Підприємництво та підприємницький дохід

1 Економічний зміст підприємництва, його функції.

2 Форми підприємництва.

3 Підприємницький дохід.

4 Особливості підприємництва в Україні.

 

Економічний зміст підприємництва, його функції. Розпочинаючи виробничу господарську діяльність, господарюючий суб'єкт має чітко уявляти, задля чого він збирається організовувати виробництво тих чи інших матеріальних благ або надання послуг. Сьогодні, коли суспільство рухається до ринку, кожний повинен без усякого упередження осмислити, що це таке підприємництво.

Підприємництво – це самостійне організаційно-господарське новаторство на основі використання різних можливостей для випуску нових або старих товарів новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту тощо з метою реалізації власної мети.

Підприємництво виконує такі функції:

- новаторська – полягає у сприянні процесу продукування нових ідей, здійснення розробок, створення нових товарів;

- організаційна – впровадження нових форм і методів організації виробництва, нових форм заробітної плати та їх оптимального поєднання з традиційними;

- господарська – зводиться до найефективнішого використання трудових, матеріальних, фінансових, інтелектуальних ресурсів;

- соціальна – полягає у виготовленні тих товарів і послуг, які необхідні суспільству відповідно до головної мети;

- особистісна – передбачає самореалізацію власної мети підприємця, отримання задоволення від своєї роботи.

Підприємець – суб'єкт ринку, людина, яка вивчає ринок і впливає на нього своєю практичною діяльністю, своїм бажанням “розпочати, виконувати якусь справу, приступати до засвоєння чогось значного” (В. Даль).

Отже, з огляду на відповідні функції, підприємець повинен:

1) вбачати в людині основне джерело підвищення ефективності роботи підприємства та нових ідей, здійснювати політику формування багатьох лідерів і новаторів, стимулювати у них виправданий ступінь ризику, формувати економічне мислення, вести пошук нових можливостей, бути ініціативним;

2) уміти об'єднати людей для досягнення спільної мети, надихати й переконувати співробітників, приділяти значну увагу їхнім прагненням, духовним якостям, домагатися, щоб вони засвоювали цінності підприємства, фірми;

3) бути професійно підготовленим для знаходження оптимальних варіантів розвитку підприємства, підвищення його ефективності, орієнтуватися на ефективність і якість, здійснювати систематичне планування, прагнути до всебічної інформованості, розумно ризикувати, впроваджувати форми й системи заробітної плати, які сприяють економії ресурсів (сировини, електроенергії, палива), зменшенню застосування ручної праці, надавати підрозділам певної автономії, прагнути до простоти управління, органічно поєднувати автономію з жорстким централізмом;

4) орієнтуватися на потреби споживачів, підвищення якості продукції та послуг, що надаються відповідно до чинного законодавства, сплачувати податки, не забруднювати навколишнього середовища, домагатися оптимального поєднання індивідуальних, колективних і суспільних інтересів, відповідати за свої дії; 5) діяти цілеспрямовано, енергійно, вірити в успіх справи, бути наполегливим і гнучким, розвивати свої творчі, організаторські здібності.

Підприємництво безпосередньо пов'язане з малими підприємствами, їх розвитком і є обов'язковим компонентом ринкової економіки.

Підприємницька діяльність означає працю індивіда, засновану на розвитку якостей особистості, розширенні знань про власні можливості, спрямовану на досягнення найкращого результату в господарській діяльності, на отримання економічної вигоди, передусім привласнення додаткового продукту. Підприємництвом не вважається виконання будь-якого завдання іншої особи, якщо у виконавця відсутній хоча б один особистий чинник і немає права на свободу такої діяльності. Особистісними чинниками підприємництва є особиста власність, фізичні, розумові здібності, знання і досвід, становище в суспільстві, права та ін.

Головними завданнями, що передують підприємництву, є:

1) вибір сфери й масштабів діяльності;

2) вибір місця для підприємства, фірми;

3) вибір форми підприємницької діяльності та назви фірми;

4) фінансування та інвестування.

Форми підприємництва. Підприємництво — один із важливих чинників соціально-економічного прогресу, тому суспільство зацікавлене в його цивілізованому розвитку, має надавати йому правову підтримку в таких основних формах:

1) свобода підприємницької діяльності;

2) надання підприємцеві статусу комерсанта;

3) створення умов для відкриття й реєстрації підприємства.

Розрізняють такі форми підприємництва:

а) приватні підприємства (товариства власників);

б) товариства капіталів;

в) особливі форми товариств.

За формами власності розрізняють такі форми підприємництва:

- індивідуальні, засновані на приватній власності фізичної особи та особистій праці;

- сімейні (приватна власність і праця членів сім'ї);

- колективні, засновані на власності трудового колективу та праці його членів;

- приватнокапіталістичні – ґрунтуються на власності і праці окремого підприємця та найманої ним робочої сили;

- колективні капіталістичні, що засновані на власності кількох власників та найманої ними робочої сили;

- орендні, які беруться за певну плату на різний період, що дає змогу бути власником результату праці та розпоряджатися майном;

- інноваційні, діяльність яких передбачає створення та використання інтелектуальної власності;

- спільні, засновані на поєднанні різних форм капіталу в тому числі іноземного;

- державні, що базуються на державній власності.

Підприємницький дохід. Як зазначалось ще у визначенні, підприємництво – це діяльність людини з метою одержання прибутку. Результат діяльності саме підприємця (не підприємства чи фірми) характеризується економічним прибутком, який розраховується як різниця між виручкою від реалізації продукції (виторгом) та економічними витратами. Економічні витрати – це сума явних та неявних витрат.

Бухгалтерські (явні, або зовнішні) витрати – це сума грошових виплат за використані ресурси (витрати на сировину, матеріали, оплату праці найманим працівникам).

Неявні витрати (внутрішні (альтернативні) витрати, або нормальний прибуток) – витрати власних і самостійно використовуваних ресурсів, а також вартість втрачених можливостей. Фактично нормальний прибуток відображає мінімальну величину бухгалтерського прибутку, яка робить перебування підприємця у певній галузі чи виробництві економічно доцільним. Нормальний прибуток показує витрати нервової та розумової енергії для виконання підприємницьких функцій, а також втрачену винагороду у формі заробітної плати та процента на вкладений капітал.

Отже, для того, щоб підприємець залишився в обраній галузі, щоб його діяльність була економічно вигідною, економічний прибуток обов’язково повинен бути більшим від нуля, або бухгалтерський прибуток повинен перевищувати нормальний.

Схема розрахунку економічного прибутку зображена на рис. 2.1.1.

 

 

 

Рисунок 2.1.1 – Розрахунок економічного прибутку

Особливості підприємництва в Україні. У 1991 році в Україні було прийнято Закон про підприємництво, в якому визначено загальні, правові, економічні і соціальні засади підприємницької діяльності як окремих громадян, так і юридичних осіб. Підприємництво, - зазначено в законі, - це “самостійна ініціативна, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку”. Підприємництво завжди пов’язане з власною працею, використанням свого розуму, здібностей, ініціативи.

Розвиток підприємництва в Україні гальмується багатьма чинниками, переліченими нижче, тоді як у розвинутих країнах воно виконує дуже важливі функції в економічному житті суспільства.

По-перше, забезпечує необхідну мобільність матеріальних, трудових ресурсів за умов ринку, створює глибоку спеціалізацію, розгалуження і кооперування виробництва, без яких неможлива його висока ефективність.

По-друге, воно дає можливість не лише високими темпами нарощувати виробництво необхідних товарів, а й швидко окупити затрати, пов’язані з їх виробництвом завдяки застосуванню найефективнішої техніки, організації виробництва.

По-третє, мале підприємство створює конкуренцію на ринку товарів і послуг, заважає монополізації виробництва та обігу, створює те середовище для змагань між різними видами підприємств, без якого жоден ринок не може нормально функціонувати.

Розвиток підприємництва в Україні на початку XXI ст. гальмують надто високі податки, корумпованість державних чиновників, рекет, недосконале і нестабільне законодавство, високі відсоткові ставки за кредит, захоплення більшої частини ринку іноземними фірмами, низька платоспроможність населення та інші чинники, а також відсутність таких достатньо сформованих умов:

1) реального плюралізму форм власності (різних типів і форм власності, які визнані чинним законодавством рівноправними і можуть конкурувати за ринки збуту, сфери вкладання капіталу та ін.). В Україні реалізації цієї умови перешкоджає тотальна приватизація, наявність значного тіньового сектора економіки та ін.:

2) розвинутої інфраструктури підтримки підприємництва (консультаційних центрів з питань управління підприємництвом, курсів і шкіл підготовки підприємців, інноваційних центрів тощо);

3) стабільної, науково обґрунтованої економічної політики держави, в т.ч. політики підтримки підприємництва, передусім малого. Така підтримка в 90-х XX ст. — на початку XXI ст. має здебільшого декларативний характер;

4) державного регулювання економіки, передусім за допомогою економічних важелів. (В Україні переважають адміністративні важелі регулювання);

5) раціональної економічної, зовнішньоекономічної політики, зокрема виваженої політики протекціонізму, захисту вітчизняного товаровиробника. Необхідність такого захисту здебільшого проголошується.

В Україні не забезпечено належних правових умов підприємницької діяльності, зокрема не створено:

1) ефективної та стабільної законодавчої бази;

2) розвинутого антимонопольного законодавства і достатніх механізмів його реалізації;

3) ефективної системи захисту інтелектуальної власності (винаходів, патентів, ліцензій та ін.);

4) скорочення форм звітності та контролю за їх діяльністю, недопущення хабарництва і чиновницького свавілля у цій діяльності;

5) оптимізованого податкового законодавства.

Важливими умовами підприємницької діяльності в інших сферах є: стабільна політична ситуація; позитивна суспільна думка про діяльність підприємців; належний рівень культури підприємництва (етики ділових відносин, духовних цінностей суспільства в цій сфері та ін.).

 

Запитання та завдання для контролю

 

1 Розкрийте економічний зміст підприємництва.

2 Які функції виконує підприємництво в сучасних економічних системах? Охарактеризуйте їх.

3 Дайте характеристику формам підприємництва.

4 Які форми підприємництва переважають у світі і чому?

5 Охарактеризуйте підприємницький дохід.

6 В чому полягає економічна суть нормального прибутку.

7 Визначте як розраховуються бухгалтерський, економічний та чистий прибуток.

8 Які існують проблеми у розвитку підприємництва в Україні?