб≥в виробництва;

- породжуЇ в≥дпов≥дальн≥сть за засоби виробництва, що перебувають у власност≥ певного субТЇкта (рис. 1.3.5).

ƒруга ≥ трет€ функц≥€ власност≥ нос€ть активний характер, вимагають ч≥ткоњ ≥ндив≥дуал≥зац≥њ власност≥. якщо немаЇ конкретного субТЇкта, активн≥ функц≥њ власност≥ не д≥ють.

 
 

 

 


–исунок 1.3.5 Ц ќсновн≥ функц≥њ власност≥

 

 р≥м економ≥чного та юридичного аспекту, у власност≥ сл≥д вид≥лити ≥ ≥нш≥ аспекти, а зокрема, соц≥альний, пол≥тичний, психолог≥чний (рис. 1.3.6).

 

 

 
 

 


–исунок 1.3.6 Ц јспекти власност≥

 

—оц≥альний аспект власност≥ розкриваЇ процес формуванн€ ≥ розвитку клас≥в, соц≥альних верств ≥ груп та взаЇмод≥ю м≥ж ними залежно в≥д ставленн€ до засоб≥в виробництва, способ≥в отриманн€ певноњ частки нац≥онального багатства. “ак, в ”крањн≥ у 90-х роках активно формуЇтьс€ клас буржуаз≥њ, так званих Днових украњнц≥вФ, €к≥ переважно збагатились за рахунок державноњ власност≥, ухил€ючись в≥д сплати податк≥в та ≥ншими незаконними методами.

ѕол≥тичний аспект власност≥ характеризуЇ вплив на пол≥тику держави залежно в≥д на€вност≥ певноњ частки власност≥, привласненн€ р≥зних форм нац≥онального багатства. —каж≥мо, клас Днових украњнц≥вФ формуЇтьс€ ≥ внасл≥док надм≥рного Дроздуванн€Ф державного апарату, розкраданн€ державноњ власност≥, отриманн€ чиновниками хабар≥в, фешенебельних квартир за заниженими ц≥нами.

ѕсихолог≥чний аспект власност≥ в≥дображаЇ на€вн≥сть почутт€ господар€ у людини-прац≥вника або його в≥дсутн≥сть, ставленн€ до власност≥ €к до своЇњ, н≥чийноњ або чужоњ. ¬насл≥док тотального одержавленн€ власност≥ в колишньому —–—– переважна б≥льш≥сть прац≥вник≥в ставилас€ до нењ €к до чужоњ, що ви€вл€лос€ у масовому розкраданн≥ ц≥Їњ власност≥. ¬ процес≥ роздержавленн€ ≥ приватизац≥њ в ”крањн≥ масштаби розкраданн€ значно зросли.

ћожна визначити два вим≥ри власност≥. ¬ласн≥сть Ї д≥алектичною Їдн≥стю матер≥ально-речового зм≥сту ≥ сусп≥льноњ форми. « боку матер≥ально-речового зм≥сту власн≥сть означаЇ сукупн≥сть матер≥альних благ, грошей, ц≥нних папер≥в, певн≥ обТЇкти привласненн€ (засоби прац≥, предмети прац≥, споживанн€, земл€, послуги, патенти, л≥ценз≥њ), до €ких належить ≥ робоча сила. ќбТЇктами власност≥ Ї також ≥ природн≥ ресурси, територ≥€, нац≥ональний доход, ≥нформац≥€.

« боку сусп≥льноњ форми власн≥сть, €к економ≥чна категор≥€, означаЇ в≥дносини м≥ж людьми з приводу привласненн€ названих р≥зних обТЇкт≥в власност≥ в ус≥х сферах сусп≥льного в≥дтворенн€ (виробництв≥, розпод≥л≥, обм≥н≥, споживанн≥).

¬ умовах ≥нформац≥йноњ економ≥ки до обТЇкт≥в власност≥, кр≥м традиц≥йних (засоб≥в прац≥ ≥ предмет≥в прац≥, робочоњ сили, використовуваних людьми сил природи), до сучасноњ системи в≥дносин власност≥ належать форми ≥ методи орган≥зац≥њ прац≥, наука, ≥нформац≥€. ќдн≥Їю з важливих рис Ї те, що нов≥ обТЇкти власност≥ на в≥дм≥ну в≥д традиц≥йних, не можуть тривалий час перебувати у власност≥ окремоњ ф≥рми, компан≥њ.  р≥м того, њх нос≥€ми не лише з техн≥ко-економ≥чного, а й з соц≥ально-економ≥чного боку, певною м≥рою стають особи найманоњ прац≥.

ќтже, ми розгл€нули суть власност≥ €к економ≥чноњ категор≥њ. ѕоказали, що власн≥сть Ц це в≥дпов≥дн≥, ≥сторично складен≥ в≥дносини м≥ж людьми з приводу привласненн€ засоб≥в виробництва ≥ створеного за њх допомогою продукту. ўоб присвоювати, власник повинен волод≥ти, користуватис€ ≥ розпор€джатис€ засобами виробництва, рац≥онально њх використовувати, в≥дноситись до них, €к до своњх. ¬ласн≥сть Ц €дро економ≥чноњ системи, визначаЇ ≥ реал≥зуЇтьс€ у в≥дносинах виробництва, розпод≥лу ≥ обм≥ну. Ћюдина маЇ право примножувати власн≥сть, збагачуватис€, не нанос€чи шкоди ≥нш≥й. ™дине джерело примноженн€ власност≥ Ц прац€.

≤сторичний процес розвитку форм власност≥, њх еволюц≥€. ¬ласн≥сть не абстрактна категор≥€, вона виступаЇ в конкретних формах.  оротко зупинимось на генетиц≥, еволюц≥њ власност≥. ѕроанал≥зуЇмо цей процес, виход€чи з теоретичного положенн€ про те, що форми власност≥ визначаютьс€ р≥внем усусп≥льненн€ виробництва.

≤стор≥€ починаЇтьс€ не з приватноњ, а з общинноњ колективноњ власност≥. Ѕагато економ≥ст≥в ототожнювало особисту власн≥сть перв≥сних людей з приватною ≥ твердило, що з самого початку людського сусп≥льства панувала приватна власн≥сть, вона в≥чна. јле в перв≥сн≥й общин≥ прац€ ≥ндив≥да не могла бути приватною в силу прим≥тивност≥ знар€дь прац≥. Ћюдина ≥зольовано не вижила б в тих умовах. ¬≥дносини колективноњ власност≥ поширювались на головн≥ засоби ≥ предмети прац≥ Ц на д≥л€нку земл≥ з ус≥ма на н≥й обТЇктами, житло, знар€дд€ прац≥, що використовувалось сп≥льно (човни, с≥т≥, нож≥, луки).

–езультати прац≥ перв≥сноњ общини ставали њњ власн≥стю. ¬иробництво було нац≥лене на задоволенн€ потреб общини на основ≥ зр≥вн€льного розпод≥лу. ¬досконаленн€ знар€дь прац≥, ≥ндив≥дуальне присвоЇнн€ результат≥в виробництва призвели до виникненн€ приватноњ власност≥. ¬она, в ц≥лому, виникаЇ в результат≥ зм≥ни в≥дносин виробництва, сусп≥льного под≥лу прац≥, а отже ≥ њњ економ≥њ в результат≥ обм≥ну, в ≥нтересах пол≥пшенн€ виробництва.

Ќайважлив≥шим обТЇктом рабовласницькоњ приватноњ власност≥ стала земл€, захоплена в родових общин, розорених сел€н або завойована. «емельна рабовласницька власн≥сть (общинна, храмова, державна, ≥ндив≥дуальна) мала суттЇве значенн€ т≥льки тому, що у розпор€дженн≥ великих землевласник≥в находились раби, €к≥ створювали додатковий продукт. –аб виступав обТЇктом власност≥, одухотвореним ≥ розмовл€ючим знар€дд€м. «алученн€ його до прац≥ насильне, примусове. “а вже тод≥ ц≥на робочоњ сили залежала в≥д його здоровТ€ ≥ квал≥ф≥кац≥њ. –аби не були зац≥кавлен≥ в результатах прац≥, бо створеним продуктом розпор€джавс€ землевласник, з €кого частину вид≥л€в рабу на в≥дтворенн€ працездатност≥, а додатковим продуктом д≥ливс€ з представниками торгового ≥ лихварського кап≥талу, частину в≥ддавав держав≥.

¬ умовах феодал≥зму вир≥шальне значенн€ належало землеробству. «м≥ни в техн≥ц≥ проходили пов≥льно, оск≥льки господарство базувалос€ на даров≥й ручн≥й прац≥ кр≥пак≥в. ќсновою економ≥чного ладу була феодальна власн≥сть на землю, що належала королю, феодалам, церкв≥, м≥стам, держав≥. ” правовому аспект≥ в≥дносини феодальноњ земельноњ власност≥ були ≥Їрарх≥чн≥. Ѕезпосередн≥ виробники одержували землю в користуванн€, за що виконували р≥зноман≥тн≥ повинност≥. –ента виступала формою реал≥зац≥њ власност≥ на землю. ≤снувала власн≥сть сел€н ≥ рем≥сник≥в (на знар€дд€ прац≥, худобу, житло) та маг≥стратська (мун≥ципальна) власн≥сть (на землю, культов≥, оборонн≥ споруди, грошов≥ кошти, майстерн≥ промисли). ” м≥стах, €к≥ €вл€лис€ центрами економ≥чного ≥ культурного житт€, швидше по€вл€лись нов≥ засоби виробництва, використовувалась механ≥чна енерг≥€ води ≥ в≥тру, проходив б≥льш ≥нтенсивний сусп≥льний под≥л прац≥, що спри€ло поширенню товарного виробництва ≥ об≥гу, зародженню кап≥тал≥зму. ¬ажливу роль у становленн≥ кап≥тал≥стичноњ власност≥ ≥ кап≥тал≥стичних форм господарства в≥д≥граЇ торговий ≥ лихварський кап≥тал.

–озвиток засоб≥в виробництва ≥ поглибленн€ сусп≥льного под≥лу прац≥ Ц головний фактор в ≥сторичному процес≥ зам≥ни форм власност≥, в≥докремленн€ виробника в≥д засоб≥в виробництва. ” процес≥ перв≥сного нагромадженн€ засоби виробництва стали кап≥талом, а виробник Ц найманим роб≥тником.

« цих позиц≥й ≥ сл≥д розгл€дати кап≥тал≥стичну приватну власн≥сть. ¬она виникла ≥з власност≥ др≥бних товаровиробник≥в у процес≥ ринковоњ конкуренц≥њ. —права у тому, що суттЇвою особлив≥стю кап≥тал≥стичноњ власност≥ Ї те, що вона представл€Ї в≥дпов≥дний спос≥б присвоЇнн€ через в≥дчуженн€, екв≥валентний обм≥н, при €кому продукт приймаЇ товарну форму.

 ап≥тал≥стична приватна власн≥сть модиф≥куЇтьс€. Ќа зм≥ну трудовоњ приватноњ власност≥ прийшла кап≥тал≥стична з найманою працею. Ќагромадженн€ кап≥талу ≥ концентрац≥€ виробництва створюють умови п≥двищенн€ техн≥чного р≥вн€ великих п≥дприЇмств, утворенн€ монопол≥й, монопольноњ власност≥. –≥зн≥ виробництва зливаютьс€ в один суц≥льний процес. ѕроцес усусп≥льненн€ виробництва народив державну власн≥сть.

—уть типу, форми та виду власност≥. Ќеобх≥дною умовою ефективного функц≥онуванн€ ринку Ї багатоман≥тн≥сть форм власност≥. “ип, форму, вид власност≥ не можна зрозум≥ти без анал≥зу в≥дносин привласненн€, взаЇмод≥њ субТЇкт≥в власност≥, системи њњ обТЇкт≥в.

“ип власност≥ визначаЇ найб≥льш узагальнен≥ принципи њњ функц≥онуванн€, сутн≥сть характеру поЇднанн€ роб≥тника ≥з засобами виробництва.

‘орма власност≥ Ц це ст≥йка система економ≥чних в≥дносин ≥ господарських звТ€зк≥в, що обумовлюЇ в≥дпов≥дний спос≥б та механ≥зм поЇднанн€ роб≥тника ≥з засобами виробництва.

¬ид власност≥ характеризуЇтьс€ конкретним способом привласненн€ благ та методами господарюванн€.

—л≥д розмежувати форму власност≥ ≥ форму господарюванн€. ‘орма господарюванн€ Ц один з метод≥в реал≥зац≥њ форми власност≥, що €вл€Ї собою сукупн≥сть конкретних важел≥в, способ≥в впливу економ≥чного субТЇкта на навколишнЇ середовище з метою його перетворенн€ й отриманн€ доходу. ќдна й та ж форма власност≥ може реал≥зовуватись через р≥зн≥ форми господарюванн€.

¬одночас одна й та сама форма господарюванн€ може реал≥зовуватис€ р≥зними формами власност≥.

—учасна система власност≥ характеризуЇтьс€ не ун≥ф≥кац≥Їю, а ускладненн€м структури, багатоман≥тностю форм власност≥ ≥ господарюванн€.

 ожна функц≥ональна форма власност≥ маЇ оц≥нюватис€ залежно в≥д того, чи м≥стить њњ структура можлив≥сть утворенн€ з урахуванн€м дос€гнутого р≥вн€ продуктивност≥ прац≥ людини оптимальних умов дл€ п≥дпор€дкуванн€ виробничого процесу ≥нтересам њњ всеб≥чного розвитку. √оворити про конкретний механ≥зм функц≥онуванн€ в≥дносин власност≥ на тому чи ≥ншому в≥др≥зку часу можна лише на п≥дстав≥ анал≥зу вс≥Їњ сукупност≥ форм власност≥, що д≥ють у в≥дпов≥дн≥й структур≥ економ≥чних в≥дносин.

 ожна функц≥ональна форма власност≥ маЇ в≥дображати передус≥м р≥вень зр≥лост≥ сусп≥льного под≥лу прац≥, бути адекватною структур≥ й ступеню складност≥ њњ сусп≥льноњ продуктивноњ сили, що використовуЇтьс€ у виробництв≥. ‘орма власност≥ маЇ визначатис€ специф≥кою сусп≥льноњ продуктивноњ сили прац≥ €к обТЇкта ≥ндив≥дуальноњ власност≥ людини. ” процес≥ формоутворенн€ власност≥ будь-€к≥ Узаб≥ганн€Ф вперед (€к ≥ в≥дставанн€) пор≥вн€но з дос€гнутим р≥внем продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥ негативно впливають на розвиток останньоњ ≥, врешт≥-решт, гальмують соц≥ально-економ≥чний прогрес.

 ожна форма власност≥ за своЇю природою ≥сторична. ¬она життЇздатна лише у визначених межах.  оли д≥€ фактор≥в, €к≥ зумовили њњ виникненн€, припин€Їтьс€, вона маЇ бути зам≥нена на ≥ншу, прогресивн≥шу форму. Ѕудь-€ка консервац≥€ форм власност≥ неодм≥нно призводить до заст≥йних €вищ, затриманн€ розвитку продуктивних сил. ÷е стосуЇтьс€ вс≥х без вин€тку форм власност≥, у тому числ≥ й приватноњ.

ќтже, основними формами власност≥ Ї:

- державна (загальнодержавна, мун≥ципальна);

- колективна (кооперативна, акц≥онерна, корпоративна, власн≥сть громадських орган≥зац≥й);

- ≥ндив≥дуальна (особиста, ≥ндив≥дуально-трудова ≥з застосуванн€м найманоњ прац≥);

- зм≥шана (державно-кооперативна, кооперативно-приватна, сп≥льна (м≥жнародна), державно-кооперативно-приватна) (рис. 1.3.7).

¬ ”крањн≥ пан≥вною формою власност≥ Ї державна, тому одним з важливих завдань Ї створенн€ умов дл€ трансформац≥њ одержавленоњ власност≥ в њњ багатоман≥тн≥ форми. ќсновним методом реал≥зац≥њ ц≥Їњ трансформац≥њ Ї роздержавленн€ та приватизац≥€. ћета в них одна Ц прискоренн€ створенн€ необх≥дних умов дл€ функц≥онуванн€ повноц≥нноњ ринковоњ економ≥ки.

 
 

 


–ис. 1.3.7 Ц ќсновн≥ форми власност≥

 

–оздержавленн€ ≥ приватизац≥€. ѕ≥д роздержавленн€м розум≥ють формуванн€ р≥зноман≥тних субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥ вс≥х недержавних форм власност≥ ≥ л≥кв≥дац≥ю майновоњ монопол≥њ держави в п≥дприЇмницьких в≥дносинах.

ѕ≥д приватизац≥Їю розум≥ють в≥дчуженн€ власност≥, що перебуваЇ у загальнодержавн≥й ≥ комунальн≥й власност≥ на користь ф≥зичних та недержавних юридичних ос≥б.

ѕриватизац≥€ ≥ роздержавленн€ передбачаЇ дотриманн€ таких принцип≥в:

- забезпеченн€ кожному громад€нину ”крањни р≥вного доступу до обТЇкт≥в приватизац≥њ ≥ роздержавленн€;

- охопленн€ цим процесом ус≥х сфер економ≥ки з урахуванн€м ≥нтерес≥в ус≥х субТЇкт≥в, в тому числ≥ трудових колектив≥в ≥ окремих громад€н;

- використанн€ вс≥х форм власност≥ зг≥дно з економ≥чною доц≥льн≥стю;

- залишенн€ у власност≥ держави майна, необх≥дного дл€ виконанн€ нею своњх функц≥й;

- зд≥йсненн€ роздержавленн€ ≥ приватизац≥њ п≥д громадським контролем, з ≥нформуванн€м населенн€.

ѕри зд≥йсненн≥ роздержавленн€ потр≥бно опиратись на р€д вих≥дних положень. “реба привести форми господарюванн€ у в≥дпов≥дн≥сть з характером розвитку ≥ структурою виробництва, €к≥ передбачають на€вн≥сть малих, середн≥х ≥ великих господарств. ¬ид≥лити загальнодержавн≥ потреби ≥ ≥нтереси, реал≥зац≥€ €ких не може бути рац≥онально зд≥йснена на ≥ншому р≥вн≥, кр≥м державного (оборона крањни, охорона навколишнього середовища, розвиток науки ≥ техн≥ки). «а чистого ринку пан≥вне становище займаЇ приватна власн≥сть. ¬она може ірунтуватись на особист≥й трудов≥й д≥€льност≥ ≥ на найман≥й робоч≥й сил≥. ” ринков≥й економ≥ц≥ на кожну деталь ≥ на кожен клаптик земл≥ ≥снуЇ документ, або Дтитул власност≥Ф, €кий належить або окрем≥й особ≥, або, коли йдетьс€ про власн≥сть корпорац≥њ, посередньо ≥ндив≥дуальним акц≥онерам. ёридичн≥ права ≥ндив≥д≥в на власн≥сть в≥дносн≥ ≥ обмежен≥. —усп≥льство визначаЇ, €ку частку власност≥ людина може запов≥сти, а €ка частка повинна перейти держав≥ у вигл€д≥ податку на спадок та податку на нерухом≥сть.

Ќав≥ть будинок людини Ц не њњ фортец€. Ћюдина маЇ п≥дкор€тис€ законам ≥ €кщо треба, зв≥льнити м≥сце дл€ буд≥вництва зал≥зниц≥, дороги тощо. ќднак, переважна частина економ≥чного доходу сусп≥льства не може бути кап≥тал≥зована ≥ перетворена на приватну власн≥сть.

¬ажливою зм≥ною в сфер≥ в≥дносин власност≥ на сучасному етап≥ розвитку ринковоњ економ≥ки стало р≥зке зростанн€ значенн€ державноњ власност≥. «умовлено це тим, що ринковий механ≥зм не т≥льки не зн≥маЇ, а ще б≥льше загострюЇ соц≥альн≥ та еколог≥чн≥ проблеми, а також проблеми користуванн€ колективними товарами та послугами.

ќсобливо зростаЇ питома вага держави у виробнич≥й ≥ соц≥альн≥й ≥нфраструктурах (на в≥дм≥ну в≥д ”крањни, де держава в цих сферах здаЇ одну позиц≥ю за другою приватному кап≥талу та сумн≥вним фондам), де державна власн≥сть в≥д≥граЇ, безумовно, пров≥дну роль. ƒержавний сектор економ≥ки маЇ м≥сце €к у нових ≥ндустр≥альних крањнах (ѕ≥вденна  оре€, —≥нгапур, “айвань, √онконг), так ≥ в старих (Ўвец≥€, √олланд≥€, ѕортугал≥€ ≥ т.д.). “радиц≥йно висока питома вага цього сектора в нац≥ональн≥й економ≥ц≥ ‘ранц≥њ (33%), јвстр≥њ (37%), ≤тал≥њ (б≥льш €к 40%). ” св≥т≥ немаЇ крањни з розвинутою економ≥кою, де держава не була б власником. ” сучасних умовах через державний бюджет у розвинутих крањнах розпод≥л€Їтьс€ в≥д третини до половини валового нац≥онального продукту.

ўо означають так≥ зм≥ни у в≥дносинах власност≥? ѕерех≥д до колективних форм власност≥, а також р≥зке зростанн€ обс€гу й питомоњ ваги державноњ власност≥ мають важливе значенн€ дл€ функц≥онуванн€ всього кап≥тал≥стичного господарського механ≥зму тому, що в рамках цих процес≥в кап≥тал €к власн≥сть ≥ кап≥тал €к функц≥€ розд≥лилис€. —тосовно сучасного кап≥тал≥стичного господарюванн€ це означаЇ, що процес прийн€тт€ господарських р≥шень переходить в≥д власник≥в кап≥талу до тих, хто безпосередньо керуЇ п≥дприЇмством.

 

«апитанн€ та завданн€ дл€ контролю

1 –озкрийте суть власност≥ €к економ≥чноњ категор≥њ. ¬ чому њњ в≥дм≥нн≥сть в≥д власност≥ €к юридичноњ категор≥њ?

2 ќпиш≥ть обТЇкти та субТЇкти власност≥.

3 –озкрийте суть категор≥й волод≥нн€, користуванн€, розпор€дженн€.

4 ƒайте характеристику функц≥€м власност≥.

5 ќхарактеризуйте юридичн≥, соц≥альн≥, пол≥тичн≥ та психолог≥чн≥ аспекти власност≥.

6 ќпиш≥ть ≥сторичний процес розвитку форм власност≥, њх еволюц≥ю.

7 як≥ ≥снують форми власност≥?

8 як≥ форми власност≥ переважають в сучасних економ≥чних умовах?

9 –озкрийте основн≥ труднощ≥, з €кими стикаЇтьс€ економ≥чна пол≥тика в ”крањн≥ щодо розвитку р≥зноман≥тних форм власност≥.

10 –озкрийте суть приватизац≥њ. ќпиш≥ть процес приватизац≥њ в ”крањн≥. „и були вир≥шен≥ основн≥ завданн€ приватизац≥њ в наш≥й держав≥?





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 381 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

1345 - | 1176 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.045 с.